Рішення

від 09.04.2013 по справі 911/240/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" квітня 2013 р. Справа № 911/240/13-г

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша фінансова лізингова компанія" до Закритого акціонерного товариства "Українські вантажні кур'єри" про повернення майна,

за участю представників сторін:

позивача: Скоцеляс Г.С. (дов. від 14.01.2013),

відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

У січні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша фінансова лізингова компанія" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Закритого акціонерного товариства "Українські вантажні кур'єри" (далі - відповідач) про повернення майна.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за угодою фінансового лізингу № FL-23 від 16.02.2006 зі своєчасної сплати лізингових платежів та його розірванням, у зв'язку з чим позивач просить суд зобов'язати Закрите акціонерне товариство "Українські вантажні кур'єри" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Перша фінансова лізингова компанія" предмети лізингу: електричний вилочний навантажувач Linde R14 серія 115, серійний номер G1Х115МОО835; електричний штабелер Still FM 14, серійний номер КХ 600724; електричний штабелер Still EGU20-SN, серійний номер КХ 060723; електричний штабелер Still EGU20-SN, серійний номер КХ 060722; електронавантажувач Сaterpillar EP 16 NT, серійний номер КХ 060726; електронавантажувач Сaterpillar EP 16 NT, серійний номер КХ 060703; фірмовий виріб східнонімецького концерну Alfred Karcher CmbH and Co- підлого миюча машина (BD 55/60 BP) в комплекті із всмоктуючою машиною (4.777-049.0).

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.01.2013 (суддя Кошик А.Ю.) порушено провадження у справі № 911/240/13-г та призначено її до розгляду на 05.02.2013.

В судовому засіданні 05.02.2013 до початку розгляду спору по суті суддею Кошиком А.Ю. заявлено заяву про самовідвід.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.02.2013 заяву судді Кошика А.Ю. про самовідвід у справі № 911/240/13-г задоволено.

Відповідно до розподілу автоматизованої системи документообігу суду справа №911/240/13-г передана судді Черногузу А.Ф.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.02.2013 справу № 911/240/13-г прийнято до свого подальшого провадження та призначено її до розгляду на 05.03.2013 (суддя Черногуз А.Ф.).

У зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін та неподанням ними витребуваних доказів, керуючись статтями 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд виніс ухвалу про відкладення розгляду справи на 19.03.2013.

У зв'язку з неявкою в судове засідання 19.03.2013 представника відповідача та неподанням ним витребуваних документів, суд відкладав розгляд справи на 09.04.2013.

Представник позивача у судовому засіданні 09.04.2013 позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач свого представника в судове засідання 09.04.2013 знову не направив, про причини неявки суд не повідомив, витребувані документи суду не надав, хоча про час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно п.п. 3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відповідач вважається належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Відтак, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними в ній матеріалами та без участі представника відповідача, так як його нез'явлення та не подання відзиву не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що сторонам судом було належним чином надано можливість довести свої вимоги та заперечення, а також те, що реалізація норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом у сторін документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб'єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права подавати та витребовувати через суд докази, а також враховуючи пункт 4 частини третьої 3 статті 129 Конституції України , який визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом в межах наданих повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

Установив:

16.02.2006 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Перша фінансова лізингова компанія" (далі - лізингодавець, позивач у справі) та Закритим акціонерним товариством "Українські вантажні кур'єри" (далі - лізингоодержувач, відповідач у справі) було укладено договір фінансового лізингу № FL-23 (далі - договір) з додатками до нього, відповідно до умов якого (п. 1.1) ця угода з фінансового лізингу регулює юридичні відносини між лізингодавцем та лізингоодержувачем з фінансового лізингу обладнання, визначеного у додатку №1.

Додатками №№ 1.1 - 1.11 "Лізинговий протокол" підписаними сторонами за період з 09.02.2006 по 13.08.2007 до угоди з фінансового лізингу № FL-23 від 16.02.2006 встановлено об'єкти лізингу, їх вартість, місце передачі об'єктів, термін лізингу та графіки сплати лізингових платежів.

Додатками №№ 3.1 - 3.11 "Акт прийому-передачі" підписаними сторонами за період з 09.02.2006 по 13.08.2007 до угоди з фінансового лізингу № FL-23 від 16.02.2006 встановлено, що Лізингодавець надав Лізингоодержувачу об'єкти лізингу зазначені в додатках, визначені дати отримання об'єктів лізингу та дати повернення об'єктів лізингу, а саме:

09.02.2006 сторонами підписано додаток № 3.1 (акт прийому-передачі) до угоди, відповідно до якої дата отримання об'єкту лізингу - 27.03.2006, дата повернення - 27.03.2009;

06.06.2006 сторонами підписано додаток № 3.2 (акт прийому-передачі) до угоди, відповідно до якого дата отримання об'єкту лізингу - 07.06.2006, дата повернення - 07.06.2009;

06.06.2006 сторонами підписано додаток № 3.3 (акт прийому-передачі) до угоди, відповідно до якого дата отримання об'єкту лізингу - 07.06.2006, дата повернення - 07.06.2009;

22.08.2006 сторонами підписано додаток № 3.4 (акт прийому-передачі) до угоди, відповідно до якого дата отримання об'єкту лізингу - 22.08.2006, дата повернення - 22.08.2009;

03.08.2006 сторонами підписано додаток № 3.5 (акт прийому-передачі) до угоди, відповідно до якого дата отримання об'єкту лізингу - 20.09.2006, дата повернення - 20.09.2009;

03.08.2006 сторонами підписано додаток № 3.6 (акт прийому-передачі) до угоди, відповідно до якого дата отримання об'єкту лізингу - 20.09.2006, дата повернення - 20.09.2009;

03.08.2006 сторонами підписано додаток № 3.7 (акт прийому-передачі) до угоди, відповідно до якого дата отримання об'єкту лізингу - 20.09.2006, дата повернення - 20.09.2009;

06.10.2006 сторонами підписано додаток № 3.8 (акт прийому-передачі) до угоди, відповідно до якого дата отримання об'єкту лізингу - 06.10.2006, дата повернення - 06.10.2009.

27.10.2006 сторонами підписано додаток № 3.9 (акт прийому-передачі) до угоди, відповідно до якого дата отримання об'єкту лізингу - 01.11.2006, дата повернення - 01.11.2009;

13.08.2007 сторонами підписано додаток № 3.11 (акт прийому-передачі) до угоди, відповідно до якого дата отримання об'єкту лізингу - 13.08.2007, дата повернення - 15.09.2010.

Відтак, позивач в повному обсязі та належним чином виконав взяті на себе зобов'язання згідно з умовами договору, передавши відповідачу у лізинг визначене договором майно.

Сторони в угоді передбачили, що:

лізингоодержувач сплачує лізингодавцеві: перший лізинговий платіж як це визначено в додатку 1 протягом п'яти банківських днів після підписання цієї угоди; щомісячні лізингові та будь-які інші платежі, належні за цією угодою з фінансового лізингу, мають бути сплаченими протягом трьох робочих днів із дня виставлення відповідних рахунків згідно з графіком здійснення платежів. Рахунки передаються Лізингодавцем лізингоодержувачу. Факт отримання рахунку підтверджується передачею лізингодавцю уповноваженою особою лізингоодержувача по факсу або електронною поштою не пізніше дня, протягом якого отримана факсова копія такого рахунку (п. 7.2. договору).

лізингові платежі та інші платежі вказані в українській гривні на день підписання лізингового протоколу. В подальшому лізингоодержувач сплачує лізингові та інші платежі згідно з виставленими йому рахунками в українській гривні і які змінюються та розраховуються протягом цієї угоди з фінансового лізингу пропорційно зміні офіційного курсу НБУ до євро на дату виставлення такого рахунку (п. 7.3. договору).

Однак, в порушення взятих на себе договірних зобов'язань відповідач не сплатив лізингові платежі за період з 2008 по 2010 рік за угодою № FL-23, у зв'язку з чим за останнім утворився борг зі сплати лізингових платежів, факт якого було встановлено рішеннями господарського суду Київської області.

Так, рішенням господарського суду Київської області від 01.12.2009 у справі № 15/052-09, стягнуто з Закритого акціонерного товариства "Українські вантажні кур'єри" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша фінансова лізингова компанія" 422377,96 грн боргу зі сплати лізингових платежів за угодою № FL-23 від 16.02.2006; рішенням господарського суду Київської області від 19.07.2010 у справі № 21/115-10 стягнуто з Закритого акціонерного товариства "Українські вантажні кур'єри" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша фінансова лізингова компанія" 314138,67 грн боргу зі сплати лізингових платежів за угодою № FL-23 від 16.02.2006; рішенням господарського суду Київської області від 03.02.2011 у справі № 9/196-10 стягнуто з Закритого акціонерного товариства "Українські вантажні кур'єри" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша фінансова лізингова компанія" 140405,30 грн боргу зі сплати лізингових платежів за угодою № FL-23 від 16.02.2006.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Спірні відносини, що виникли між сторонами регулюються, зокрема, Цивільним кодексом України та Законом України "Про фінансовий лізинг".

Відповідно до статті 292 Господарського кодексу України, лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

В силу ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання.

Відповідно до ст. ст. 7, 10 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі, та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Аналогічне положення міститься у п. 12.1. угоди.

Крім того, за умовами п. 12.4. угоди лізингодавець може припинити лізинг обладнання та повернути обладнання у своє володіння, якщо лізингоодержувач, зокрема, здійснює істотне порушення цієї угоди.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингові платежі є однією з істотних умов угоди про лізинг.

Відтак, наслідки неналежного виконання угоди про лізинг зі сторони лізингоодержувача, з поміж п. 15.1. угоди, визначені у 12.4. угоди.

Як вже зазначалося вище, господарським судом у справах: № 21/1125-10, № 15/052-09, № 9/196-10 встановлено порушення відповідачем умов договору, що полягає у неналежному виконанні відповідачем своїх обов'язків в частині сплати лізингових платежів, що позбавляє позивача можливості отримати результат співпраці, на який останній розраховував при укладенні договору.

У зв'язку з цим позивач реалізував своє право на односторонню відмову від договору, надіславши лист з описом вкладення № 810077761 на адресу лізингоодержувача повідомлення вих. № 20110722/01 від 22.07.2011 про відмову від угоди із вимогою повернути предмет лізингу, що підтверджується фіскальним чеком від 25.07.2011.

Відповідно до частини третьої статті 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона дізналася або могла довідатися про таку відмову. Лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом.

Згідно зі статтею 4 Наказу Міністерства транспорту та зв'язку від 12.12.2007 № 1149 "Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів" зазначено, що Нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) (п. 4.1.):

Місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1;

У межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+1;

Між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+2;

Між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4,

При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 4.1 нормативні строки пересилання збільшуються на один день (п. 4.2.).

Уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі зв'язку визначає для національного оператора поштового зв'язку, який згідно із законодавством забезпечує надання на всій території України універсальних послуг поштового зв'язку, відсоток кількості письмової кореспонденції, яка повинна бути доставлена в установлені нормативні строки (п. 4.3.).

Водночас, відповідно до п. 4.4. нормативні строки пересилання листів та бандеролей з оголошеною цінністю , посилок, поштових переказів, відправлень "EMS" установлюють оператори поштового зв'язку і погоджують з уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі зв'язку.

Наказом УДППЗ "Укрпошта" від 23.03.2010р. № 148 "Про встановлення нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів" встановлено, зокрема, строк пересилання листів з оголошеною цінністю у межах однієї області (не приорітетні) Д+4

де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання;

1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення та поштовий переказ без урахування вихідних днів (а.с. 181, том 2.).

Виходячи з аналізу вищезазначених нормативів господарський суд дійшов висновку, що відмова від фінансового лізингу № FL-23 від 16.02.2006 є вчиненою з 30.07.2011, тобто з дати, вказаної в повідомленні про відмову від угоди + 5 днів згідно з затвердженими Нормативами і нормативними строками пересилання поштових відправлень та поштових переказів.

Спір у даній справі виник з тих підстав, що відповідач не повернув позивачу передане майно за угодою та актами прийому-передачі після припинення договору.

Вирішуючи спори щодо повернення майна після припинення дії угоди суду необхідно встановити, зокрема, поміж встановлених фактів вище, матеріальне право позивача на майно яке він хоче витребувати у відповідача, а саме чи це майно було передане лізингодавцем лізингоодержувачу.

Як вбачається з додатків №№ 3.1 - 3.11 (акти прийому-передачі) лізингодавцем було передане лізингоодержувачу у лізинг таке майно:

штабелер електричний Сaterpillar EP 16 NT, серійний номер SNK 20006, згідно підписаного сторонами додатку № 3.1 (акт прийому-передачі від 09.02.2006) до угоди;

електричний вилочний штабелер Сaterpillar, тип FM 20, згідно підписаного сторонами додатку № 3.2 (акт прийому-передачі від 07.06.2006) до угоди;

електричний вилочний штабелер, тип FM 20, згідно підписаного сторонами додатку № 3.3 (акт прийому-передачі від 07.06.2006) до угоди;

електричний вилочний навантажувач Linde R14 серія 115, серійний номер G1Х115МОО835, згідно підписаного сторонами додатку № 3.4 (акт прийому-передачі від 22.08.2006) до угоди;

електричний штабелер Still FM 14, згідно підписаного сторонами додатку № 3.5 (акт прийому-передачі від 03.08.2006) до угоди;

електричний штабелер Still EGU20-SN, згідно підписаного сторонами додатку № 3.6 (акт прийому-передачі від 03.08.2006) до угоди;

електричний штабелер Still EGU20-SN, згідно підписаного сторонами додатку № 3.7 (акт прийому-передачі від 03.08.2006) до угоди;

погрузчик електричний Сaterpillar EP 16 NT, згідно підписаного сторонами додатку № 3.8 (акт прийому-передачі від 06.10.2006) до угоди;

погрузчик електричний Сaterpillar EP 16 NT, згідно підписаного сторонами додатку № 3.9 (акт прийому-передачі від 27.10.2006) до угоди;

фірмовий виріб східнонімецького концерну Alfred Karcher CmbH and Co- підлого миюча машина (BD 55/60 BP) укомплектована всмоктуючою машиною (4.777-049.0), згідно підписаного сторонами додатку № 3.11 (акт прийому-передачі від 13.08.2007) та додатку № 1.11 - лізинговий протокол від 13.08.2007.

З матеріалів справи вбачається, що вказане у прохальній частині позовної заяви обладнання характеризується не родовими ознаками речі, а індивідуально визначеними ознаками, які можуть виокремити цю річ з поміж інших речей з і схожими параметрами функціонування.

До таких ідентифікуючих ознак можна віднести, зокрема: марку, реєстраційний/серійний номер , рік випуску тощо.

Встановлення вказаних ідентифікуючих ознак, на думку суду, також є необхідним для правильного вирішення спору.

Судом встановлено, що майно яке вказане у позовній заяві визначене індивідуальними ознаками, які за своєю природою є незмінними (ст. 184 ЦК України), однак у актах прийому-передачі, які є однією із підстав позову, майно з такими ознаками не значиться, а саме у актах прийому-передачі: № 3.1 від 09.02.2006); № 3.2 від 07.06.2006); № 3.3 від 07.06.2006; № 3.5 03.08.2006); № 3.6 від 03.08.2006; № 3.7 від 03.08.2006; № 3.8 від 06.10.2006; № 3.9 від 27.10.2006.

Зокрема, суд звертає увагу на те, що у вказаних актах не міститься такої індентифікуючої ознаки як серійний номер відповідної самохідної машини, на яку посилається позивач у своїй вимозі.

Обов'язковим при звернені до суду з певною матеріально - правовою вимогою є доведення, зокрема, позивачем, під час розгляду справи фактів порушення, невизнання, оспорювання своїх прав та законних інтересів, на захист яких заявлено позов. Фат доведення має відбуватися в порядку, передбаченому розділом 5 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 ст. 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі вищезазначеного, суд дійшов до висновку про те, що факт знаходження частини обладнання, на яке позивач заявив своє право у позовній заяві, не знайшов свого документального підтвердження у матеріалах справи, оскільки така вимога не дає можливості виявити відповідність дійсності відомостям про факти у розрізі актів прийому-передачі, що знаходяться в матеріалах справи.

При цьому, рішення вважається обґрунтованим, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Достовірність доказів - це властивість доказу, яка характеризує його точність, правильність відображення обставин, що входять до предмета доказування.

Відтак, вищенаведене вказує про недоведеність позовної вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача повернути першому: електричний штабелер Still FM 14, серійний номер КХ 600724 ; електричний штабелер Still EGU20-SN, серійний номер КХ 060723 ; електричний штабелер Still EGU20-SN, серійний номер КХ 060722 ; електронавантажувач Сaterpillar EP 16 NT, серійний номер КХ 060726 та електронавантажувач Сaterpillar EP 16 NT, серійний номер КХ 060703.

Якщо стороною у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК ), розгляд справи господарським судом здійснюється виключно за наявними у справі доказами (Постанова, Пленум Вищого господарського суду України, від 24.10.2011, № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII-1 Господарського процесуального кодексу України" ).

За таких обставин у суду не має підстав вважати, що позивач довів своє право стосовно вимоги про зобов'язання Закрите акціонерне товариство "Українські вантажні кур'єри" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Перша фінансова лізингова компанія" предмет лізингу, в частині майна: електричний штабелер Still FM 14, серійний номер КХ 600724 ; електричний штабелер Still EGU20-SN, серійний номер КХ 060723 ; електричний штабелер Still EGU20-SN, серійний номер КХ 060722 ; електронавантажувач Сaterpillar EP 16 NT, серійний номер КХ 060726 ; електронавантажувач Сaterpillar EP 16 NT, серійний номер КХ 060703 , а тому така вимога є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Щодо вимоги в частині зобов'язання Закрите акціонерне товариство "Українські вантажні кур'єри" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Перша фінансова лізингова компанія" такі предмети лізингу як електричний вилочний навантажувач Linde R14 серія 115, серійний номер G1Х115МОО835 та фірмовий виріб східнонімецького концерну Alfred Karcher CmbH and Co- підлого миюча машина (BD 55/60 BP) в комплекті із всмоктуючою машиною (4.777-049.0), то суд вважає що в цій частині позовних вимог позивачем належними та допустимими доказами, у розумінні ст. 33, 34 ГПК України, доведено підставність позовних вимог, оскільки саме зазначені механізми за вказаними індефікуючими ознаками (серійні номери) та моделлю передавалися за актами прийому-передачі № 3.4 від 22.08.2006 та № 3.11 від 13.08.2006.

При цьому, задовольняючи вимогу про повернення предмету лізингу за актом № 3.11, в якому хоча і не зазначено серійного номеру, однак міститься назва моделі (BD 55/60 ВР підлого миюча машина), про яку позивач зазначив у прохальній частині позовної заяви, тому суд виходив з того, що цю машину можна ідентифікувати за наявними матеріалами справи саме за назвою моделі (BD 55/60 BP), оскільки в позовній заяві, в договорі та в акті прийому-передачі сторони та позивач визначили її саме за назавою моделі.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов'язати Закрите акціонерне товариство "Українські вантажні кур'єри" (код ЄДРПОУ 31539393) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Перша фінансова лізингова компанія" (код ЄДРПОУ 31453238) предмети лізингу: електричний вилочний навантажувач Linde R14 серія 115, серійний номер G1Х115МОО835 та фірмовий виріб східнонімецького концерну Alfred Karcher CmbH and Co- підлого миюча машина (BD 55/60 BP) в комплекті із всмоктуючою машиною (4.777-049.0).

3. В частині позовних вимог щодо зобов'язання Закрите акціонерне товариство "Українські вантажні кур'єри" (код ЄДРПОУ 31539393) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Перша фінансова лізингова компанія" (код ЄДРПОУ 31453238) предмети лізингу: електричний штабелер Still FM 14, серійний номер КХ 600724; електричний штабелер Still EGU20-SN, серійний номер КХ 060723; електричний штабелер Still EGU20-SN, серійний номер КХ 060722; електронавантажувач Сaterpillar EP 16 NT, серійний номер КХ 060726; електронавтажувач Сaterpillar EP 16 NT, серійний номер КХ 060703 відмовити.

4. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Українські вантажні кур'єри" (код ЄДРПОУ 31539393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша фінансова лізингова компанія" (код ЄДРПОУ 31453238) 1147 грн судового збору.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Черногуз А.Ф.