Постанова

від 15.04.2013 по справі 5/101-12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2013 р. Справа№ 5/101-12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Жук Г.А.

суддів: Агрикової О.В.

Остапенка О.М.

при секретарі судового засідання Анісімовій М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю « Фоззі-Фуд» № б/н від 14.03.2013 року на рішення господарського суду Київської області від 19.02.2013 року

у справі № 5/101-12 (суддя - Подоляк Ю.В.)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АКС-опт»

до Товариства з обмеженою відповідальністю « Фоззі-Фуд»

про стягнення 43182,67 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Лищук І.В. - пред. за дов.,

відповідача: Корчук І.І. - пред. за дов.

ВСТАНОВИВ:

21.12.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АКС-опт» звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» про стягнення 43 182,67 грн. за договором поставки № 312/7 від 20.07.2010 року.

Рішенням господарського суду Київської області від 19.02.2013 року у справі № 5/101-12 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» (08132, Київська область, Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Промислова, 5, ідентифікаційний код 32294926) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АКС-опт» (83114, м. Донецьк, вул. Щорса, 81-А, ідентифікаційний код 32442798) 43182 грн. 67 коп. заборгованості по оплаті товару, 1 609 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач, через господарський суд Київської області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове, яким відмовити позивачу у задоволені позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт стверджує, що на момент звернення до суду право позивача не порушено, оскільки не настав строк оплати.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2013 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» на рішення господарського суду Київської області від 19.02.2013 року у справі № 5/101-12 прийнято до провадження та призначено розгляд у судовому засіданні на 15.04.2013 року.

Апелянт (відповідач у справі) у судовому засіданні 15.04.2013 року підтримав вимоги апеляційної скарги.

Представник позивача у судовому засіданні 15.04.2013 року та у відзиві на апеляційну скаргу заперечив доводи апелянта, просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

20.07.2010року між товариством з обмеженою відповідальністю «АКС-опт» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» було укладено договір поставки № 312/7 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого позивач (постачальник за договором) зобов'язався передати у власність відповідача (покупця за договором) товар, а покупець прийняти та оплатити товар відповідно до умов договору.

Договором сторони передбачили, що товар поставляється в асортименті та за цінами, узгодженими у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору (п. 1.2 договору). Розрахунки за цим договором здійснюються винятково в національній валюті України в порядку передбаченому умовами договору. (п. 2.4 , 2.5 договору).

Даний договір набирає силу з моменту його підписання сторонами і діє протягом одного календарного року. У тому випадку, якщо сторони, у термін не менше ніж за 20 днів до закінчення терміну дії даного договору, не повідомлять один одного про бажання розірвати договір або укласти новий договір, то останній вважається продовженим терміном на один рік (п. 11.1 договору).

Специфікацією до договору сторони погодили асортимент та ціни на товар, що постачається за договором. Зазначена специфікація підписана в двосторонньому порядку повноважними представниками сторін та скріплена їх печатками, завірена копія якої залучена до матеріалів справи.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання за договором поставки, згідно якого, в силу ст. 712 ЦК України продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За правовою природою договір поставки є консенсуальним, двостороннім і оплатним. Як консенсуальний договір він вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов. Двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної сторони прав та обов'язків. Оплатний характер цього договору полягає в тому, що продавцеві сплачується вартість відчужуваного майна у грошовому виразі.

Як встановлено ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно вимог ст. ст. 662-664 ЦК України постачальник зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором. Обов'язок продавця вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Статтею 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Місцевий господарський суд правомірно, посилаючись на норми ст.ст. 174, 193 ГК України, ст. ст. 11, 509, 526, 626, 629 ЦК України зазначив, що підставою виникнення зобов'язання є договір укладений між сторонами, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до положень п. 2.5 договору поставки обов'язковою умовою для оплати поставленого за договором товару є наявність у покупця оформлених у встановленому чинним законодавством України порядку відповідної накладної і податкової накладної.

Факт поставки товару підтверджується представленими в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями видаткових накладних: № С/НО-00648 від 05.08.2011 року на суму 21 096,83 грн.; № С/НО-00653 від 15.08.2011 року на суму 4 369,55 грн.; № С/НО-00833 від 07.02.2012 року на суму 11 500,12 грн.; № С/НО-00948 від 23.03.2012 року на суму 1 196,10 грн.; № С/НО-00920 від 23.03.2012 року на суму 13 627,82 грн.; № С/НО-00970 від 30.03.2012 року на суму 2 549,70 грн.; № С/НО-00971 від 30.03.2012 року на суму 1 567,43 грн.; № С/НО-01057 від 20.04.2012 року на суму 1 259,61 грн.; № С/НО-01058 від 25.05.2012 року на суму 3 403,85 грн.; № С/НО-01147 від 18.06.2012 року на суму 2 647,67 грн., які підписано з боку постачальника та покупця повноважними представниками сторін підписи яких скріплені штампом позивача і штампом відповідача, що відповідає зразкам зазначеним у додатку № 10 від 20.07.2010року до договору поставки.

В підтвердження поставки товару та отримання його покупцем свідчать також представлені в матеріалах справи копії податкових накладних від 05.08.2011 року № 31, від 15.08.2011 року № 78, від 17.02.2012 року № 81, від 23.03.2012 року № 128, від 23.03.2012 року № 129, від 30.03.2012 року № 153, від 23.03.2012 року № 165, від 20.04.2012 року № 113, від 25.05.2012 року № 74, від 18. 06.2012 року № 64, тощо (а.с.35-58). Отримання товару по зазначеним видатковим накладним не заперечене відповідачем.

За умовами договору оплата за товар здійснюється протягом 14 календарних днів від дати реалізації товару покупцем (п. 2.6 договору).

Згідно п. 2.10 договору (в редакції Протоколу розбіжностей від 20.07.2010року) на початку кожного місяця постачальник надсилає покупцю письмовий запит про надання звіту про продаж та залишки товару. Покупець до 10 числа місяця, наступного за звітним, готує звіт про продаж та залишки товару та направляє їх постачальнику. У випадку якщо покупець протягом 20 діб не надіслав звіт постачальникові останній має право призупинити поставки товару.

Якщо сума оплати покупцем реалізованого товару за звітний період не перебільшує 30% від суми поставленого по договору, але несплаченого на кінець цього періоду товару, постачальник має право призупинити поставки і вимагати повернення зайвого товару, письмово повідомивши про це покупця до 20 числа місяця наступного за звітним. Покупець зобов'язаний в 30 денний строк після отримання повідомлення про повернення товару підготувати відповідні нереалізовані товари до повернення та передати їх уповноваженій особі постачальника на складі покупця, куди був доставлений цей товар. Якщо покупець письмово відмовляється повертати товар або своєчасно не передає непродані товари, то весь неповернений товар вважається проданим( п. 2.9 договору).

Як стверджує позивач, відповідач розрахунки за поставлений товар здійснив не повністю. За переліченими вище накладними товар оплачено в сумі 20 029,46 грн. та повернуто постачальнику на суму 6,55 грн.

Позивач в порядку, визначеному п. 2.9 договору, надіслав на адресу відповідача лист від 07.11.2012р. вих. № 36-НО, яким вимагав протягом 30 денного строку підготувати нереалізовані товари до повернення та передати за місцем реалізації, з якого позивач має здійснити отримання товару. Вказана кореспонденція отримана відповідачем 12.11.2012 року, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення № 8311402832180.

Проте, відповідач в 30 денний строк після отримання повідомлення товари для повернення не підготував та уповноваженій особі позивача не передав. У відзиві на позов стверджує, що доставка листа кур'єрською поштою не є способом, який передбачено договором.

З матеріалів справи вбачається, що лист від 07.11.2012р. вих. № 36-НО про повернення товару доставлено на адресу ТОВ «Фоззі-Фуд», м. Вишневе, вул. Промислова, 5, Київської області за допомогою експрес-доставки «Меркурій» та отримано 09.11.2012 року о 10-35, про що зазначено у накладній № 1200288 від 07.11.2012 року (а.с.108), яка є належним доказом отримання кореспонденції адресатом.

Відповідач на цей лист відповіді не надав, не повідомив постачальника про готовність товару для повернення, отже на час звернення позивача з позовом (27.12.12 року) 30 денний строк, згідно умов п. 2.9 договору, з моменту отримання покупцем письмового запиту постачальника сплив.

За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що в силу положень п. 2.9 договору, товар, поставлений позивачем за договором від 20.07.2010 р. № 312/7 на загальну суму 63 212,13 грн. (за мінусом повернутого товару (6,55 грн.), вважається проданим і враховуючи, що відповідач за отриманий товар не розрахувався в повному обсязі за ним рахується заборгованість в розмірі 43 182,67 грн., що становить різницю між вартістю поставленого товару (63 212,13 грн.) та сумою оплати (20 029,46 грн.).

При цьому, місцевий господарський суд правомірно визнав неналежним доказом у даній справі лист відповідача від 13.11.2012 року № 05/20-5081 про готовність товару до повернення, оскільки останнім відповідач пропонує забрати товар, що був поставлений за договором від 05.07.2010 року № 2278, а не за договором від 20.07.2010 року № 312/7, на який посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, та порушення умов якого з боку відповідача і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Посилання відповідача на лист від 07.02.2013року № 10/14-763/1, яким він запропонував постачальнику забрати з відповідних торгівельних мереж підприємств відповідача товар, поставлений, зокрема, за договором від 20.07.2010 р. № 312/7, направлений ТОВ «Фоззі-Фуд» з пропущенням строку, встановленого п. 2.9 договору, після звернення останнього з позовом до суду (27.12.2012р.) не спростовують прострочення ним зобов'язання щодо сплати отриманого товару за спірним договором, оскільки у відповідності до умов договору неповідомлення покупця на вимогу постачальника про залишки товару та готовність його повернення в термін визначений п. 2.9, 2.10 договору, свідчать про реалізацію товару настання обов'язку сплати його вартості.

Належних чи допустимих доказів оплати боргу на час розгляду справи відповідачем не надано, отже висновок суду про правомірність заявлених вимог про стягнення 43182,67 грн. заборгованості за поставлений товар є обґрунтованим.

Враховуючи наведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи, рішення господарського суду Київської області від 19.02.2013 року у справі № 5/101-12 відповідає фактичним обставинам справи, а відтак передбачених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду не вбачається.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати за перегляд рішення в апеляційній інстанції покладаються відповідача у справі (апелянта).

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальність «Фоззі-Фуд» на рішення господарського суду Київської області від 19.02.2013 року у справі № 5/101-12 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Київської області від 19.02.2013 року у справі № 5/101-12 залишити без змін.

3. Справу № 5/101-12 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.

Головуючий суддя Жук Г.А.

Судді Агрикова О.В.

Остапенко О.М.