Постанова

від 16.04.2013 по справі 815/2268/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/2268/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2013 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Потоцької Н.В.,

при секретарі Паровенко І.П.

за участю сторін:

представника позивача (за довіреністю) Cавастикова В.В.

представника відповідача (за довіреністю) Бойко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СІМ ЛТД» до державної податкової інспекції у м. Южному в Одеській області ДПС про скасування податкового повідомлення - рішення від 02.11.2012 р. № 0000552310,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до державної податкової інспекції у м. Южному в Одеській області ДПС про скасування податкового повідомлення - рішення від 02.11.2012 р. № 0000552310.

В обґрунтування своєї правової позиції він зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є такими, що суперечать чинному податковому законодавству України.

Відповідно до висновку Акту перевірки перевіркою було встановлено порушення TOB «СІМ ЛТД»:

- п. 198.3, п. 198.6ст. 198, п. 201.6 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на суму 120660 грн., у тому числі по періодах: за квітень 2012 року на суму ПДВ 44178 грн; за травень 2012 року на суму ПДВ 57173 грн; за червень 2012 року на суму ПДВ 19309 грн.

- порушення ч. 1,5 ст. 203, ч.2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з TOB «Літан і Ко».

Окрім того, в акті перевірки вказано, що за період з 01.04.2012р. по 30.06.2012 року TOB «Сім ЛТД» відповідно до п. 154.6 ст. 154 Податкового кодексу України оподатковується за нульовою ставкою.

При цьому, в п. 3.1.2 розділу 3 Акту перевірки вказано, що перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.04.2012 року по 30.06.2012 року, встановлено його завищення на 630 301 грн.

На думку позивача, оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку, як висловлено у позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в листі від 02.06.2011 p. № 742/11/13-11.

Жодним законодавчим актом, що регулює господарські та податкові відносини не встановлено обов'язок платника податків щодо дослідження правомірності податкового обліку його контрагентів по ланцюгу постачання, відповідно платник податків не може нести відповідальність за ведення контрагентами податкового обліку з порушенням порядку його ведення чи не сплатою податків.

З урахуванням викладеного позивач просить суд позов задовольнити у повному обсязі.

Позивач в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в адміністративному позові та наданих поясненнях та просив визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення від 02.11.2012 р. №0000552310.

Представник відповідача проти заявленого адміністративного позову заперечував в обгрунтування своєї правової позиції надав суду письмові заперечення, в яких зазначив що в порушення п п.198.3, 198.6 ст.198, п.201.6, 201.10 ст.201 Податкового кодексу TOB «Сім ЛТД» безпідставно збільшено податковий кредит в періоді що перевірявся на суму податку на додану вартість в розмірі 120 660 грн., у тому числі:

- за квітень 2012 року на суму ПДВ 44 178 грн.,

- за травень 2012 року на суму ПДВ 57173 грн.,

- за червень 2012 року на суму ПДВ 19 309 грн.

Крім того, ні до початку перевірки, ні в ході проведення перевірки позивач не надавав усіх необхідних підтверджуючих документів стосовно взаємовідносин TOB «Сім ЛТД» з TOB «Літан і Ко», позивач згідно листа від 09.08.2012р. №09/08 надав лише податкові накладні.

В судовому засіданні представник відповідача просив відмовити задоволенні адміністративного позову.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.

Згідно пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст. 78 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу виданого ДПІ у м. Южному Одеської області ДПС від 14.09.2012 року №208 та на правлення від 14.09.2012 року № 121, старшим державним податковим ревізором- інспектором відділу подат кового контролю ДПІ у м. Южному Одеської області ДПС, інспектором податкової служби І рангу - Кова льовою М.О., згідно із пп. 20.1.4, п. 20.1, ст,20. пп. 75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78. п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України, проведена документальна позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Сім ЛТД» з питань дотримання вимог податкового законодав ства по взаємовідносинах з TOB «Літам і Ко», код за ЄДРПОУ 14328632 за період з 01.04.2012 року по 30 06.2012 року.

Копію наказу від 14.09.2012 р. вручено під розписку директору TOB «СІМ ЛТД» Мазанковій A.B.

Перевірку проведено з відома та в присутності директора TOB «СІМ ЛТД» Мазанкову A.B.

Згідно п.2 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984 та зареєстрованого Мінюстом 12.01.2011р. за №34/18772, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом: податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби. Документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

За результатами перевірки було складено акт № 290/39/22-1007/19055417 від 28.09.2012р. яким встановлено порушення:

1) п.198.3, п. 198.6 ст.198. п.201.6, п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на суму 120 660 грн., у тому числі по періодах:

- за квітень 2012 року на суму ПДВ 44 178 грн..

- за травень 2012 року на суму ПДВ 57 173 грн.,

- за червень 2012 року на суму ПДВ 19 309 грн.

2) за період з 01.04.2012 року по 30.06.2012 року TOB «СІМ ЛТД» відповідно до п. 154.6 ст. 154 Податкового кодексу України та відповідно до декларацій на прибуток підприємств, оподатковується за нульовою ставкою.

3) ч.1,5 ст.203, ч. 2 ст. 215, ст.228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з TOB «Літан і Ко» (а/с.13-28).

За наслідками встановлених порушень податковим органом прийняте податкове повідомлення - рішення № 0000552310 від 02.11.2012 р. , яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 150825 грн.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі таких висновків податкових повідомлень рішень на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд встановив наступне.

TOB «Літан і Ко» (Продавець) було укладено з підприємствами TOB «Сім ЛТД» (Покупець) договір купівлі - продажу від 02.04.2012 року №01/05 ЛИ, згідно якого Продавець зобов'язуєтьсяч передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити будівельні матеріали у кількості та асортименті відповідно до Специфікації (а/с. 39-42).

TOB «Літан і Ко» (Продавець) було укладено з підприємствами TOB «Сім ЛТД» (Покупець) договір купівлі - продажу від 30.05.2012 року №01/06 ЛИ, згідно якого Продавець зобов'язуєтьсяч передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити будівельні матеріали у кількості та асортименті відповідно до Специфікації (а/с. 43-45).

Відповідно до акту ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 17.08.2012 №348/22-1/14328632 про результати проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Літан і Ко» (код ЄДРПОУ 14328632), щодо господарських відносин із платником податків-постачальником TOB «Євро-прораб» (код ЄДРПОУ 37759728) реальності та повноти відображення в обліку придбання товару та послуг та подальшої реалізації за період з 01.01.2012 року по 31.05.2012 року, матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів зазначеного підприємства, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського та/або технічного персоналу, основних фондів, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів.

Слід зазначити, що при проведенні перевірки ТОВ «Сім ЛТД» викорастино наступні документи:

- документи, які знаходяться в обліковій справі;

- податкові декларації з податку на додану вартість та податку на прибуток ТОВ «Сім ЛТД» за період з 01.04.2012 року по 30.06.2012 року;

- Додатки 5 «розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів до декларації по ПДВ за відповідні періоди;

- Акт ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 17.08.2012 №348/22-1/14328632 («Літак і Ко»);

- Податкові накладні згідно реєстру.

В ході проведеної перевірки, податковим органом встановлено відсутність реальної можливості поставок товарів (робіт, послуг) підприємству TOB «Сім ЛТД» від вищезазначеного контрагенту - постачальника - TOB «Літан і Ко», а саме: відсутність майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

Податковий кредит згідно підпункту 14.1.181 пункту 14.1. ст.14 Податкового кодексу України - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.

Податковий орган в ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, звітів та інших документів встановив, що у контрагентів TOB «Літан і Ко» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, отже, правочини з контрагентами за зазначений період мають ознаки нікчемності.

В ході офіційного зясування по справі суд прийшов до висновку про правомірність прийнятого податковим органом рішення з огляду на наступне.

Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» № 742/11/13-11 від 02.06.2011р., з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість обов'язковому з'ясуванню підлягають, зокрема, обставини, що підтверджують рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

В судовому засіданні досліджені надані представником позивача копії первинних документів по спірним взаємовідносинам, зокрема, договір купівлі - продажу № 01/05 від 02.04.2012 р. та № 01/06 від 30.05.2012 р. з додатками, рахунок - фактура, товаро - транспортні накладні, податкові накладні, виписки по рахунку, реєстр виданих та отриманих накладних, договори оренди (а/с.49-191).

Суд приходить до висновку, що досліджені судом докази не підтверджують вчинення дій щодо виконання зазначених договорів в межах господарської діяльності між TOB «Літан і Ко» та ТОВ «Сім ЛТД» з огляду на наступне.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч.2 ст.3 Закону № 996, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Як зазначено в ст.9 Закону №996, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів (послуг) із метою їх використання в господарській діяльності. За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, діяльність якої, безумовно, здійснюється в межах правової відповідальності, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції та під час здійснення господарської операції.

В ході дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій позивача, на підставі яких ним були сформовані дані податкового обліку, не підтверджено фактичне виконання договорів купівлі - продажу № 01/05 ЛИ від 02.04.2012 р. та № 01/06 ЛИ від 30.05.2012 р., оскільки, як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи по -перше:

П. 3.2 договору купівлі - продажу від 30.05.2012 року №01/06 ЛИ та договору купівлі - продажу від 02.04.2012 року №01/05 ЛИ визначено зобов'язання Покупця по погодженню або визначенню щодо перевізника, однак доказів які б вказували на визначення перевізника суду не надано.

Крім того, позивачем надані суду ТТН № 04/4 від 11.04.2012 р.(а/с. 66) та ТТН № 05/1 від 03.05.2012 р. (а/с. 76), згідно яких позивачем перевозився вантаж «Абразивний порошок» та «Кварцевий песок», однак, доказів в підтвердження розвантаження зазначеного грузу суду не надано.

В ТТН № 04/4 від 11.04.2012 р. та ТТН № 05/1 від 03.05.2012 р. зазначається пункт розвантаження: Одеська область, м. Южний, вул. Будівельників, 9, кв. 240, що вказує на той факт, що така значна кількість грузу розвантажувалась у квартиру.

Також, зазначений вантаж згідно ТТН перевозився у кількості 53, 35 т та 31,86 т. Судом встановлено, що JAC HFC 1020К вантажник бортовий тентовий, державний номер НОМЕР_2, який перевозив груз має грузовмісткість не більше 2 т, що не заперечувалост позивачем. Належних доказів та обґрунтованих пояснень з цього приводу позивачем не надано.

Крім того, позивач зазначив, що вказаним транспортним засобом керував ОСОБА_4, який перевозив вантажі, однак документів, які вказують на перебування зазначеної особи у трудових відносинах з ТОВ «Сім ЛТД», або іншого договору суду не надано.

З урахуванням викладеного суд не може прийняти доводи порзивача щодо реальності вчинення оскаржуваної господарської операції.

В свою чергу, слід зазначити, що законодавець не покладає на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару (робіт, послуг) та дотримання ними вимог податкового законодавства, однак…

Згідно ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання підприємцями з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Отже, до невід'ємної складової частини підприємницької діяльності відноситься чинник «власний ризик», який діє під час виконання договірних зобов'язань для усіх учасників господарського обороту.

Відповідно до статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Також, слід зазначити директором ТОВ «Сім ЛТД» у листі за вих. № 09/08 від 09.08.2012 р., начальнику ДПІ у м. Южному повідомлено, що матеріали, які отримані від ТОВ «Літан і Ко» на загальну суму 153 896, 63 грн., за перевіряємий період були використані при виконанні робіт для ПП «Стройінжсервіс», ТОВ «Висотник - Терзиул» та ВАТ «Одеський припортовий завод», але ні під час перевірки, ні в судовому засіданні доказів в підтвердження зазначеного надано не було, з урахуванням чого, суд позбавлений можливості надати належну правову оцінку вказаному.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, внутрішнє переконання - це вільне від думок інших осіб стійке та внутрішньо обґрунтоване психічне ставлення суб'єкта до казування до якості та кількості необхідних та достатніх елементів, які складають зміст поняття доказу та виступає в якості методу та результа ту оцінки доказів (доказової інформації).

Внутрішнє переконання повинно бути обґрунтованим, визначатися аналізом матеріалів справи, об'єктивними даними. Така обґрунтованість отримує відповідне відображення в постанові суду, якою вирішується публічно-правовий спір по суті.

Отже, суд приходить до висновку, що обов'язок щодо з'ясування всіх вищевказаних обставин покладається на підприємство, оскільки свою діяльність він здійснює на «власний ризик».

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку, що зазначені операції TOB «Сім ЛТД» та його конртагента не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Верховний Суд України застосовуючи доктрину «Ділова мета» при розгляді справ за участі національних суб'єктів господарювання до органів ДПС зазначає, що при здійсненні господарської діяльності, основною діловою метою платника податків є отримання прибутку. Не можуть вважатися такими, що вчинені з діловою метою операції за наслідками яких платник податків бажає отримати виключно податкову вигоду без здійснення реальної господарської діяльності.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення було винесене відповідачем із дотриманням усіх зазначених принципів, а тому воно є законним і не підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 6-8, 71, 86, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Потоцька Н.В.

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Повний текст постанови складено 16 квітня 2013 року.