Ухвала

від 09.04.2013 по справі 2а-3149/12/0170/18

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-3149/12/0170/18

09.04.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Мунтян О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Панов О.І. ) від 13.07.12 у справі № 2а-3149/12/0170/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт-Еліт-Окно" (вул. Греческая, 16,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95049)

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. М.Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.07.2012 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт-Еліт-Окно" задоволені: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим № 0030431502 від 19.12.2011. Також судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.07.2012, ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 09.04.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

З матеріалів справи вбачається, що 02.12.2011 посадовими особами відповідача проведено камеральну перевірку своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету за травень 2011р., за результатами якої 02.12.2011 складено акт №18145/15-2 про порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість протягом строків, визначених п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI.

На підставі акту перевірки ДПІ в м. Сімферополь АР Крим винесено податкове повідомлення-рішення від 19.02.2011 №0030431502, яким нараховане штраф у розмірі 20% - 728,80 грн.

Позивач скористався адміністративним способом оскарження рішення, прийнятого контролюючим органом направивши скаргу до Державної податкової служби в АРК в порядку ст. 56 ПКП.

Рішення Державної податкової служби в АРК про результати розгляду первинної скарги від 28.02.2012 скарга залишена без задоволення

Судом першої інстанції встановлено, що згідно до акту від 02.12.2011 Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Моноліт -Еліт-Окно» сплачено грошове зобов'язання в розмірі 3644,00 грн. з недотриманням строків сплати податкового боргу з оплати ПДВ згідно податкового повідомлення рішення № 0006372301 від 16.06.2011.

Вищезазначені кошти перераховані з дотриманням строків до бюджету як податок на додану вартість за серпень 2012 року в розмірі 1009,00 грн., у якості уточненого розрахунку за липень 2012 року в розмірі 1200,00 грн., за вересень 2012 року в розмірі 1435,00 грн. Проте ДПІ в м.Сімферополі АРК самостійно зарахувала вищевказані грошові кошти за рахунок погашення податкового зобов'язання з податку на додану вартість згідно податкового повідомлення-рішення ДПІ в м. Сімферополі АРК № 0006372301 від 16.06.2011, посилаючись на те, що ухвала окружного адміністративного суду по справі № 2а-12938/11/0170/12 щодо оскарження вищевказаного податкового повідомлення-рішення надійшла до ДПІ в м.Сімферополі після зарахування грошових коштів в рахунок податкового боргу.

Пунктом 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2 ст. 49 ПК України).

Відповідно до п. 54. 1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).

Відповідно до п.57.3ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.5 пункту 54.3 статтею 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення - рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного оскарження.

Згідно до п.56.15 ст.56 Податкового кодексу України скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Позивач наголошує на тому, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим по справі № 2а-12938/11/0170/12 від 20.02.2012 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт -Еліт-Окно» до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0006372301 від 16.06.2011 задоволено в повному обсязі, визнано противоправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 16.06.11р. №0006372301 про нарахування податку на додану вартість у розмірі 11250,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 2813,00грн.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2012 апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.02.12 залишено без задоволення.

Згідно до ч.1,2 ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідачем не правомірно змінено призначення платежу, визначеного позивачем у платіжних дорученнях № 500 від 20.10.2011, № 448 від 03.10.2011 та №422 від 21.09.2011.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк виконує доручення клієнта у точній відповідності з інформацією, що міститься в розрахунковому документі.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на свій власний розсуд. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, що встановлено ст. 391 ЦК України. Відповідно до ст. ст. 22, 41 Конституції України захист права власності гарантується державою. Кожен має право володіти, користуватись та розпоряджуватися своєю власністю. Відповідно до ч. 3 ст. 47 Господарського кодексу України держава гарантує недоторканість майна і забезпечує захист майнових прав.

Згідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" N 996-XIV від 16.07.1999р. первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, сплата позивачем податкового зобов'язання підтверджується первинними документами, у яких чітко вказані дата проведення розрахунку, сума та призначення платежу.

Отже, висновки відповідача щодо несвоєчасної сплати позивачем податкових зобов'язань за податковим-повідомленням рішенням №0006372301 від 16.06.2011 є необґрунтованими.

Згідно частини 1 статті 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків (пункт 75.1.1. ПК України).

Відповідно до пункту 75.1.2. ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Отже, судом першої інстанції правомірно зазначено, що під час проведення камеральної перевірки дослідженню підлягають виключно отримані податковим органом декларації платника податків, а метою дослідження є встановлення відсутності/наявності арифметичної або методологічної помилки в поданій платником податків податковій декларації (розрахунку).

Відповідно до статті 83 ПК України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені цим Кодексом, податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

З зазначеного вбачається, що під час проведення камеральної перевірки підставами для висновків можуть бути тільки відомості, що зазначені у податкових деклараціях, без співставлення з іншими документами.

Отже, відповідач вийшов за межи повноважень піч час проведення камеральної перевірки, та здійснив заходи, що підлягають застосуванню під час проведення документальної перевірки платника податків.

Дії відповідача під час проведення камеральної перевірки 02.12.2011 податкових декларацій з податку на додану вартість позивача є протиправними, оскільки під час перевірки досліджувалися документи, які не можуть бути перевірені камеральне, мета перевірки не відповідає можливій для даного виду.

Оскільки судом першої інстанції встановлено, що під час проведення камеральної перевірки 02.12.2011 податкових декларацій позивача з податку на додану вартість, зокрема за звітний період травня 2011 року, відповідач допустив порушення закону, здійснив дії не у спосіб, передбачений Податковим кодексом України, акт перевірки від 02.12.2011 №18145/15-2 не є належним й допустимим доказом про скоєне позивачем порушення податкового законодавства.

Отже, враховуючи, що податкове повідомлення-рішення № 0030431502 від 19.12.2011 прийняте відповідачем необґрунтовано, протиправним також є застосування штрафних санкцій в сумі 728,80 грн. за податковим повідомленням-рішенням № 0030431502 від 19.12.2011.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Керуючись статтями Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.07.12 у справі № 2а-3149/12/0170/18 залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.07.12 у справі № 2а-3149/12/0170/18 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис О.І. Мунтян

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко