Рішення

від 06.12.2006 по справі 45/271пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

45/271пд

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

06.12.06 р.                                                                               Справа № 45/271пд                               

за позовом: Ясинуватського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Ясинуватської районної державної адміністрації, ЄДРПОУ 05420221, м. Ясинувата

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю “Фарах”, ЄДРПОУ 19371160, м. Донецьк

до відповідача 2:  Ясинуватської районної ради, ЄДРПОУ 25598760, м. Ясинувата

третя особа 1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Донецьке обласне виробниче управління меліорації та водного господарства, ЄДРПОУ 01038743, м.Донецьк

третя особи 2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державне управління екології та природних ресурсів в Донецькій області, ЄДРПОУ 05523955, м.Донецьк

про визнання договору недійсним

Суддя Б.Д. Плотніцький

при секретарі судового засідання Ляшенко Л.В.

Представники:  

Від позивача: Удовенко Є.В. – дов.

Від відповідача 1: Картатих С.М.  – дов., Зощенко С.В. – дов., Топорін А.В. – дирек.

Від відповідача 2: Алімов О.С. – дов.

Від третьої особи 1: Колесникова Н.В. – дов.

Від третьої особи 2: Єфремова А.А. – нач.від.прав.забезп.

В засіданні брали участь

Прокурор: Даниленко С.М. – посвідчення № 2197

СУТЬ СПРАВИ:

Ясинуватський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Ясинуватської районної державної адміністрації, м. Ясинувата, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Фарах”, м. Донецьк про визнання недійсним договору оренди водних об'єктів №61 від 31.05.2002р.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що спірний об'єкт оренди, який по договору оренди водних об'єктів №61 від 31.05.2002р. був переданий в оренду відповідачу, віднесений до водних об'єктів загальнодержавного значення, а не місцевого.

Відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю „Фарах”, у відзиві на позовну заяву б/н від 17.10.2006р. позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог прокурору.

В обґрунтування своїх доводів відповідач посилається на те, що на момент укладення договору оренди водних об'єктів №61 від 31.05.2002р., укладеного між Ясинуватською районною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю „Фарах”, цей договір відповідав чинному законодавству і був погоджений Донецьким обласним виробничим управління меліорації та водного господарства.

Ухвалою господарського суду від 17.10.2006р. в якості відповідача 2 залучена Ясинуватська районна рада, м.Ясинувата, в якості третьої особи 1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Донецьке обласне виробниче управління меліорації та водного господарства, м.Донецьк та в якості третьої особи 2  без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Державне управління екології та природних ресурсів в Донецькій області, м.Донецьк.

Відповідач 2 відзив на позовну заяву не надав, проте в поясненнях на позов №353/01-7 від 26.10.2006р. стверджує, що ставок, який орендується Товариством з обмеженою відповідальністю „Фарах”, є водним об'єктом місцевого значення, оскільки він не виходить за межі однієї області та визнаний спеціалістами Обласного виробничого управління меліорації й водного господарства об'єктом місцевого значення.

Третя особа  1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Донецьке обласне виробниче управління меліорації та водного господарства, м.Донецьк надала пояснення №03-1323 від 29.11.2006р. в яких стверджує, що після прийняття поправок до Водного кодексу України, які передбачили право передачі в оренду водних об'єктів загальнодержавного значення місцевими адміністраціями, було прийнято розпорядження голови обласної державної адміністрації №640 від 20.10.2003р. „Про тимчасовий порядок надання водних об'єктів загальнодержавного значення у тимчасове користування на умовах оренди”. Вказаним розпорядженням не передбачалось переукладення раніше укладених договорів оренди.

Третя особа 2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Державне управління екології та природних ресурсів в Донецькій області, м.Донецьк, правонаступником якого є Державне управління охорони навколишнього середовища в Донецькій області, м.Донецьк, в поясненнях (вх.№02-41/43705 від 13.11.2006р.)  стверджує, що воно не є органом, який встановлює належність водних об'єктів до місцевого чи державного значення, оскільки це питання входить до компетенції відповідних рад.

Одночасно в поясненнях (вх.№02-41/46293 від 29.11.2006р.) посилається на те, що розташовані в басейні річки загальнодержавного значення Вовча ставки також мають бути віднесені до водних об'єктів загальнодержавного значення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, прокурора та третіх осіб, господарським судом встановлено наступне:

31.05.2002р. між Ясинуватською районною радою, м.Ясинувата та Товариством з обмеженою відповідальністю „Фарах”, м.Донецьк  укладений договір оренди водних об'єктів за №61.

За умовами вказаного договору, відповідачу за цим позовом передане в оренду водний об'єкт місцевого значення (частина) балка Вербова басейн річки Вовча, об'ємом 156,0тис.кубм. площею зеркала 9,0 га розташованого у с.Первомайське Первомайської та Песковської селищних рад для риборозведення та виробництва сільськогосподарської та промислової продукції.

Даний договір був укладений на підставі рішення Донецької обласної ради №23/18-87 від 04.03.1998р. „Про делегування окремих повноважень по наданню водних об'єктів в тимчасове користування на умовах оренди” у зв'язку з тим, що ставки є водними об'єктами місцевого значення.

Наказом Державного комітету України по водному господарству №41 від 03.06.1997р., який зареєстрований в Міністерстві юстиції України №2/2442 від 06.01.1998р. затверджений перелік річок та водойм, що віднесені до водних об'єктів місцевого значення.

Згідно з даним наказом до переліку річок та водойм, що віднесені до водних об'єктів місцевого значення у Донецькій області, віднесено 13 водотоків у Першотравневому та Новоазовському районах.

Як стверджує прокурор, під час перевірки щодо законності надання в оренду водних обєктів загальнодержавного значення та їх використання було встановлено, що фактично ставок на балці Вербова басейну річки Вовча в с.Первомайське об'ємом 156,0 тис.кубм., площею водного дзеркала 9,0 га віднесено до водного об'єкту загальнодержавного значення.

Оскільки згідно ст.51 Водного кодексу України орендодавцями водних об'єктів загальнодержавного значення є Кабінет Міністрів України та місцеві державні адміністрації, прокурор вважає, що Ясинуватська районна Рада не мала права укладати даний договір.

За таких підстав прокурор звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору оренди водних об'єктів №61 від 31.05.2002р.

Відповідач 1 позовні вимоги не визнає та просить відмовити в задоволенні вимог позивачу.

Відповідач 2 відзив на позовну заяву не надав.

Відповідач 1- Товариство з обмеженою відповідальністю „Фарах”, м.Донецьк звернувся до господарського суду із заявою б/н від 30.11.2006р. (вх.№02-41/46608 від 30.11.2006р.) про застосування строків позовної давності, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, господарський суд вважає вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Під час розгляду по суті заявленого позову, відповідач 1 звернувся до суду з клопотанням про застосування строків позовної давності.

Прокурор проти клопотання заперечує.

Господарський суд вважає клопотанням Товариства з обмеженою відповідальністю „Фарах” таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

За змістом п.7 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що до позовів про визнання заперечуваного правочину недійсним і  про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, право на пред'явлення якого виникло до 1 січня 2004 року, застосовується позовна давність, встановлена для відповідних позовів законодавством, що діяло раніше.

Як було встановлено судом, Законом України N1990-III від 21.09.2000р. „Про внесення змін до Водного кодексу України” були внесені зміни в ст.51 Водного кодексу Україні, зокрема вказана стаття була доповнена абзацем наступного змісту: „Орендодавцями  водних  об'єктів загальнодержавного значення є Кабінет Міністрів України та місцеві державні адміністрації.”

Цей Закон набрав чинності з дня його опублікування.

Даний закон був опублікований у Відомостях Верховної Ради України, рік 2000, 10.11.2000, N 45, ст. 390;  Голос України, 25.10.2000;  Урядовий кур'єр, 01.11.2000;  Офіційний вісник України, рік 2000, 03.11.2000, N 42, ст. 1772, стор.13.

Таким чином, господарський суд вважає, що право позивача на звернення до суду з позовом про визнання недійсним договору оренди водних об'єктів №61 від 31.05.2002р. виникло з моменту його укладання, тобто з 31.05.2002р.

Таким чином, трирічний термін звернення до суду за захистом законних прав та порушених інстересів, який був встановлений діючим на той час Цивільним кодексом Української РСР, починається з 31.05.2002р.р. та закінчується 31.05.2005р.

Прокурор звернувся до суду із позовом про визнання недійсним договору оренди водних об'єктів №61 від 31.05.2002р. 22.09.2006р.

Згідно із ст.80 Цивільного кодексу Української РСР закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову  є підставою для відмови в позові.

За приписом ст. 267 Цивільного кодексу України сплив  позовної  давності,  про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За змістом ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов до висновку про відмову Ясинуватському міжрайонному прокурору в інтересах держави в особі Ясинуватської районної державної адміністрації, м. Ясинувата в задоволенні вимог про визнання недійсним договору оренди водних об'єктів №61 від 31.05.2002р.

Враховуючи, що прокурор при зверненні до суду з позовом у відповідності до вимог Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” звільнений від справи державного мита та інформаційно – технічного забезпечення судового процесу, господарський суд дійшов до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідачів судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 47, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

                                                               ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Ясинуватського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Ясинуватської районної державної адміністрації, м. Ясинувата, до відповідача 1, Товариства з обмеженою відповідальністю „Фарах”, м. Донецьк,  до відповідача 2, Ясинуватської районної ради, м. Ясинувата, третя особа 1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Донецьке обласне виробниче управління меліорації та водного господарства та третя особа 2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державне управління екології та природних ресурсів в Донецькій області, про визнання недійсним договору оренди водних об'єктів №61 від 31.05.2002р., відмовити.

У судовому засіданні за згодою сторін оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня підписання повного тексту рішення.

Повний текст рішення підписаний 11.12.2006р.

Суддя                                                                         Плотніцький Б.Д.