Постанова

від 06.03.2013 по справі 10/195-07

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2013 року Справа №10/195-07

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Дужич С.П.

судді Філіпова Т.Л. ,

судді Саврій В.А.

при секретарі Ткач Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - Мацегорін А.О. (довіреність №259 від 14.12.2012р.)

відповідача - Мосьондза С.А. (довіреність №42/13-Д)

ДВС - Синіцька Н.П. (довіреність 2-7-4.4/4.4/1855 від 19.12.2012р.)

розглянувши апеляційну скаргу позивача Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на ухвалу господарського суду Вінницької області від 17 січня 2013 року у справі №10/195-07 (суддя Даценко М.В.)

за скаргою Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" на бездіяльність органу державної виконавчої служби

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз"

про стягнення 1741930,23 грн.

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ :

17 січня 2013 року, ухвалою господарського суду Вінницької області було задоволено скаргу відповідача на бездіяльність органу ДВС і визнано таким, що не підлягає виконанню наказ господарського суду Вінницької області від 18 січня 2008 року за позовом ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" до ВАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" про стягнення 1 741 930,23 грн. та зобов'язано відділ примусового виконання рішень ДВС України закінчити виконавче провадження №32938325 з примусового виконання наказу господарського суду Вінницької області від 18 січня 2008 року №10/195-07.

Позивач, не погоджуючись з прийнятою ухвалою, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить дану ухвалу скасувати та відмовити відповідачу у задоволенні скарги на бездіяльність органу ДВС у повному обсязі, вважаючи, що прийняті судом висновки не відповідають обставинам справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, оскільки заборгованість, яка виникла у відповідача перед позивачем, не підпадає під дію Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" тому, що заборгованість у відповідача утворилась не за спожитий природний газ, а стосовно оплати делькредере, що являлось порукою, якою забезпечувалось виконання споживачем зобов'язань по Договору комісії №06/03-987-ТЕ-1 від 24 січня 2003 року. Вважає, що господарський суд Вінницької області, у виконання рішення від 21 вересня 2007 року, яким було стягнуто з відповідача на користь позивача 379 695,41 грн. - 3% річних, 1 305 368,59 грн. - інфляційних витрат, 16 850,64 грн. - державного мита та 114,14 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, правомірно видав наказ від 21 вересня 2007 року, підстав для визнання його таким, що не підлягає виконанню немає, оскільки боржник не погасив заборгованість.

Відповідач у своєму відзиві на апеляційну скаргу вважає, що ухвала прийнята у чіткій відповідності до норм матеріального та процесуального права, а апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки, 06 вересня 2011 року, у відповідності до "Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №894 від 08 серпня 2011 року, було списано заборгованість ПАТ "Вінницягаз" за Договором №06/03-987-ТЕ-1 від 24 січня 2003 року, про що складено протокол №12 та повідомлено позивача листом №03/2-26-2458 від 08 вересня 2011 року. Таким чином, вважає, що зобов'язання припинене з 06 вересня 2011 року, а тому вимоги позивача про стягнення з нього заявленої суми є необґрунтованими.

08 лютого 2013 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено її розгляд на 20 лютого 2013 року.

20 лютого 2013 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду було задоволено заяву позивача, продовжено строк розгляду апеляційної скарги на 15 днів - до 10 березня 2013 року та призначено її розгляд на 06 березня 2013 року.

У судовому засіданні представники сторін підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила, що:

21 вересня 2007 року, рішенням господарського суду Вінницької області, у справі №10/195-07, було частково задоволено позов ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" до ВАТ "Вінницягаз" про стягнення 1 741 930,23 грн., тобто нарахованих штрафних санкцій за невиконання рішення господарського суду Вінницької області від 26 квітня 2007 року по справі №10/17-06 про стягнення з ВАТ "Вінницягаз" заборгованості за отриманий відповідно до Договору комісії №06/03-987ТЕ-1 від 24 січня 2003 року та стягнуто відповідача на користь позивача 1 305 368,59 грн. - інфляційних витрат, 379 695,41 грн. - 3% річних, 16 850,64 грн. - держмита та 114,14 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. (а.с.59)

18 січня 2008 року, на виконання рішення господарського суду Вінницької області було видано наказ, згідно якого підлягало стягненню з відповідача на користь позивача 1 305 368,59 грн. - інфляційних витрат, 379 695,41 грн. - 3% річних, 16 850,64 грн. - держмита та 114,14 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. (а.с.60)

11 лютого 2008 року, було відкрито виконавче провадження про примусове виконання наказу господарського суду Вінницької області №10/195-07 від 18 січня 2008 року. (а.с.68)

11 березня 2008 року, постановою органів ДВС було зупинено виконавче провадження з примусового виконання даного наказу господарського суду Вінницької області. (а.с.69)

05 вересня 2011 року, наказом №327 відповідач, на виконання постанови Кабінету Міністрів України №894 "Про затвердження порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію" від 08 серпня 2011 року, з метою проведення списання заборгованості за природний газ, було створено комісію з питань списання заборгованості. (а.с.75)

06 вересня 2011 року, рішенням даної комісії (протокол №12), на підставі ст. 2 Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" було списано заборгованість, яка утворилася Договором №06/03-987 ТЕ-1 від 24 січня 2003 року у загальній сумі 12 625 906,53 грн., в тому числі:

- 10 625 906,53 грн. - основного боргу;

- 379 695,41 грн. - 3% річних;

- 1 305 368,59 грн. - інфляційних витрат. (а.с.6)

08 вересня 2011 року, відповідач направив позивачу лист, в якому повідомлялось про списання вказаного розміру заборгованості. (а.с.70, 77)

11 жовтня 2012 року, ПАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" звернулося до органу ДВС із заявою №07-15-2936 про закінчення виконавчого провадження. з примусового виконання наказу господарського суду Вінницької області №10/17-06 від 18 січня 2008 року на підставі п.14 ч.1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження".(а.с.71-73)

09 листопада 2012 року, ДВС повідомило відповідача про відсутність підстав в припиненні виконавчого провадження, оскільки дана норма діяла до 30 червня 2012 року. (а.с.74)

15 листопада 2012 року, відповідач звернувся до господарського суду Вінницької області зі скаргою на бездіяльність органу ДВС у справі №10/195-06 за позовом ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України до ВАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" про стягнення 1 685 064,00 грн., в якій просив суд визнати неправомірною бездіяльність відділу примусового виконання рішень ДВС України щодо не закінчення виконавчого провадження №32938325 з примусового виконання наказу господарського суду Вінницької області №10/17-06 від 18 січня 2008 року. (а.с.1-4)

17 грудня 2012 року, відповідач подав доповнення до скарги на бездіяльність органу ДВС, в якому просив визнати таким, що не підлягає виконанню наказ господарського суду Вінницької області №10/195-07 від 18 січня 2008 року. (а.с.11-12)

17 січня 2013 року, ухвалою господарського суду Вінницької області було задоволено скаргу відповідача на бездіяльність органу ДВС і визнано таким, що не підлягає виконанню наказ господарського суду Вінницької області від 18 січня 2008 року та зобов'язано відділ примусового виконання рішень ДВС України закінчити виконавче провадження №32938325 з примусового виконання наказу господарського суду Вінницької області від 18 січня 2008 року №10/195-07. (а.с.15-16)

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, в тому числі наказів господарських судів.

Відповідно до ч.1 ст. 121 2 ГПК України, за скаргами на рішення, дії або бездіяльність органів ДВС предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС під час виконання ними рішень, ухвал, постанов господарських судів. Дані скарги на дії чи бездіяльність щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом 10 днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

З матеріалів справи вбачається, що 11 жовтня 2012 року заявник - ПАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" звернулося до органу ДВС з заявою про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Вінницької області №10/17-06 від 18 січня 2008 року на підставі п.14 ч.1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначений у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому, тобто державний виконавець повинен здійснювати свої дії при виконанні даного рішення суду в порядку та в межах, визначених Законом України "Про виконавче провадження".

09 листопада 2012 року, ДВС повідомило відповідача про відсутність підстав для припинення виконавчого провадження, оскільки норма зазначена в п.14 ч.1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" діяла до 30 червня 2012 року. Відповідач, у зазначений Законом десятиденний термін, оскаржив дані дії органів державної виконавчої служби.

Однак, судова колегія звертає увагу на те, що 04 липня 2011 року, було введено в дію Закон України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", який діяв до 30 червня 2012 року.

Постановою Кабінету Міністрів України №894 від 08 серпня 2011 року було затверджено "Порядок списання заборгованості за природний газ та електричну енергію", який визначає механізм списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, зокрема зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій, що нараховані на заборгованість за природний газ, відповідно до Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію".

Використовуючи своє право, надане Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", ПАТ "Вінницягаз" засіданням комісії з питань списання заборгованості провело списання боргу, який утворився за Договором №06/03-987 ТЕ-1 від 24 січня 2003 року (протокол №12 від 06 вересня 2011 року) в тому числі 379 695,41 грн. - 3% річних та 1 305 368,59 грн. - інфляційних витрат.

При цьому, господарським судом першої інстанції було встановлено, що 11 жовтня 2012 року, платіжним дорученням №2318, скаржником - ПАТ "Вінницягаз" було відшкодовано ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" витрати по оплаті державного мита у розмірі 16 850,64 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 114,14 грн. Дана обставина не заперечується сторонами по справі та представником органів ДВС.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на дату прийняття Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", штрафні санкції у вигляді 3% річних та інфляційних витрат по заборгованості, як і сама заборгованість по вищезазначеному Договору на постачання природного газу, обліковувалась на балансі боржника та не була ним сплачена. Відповідно до вимог до даного Закону, відповідач провів списання даної заборгованості, проте звернувся з заявою до органів ДВС з заявою про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Вінницької області №10/195-07 від 18 січня 2008 року на підставі п.14 ч.1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" лише 11 жовтня 2012 року, тобто після 30 червня 2012 року, коли втратив чинність Закон України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" та припинили свою дію положення п.14 ч.1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження".

В силу приписів ст. 5 ЦК України, акти цивільного законодавства не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Таким чином, органи ДВС правомірно відмовило відповідачу у закінченні виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Вінницької області №10/195-07 від 18 січня 2008 року з підстав п.14 ч.1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки вказана норма фактично втратила чинність і не існує, а тому безпідставні є вимоги боржника про визнання неправомірною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо закінчення виконавчого провадження №32938395 з примусового виконання наказу господарського суду Вінницької області №10/195-07 від 18 січня 2008 року та зобов'язання даного відділу ДВС України закінчити зазначене виконавче провадження з підстав п.14 ч.1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження".

Під час розгляду скарги на бездіяльність органу ДВС, відповідач подав доповнення до даної скарги, в якому просив визнати таким, що не підлягає виконанню наказ господарського суду Вінницької області №10/195-07 від 18 січня 2008 року та зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо закінчення виконавчого провадження №32938395 з примусового виконання наказу господарського суду Вінницької області №10/195-07 від 18 січня 2008 року. (а.с.11-12)

Проте, ГПК України передбачає подачу окремої заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, а не в рамках оскарження дій чи бездіяльності органів ДВС.

Так, відповідно до ч.2 ст. 117 ГПК України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Згідно роз'яснень викладених у п.3.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17 жовтня 2012 року, підставами визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково за ч.4 ст. 117 ГПК України є видача його помилково або якщо обов'язок боржника перед стягувачем відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин

Отже, таку процесуальну дію як визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, господарський суд може вчинити лише за заявою боржника або стягувача.

З матеріалів справи вбачається, що заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню ні стягувач, ні боржник суду не подавали.

Натомість, ПАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз", оскаржуючи бездіяльність органів державної виконавчої служби з приводу не закінчення виконавчого провадження №32938325 з примусового виконання наказу господарського суду Вінницької області №10/17-06 від 18 січня 2008 року, просить, в межах цієї скарги, також визнати зазначений наказ таким, що не підлягав виконанню.

Крім того, у п.3.3. роз'яснень постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17 жовтня 2012 року зазначається, що заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню слід розглядати за правилами ГПК України у межах розглянутої господарським судом справи, де, зокрема, заявник повинен подати докази надіслання іншій стороні копії такої заяви і доказів на її обґрунтування. А у разі неподання заявником доказів надіслання другій стороні відповідних копій заява і додані до неї документи не пізніше трьох днів з дати надходження заяви повертаються заявникові без розгляду на підставі п.6 ч.1 ст. 63, ст. 117 ГПК України, про що виноситься ухвала.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, боржником було додано доповнення до скарги на бездіяльність органу ДВС, в якому просив визнати наказ таким, що не підлягає виконанню та доказів надсилання копії такого доповнення іншій стороні, як і доказів на його обґрунтування, не надав. Тому вказане доповнення до скарги та сама скарга на бездіяльність органу ДВС не можуть прийматися судом в якості заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, в розумінні приписів ст. 117 ГПК України.

З огляду на вказане, ухвала суду першої інстанції в частині визнання наказу господарського суду Вінницької області №10/17-06 від 18 січня 2008 року за позовом Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" до ВАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" про стягнення нарахованих штрафних санкцій за невиконання рішення господарського суду Вінницької області від 26 квітня 2007 року по справі №10/17-06на загальну суму 1 685 064,00 грн., а саме, 1 305 368,59 грн. - інфляційних витрат, 379 695,41 грн. - 3% річних, таким, що не підлягає виконанню, винесена з порушенням норм процесуального права, що у порядку п.4 ч.1 ст. 104 ГПК України є підставою для скасування ухвали суду в цій частині.

Також, безпідставним є посилання скаржника, як на підставу для зобов'язання органу ДВС закінчити виконавче провадження, на положення п.4 ч.1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", згідно якого виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, оскільки визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, є передумовою для закінчення виконавчого провадження, а господарський суд у даній справі не був уповноважений без належної про те заяви визнавати наказ господарського суду таким, що не підлягає виконанню тому, що був відсутній, визначений законом, привід для розгляду цього питання, як не був уповноважений розглядати це питання в рамках оскарження дій чи бездіяльності органів ДВС щодо закінчення виконавчого провадження.

Отже, місцевим господарським судом, при винесенні ухвали від 17 січня 2013 року у справі №10/195-07, було допущено порушення наведених вище норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог боржника про визнання наказу господарського суду Вінницької області №10/17-06 від 18 січня 2008 року таким, що не підлягає виконанню та про зобов'язання Відділу примусового виконання рішень ДВС України закінчити виконавче провадження №32938325 з примусового виконання наказу господарського суду Вінницької області від 18 січня 2008 року №10/195-07.

Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі наведеного, заслухавши пояснення представників сторін, що прибули в судове засідання, розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу позивача слід задоволити, ухвалу господарського суду Вінницької області від 17 січня 2013 року у справі №10/195-07 - скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити ПАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" у задоволенні скарги на бездіяльність органу державної виконавчої служби.

На підставі ст.ст. 49, 105 ГПК України, судові витрати позивача - ПАТ "Західінкомбанк" за подачу апеляційної скарги у розмірі 573,50 грн., у зв'язку з її задоволенням покладаються на відповідача - ПАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз".

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 101, 103, 105, 106 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" - задоволити.

Ухвалу господарського суду Вінницької області від 17.01.13 р. у справі №10/195-07 - скасувати.

В задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" на бездіяльність органів державної виконавчої служби у справі №10/17-06 за позовом Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України до ВАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" про стягнення заборгованості за спожитий газ на суму 19 303 571,68 грн. відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (21012, м. Вінниця, пров. Щорса, 24, код ЄДРПОУ 03338649) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) - 573 (п'ятсот сімдесят три) грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Господарському суду Вінницької області видати наказ на виконання даної постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 10/195-07 повернути господарському суду Вінницької області.

Головуючий суддя Дужич С.П.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Саврій В.А.