Постанова

від 06.12.2012 по справі 2а-12515/12/0170/8

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 грудня 2012 р. (10:03 год.) Справа №2а-12515/12/0170/8

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., при секретарі Богацькій А.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Болібкова Алла Валеріївна, довіреність б/н, від 01.10.12, паспорт серії НОМЕР_3;

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Підприємства «Хімснаб»

до Державної податкової інспекція у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про визнання нечинним та скасування наказу, визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Суть спору: Позивач - Підприємство «Хімснаб» звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби, в якому просить суд визнати нечинним та скасувати наказ № 2252 від 19.09.2012 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Підприємства «Хімснаб», визнати протиправними дії ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС щодо проведення позапланової невиїзної перевірки, оформленої актом від 19.10.2012р. №7830/22-8, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0008702204 від 01.11.2012 р. та № 0008712204 від 01.11.2012 р.

Ухвалами Окружного адміністративного суду від 05.11.12 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.

Позовні вимоги мотивовані незаконністю прийняття відповідачем наказу № 2252 від 19.09.2012 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Підприємства «Хімснаб» на підставі п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 гл.8 розділу ІІ Податкового кодексу України, протиправністю дій щодо проведення перевірки на підставі наказу № 2252 від 19.09.2012 року, результати якої оформлені актом від 19.10.2012 №7830/22-8/30624315, адже на обов'язковий письмовий запит ДПІ у м. Сімферополі АР Крим № 19182/10/22-8 від 07.09.2012р. позивачем були надані усі первинні документи, що підтверджується супровідним листом від 24.09.2012р.

Позивач вважає, що у відповідача були відсутні підстави для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки в розумінні п.78.1 ст.78, ст.79 ПКУ.

Так позивач вказує, що перевіркою встановлено, що за період з 01.07.2009 р. по 30.06.2012р. Підприємство «Хімснаб» мало взаємовідносини з КП «Альянс» (код ЄДРПОУ 32468182), перевіркою не підтверджено реальність здійснення фінансово-господарських операцій з цим підприємством, та як наслідок у позивача не виникає право на податковий кредит з податку на додану вартість та віднесення до валових витрат відповідних витрат, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - виникнення об'єкту оподаткування, у зв'язку з чим ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС прийшла до висновків про порушення п.5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 22.05.1997 №283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями) та ст.44.1 ст.44, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.6, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на прибуток підприємств всього у сумі 202 766,5грн. та порушення п.п.3.1.1 п.3.1. ст.3, п.п. 7.4.1, пп.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97р. №168/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями) та п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI (з наступними змінами), що призвело до заниження податку на додану вартість 169 020грн.

Позивач не погоджується із прийнятими за результатами перевірки податковими повідомленнями-рішеннями від 01.11.2012р. №0008712204 на суму 189 424,75грн. (донараховано ПДВ у сумі 159 200 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 30 224,75грн.), №0008702204 на суму 228 300,6грн. (донараховано податку на прибуток у сумі 202 766,5 грн. та застосовані штрафні (санкції) санкції у розмірі 25 534,1грн.).

Позивач вважає, що висновки акту перевірки щодо нікчемності угод Підприємства «Хімснаб» з КП «Альянс» є помилковими, оскільки між Підприємством «Хімснаб» та КП «Альянс» укладено договори купівлі-продажу, на виконання вказаних договорів Підприємством «Хімснаб» від КП «Альянс» отримані податкові накладні, видаткові накладні, розрахунки між підприємствами проводились у безбезготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками. Реальними правовими наслідками для Підприємства «Хімснаб» є виконані роботи.

Підприємство «Хімснаб» надані до перевірки відповідні розрахункові, платіжні та інші документи, що підтверджуюсь валові витрат підприємства, у зв'язку з чим позивач вважає, що у перевіряємому періоді ним правомірно віднесено до складу валових витрат витрати, понесені у зв'язку з укладенням договору купівлі-продажу з КП «Альянс», крім того реальність господарських операцій свідчить про те, що у платника податку на додану вартість Підприємства «Хімснаб» є право на податковий кредит.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився про дату та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, однак в судовому засіданні 03.12.12р. надав заперечення проти позову (том 2, а.с.240).

Зокрема, в запереченнях вказано, що спірна перевірка проведена на підставі наказу №2252 від 19.09.2012 року «Про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки Підприємства «Хімснаб» та повідомлення «Про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки» № 801/22-8 від 19.09.2012 року згідно п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 гл.8 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI. За результатами перевірки було складено акт перевірки від 19.10.2012 № 7830/22-8/30624315.

Перевіркою встановлено, що за період з 01.07.2009 р. по 30.06.2012р. Підприємство «Хімснаб» мало взаємовідносини з підприємством - постачальником КП «Альянс».

У ході перевірки використано акт від 11.04.2012 року №36/22/32468182 «Про неможливість проведення зустрічної звірки КП «Альянс» з питань правомірності проведення господарських відносин з контрагентами - покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року».

Перевіркою встановлено, що постачальником Підприємства «Хімснаб» у період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року було КП «Альянс», що має ознаки «фіктивності» та його діяльність спрямована на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Також згідно наявних документів, на підставі яких проводилась перевірка, не надано транспортних та інших супроводжувальних документів здійснення господарських операцій. До перевірки не надані документи, що підтверджують місце постачання, умови транспортування.

Враховуючи отримані матеріали зустрічної перевірки, відповідач дійшов висновку про непідтвердження Підприємством «Хімснаб» фактичного здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) від КП «Альянс».

Аналізом наявності інформації та проведеною перевіркою Підприємства «Хімснаб» не підтверджено факту реального здійснення господарських операцій з КП «Альянс» за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року. Підприємство «Хібснаб» обмінювалось документами на товари з КП «Альянс», яке має ознаки фіктивного підприємства.

В ході перевірки ДПІ у м.Сімферополі АРК ДПС встановлено заниження позивачем податку на прибуток підприємств у сумі 202766,5грн. та податку на додану вартість на 169020грн.

На підставі акту перевірки 19.10.2012 р. № 7830/22-8, ДПІ у м. Сімферополі були прийняті податкові повідомлення-рішення №0008702204 від 01.11.2012р., яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача по податку на прибуток підприємств у сумі 202766,50 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 25534,10 грн. та № 0008712204 від 01.11.2012 р. яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість у сумі 159200,00 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 30224,75 грн.

Відповідач вважає, що вказані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідно до обґрунтованих висновків, викладених в акті перевірки та відповідають діючому законодавству.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частинами 1, 3 статті 4 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року № 509-ХІІ (який був чинним на час спірних правовідносин) визначено, що Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п .41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби, в даному випадку Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим є суб'єктом владних повноважень, яка у правовідносинах з фізичними та юридичними особами реалізує надані владні управлінські функції, а тому спори за участю Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, суд зобов'язаний перевірити, чи являлися правомірними дії відповідача - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС у зв'язку з дотриманням порядку, строків та підстав проведення перевірки, а також прийняттям оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.

Судом встановлено, що Підприємство «Хімснаб» має статус юридичної особи з 22.11.1999р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серія А00 № 438228, виданим виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим (том 1 а.с. 28), довідкою Головного управління статистики в АР Крим АА № 528617 з ЄДРПОУ (том 1 а.с. 29) та Статутом Підприємства «Хімснаб» (том 1 а.с. 31-35).

Суд зазначає, що позивач взятий на облік як платник податків в ДПІ в м. Сімферополі 29.11.1999р. під № 8180, що підтверджується довідкою ДПІ в м. Сімферополі від 25.11.2009р. № 51/29-0 (том 1 а.с. 30) та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ № 00878088 від 09.07.2003 року, виданим ДПІ в м.Сімферополі (том 1 а.с. 27).

Таким чином, судом встановлено, що Підприємство «Хімснаб» є юридичною особою, зобов'язане виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

Посадовими особами Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Автономної Республіки Крим ДПС на підставі наказу № 2252 від 19.09.2012 року «Про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки Підприємства «Хімснаб» та повідомлення «Про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки» № 801/22-8 від 19.09.2012 року згідно п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 гл.8 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI проведено невиїзна позапланова перевірка Підприємства «Хімснаб» (код ЄДРПОУ 30624351) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з КП «Альянс» (код ЄДРПОУ 32468182) за період з 01.07.2009 р. по 30.06.2012 р., за результатами перевірки складено акт перевірки від 19.10.2012 № 7830/22-8/30624315 (том 1 а.с.13-26).

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п.5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 22.05.1997 №283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями) та ст.44.1 ст.44, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.6, пп. 138.8.1 п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств в періоді, що перевірявся, на загальну суму 202766,5грн.

- п.п.3.1.1 п.3.1. ст.3, п.п. 7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97р. №168/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями) та п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI (з наступними змінами), в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 169020грн.

Як слідує з даного акту перевірки, вказані порушення податкового законодавства виявлені по взаємовідносинам Підприємства «Хімснаб» з Колективним підприємством «Альянс».

Висновки даного акту перевірки були покладені в основу податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС від 01.11.2012р. №0008712204 на суму 189424,75грн. (донараховано ПДВ у сумі 159200 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 30224,75грн.) та №0008702204 на суму 228300,6грн. (донараховано податку на прибуток у сумі 202766,5 грн. та застосовані штрафні (санкції) санкції у розмірі 25534,1грн.).

Перевіряючи дотримання ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС порядку та підстав видання наказу про проведення перевірки та дій відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки на підставі такого наказу, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що згідно наказу № 2252 від 19.09.2012 року відповідачем на підставі п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 , ст. 79 гл. 8 розділу ІІ Податкового кодексу України вирішено провести документальну позапланову невиїзну перевірку позивача (том 1 а.с. 3).

Згідно зі ст. 75 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.75.1.2. ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Виключний перелік обставин, за наявності хоча б однієї з яких здійснюється документальна позапланова виїзна перевірка, наведено у п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Відповідно до п. 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Отже, документальна позапланова невиїзна перевірка має бути призначена тільки за обставин, визначених ст.ст. 77 та 78 ПК України.

Відповідно до п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка проводиться у тому випадку, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Таким чином, зазначеними приписами податкового законодавства встановлені наступні умови законності призначення перевірки:

- виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації,

- виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків,

- направлення письмового запиту органом державної податкової служби до платника податків стосовно надання пояснень та їх документальних підтверджень,

- встановлення податковим органом факту отримання такого запиту,

- ненадання платником податків протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту пояснень та їх документального підтвердження, тобто не пізніше ніж на десятий робочий день з дня отримання запиту,

- після спливу зазначеного строку - прийняття наказу про проведення перевірки та направлення повідомлення платнику податків про дату та місце її проведення.

Таким чином, обов'язковою передумовою законності призначення перевірки за вказаною обставиною є направлення письмового запиту органом державної податкової служби до платника податків стосовно надання пояснень та їх документальних підтверджень та ненадання платником податків протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту пояснень та їх документальних підтверджень.

При цьому встановлену норму "протягом десяти робочих днів з дня отримання" слід розуміти так, що перебіг строку починається в день отримання запиту, незважаючи на те, чи є такий день робочим чи ні, однак враховувати до цього строку можна лише робочі дні, а останнім днем подання відповіді є десятий робочий день включно.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем було складено запит № 19182/10/22-8 від 07.09.2012 року про надання інформації та її документального підтвердження (том 1 а.с. 38).

Вказаний запит був отриманий позивачем 19.09.2012р., що підтверджується конвертом, наданим позивачем в судовому засіданні, та відповідачем не заперечувалось, однак письмових доказів відправлення та вручення позивачу письмового запиту від 07.09.12р. відповідачем суду не надано (том 1, а.с.60).

Отже, суд виходить з наявних у справі доказів та вважає 19.09.12р. датою вручення позивачу письмового запиту відповідача №19182/10/22-8 від 07.09.2012 року, а відтак позивач повинний був протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту надати відповідні пояснення та їх документальні підтвердження.

Зважаючи на те, що запит відповідача №19182/10/22-8 від 07.09.2012 року був отриманий позивачем 19.09.2012 року, що є середою, то право податкового органу на призначення перевірки могло виникнути лише за перебігом десяти робочих днів з дня отримання вказаного запиту позивачем, який закінчується 02.10.2012 року та припадає на вівторок, а отже наказ про проведення перевірки міг бути виданий не раніше 03.10.2012 року.

Однак не зважаючи на відсутність інформації про факт отримання позивачем запиту №19182/10/22-8 від 07.09.2012 року ДПІ у м. Сімферополі 19.09.2012 року видано наказ №2252 "Про проведення документальної позапланової перевірки Підприємства "Хімснаб", тобто з порушенням обумовленого п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України строку.

Судом встановлено, що копії документів та відповідь на письмовий запит ДПІ у м.Сімферополі АРК ДПС позивач надіслав на адресу відповідача 24.09.2012 року, що підтверджується штампом реєстрації вхідної кореспонденції ДПІ, тобто впродовж встановленого п.п.78.1.1. Податкового кодексу України строку, однак враховуючи, що наказ на проведення перевірки був виданий 19.09.2012р., факт надання позивачем запрошених документів відповідачем не прийнятий до уваги (а.с. 39).

Суд враховує, що рішення, дії суб'єкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Суд також враховує, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

Дослідивши докази та проаналізувавши обставини справи суд прийшов до висновку про протиправність наказу ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС № 2252 від 19.09.2012 року "Про проведення документальної позапланової перевірки Підприємства "Хімснаб", оскільки такий наказ видано у порушення строків, передбачених п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

У зв'язку з цим, суд вважає, що підстави для призначення спірним наказом проведення перевірки позивача згідно з пп. 78.1.1 п. 78. 1 ст. 78 Податкового кодексу України були відсутні, а тому проведення відповідачем спірної перевірки було протиправним.

Згідно абз.2 п.78.4 Податкового кодексу України право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

В силу п. 81.3 ст. 81 Податкового кодексу України під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.

Однак, як свідчать матеріали справи, відповідачем не доведено суду чи було вручено вищевказаний наказ на проведення перевірки позивачу, хоча судом такі докази неодноразово були витребувані, про причини неможливості надання суду доказів направлення чи вручення позивачу наказу №2252 від 19.09.12р. відповідачем не повідомлено. Результати проведеної відповідачем невиїзної позапланової перевірки Підприємства «Хімснаб» оформлені актом від 19.10.2012р. №7830/22-8.

Отже в порушення абз.2 п.78.4 Податкового кодексу України право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків - позивача у відповідача не виникло, оскільки до початку проведення зазначеної перевірки позивачу не вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Такі висновки суду відповідачем не спростовані. Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправними дій ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС щодо проведення позапланової невиїзної перевірки, оформленої актом від 19.10.2012р. №7830/22-8.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень.

Що стосується позовних вимог позивача про визнання нечинним та скасування наказу № 2252 від 19.09.2012 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Підприємства «Хімснаб», суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Вимога про визнання протиправним може стосуватися лише індивідуального акта.

Вимога про визнання протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним, скасування) індивідуальних актів не містять різних способів захисту, а є одним і тим же способом, сформульованим у різних словесних формах.

Таким чином, у тих випадках, коли предметом спору є індивідуальний акт позовною вимогою за правилами Кодексу адміністративного судочинства має бути визнання такого акта протиправним.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З урахуванням викладеного, для повного захисту прав позивача суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним наказ № 2252 від 19.09.2012 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Підприємства «Хімснаб».

Перевіряючи правомірність прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень, судом встановлено наступне.

Перевіркою позивача було встановлено, що за період з 01.07.2009 р. по 30.06.2012р. Підприємство «Хімснаб» мало взаємовідносини з КП «Альянс» (код ЄДРПОУ 32468182).

Як зазначено в акті під час перевірки була використана: інформація комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем (АРМ «Аудит», пошуково-довідкова система ДПА України «Картка платника», АРМ «ОПТ», АРМ прийняття та обробка звітності БЕСТ «Звіт», АРМ «Облік», Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПA України».

Згідно з п. 3.1.2 акту, перевіркою повноти визначення скоригованих валових витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування по взаємовідносинам з КП «Альянс» за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року встановлено завищення на загальну суму 845100,00грн., у тому числі по періодах: за 2 квартал 2009 року - 49100 грн., за 4 квартал 2009 року - 26430 грн., за 1 квартал 2010р. у сумі 39980 грн., за 2-й квартал 2010р. у сумі 65240грн., за 3-й квартал 2010р. у сумі 102195грн., за 4-й квартал 2010р. у сумі 89040грн., за 1 квартал 2011 року у сумі 91195 грн.,за 2 квартал 2011 року у сумі 100330 грн., за 3 квартал 2011 року у сумі 110865 грн., за 4 квартал 2011 року у сумі 127220 грн., за 1 квартал 2012 року у сумі 43505 грн.

В ході перевірки ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС використана інформація, яка відображена в акті ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС № 36/22/32468182 від 11.04.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки КП «Альянс», код ЄДРПОУ 32468182 з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року.

В акті ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС № 36/22/32468182 від 11.04.2012 року вказано, що в ході досудового слідства порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), в тому числі: КП «Альянс» з метою прикриття незаконної діяльності за ознаками складу злочину, передбаченого ст.ст. 28 ч.2, 205 ч.2 КК України, адже, за даними слідства, використовуючи реквізити КП «Альянс» документально оформлювались неіснуючі операції, які нібито свідчили про отримання товарно-матеріальних цінностей, надання послуг, виконання робіт, однак після цього завідомо підроблені документи передавались замовником послуг із конвертації в готівку безготівкових коштів для їх відображення у бухгалтерському і податковому обліку з метою незаконного формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат з податку на прибуток підприємств для подальшого заниження своїх податкових зобов'язань з ПДВ та податку на прибуток підприємства.

Проведеним аналізом встановлено, що сумнівний податковий кредит, отриманий КП «Альянс» від контрагентів-постачальників фактично не було використано у власній господарській діяльності, а було спрямовано на ухилення від сплати податкових зобов'язань інших суб'єктів господарювання. Як наслідок, перевіркою встановлено, що усі операції КП «Альянс» не спричиняють реального настання правових наслідків, а вчинені ними правочини з підприємствами покупцями та постачальниками відповідно до ч. 1, 2 ст.215, ч. 5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача» і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Досудовим слідством також було встановлено, що одним із суб'єктів підприємницької діяльності України, яке протягом 2009-2012 років мало фінансово-господарські стосунки з КП «Альянс» являлось Підприємство «Хімснаб», яке здійснило видимість придбання товарів (робіт, послуг) від КП «Альянс» за період з 01.07.2009р. по 30.06.2012р., які в дійсності не реалізовувались, а лише полягали в документальному оформленні (шляхом складання договорів, актів прийому-передачі, рахунків-фактур, видаткових та податкових накладних, інших документів) з метою ухилення від сплати податків та обов'язкових платежів.

За висновком ДПІ, Підприємство «Хімснаб» за рахунок КП «Альянс» у період з 01.07.2009р. по 30.06.2012р. формувало скориговані валові витрати, що враховуються при визначення об'єкту оподаткування, тим самим збільшуючи їх та будучи при цьому вигодонабувачем.

Також ДПІ вважає, що єдиною метою проведення документування фактично не здійснених господарських операцій є отримання Підприємством «Хімснаб» податкової вигоди, а несплата до бюджету необхідних податкових платежів є заволодінням майном держави, що свідчить про порушення цим підприємством ст. 228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним та не створює правових наслідків.

В акті перевірки також зазначено, що операції по взаємовідносинам Підприємства «Хімснаб» з КП «Альянс» визнані нікчемними згідно акту про неможливість проведення зустрічної звірки КП «Альянс» (акт №36/22/32468182 від 11.04.2012 року) з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.07.2009р. по 30.06.2012р.

По цим же господарським операціям, як встановлено перевіркою, позивачем було занижено суму податку на додану вартість у розмірі 169020 грн.

Суд не погоджується з даними висновками ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС з наступних підстав.

Передусім, слід зазначити, що інформація комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем ДПС, матеріали кримінальної справи, протоколи допитів посадових осіб підприємств - контрагентів позивача та акт проведення зустрічної звірки платника податків по КП «Альянс» не можуть бути покладені в основу висновків про порушення позивачем податкового законодавства, оскільки відповідно до п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

П. 5.2. Порядку також передбачено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно, зокрема: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

В той же час, інформація комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем, матеріали кримінальної справи, по якій ще не винесено вироку, а по якій лише проводиться слідство, та акт зустрічної звірки контрагента платника податків, на які посилається відповідач в обґрунтування своїх висновків, не відносяться до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Досліджуючи документи на підтвердження реальності та товарності спірних господарських операцій, судом встановлено наступне.

Як свідчать матеріали справи, 11.01.2010 року між Колективним підприємством «Альянс» - постачальником та Підприємством «Хімснаб» - покупцем було укладено договір постачання № 02 (том 1, а.с.47-48).

Згідно п. 1.1. договору Постачальник зобов'язується поставити узгодженими партіями Покупцю продукцію: фторопласт та вироби з фторопласту, в подальшому «Товар», визначену у додатках: Додаткових угодах (Специфікаціях), витратних накладних та рахунках-фактурах на кожну партію Товару, які є його невід'ємною частиною, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити кожну партію Товару.

Також між Колективним підприємством «Альянс» - постачальником та Підприємством «Хімснаб» - покупцем 04.01.2011 року було укладено договір постачання № 02, згідно п. 1.1. Договору Постачальник зобов'язується поставити узгодженими партіями Покупцю продукцію відмічену в доповненнях: Додаткових угодах (Специфікаціях), витратних накладних та рахунках фактурах на кожну партію Товару, які є невід'ємною частиною, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити кожну партію Товару (том 1, а.с.49-50).

На виконання умов договорів Постачальником КП «Альянс» поставлено Підприємству «Хімснаб» товар та надані податкові та видаткові накладні, а саме згідно видаткової накладної № 2411 від 06.07.2009 року позивачем придбано товар на загальну суму 14145,60 грн. (том 1 а.с.100), отримана податкова накладна №2411 від 06.07.2009 року на вказану суму, у тому числі сума ПДВ - 2357,60 грн. (том 1 а.с. 99); згідно видаткової накладної № 2850 від 03.08.2009 року позивачем придбано товар на загальну суму 17872,32 грн.(том 1 а.с. 107), отримана податкова накладна №2850 від 03.08.2009 року на вказану суму, у тому числі сума ПДВ - 2978,72 грн. (том 1 а.с. 108); згідно видаткової накладної № 3333 від 08.09.2009 року позивачем придбано товар на загальну суму 15524,10 грн.(том 1 а.с. 116), отримана податкова накладна №3333 від 08.09.2009 року на вказану суму, у тому числі сума ПДВ - 2587,35 грн. (том 1 а.с. 117); згідно видаткової накладної № 3393 від 15.09.2009 року позивачем придбано товар на загальну суму 11376,48 грн.(том 1 а.с. 119), отримана податкова накладна №3393 від 15.09.2009 року на вказану суму, у тому числі сума ПДВ - 1896,08 грн. (том 1 а.с. 118); згідно видаткової накладної № 3713 від 06.10.2009 року позивачем придбано товар на загальну суму 8655,84 грн.(том 1 а.с. 129), отримана податкова накладна №3713 від 06.10.2009 року на вказану суму, у тому числі сума ПДВ - 1442,64 грн. (том 1 а.с. 128); згідно видаткової накладної № 4198 від 02.11.2009 року позивачем придбано товар на загальну суму 7882,16 грн.(том 1 а.с. 136), отримана податкова накладна №4198 від 02.11.2009 року на вказану суму, у тому числі сума ПДВ - 1313,69 грн. (том 1 а.с. 135); згідно видаткової накладної № 4730/1 від 03.12.2009 року позивачем придбано товар на загальну суму 15175,92 грн.(том 1 а.с. 143), отримана податкова накладна №4730/1 від 03.12.2009 року на вказану суму, у тому числі сума ПДВ - 2529,32 грн. (том 1 а.с. 142); згідно видаткової накладної № 67 від 11.01.2010 року позивачем придбано товар на загальну суму 6225,06 грн.(том 1 а.с. 150), отримана податкова накладна №67 від 11.01.2010 року на вказану суму, у тому числі сума ПДВ - 1037,51 грн. (том 1 а.с. 151); згідно видаткової накладної № 205 від 03.02.2010 року позивачем придбано товар на загальну суму 13719,00 грн.(том 1 а.с. 158), отримана податкова накладна №205 від 03.02.2010 року на вказану суму, у тому числі сума ПДВ - 2286,50 грн. (том 1 а.с. 159); згідно видаткової накладної № 596 від 15.03.2010 року позивачем придбано товар на загальну суму 15726,00 грн.(том 1 а.с. 166), отримана податкова накладна №596 від 15.03.2010 року на вказану суму, у тому числі сума ПДВ - 2621,00 грн. (том 1 а.с. 167); згідно видаткової накладної № 532 від 02.03.2010 року позивачем придбано товар на загальну суму 12300,00 грн.(том 1 а.с. 168), отримана податкова накладна №532 від 02.03.2010 року на вказану суму, у тому числі сума ПДВ - 2050,00 грн. (том 1 а.с. 169); згідно видаткової накладної № 816/1 від 06.04.2010 року позивачем придбано товар на загальну суму 11910,00 грн.(том 1 а.с. 178), отримана податкова накладна №816/1 від 06.04.2010 року на вказану суму, у тому числі сума ПДВ - 1985,00 грн. (том 1 а.с. 179); згідно видаткової накладної № 1316 від 06.05.2010 року позивачем придбано товар на загальну суму 16962,96 грн.(том 1 а.с. 186), отримана податкова накладна №1316 від 06.05.2010 року на вказану суму, у тому числі сума ПДВ - 2827,16 грн. (том 1 а.с. 187); згідно видаткової накладної № 1356 від 19.05.2010 року позивачем придбано товар на загальну суму 13805,64 грн.(том 1 а.с. 188), отримана податкова накладна №1356 від 19.05.2010 року на вказану суму, у тому числі сума ПДВ - 2300,94 грн. (том 1 а.с. 189); згідно видаткової накладної №1703 від 01.06.2010 року позивачем придбано товар на загальну суму 17609,10 грн.(том 1 а.с. 199), отримана податкова накладна №1703 від 01.06.2010 року на вказану суму, у тому числі сума ПДВ - 2934,85 грн. (том 1 а.с. 200); згідно видаткової накладної № 1744 від 17.06.2010 року позивачем придбано товар на загальну суму 17998,20 грн.(том 1 а.с. 201), отримана податкова накладна №1744 від 17.06.2010 року на вказану суму, у тому числі сума ПДВ - 2999,70 грн. (том 1 а.с. 202); згідно видаткової накладної № 2288 від 05.07.2010 року позивачем придбано товар на загальну суму 17614,20 грн.(том 1 а.с. 211), отримана податкова накладна №2288 від 05.07.2010 року на вказану суму, у тому числі сума ПДВ - 2935,70 грн. (том 1 а.с. 212); згідно видаткової накладної № 2442 від 20.07.2010 року позивачем придбано товар на загальну суму 17997,00 грн. (том 1 а.с. 214), отримана податкова накладна №2442 від 20.07.2010 року на вказану суму, у тому числі сума ПДВ - 2999,50 грн. (том 1 а.с. 213); згідно видаткової накладної № 2658 від 02.08.2010 року позивачем придбано товар на загальну суму 17962,20 грн.(том 1 а.с. 223), отримана податкова накладна №2658 від 02.08.2010 року на вказану суму, у тому числі сума ПДВ - 2993,70 грн. (том 1 а.с. 224); згідно видаткової накладної № 2694 від 12.08.2010 року позивачем придбано товар на загальну суму 17990,40 грн.(том 1 а.с. 225), отримана податкова накладна №2694 від 12.08.2010 року на вказану суму, у тому числі сума ПДВ - 2998,40 грн. (том 1 а.с. 226); згідно видаткової накладної № 2982 від 30.08.2010 року позивачем придбано товар на загальну суму 11636,40 грн.(том 1 а.с. 227), отримана податкова накладна №2982від 30.08.2010 року на вказану суму, у тому числі сума ПДВ - 1939,40 грн. (том 1 а.с. 228); згідно видаткової накладної № 3277 від 08.09.2010 року позивачем придбано товар на загальну суму 17972,10 грн.(том 1 а.с. 237), отримана податкова накладна №3277 від 08.09.2010 року на вказану суму, у тому числі сума ПДВ - 2995,35 грн. (том 1 а.с. 238); згідно видаткової накладної № 3411 від 20.09.2010 року позивачем придбано товар на загальну суму 16881,60 грн.(том 1 а.с. 239), отримана податкова накладна №3411 від 20.09.2010 року на вказану суму, у тому числі сума ПДВ - 2813,60 грн. (том 1 а.с. 240); згідно видаткової накладної № 3439 від 28.09.2010 року позивачем придбано товар на загальну суму 4580,40 грн.(том 1 а.с. 241), отримана податкова накладна №3439 від 28.09.2010 року на вказану суму, у тому числі сума ПДВ - 763,40 грн. (том 1 а.с. 242); згідно видаткової накладної № 3728 від 06.10.2010 року позивачем придбано товар на загальну суму 17596,80 грн.(том 2 а.с. 1), отримана податкова накладна №3728 від 06.10.2010 року на вказану суму, у тому числі сума ПДВ - 2932,80 грн. (том 2 а.с. 2); згідно видаткової накладної № 3733 від 08.10.2010 року позивачем придбано товар на загальну суму 17630,64 грн.(том 2 а.с. 3), отримана податкова накладна №3733 від 08.10.2010 року на вказану суму, у тому числі сума ПДВ - 2938,44 грн. (том 2 а.с. 4); згідно видаткової накладної № 3746 від 20.10.2010 року позивачем придбано товар на загальну суму 17997,66 грн.(том 2 а.с. 5), отримана податкова накладна №3746 від 20.10.2010 року на вказану суму, у тому числі сума ПДВ - 2999,61 грн. (том 2 а.с. 5); згідно видаткової накладної № 4290 від 25.11.2010 року позивачем придбано товар на загальну суму 6440,40 грн.(том 2 а.с. 14), отримана податкова накладна №4290 від 25.11.2010 року на вказану суму, у тому числі сума ПДВ - 1073,40 грн. (том 2 а.с. 14); згідно видаткової накладної № 4258 від 10.11.2010 року позивачем придбано товар на загальну суму 14662,80 грн.(том 2 а.с. 16), отримана податкова накладна №4258 від 10.11.2010 року на вказану суму, у тому числі сума ПДВ - 2443,80 грн. (том 2 а.с. 17); згідно видаткової накладної № 4850 від 17.12.2010 року позивачем придбано товар на загальну суму 14607,60 грн.(том 2 а.с. 25), отримана податкова накладна №4850 від 17.12.2010 року на вказану суму, у тому числі сума ПДВ - 2434,60 грн. (том 2 а.с. 26); згідно видаткової накладної № 4833 від 02.12.2010 року позивачем придбано товар на загальну суму 17914,80 грн.(том 2 а.с. 27), отримана податкова накладна №4833 від 02.12.2010 року на вказану суму, у тому числі сума ПДВ - 2985,80 грн. (том 2 а.с. 28); згідно видаткової накладної № 128 від 13.01.2011 року позивачем придбано товар на загальну суму 17900,70 грн.(том 2 а.с. 38), отримана податкова накладна №128 від 13.01.2011 року на вказану суму, у тому числі сума ПДВ - 2983,45 грн. (том 2 а.с. 39); згідно видаткової накладної № 53 від 10.01.2011 року позивачем придбано товар на загальну суму 18000,00 грн.(том 2 а.с. 40), отримана податкова накладна №53 від 10.01.2011 року на вказану суму, у тому числі сума ПДВ - 3000,00 грн. (том 2 а.с. 41); згідно видаткової накладної № 137 від 20.01.2011 року позивачем придбано товар на загальну суму 9931,20 грн.(том 2 а.с. 42), отримана податкова накладна №137 від 20.01.2011 року на вказану суму, у тому числі сума ПДВ - 1655,20 грн. (том 2 а.с. 43); згідно видаткової накладної № 319 від 03.02.2011 року позивачем придбано товар на загальну суму 17800,98 грн.(том 2 а.с. 52), отримана податкова накладна №319 від 03.02.2011 року на вказану суму, у тому числі сума ПДВ - 2966,83 грн. (том 2 а.с. 53); згідно видаткової накладної № 333 від 04.02.2011 року позивачем придбано товар на загальну суму 13254,00 грн.(том 2 а.с. 54), отримана податкова накладна №333 від 04.02.2011 року на вказану суму, у тому числі сума ПДВ - 2209,00 грн. (том 2 а.с. 54); згідно видаткової накладної № 357 від 15.02.2011 року позивачем придбано товар на загальну суму 9072,00 грн.(том 2 а.с. 56), отримана податкова накладна №357 від 15.02.2011 року на вказану суму, у тому числі сума ПДВ - 1512,00 грн. (том 2 а.с. 55); згідно видаткової накладної № б/н від 09.03.2011 року позивачем придбано товар на загальну суму 15149,40 грн.(том 2 а.с. 65), отримана податкова накладна №74 від 09.03.2011 року на вказану суму, у тому числі сума ПДВ - 2524,90 грн. (том 2 а.с. 66); згідно видаткової накладної № б/н від 24.03.2011 року позивачем придбано товар на загальну суму 8323,20 грн.(том 2 а.с. 67), отримана податкова накладна №185 від 24.03.2011 року на вказану суму, у тому числі сума ПДВ - 1387,20 грн. (том 2 а.с. 68); згідно видаткової накладної № 809 від 18.04.2011 року позивачем придбано товар на загальну суму 17856,00 грн.(том 2 а.с. 76), отримана податкова накладна №175 від 18.04.2011 року на вказану суму, у тому числі сума ПДВ - 2976,00 грн. (том 2 а.с. 77); згідно видаткової накладної № 79 від 08.04.2011 року позивачем придбано товар на загальну суму 17397,24 грн.(том 2 а.с. 79), отримана податкова накладна №801 від 08.04.2011 року на вказану суму, у тому числі сума ПДВ - 2899,54 грн. (том 2 а.с. 78); згідно видаткової накладної № 844 від 04.05.2011 року позивачем придбано товар на загальну суму 17502,00 грн.(том 2 а.с. 87), отримана податкова накладна №12 від 04.05.2011 року на вказану суму, у тому числі сума ПДВ - 2917,00 грн. (том 2 а.с. 88); згідно видаткової накладної № 859 від 16.05.2011 року позивачем придбано товар на загальну суму 17816,40 грн.(том 2 а.с. 89), отримана податкова накладна №117 від 16.05.2011 року на вказану суму, у тому числі сума ПДВ - 2969,40 грн. (том 2 а.с. 90); згідно видаткової накладної № 937 від 30.05.2011 року позивачем придбано товар на загальну суму 6069,36 грн.(том 2 а.с. 91), отримана податкова накладна №290 від 30.05.2011 року на вказану суму, у тому числі сума ПДВ - 1011,56 грн. (том 2 а.с. 92); згідно видаткової накладної № 1111 від 24.06.2011 року позивачем придбано товар на загальну суму 8330,52 грн.(том 2 а.с. 101), отримана податкова накладна №232 від 24.06.2011 року на вказану суму, у тому числі сума ПДВ - 1388,42 грн. (том 2 а.с. 102); згідно видаткової накладної № 1027 від 14.06.2011 року позивачем придбано товар на загальну суму 17987,40 грн.(том 2 а.с. 103), отримана податкова накладна №98 від 14.06.2011 року на вказану суму, у тому числі сума ПДВ - 6069,36 грн. (том 2 а.с. 104); згідно видаткової накладної № 1004 від 02.06.2011 року позивачем придбано товар на загальну суму 17434,80 грн.(том 2 а.с. 105), отримана податкова накладна №25 від 02.06.2011 року на вказану суму, у тому числі сума ПДВ - 2905,80 грн. (том 2 а.с. 106); згідно видаткової накладної № 1205 від 20.07.2011 року позивачем придбано товар на загальну суму 17941,20 грн.(том 2 а.с.115), отримана податкова накладна №185 від 20.07.2011 року на вказану суму, у тому числі сума ПДВ - 2990,20 грн. (том 2 а.с. 116); згідно видаткової накладної № 1190 від 07.07.2011 року позивачем придбано товар на загальну суму 16825,44 грн.(том 2 а.с. 117), отримана податкова накладна №53 від 07.07.2011 року на вказану суму, у тому числі сума ПДВ - 2804,24 грн. (том 2 а.с. 118); згідно видаткової накладної № 1277 від 04.08.2011 року позивачем придбано товар на загальну суму 19560,00 грн.(том 2 а.с. 126), отримана податкова накладна №50 від 04.08.2011 року на вказану суму, у тому числі сума ПДВ - 3260,00 грн. (том 2 а.с. 127); згідно видаткової накладної № 1270 від 01.08.2011 року позивачем придбано товар на загальну суму 17949,00 грн.(том 2 а.с. 128), отримана податкова накладна №9 від 01.08.2011 року на вказану суму, у тому числі сума ПДВ - 2991,50 грн. (том 2 а.с. 129); згідно видаткової накладної № 1308 від 18.08.2011 року позивачем придбано товар на загальну суму 19747,08 грн.(том 2 а.с. 130), отримана податкова накладна №280 від 31.08.2011 року на вказану суму, у тому числі сума ПДВ - 3291,18 грн. (том 2 а.с. 131); згідно видаткової накладної № 1489 від 22.09.2011 року позивачем придбано товар на загальну суму 19940,52 грн.(том 2 а.с. 139), отримана податкова накладна №161 від 22.09.2011 року на вказану суму, у тому числі сума ПДВ - 3323,72 грн. (том 2 а.с. 140); згідно видаткової накладної № 1393 від 05.09.2011 року позивачем придбано товар на загальну суму 15933,00 грн.(том 2 а.с. 141), отримана податкова накладна №30 від 05.09.2011 року на вказану суму, у тому числі сума ПДВ - 2655,00 грн. (том 2 а.с. 142); згідно видаткової накладної № 1531 від 27.09.2011 року позивачем придбано товар на загальну суму 5140,44 грн.(том 2 а.с. 143), отримана податкова накладна №201 від 27.09.2011 року на вказану суму, у тому числі сума ПДВ - 856,74 грн. (том 2 а.с. 144); згідно видаткової накладної № 1770 від 20.10.2011 року позивачем придбано товар на загальну суму 23858,40 грн.(том 2 а.с. 152), отримана податкова накладна №150 від 20.10.2011 року на вказану суму, у тому числі сума ПДВ - 3976,40 грн. (том 2 а.с. 153); згідно видаткової накладної № 1721 від 13.10.2011 року позивачем придбано товар на загальну суму 18121,92 грн.(том 2 а.с. 154), отримана податкова накладна №89 від 13.10.2011 року на вказану суму, у тому числі сума ПДВ - 3020,32 грн. (том 2 а.с. 155); згідно видаткової накладної № 1692 від 05.10.2011 року позивачем придбано товар на загальну суму 18206,40 грн.(том 2 а.с. 156), отримана податкова накладна №38 від 05.10.2011 року на вказану суму, у тому числі сума ПДВ - 3034,40 грн. (том 2 а.с. 157); згідно видаткової накладної № 1914 від 16.11.2011 року позивачем придбано товар на загальну суму 20000,16 грн.(том 2 а.с. 165), отримана податкова накладна №128 від 16.11.2011 року на вказану суму, у тому числі сума ПДВ - 3333,36 грн. (том 2 а.с. 166); згідно видаткової накладної № 1848 від 07.11.2011 року позивачем придбано товар на загальну суму 33632,40 грн.(том 2 а.с. 167), отримана податкова накладна №48 від 07.11.2011 року на вказану суму, у тому числі сума ПДВ - 5605,40 грн. (том 2 а.с. 168); згідно видаткової накладної № 2013 від 19.12.2011 року позивачем придбано товар на загальну суму 15940,56 грн.(том 2 а.с. 176), отримана податкова накладна №151 від 19.12.2011 року на вказану суму, у тому числі сума ПДВ - 2656,76 грн. (том 2 а.с. 177); згідно видаткової накладної № 1998 від 02.12.2011 року позивачем придбано товар на загальну суму 22903,20 грн.(том 1 а.с. 178), отримана податкова накладна №30 від 02.12.2011 року на вказану суму, у тому числі сума ПДВ - 3817,20 грн. (том 2 а.с. 179); згідно видаткової накладної № 66 від 12.01.2012 року позивачем придбано товар на загальну суму 4194,00 грн.(том 2 а.с. 189), отримана податкова накладна №26 від 12.01.2012 року на вказану суму, у тому числі сума ПДВ - 699,00 грн. (том 2 а.с. 191); згідно видаткової накладної № 100 від 30.01.2012 року позивачем придбано товар на загальну суму 11754,72 грн.(том 2 а.с. 190), отримана податкова накладна №147 від 30.01.2012 року на вказану суму, у тому числі сума ПДВ - 1959,12 грн. (том 2 а.с. 192); згідно видаткової накладної № 170 від 03.02.2012 року позивачем придбано товар на загальну суму 10440,00 грн.(том 2 а.с. 204), отримана податкова накладна №35 від 09.02.2012 року на вказану суму, у тому числі сума ПДВ - 1740,00 грн. (том 2 а.с. 206); згідно видаткової накладної № 251 від 27.02.2012 року позивачем придбано товар на загальну суму 12205,20 грн.(том 2 а.с. 205), отримана податкова накладна №239 від 27.02.2012 року на вказану суму, у тому числі сума ПДВ - 2034,20 грн. (том 2 а.с. 207); згідно видаткової накладної № 281 від 07.03.2012 року позивачем придбано товар на загальну суму 7332,00 грн.(том 2 а.с. 218), отримана податкова накладна №24 від 07.03.2012 року на вказану суму, у тому числі сума ПДВ - 1222,00 грн. (том 2 а.с. 220); згідно видаткової накладної № 346 від 15.03.2012 року позивачем придбано товар на загальну суму 6282,60 грн.(том 2 а.с. 219), отримана податкова накладна №76 від 15.03.2012 року на вказану суму, у тому числі сума ПДВ - 1047,10 грн. (том 2 а.с. 221).

Судом встановлено, що всі отримані від КП «Альянс» податкові накладні відображені в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.

Оплата товару була здійснена за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року наступними платежами, що підтверджується виписками банку та звітами по господарським операціям по рахунку №333(том 1 а.с. 101), а саме: 28.08.2009 року на суму 7372,32 грн. (том 1 а.с. 109), 25.08.2009 року на суму 6500,00 грн. (том 1 а.с. 110), 25.09.2009 року на суму 6376,48 грн. (том 1 а.с. 120), 14.09.2009 року на суму 15524,10 грн. (том 1 а.с. 121), 09.09.2009 року на суму 4000,00 грн. (том 1 а.с. 122), 16.10.2009 року на суму 5000,00 грн.(том 1 а.с. 130), 30.11.2009 року на суму 7882,16 грн. (том 1 а.с. 137), 23.12.2009 року на суму 11175,92 грн. (том 1 а.с. 144), 14.01.2010 року на суму 4000,00 грн. (том 1 а.с. 153), 05.02.2010 року на суму 6225,06 грн. (том 1 а.с. 161), 25.02.2010 року на суму 6519,00 грн. (том а.с. 161 зворотній бік), 10.03.2010 року на суму 7200,00 грн. (том 1 а.с. 172), 17.03.2010 року на суму 9150,00 грн. (том 1 а.с. 172 зворотній бік), 31.03.2010 року на суму 10576,0 грн. (том 1 а.с. 173), 06.04.2010 року на суму 8300,00 грн. (том 1 а.с. 181), 11.05.2010 року на суму 11910,00 грн. (том 1 а.с. 193), 20.05.2010 року на суму 16200,0 грн. (том 1 а.с. 194), 28.05.2010 року на суму 4568,60 грн. (том 1 а.с. 194 зворотній бік), 02.06.2010 року на суму 10000,00 грн. (том 1 а.с. 205), 18.06.2010 року на суму 9600,00 грн. (том 1 а.с. 205 зворотній бік), 30.06.2010 року на суму 15807,30 грн. (том 1 а.с. 206), 05.07.2010 року на суму 10200,00 грн. (том 1 а.с. 217), 20.07.2010 року на суму 17614,20 грн. (том 1 а.с. 217 зворотній бік), 29.07.2010 року на суму 11997,00 грн. (том 1 а.с. 218), 10.08.2010 року на суму 6000,00 грн. (том 1 а.с. 231), 25.08.2010 року на суму 17962,20 грн. (том 1 а.с. 232), 31.08.2010 року на суму 24126,80 грн. (том 1 а.с. 232), 09.09.2010 року на суму 5500,00 грн. (том 1 а.с. 245), 16.09.2010 року на суму 16200,00 грн. (том 1 а.с. 245 зворотній бік), 30.09.2010 року на суму 3434,10 грн. (том 1 а.с. 246), 07.10.2010 року на суму 4800,00 грн. (том 2 а.с. 8), 08.10.2010 року на суму 17510,40 грн. (том 2 а.с. 8), 22.10.2010 року на суму 17717,04 грн. (том 2 а.с. 9), 29.10.2010 року на суму 14697,66 грн. (том 2 а.с. 9), 17.11.2010 року на суму 3300,00 грн. (том 2 а.с.19, зворотній бік), 06.12.2010 року на суму 9103,20 грн. (том 2 а.с. 31), 17.12.2010 року на суму 10914,80 грн. (том 2 а.с. 32), 23.12.2010 року на суму 14607,60 грн. (том 2 а.с. 32), 06.01.2011 року на суму 7000,00 грн. (том 2 а.с. 45), 11.01.2011 року на суму 18000,00 грн. (том 2 а.с. 45 зворотній бік), 24.01.2011 року на суму 17900,70 грн. (том 2 а.с. 46), 04.02.2011 року на суму 9931,20 грн. (том 2 а.с. 59), 10.02.2011 року на суму 17800,98 грн. (том 2 а.с. 59 зворотній бік), 25.02.2011 року на суму 13254,00 грн. (том 2 а.с. 59 зворотній бік), 03.03.2011 року на суму 9072,00 грн. (том 2 а.с. 70), 25.03.2011 року на суму 15149,40 грн. (том 2 а.с. 70 зворотній бік, 08.04.2011 року на суму 8323,20 грн. (том 2 а.с. 81), 21.04.2011 року на суму 17397,24 грн. (том 2 а.с. 81 зворотній бік), 28.04.2011 року на суму 10176,00 грн. (том 2 а.с. 81 зворотній бік), 06.05.2011 року на суму 7680,00 грн. (том 2 а.с. 94), 16.05.2011 року на суму 17502,00 грн. (том 2 а.с. 94 зворотній бік), 30.05.2011 року на суму 17816,40 грн. (том 2 а.с. 95), 07.06.2011 року на суму 6069,36 грн. (том 2 а.с. 108), 14.06.2011 року на суму 17434,80 грн. (том 2 а.с. 108 зворотній бік), 22.06.2011 року на суму 17987,40 грн. (том 2 а.с. 108 зворотній бік), 30.06.2011 року на суму 3330,52 грн. )том 2 а.с. 109), 01.07.2011 року на суму 5000,00 грн. (том 2 а.с. 120), 20.07.2011 року на суму 16825,44 грн. (том 2 а.с. 120 зворотній бік), 29.07.2011 року на суму 13141,20 грн. (том 2 а.с. 120 зворотній бік, 01.08.2011 року на суму 4800,00 грн. )том 2 а.с. 133), 04.08.2011 року на суму 17949,00 грн. (том 2 а.с. 133), 17.08.2011 року на суму 19560,00 грн. (том 2 а.с. 133 зворотній бік), 31.08.2011 року на суму 15547,00 грн. (том 2 а.с. 133 зворотній бік), 05.09.2011 року на суму 4200,00 грн. (том 2 а.с. 146), 21.09.2011 року на суму 15933,00 грн. (том 2 а.с. 146 зворотній бік), 27.09.2011 року на суму 19940,52 грн. (том 2 а.с. 146 зворотній бік), 03.10.2011 року на суму 5140,44 грн. (том 2 а.с. 159), 11.10.2011 року на суму 18206,40 грн. (том 2 а.с. 159), 19.10.2011 року на суму 18121,92 грн. (том 2 а.с. 159 зворотній бік), 28.10.2011 року на суму 23858,40 грн. (том 2 а.с. 159 зворотній бік), 16.11.201 року на суму 33632,40 грн. (том 2 а.с. 170), 29.11.2011 року на суму 20000,00 грн. (том 2 а.с. 170 зворотній бік), 18.12.2011 року на суму 22903,20 грн. (том 2 а.с. 181), 29.12.2011 року на суму 12940,56 грн. (том 2 а.с. 181 зворотній бік), 10.01.2012 року на суму 3000,00 грн. (том 2 а.с. 193), 27.01.2012 року на суму 4194,00 грн. (том 2 а.с. 193 зворотній бік), 31.01.2012 року на суму 3254,72 грн. (том 2 а.с. 193 зворотній бік), 10.02.2012 року на суму 8500,00 грн. (том 2 а.с. 208), 10.02.2012 року на суму 10440,00 грн. (том 2 а.с. 208), 28.02.2012 року на суму 6205,00 грн. (том 2 а.с. 208 зворотній бік), 07.03.2012 року на суму 6000,00 грн. (том 2 а.с. 222), 27.03.2012 року на суму 13614,60 грн. (том 2 а.с. 222 зворотній бік).

Тобто як свідчать матеріали справи за період 01.09.2009 року по 30.06.2012 року Підприємство «Хімснаб» придбало у КП «Альянс» згідно укладених договорів товарів на загальну суму 1014117,2 грн., у тому числі сума за отриманий товар без ПДВ складає 845100грн., сума ПДВ 169017,20 грн.

Під час укладання та виконання договорів Підприємство «Хімснаб» його контрагент - КП «Альянс» було юридичною особою (код ЄДРПОУ 32468182), що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 436708 (том 1 а.с. 52), підприємство здійснювало господарську діяльність за наступними видами за КВЕД: 45.21.1 - будівництво будівель, 51.39.0 - неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами, 51.21.0 - оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин, 35.11.0 - будування та ремонт суден, 51.55.0 - оптова торгівля хімічними продуктами, 74.20.1 - діяльність у сфері інжинірингу, що підтверджується Довідкою АА № 460557 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) (том 1 а.с. 53).

Також КП «Альнс» знаходилось на податковому обліку у ДПІ у м. Сімферополі за реєстраційним № 9896-К, що підтверджується довідкою від 17.11.2010 року № 4006/29-0 (том 1 а.с. 55) та в період взаємовідносин з позивачем було платником ПДВ згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 00887869 (том 1 а.с. 56).

Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на час спірних відносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з частиною 2 статті 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на час спірних відносин), Міністерство фінансів України є уповноваженим державним органом по затвердженню національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів відносно ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Пункт 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88 передбачає, що «первинні документи» - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

До того ж, частина 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на час спірних відносин) визначає перелік обов'язкових реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Такими реквізитами є: назва документу; дата та місце складання документу; назва підприємства, від імені якого складений документ; зміст та об'єм господарської операції; одиниця виміру господарської операції; посада осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, які дозволяють ідентифікувати особу, яка бере участь у здійсненні господарської операції.

Дослідивши надані позивачем суду на підтвердження правомірності формування спірних валових витрат (витрат) та податкового кредиту документи, суд вважає безпідставним неприйняття їх відповідачем до уваги, оскільки вказані документи містять обов'язкові реквізити, передбачені п.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", а відтак відповідають вимогам, які висуваються до первинних документів.

Відповідно до приписів частин 1 та 2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.(п.1) До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з вимогами чинного законодавства, передача товару від продавця до покупця оформляється товаросупроводними документами, передбаченими умовами поставки та перевезення товару. Це можуть бути видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, залізничні накладні, рахунки, рахунки-фактури. Тобто, закон розглядає кожний з цих документів як первинний та не зобов'язує контрагентів оформлювати всі перелічені документи.

Таким чином, законодавство України не зобов'язує продавця або покупця використовувати при операціях купівлі-продажу весь перелік первинних документів. Суд вважає, що позивачем були надані договори, податкові накладні, реєстри податкових накладних, видаткові накладні, банківські виписки, тобто достатня кількість первинних документів для права ведення податкового та бухгалтерського обліку та відображення в бухгалтерському та податковому обліку витрат на придбання товарів та податкового кредиту по взаємовідносинам з КП «Альянс» .

Суд вважає, що вказані первинні документи підтверджують реальність та товарність спірних господарських операцій.

Більше того у підтвердження реальності господарських відносин з КП «Альянс» та використання у господарській діяльності товарів, отриманих від вказаного контрагента Підприємство «Хімснаб» надало договори с контрагентами, яким була поставлена вказана продукція, а саме Договір № 377 від 03.03.2009 року, укладений продавцем - Підприємством «Хімснаб» та покупцем - Державним підприємством «Хімічний завод «Южний» згідно якого продавець зобов'язується продати, а покупець оплатити та прийняти вироби з фторопласту у кількості та за ціною згідно специфікації (том 3 а.с. 43-47); Договір купівлі-продажу № 5 від 10.01.2011 року, укладений продавцем - Підприємством «Хімснаб» та покупцем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Сереп», згідно якого продавець зобов'язується постачати узгодженими партіями покупцю продукцію вказану у додатках: додаткових угодах(специфікаціях), витратних накладних та рахунках-фактурах на кожну партію товару, які є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити кожну партію товару (том 3 а.с. 48-52); Договір № 57 від 03.02.2009 року, укладений постачальником - Підприємством «Хімснаб» та покупцем - Рубежанським казенним хімічним заводом «Заря», згідно якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити фторопластові вироби за ціною та у кількості згідно специфікації/рахунків (том 3 а.с. 53-54); Договір № 15 від 10.01.2011 року, укладений продавцем - Підприємством «Хімснаб» та покупцем - товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Заря», згідно якого продавець зобов'язується продати, а покупець оплатити та прийняти вироби з фторопласту у кількості та за ціною згідно специфікації (том 3 а.с. 55-60); Договір №170 від 26.01.2009 року, укладений продавцем - Підприємством «Хімснаб» та покупцем - Відкритим акціонерним товариством Пивобезалкогольний комбінат «Крим», згідно якого продавець зобов'язується постачати узгодженими партіями продавцю продукцію: вироби з фторопласту, вказану у додатках: додаткових угодах (специфікаціях), витратних накладних та рахунках-фактурах на кожну партію товару, які є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити кожну партію товару (том 3 а.с. 61-62); Договір постачання № 23 від 25.08.2010 року, укладений постачальником - Підприємством «Хімснаб» та покупцем ЧАО «Іллічевський паливний термінал», згідно якого постачальник зобов'язується поставити узгодженими партіями покупцю продукцію вказану у додатках: додаткових угодах(специфікаціях), витратних накладних та рахунках-фактурах на кожну партію товару, які є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити кожну партію товару (том 3 а.с. 63-65); Договір купівлі-продажу № 4 від 04.01.2011 року, укладений продавцем - Підприємством «Хімснаб» та покупцем - Відкритим акціонерним товариством «Завод автогенного обладнання Донмет», згідно якого продавець зобов'язується постачати узгодженими партіями продавцю продукцію вказану у додатка: додаткових угодах(специфікаціях), витратних накладних та рахунках-фактурах на кожну партію товару, які є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити кожну партію товару (том 3 а.с. 66-68); Договір постачання № 17 від 01.02.2011 року укладений постачальником - Підприємством «Хімснаб» та покупцем Товариством з обмеженою відповідальністю «Будшляхмаш», згідно якого постачальник зобов'язується передати (поставити) у власність покупця запасні частини до спецтехніки, в асортименті, кількості і за цінами, визначеними в узгоджених сторонами рахунках, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити кожну партію товару (том 3 а.с. 69-70); Договір постачання № 110532 від 06.05.2011 року, укладений постачальником - Підприємством «Хімснаб» та замовником ВАТ «ДТРЗ», згідно якого постачальник зобов'язується поставити, а замовник прийняти та оплатити продукцію - стержень Ф-4 (том 3 а.с. 71); Договір постачання № 110429 від 01.03.2011 року, укладений постачальником - Підприємством «Хімснаб» та замовником ВАТ «ДТРЗ», згідно якого постачальник зобов'язується поставити, а замовник прийняти та оплатити продукцію - стержень Ф-4 (том 3 а.с. 72); Договір № 05/195 від 19.02.2011 року, укладений постачальником - Підприємством «Хімснаб» та покупцем - Рубежанським казенним хімічним заводом «Заря», згідно якого постачальник зобов'язується провести поставку, а покупець прийняти та оплатити фторопластові вироби (том 3 а.с. 73-75); Договір постачання № 12/09 від 12.08.2011 року, укладений постачальником - Підприємством «Хімснаб» та покупцем Товариством з обмеженою відповідальністю «СОЛБІС», згідно якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти і оплатити товарно-матеріальні цінності, іменовані Товар, за ціною, номенклатурі, в асортименті та у кількості згідно Специфікацій, погоджених Сторонами (том 3 а.с. 76-78); Договір купівлі-продажу № 1/12 від 28.12.2011 року, укладений продавцем - Підприємством «Хімснаб» та покупцем - Відкритим акціонерним товариством «Завод автогенного обладнання Донмет», згідно якого продавець зобов'язується постачати узгодженими партіями продавцю продукцію вказану у додатка: додаткових угодах(специфікаціях), витратних накладних та рахунках-фактурах на кожну партію товару, які є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити кожну партію товару (том 3 а.с. 79-81).

Також позивачем надані первинні документи бухгалтерської звітності, а саме витратні накладні, податкові накладні, накладні на вантаж та товарно-транспортні накладні, які підтверджують виконання умов договорів Підприємства «Хімснаб» як постачальника з контрагентами-покупцями на підтвердження того, що товар, який був отриманий Підприємством «Хімснаб» від КП «Альянс», було використано у господарських операціях позивачем та реалізовано контрагентам - покупцям.

Суд зазначає, що відповідачем у ході перевірки досліджені саме ті первинні бухгалтерські документи, на які посилається позивач та які були досліджені судом.

Суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки спірні господарські операції, щодо оподаткування яких між сторонами є спір, відбувались у період з 01.07.2009р. по 30.06.2012р. та у період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року, суд перевіряє відповідність їх оподаткування Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість» а також Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97р. №283/94-ВР (із змінами та доповненнями) валові витрати - сума будь-яких витрат платника податків у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), що здобуваються таким платником податків для їхнього подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» із змінами та доповненнями господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Підпунктом 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено що до складу валових витрат включаються: сума будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Як передбачено п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За змістом цієї норми законодавства, підставою для не включення до складу валових витрат є лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства сум, не підтверджених документально.

Установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється (п. 5.11 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств").

Згідно пп.138.8.1 п.138.8 ст.138 Податкового Кодексу України - до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового Кодексу України - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 139.1 ст.139 ПК України - не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, відповідно до п.5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 22.05.1997 №283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" та ст.44.1 ст.44, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.6, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України Підприємство «Хімснаб» надані до перевірки відповідні розрахункові, платіжні та інші документи, що підтверджуюсь валові витрати (витрати) підприємства, у зв'язку з чим Позивачем у перевіряємому періоді правомірно віднесено до складу сума валових витрат у розмірі 845100 грн. за господарськими операціями Підприємства «Хімснаб» з КП «Альянс».

На підставі чого висновки відповідача про заниження податку на прибуток у сумі 202766,5грн. відповідач вважає необґрунтованими.

Що стосується висновків відповідача про завищення податкового кредиту Підприємством «Хімснаб» та відповідно заниження податку на додану вартість у сумі 169020,00 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1.3, п.1.4 ст.1 Закону України №168 «Про податок на додану вартість» встановлено: платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. (п.1.3)

Поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу. Поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності. (п.1.4).

Пунктом 1.6, пунктом 1.7 статті 1 Закону № 168 встановлено, що податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом. (п.1.6) Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.(п.1.7)

Згідно з приписами п.п.7.2.1 п.7.2. ст.7 Закону № 168, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до п.п. 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону № 168, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.7.2.6 п. 7.2 ст.7 Закону № 168, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з приписами п.п. 7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону № 168, датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону № 168 Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Згідно п.п.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону № 168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п.п.7.7.1. п.7.7 ст.7 Закону № 168 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з приписами п.198.1 ст.198 Податкового кодексу датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Статтею 200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.2).

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 201 Податкового кодексу України Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п.201.4). Для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні (п.201.5). Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п.201.6). Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п.201.7). Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п.201.8).

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.6.2 наказу Державної податкової адміністрації України від 21 грудня 2010 року № 969 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 р. за № 1401/18696 податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

З 16 грудня 2011 року аналогічні норми закріплені в наказі Міністерства фінансів України «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» від 01.11.2011р. № 1379, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 р. за N 1333/20071.

Інших умов для формування податкового кредиту за наслідками придбання товарів у Законі України «Про податок на додану вартість» та Податковому кодексі України, навіть таких як обов'язкова сплата постачальниками та виробниками товару сум податку на додану вартість до бюджету, не передбачено.

При придбанні товарів (послуг) Підприємство «Хімснаб» було зобов'язане лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість в ціні товару контрагентам, які зобов'язані внести цю суму ПДВ до бюджету, вказані суми податку на додану вартість підприємством «Хімснаб» були сплачені, що підтверджується матеріалами справи.

Що стосується висновків відповідача про те, що постачальником Підприємства «Хімснаб» у період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року було КП «Альянс», що має ознаки «фіктивності» та спрямовано на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту суд зазначає.

Фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, є кримінально караним діянням відповідно до ст. 205 Кримінального кодексу України.

При цьому, як встановлено ст. 62 Конституції України та ст. 2 Кримінального кодексу України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

В даному ж випадку, як слідує з акту перевірки, висновки перевіряючих про фіктивність контрагентів позивача ґрунтувались на постанові слідчого та протоколах допиту свідків та обвинувачених, а не вироку суду, що набрав законної сили.

Крім того, суд вважає безпідставними висновки відповідача, покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення, про нікчемність укладених позивачем з КП «Альянс» договорів на підставі ст. 228 та ч. 2 ст. 215 ЦК України.

При цьому суд виходить з наступного.

Ч. 2 ст. 215 ЦК України визначає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не Актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

В даному ж випадку, як слідує з акту перевірки, висновки працівників контролюючого органу про нікчемність правочинів Підприємства «Хімснаб» з КП «Альянс» ґрунтувались лише на висновках акту № 36/22/32468182 від 11.04.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки КП «Альянс» з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійснення фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009 року по 21.03.2012 року».

Частиною 2 ст. 215 ЦК України визначає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Проте, норми закону, якою б прямо була встановлена недійсність вищевказаних договорів купівлі-продажу, відповідачем не наведено.

В силу ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

При цьому, відповідно до ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В свою чергу, ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що Державною податковою інспекцію у м. Сімферополі АР Крим належними доказами не доведено, в чому полягає неспрямованість укладених позивачем з КП «Альянс» договорів на настання обумовлених ним правових наслідків, а також в чому полягає та чим підтверджується його суперечність моральним засадам суспільства, а також порушення публічного порядку, спрямованість на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету.

Будь-яких достовірних доказів нікчемності угод між Підприємством «Хімснаб» та КП «Альянс» не зазначено.

Крім того, відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Проте, з цієї підстави спірні договори у встановленому законом порядку недійсними не визнавались.

До того ж, відповідач, стверджуючи про нікчемність правочинів, посилається на те, що сторони не мали на меті досягнення правових наслідків, що обумовлювались ними.

Однак, відповідно до частини першої статті 234 ЦК України такий правочин є фіктивним, а згідно із частиною другою цієї статті фіктивний правочин визнається судом недійсним. Тобто фіктивний правочин є оспорюваним у розумінні частини третьої статті 215 ЦК України.

Однак, і з цієї підстави спірні договори у встановленому законом порядку недійсними не визнавались.

Інших підстав для визнання укладених правочинів нікчемними відповідач не зазначив, тож застосування до спірних відносин наслідків нікчемності правочинів є необґрунтованим та помилковим.

Суд вважає, що жодною нормою законодавства органи ДПІ не наділені повноваженнями з визнання правочинів нікчемними.

В той же час, ч. 2 ст.19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, суд вважає доцільним зазначити, що згідно пп. 36.1, 36.5 ст. 36; п. 38.1 ст.38, п. 44.1 ст. 44, п. 47.1 ст. 47, п. 49.2 ст. 49 ПК України, обчислення, декларування та\або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Зважаючи на те, що судом встановлена реальність господарських угод між Підприємством «Хімснаб» та КП «Альянс» та документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, зокрема податкові накладні, по угодам, укладеним у перевіряємий період, відповідають нормам чинного законодавства, суд вважає протиправними висновки податкового органу, викладені у акті перевірки від 19.10.2012 № 7830/22-8/30624315 про порушення позивачем вимог податкового законодавства та заниження податку на прибуток підприємств у сумі 202 766,5грн. та податку на додану вартість у сумі 169020грн.

Оскільки податкові повідомлення-рішення від 01.11.2012р. №0008712204 на суму 189424,75грн. про донарахування ПДВ у сумі 159200 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 30224,75грн. та №0008702204 на суму 228300,6грн. про донарахування податку на прибуток у сумі 202766,5 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкції у розмірі 25534,1грн. прийняті на підставі висновків акту перевірки від 19.10.2012 № 7830/22-8/30624315, суд вважає їх такими, що прийняті відповідачем у порушення вимог податкового законодавства та всупереч фактичним обставинам справи, а тому позовні вимоги про визнання протиправними та скасування вказаних податкових повідомлень-рішень підлягають задоволенню у повному обсязі.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку суб'єкта владних повноважень - відповідача.

З урахуванням викладеного, суд вважає необхідним відшкодувати позивачу витрати на сплату судового збору в розмірі 2178,19 грн.

У зв'язку зі складністю справи судом 06.12.2012 року проголошені вступна та резолютивна частина постанови, а 11.12.2012 року постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Держаної податкової інспекція у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби № 2252 від 19.09.2012 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Підприємства «Хімснаб».

3. Визнати протиправними дії Держаної податкової інспекція у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби щодо проведення позапланової невиїзної перевірки, оформленої актом від 19.10.2012 р. № 7830/22-8.

4. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0008702204 від 01.11.2012 р. та № 0008712204 від 01.11.2012 р.

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь Підприємства «Хімснаб» (вул. Київська, 41, м. Сімферополь, АР Крим, 95017, ЄДРПОУ 30624351) судовий збір в розмірі 2178,19 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кушнова А.О.