Ухвала

від 10.04.2013 по справі 2а/1570/9800/2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2013 р.Справа № 2а/1570/9800/2011

Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Левчук О. А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого -судді Романішина В.Л.,

суддів Димерлія О.О., Єщенка О.В.,

за участю секретаря Фурмана А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Одесі апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 березня 2012 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Одеський припортовий завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2011 року ПАТ «Одеський припортовий завод» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.11.2011р. №0000561520. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при проведенні перевірки та складанні за її результатами акту, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, відповідачем не досліджувались та не використовувались будь-які первинні документи, у тому числі й податкові накладні, що підтверджують взаємовідносини товариства з ТОВ «Пілігрім-Плюс». Вважає, що ПАТ «Одеський припортовий завод» правомірно віднесло до складу податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 356732,48 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «Пілігрім-Плюс» в серпні 2011р.

СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі проти позову заперечила, зазначивши, що ПАТ «Одеський припортовий завод» до складу податкового кредиту серпня 2011р. було включено суму ПДВ в розмірі 356723,48 грн. по податкових накладних, оформлених з порушенням діючого законодавства, та, відповідно, підприємством завищено податковий кредит з ПДВ серпня 2011р. на суму 356732,48 грн. і завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду. В задоволенні позову відповідач просив відмовити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30.03.2012р. позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що прийнята із порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування судом обставин справи, та прийняти нову постанову, якою позов ПАТ «Одеський припортовий завод» залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.79 Податкового кодексу України та відповідно до наказу від 11.05.2011р. №319 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки», у період з 20.10.2011р. по 25.10.2011р. посадовими особами СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі проведено документальну невиїзну позапланову перевірку з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам ПАТ «Одеський припортовий завод» (код ЄДРПОУ 00206539) з ТОВ «Пілігрім-Плюс» (код ЄДРПОУ 34506470) за період з 01.08.2011р. по 31.08.2011р., за результатами якої складено акт перевірки №420/15-2/00206539/91 від 27.10.2011р.

У висновках акту перевірки вказується на порушення ПАТ «Одеський припортовий завод» п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на суму 356732,48 грн., у т.ч. за серпень 2011р. - 356732,48 грн.

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що перевіркою повноти визначення податкового кредиту з ПДВ встановлено, що ПАТ «Одеський припортовий завод» до складу податкового кредиту з ПДВ за серпень 2011 року віднесено суму ПДВ у розмірі 356732,48 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Пілігрім-Плюс». СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі 13.10.2011р. до ДПІ у Малиновському районі м.Одеси був наданий запит №34460/7/15 щодо дослідження всього спектру обставин господарської діяльності за серпень 2011 року ТОВ «Пілігрім-Плюс» з ПАТ «Одеський припортовий завод» використовуючи всі наявні можливості, в тому числі можливості оперативно-розшукових дій, щодо недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог чинного законодавства (документування фактів безтоварних операцій). Листом від 21.10.2011р. №40874/7/23-208/24 отримано акт від 21.10.2011р. №19/23-226 «Про неможливість проведення перевірки контрагента ТОВ «Пілігрім-Плюс» (код ЄДРПОУ 34506470) з питань підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПАТ «Одеський припортовий завод» (код ЄДРПОУ 00206539) за серпень 2011 року». Згідно отриманого акту стан платника ТОВ «Пілігрім-Плюс» « 9» - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, що також підтверджено автоматичною базою співставлення податкових зобов'язань по податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

У зв'язку з цим, податковий орган прийшов до висновку, що ПАТ «Одеський припортовий завод» до складу податкового кредиту серпня 2011 року було включено суми ПДВ у розмірі 356732,48 грн. по податкових накладних, оформлених з порушенням діючого законодавства, та, відповідно, підприємством завищено податковий кредит з ПДВ серпня 2011 року на 356732,48 грн. і завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду.

На підставі вказаного акту перевірки 11.11.2011р. СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі прийнято податкове повідомлення-рішення №0000561520, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 356732,48 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 178366,24 грн.

Задовольняючи позов ПАТ «Одеський припортовий завод» про скасування вказаного податкового повідомлення-рішення суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем правомірно, у відповідності до вимог чинного законодавства України, віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ за серпень 2011 року суму податку на додану вартість в розмірі 356732,48 грн. на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Пілігрім-Плюс» в серпні 2011 року. Колегія суддів погоджується з таким висновком Одеського окружного адміністративного суду.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.2 ст.198 Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг чи дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Кодексу податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г)податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; й) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (п. 201.1).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст.201 ПК України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст.201 ПК України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу (п. 201.6 ст.201 ПК України).

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

При цьому, згідно з ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З матеріалів справи вбачається, що 10.05.2011р. між позивачем (Покупець) та ТОВ «Пілігрім-Плюс» (Постачальник) укладено договір поставки дизельного палива наливом №20/СН-154, за умовами якого Постачальник у 2011 році передає у власність Покупцеві, а Покупець приймає та оплачує товари на умовах, викладених цим Договором, кількість, асортимент і технічні умови яких визначені у специфікації, згідно з Додатком №1, що складає невід'ємну частину цього Договору.

На виконання вказаного договору ТОВ «Пілігрім-Плюс» поставило товар згідно податкових накладних №122 від 22.08.2011р., №123 від 22.08.2011р., №124 від 22.08.2011р., №136 від 23.08.2011р., №137 від 23.08.2011р., №159 від 29.08.2011р. Суми ПДВ в розмірі 356732,48 грн., згідно вказаних податкових накладних, віднесено позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ за серпень 2011 року.

Також, з матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору поставки в серпні 2011 року ТОВ «Пілігрім-Плюс» було передано у власність ПАТ «Одеський припортовий завод», а ПАТ «Одеський припортовий завод» прийнято та оплачено товари (дизельне паливо), які супроводжуються сертифікатом, виданим заводом-виготовлювачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами: договором поставки дизельного палива наливом № 20/СН-154 від 10.05.2011р., податковими накладними, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, прибутковими ордерами, платіжними дорученнями, паспортами якості, сертифікатами відповідності.

Заперечуючи проти позову та в обґрунтування вимог апеляційної скарги СДПІ зазначає, що вказані податкові накладні не можуть бути підставою для віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту, оскільки оформлені з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема, щодо зазначення в них місцезнаходження юридичної особи-продавця. Колегія суддів не бере до уваги такі доводи податкового органу з огляду на наступне.

З наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 29.03.2012р. місцезнаходженням ТОВ «Пілігрім-Плюс» є м. Одеса, Малиновський район, вул. Гастелло, буд. 52/1. Вказане також підтверджується інформацією, наявною в свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи - ТОВ «Пілігрім-Плюс» та свідоцтві платника податку на додану вартість зазначеного товариства.

Така ж адреса зазначена у податкових накладних №122 від 22.08.2011р., №123 від 22.08.2011р., №124 від 22.08.2011р., №136 від 23.08.2011р., №137 від 23.08.2011р., №159 від 29.08.2011р., що дає підстави колегії суддів дійти до висновку, що зазначені первинні документи містять всі необхідні реквізити, визначені п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, в тому числі місцезнаходження юридичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку, ТОВ «Пілігрім-Плюс».

Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що позивачем належними первинними документами доведено факт виконання зобов'язань за договором з ТОВ «Пілігрім-Плюс», зокрема, прийнято товар та сплачено за нього грошові кошти. Наявні в матеріалах справи податкові та видаткові накладні містять всі необхідні реквізити, підписані уповноваженими особами, підписи завірені відповідними печатками підприємств, тобто відповідають вимогам п. 201.1 та 201.7 ст. 201 Кодексу, що свідчить про реальність господарських операцій.

З матеріалів справи також вбачається, що на момент укладення договору з позивачем та його виконання контрагент був зареєстрований у встановленому законом порядку та мав право на видачі податкових накладних. Доводів протилежного ні до суду першої, а ні до суду апеляційної інстанції не надано. Більше того, жодна норма податкового законодавства не вимагає від платника податків контролювати законність державної реєстрації, видачі свідоцтва платника ПДВ, сплату до бюджету податків та ведення бухгалтерського та податкового обліку своїх контрагентів. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба. Таким чином, сама по собі несплата податку продавцем (у томі числі і ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця.

Чинне законодавство не ставить в залежність підтвердження правомірності віднесення суб'єктом господарювання до податкового кредиту сум податку на додану вартість від отримання результатів перевірок контрагентів суб'єкта оподаткування, якщо платник податків (в даному випадку позивач) виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що ПАТ «Одеський припортовий завод» правомірно віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ за серпень 2011 року суму податку на додану вартість в розмірі 356 732, 48 грн., на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Пілігрім-Плюс».

При розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана відповідна правова оцінка. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

В силу ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 185, 195, 196, 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 березня 2012 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст ухвали виготовлено 11.04.2013р.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Димерлій О.О.

Єщенко О.В.