Постанова

від 11.07.2013 по справі 815/2268/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2013 р.Справа № 815/2268/13-а

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.

суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «СІМ ЛТД» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СІМ ЛТД» до Державної податкової інспекції у м. Южному Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СІМ ЛТД» (надалі - ТОВ «СІМ ЛТД», позивач) у березні 2013 року звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із позовом в якому просило скасувати прийняте Державною податковою інспекцією у м. Южному Одеської області Державної податкової служби (надалі - ДПІ у м. Южному, відповідач) податкове повідомлення - рішення від 02 листопада 2012 року № 0000552310, яким йому збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 150 825 грн.

В обґрунтування своєї правової позиції товариство зазначило, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є таким, що суперечить чинному податковому законодавству України.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року в задоволені адміністративного позову - відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що досліджені в судовому засіданні докази не підтверджують вчинення дій, щодо виконання договорів в межах господарської діяльності між ТОВ «Літан і Ко» та ТОВ «СІМ ЛТД».

В апеляційній скарзі ТОВ «СІМ ЛТД» ставиться питання про скасування судового рішення у зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Так, апелянт зазначив, що оскільки судом першої інстанції не надано належної правової оцінки всім доказам та не було здійснено всебічного, повного та об'єктивного розгляду обставин справи, це призвело до неправильного вирішення спору.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження, у відповідності до положень п.2 ч.1 ст. 197 КАС України, у зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню на наступних підставах.

Так, судом першої інстанції було встановлено, що 02 квітня 2012 року та 30 травня 2012 року ТОВ «Літан і Ко» (Продавець) уклав із ТОВ «СІМ ЛТД» (Покупець) договори купівлі - продажу за №01/05 ЛИ та за №01/06 ЛИ, згідно яких Продавець зобов'язується передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити будівельні матеріали у кількості та асортименті відповідно до Специфікації (а.с. 39-42, 43-45).

За даними господарськими операціями ДПІ у м. Южному проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «СІМ ЛТД» з питань дотримання вимог податкового законодав ства по взаємовідносинах з ТОВ «Літан і Ко» за період з 01 квітня 2012 року по 30 червня 2012 року.

За результатами перевірки встановлено наступні порушення:

1) п.198.3, п. 198.6 ст.198. п.201.6, п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України (надалі -ПК України), в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на суму 120 660 грн.;

2) ч.1,5 ст.203, ч. 2 ст. 215, ст.228 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з ТОВ «Літан і Ко» (а/с.13-28).

Окрім того, в акті перевірки податковим органом зазначено, що за період з 01 квітня 2012 року по 30 червня 2012 року позивач, відповідно до п.154.6 ст.154 ПК України оподатковується за нульовою ставкою.

Підставою висновків про порушення позивачем податкового та цивільного законодавства, ДПІ у м. Южному став акт ДПІ у Суворовському районі м. Одеси від 17 серпня 2012 року №348/22-1/14328632 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Літан і Ко» щодо господарських відносин із платником податків - постачальником TOB «Євро - прораб» реальності та повноти відображення в обліку придбання товару та послуг та подальшої реалізації за період з 01 січня 2012 року по 31 травня 2012 року».

В цьому акті зазначено про знаходження ТОВ «Євро - прораб» у стані 7 (внесено запис про відсутність підтвердження відомостей, що стало підставою для ствердження податковим органом про відсутність у ТОВ «Літан і Ко» об'єктів оподаткування при продажу товарів за період з 01 січня 2012 року по 31 травня 2012 року, які підпадають під дію ст.ст.185, 187, 188 ПК України .

За наслідками встановлених порушень, ДПІ у м. Южному прийняла податкове повідомлення - рішення № 0000552310 від 02 листопада 2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 150 825 грн.

Згідно з вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що при постановленні рішення, судом першої інстанції було порушено вимоги ст. 159 КАС України у зв'язку з наступним.

Як вбачається з матеріалів справи, відбулося лише одне судове засідання, в якому справа слухалася по суті.

Апелянт у своїй апеляційній скарзі зазначає, що він був позбавлений можливості надати до суду першої інстанції додаткові докази, які б підтверджували його правову позицію.

Поклавши обов'язок доказування на позивача, суд у своєму рішенні зазначив, що підприємство не довело використання придбаних товарів у своїй господарській діяльності.

Між тим, до суду апеляційної інстанції позивачем надані докази використання ТОВ «СІМ ЛТД» придбаних будівельних матеріалів при виконанні робіт з капітального ремонту антикорозійних покритій в ЦПрК ВАТ «ОПЗ», згідно укладеного ТОВ «СІМ ЛТД» та ВАТ «Одеський припортовий завод» договору на виконання робіт №22/11 від 09 грудня 2011 року.

Використання матеріалів та виконання робіт згідно даного договору підтверджується довідками про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, актами прийомки виконаних будівельних робіт форми КБ-2, підсумковими відомостями ресурсів.

Як вбачається із матеріалів справи підприємство про це повідомляло податковий орган у листі за вих. №09/08 від 09 серпня 2012 року (а.с.224).

Про те, що сторонами правочину були виконані всі його умови свідчать первинні бухгалтерські та податкові документи таки як: специфікації, видаткові накладні, податкові накладні, товаро - транспортні накладні.

Рух коштів між суб'єктами господарювання підтверджується виписками з банківського рахунку ТОВ «СІМ ЛТД».

Надані до суду першої інстанції товаро - транспортні накладні підтверджують перевезення будівельних матеріалів від продавця, в особі ТОВ «Літан і Ко» до покупця, в особі ТОВ «СІМ ЛТД».

Перевезення здійснювалося автомобілем Покупця JAC HFC 1020К - вантажник бортовий тентовий, державний номер НОМЕР_2.

Перевезення здійснював працівник позивача - ОСОБА_1

Про те, що даний працівник дійсно перебуває у штаті ТОВ «СІМ ЛТД», підприємством надано податковий розрахунок сум доходу нарахованого на користь платників податку (форма №1 ДФ) за 2 квартал 2012 року.

Висновки суду першої інстанції про відсутність перевезення товару спростовуються наступним.

Договорами на перевезення товару передбачено передача товару покупцю або визначеному погодженому перевізнику.

Покупець самостійно перевозив товар та розвантажував його власними силами у складські приміщення, які належать йому на праві власності за адресою м. Южне, вул. Комунальна 3, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що на велику партію товару може бути виписана одна зведена товаро - транспортна накладна, яка засвідчує фактичне перевезення товару і це не заборонено ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

У зв'язку з чим, твердження суду першої інстанції про фіктивність перевезення товару з підстав того, що не збігається кількість товару, що зазначена в ТНТ з тоннажністю транспортного засобу, необхідно визнати - необґрунтованим.

Крім того, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що у Продавця ТОВ «Літан і Ко» на момент спірних відносин був договір оренди виробничих приміщень та виробничих основних засобів і обладнання.

Крім того, як вже було зазначено вище, перевірка контрагента позивача, а саме ТОВ «Літан і Ко» не проводилася, проводилася зустрічна звірка.

Але, слід зазначити, що за наслідками зустрічної звірки не можуть робитися висновки про порушення податкового чи цивільного законодавства платником податків та прийматись податкові повідомлення-рішення про визначення грошових зобов'язань.

Так, згідно Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1232, зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Статтею 198 п.198.3. ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Відповідно до пункту 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.6. ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

В той же час, відповідно до п. 201.10. ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Зазначені вимоги податкового законодавства учасниками правочину були виконані, а тому доводи відповідача про їх порушення не засновані на фактичних обставинах справи.

Звинувачуючи позивача у здійсненні правочину, спрямованого на заволодіння доходною частиною Державного бюджету, відповідач не надав з цього приводу жодного доказу.

Всі його доводи стосовно встановлених порушень побудовані на припущеннях.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було допущено не повне з'ясування обставин справи, що мають значення для її вирішення і це призвело до неправильного її вирішення.

У зв'язку з чим, постановлене судове рішення на підставі п.1 ч.1 ст.202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення вимог позивача.

Керуючись ст.ст.195, 197, ч.1 п.3 ст. 198, ч.1 п.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, 207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «СІМ ЛТД» - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року - скасувати.

Прийняти у справі нову постанову, якою адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «СІМ ЛТД» до Державної податкової інспекції у м. Южному Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Южному Одеської області Державної податкової служби від 02 листопада 2012 року №0000552310, яким товариству з обмеженою відповідальністю «СІМ ЛТД» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість на загальну суму 150 825 грн. (сто п'ятдесят тисяч вісімсот двадцять п'ять гривень).

Зобов'язати Державну казначейську службу України стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СІМ ЛТД» (код ЄДРПОУ 19055417, вул. Будівельників, 9, кВ. 240, м. Южне, Одеська область, 65481) судові витрати, я складають судовий збір у розмірі 2 262,38 грн. (дві тисячі двісті шістдесят дві гривні, тридцять вісім копійок) із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції у м. Южному Одеської області Державної податкової служби (код ЄДРПОУ 36230913, пр.-т. Леніна, 7/1, м. Южне, Одеська область, 65481).

Постанова суду набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня отримання її сторонами.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова