Рішення

від 09.04.2013 по справі 910/1718/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1718/13 09.04.13

Суддя Мудрий С.М. , розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»

до публічного акціонерного товариства «Укрбудресурси»

про стягнення 131 100,83 грн.

Представники:

від позивача: Дзюбенко Р.В. - представник за довіреністю 177-178 від 18.01.2013 року;

від відповідача: Шевченко Т.О. - представник за довіреністю б/н від 22.02.2013 року.

встановив:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до відкритого акціонерного товариства фірми "Укрбудресурси" про стягнення 131 100,83 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 23.09.2005 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (далі - позивач, банк за договором) та відкритим акціонерним товариством фірми "Укрбудресурси" (далі - відповідач, позичальник за договором) укладено кредитний договір № 52-09/05/4, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати позичальнику, а позичальник прийняти, належним чином використати і повернути банку кредит в сумі 793 357,00 грн., здійснивши поступове погашення кредиту відповідно до графіку погашення кредиту та сплатити плату за кредит відповідно до п. 1.3. кредитного договору, але в будь-якому випадку повернути кредит та плату за кредит у повному обсязі не пізніше 23.09.2012 року.

В порушення умов договору відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання, в зв'язку з чим, станом на 29.12.2012 року, в останнього виникла заборгованість по кредиту в розмірі 94 446,98 грн. та заборгованість по відсоткам за користування кредитом в розмірі 28 480,50 грн.

Відповідно до вищевикладеного, позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відкритого акціонерного товариства фірми "Укрбудресурси" заборгованості по кредиту в розмірі 94 446,98 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом в розмірі 28 480,50 грн., пені за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 6 595,56 грн. та пені за несвоєчасну сплату відсотків в розмірі 1577,79 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 31.01.2013 року порушено провадження у справі № 910/1718/13, розгляд справи призначено на 12.02.2013 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.02.2013 року, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та невиконанням сторонами вимог суду, розгляд справи відкладено на 26.02.2013 року.

У відповідності до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, для дослідження та оцінки доказів по справі в судових засіданнях 26.02.2013 року, 12.03.2013 року, 01.04.2013 року оголошено перерви до 12.03.2013 року, 01.04.2013 року та до 09.04.2013 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 01.04.2013 року продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів.

В судове засідання 09.04.2013 року з'явились представники сторін та надали пояснення по суті позовних вимог. Представник позивача надав пояснення, відповідно до яких в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд стягнути з відкритого акціонерного товариства фірми "Укрбудресурси" заборгованість по кредиту в розмірі 94 446,98 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 28 480,50 грн. , пеню за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 6 595,56 грн., пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами в розмірі 1 577,79 грн. та 2 622,02 грн. судового збору.

Представник відповідача надав контр розрахунок заборгованості за кредитним договором № 52-09/05/1 від 23.09.2005 року, відповідно до якого частково визнав заявлені позовні вимоги.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

23.09.2005 року між акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (далі - позивач, банк за договором) та відкритим акціонерним товариством фірми "Укрбудресурси" (далі - відповідач, позичальник за договором) укладено кредитний договір № 52-09/05/4.

Відповідно до п. 1.1. статуту публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» в новій редакції, затвердженого загальними зборами акціонерів АКІБ УкрСиббанк» від 27.10.2009 року, публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» є правонаступником комерційного інноваційного банку «Харківінкомбанк», заснованого 04.05.1990 року зборами засновників, зареєстрованого Держкомбанком СРСР 18.06.1990 року і перереєстрованого у Національну банку України 28.10.1991 року. Згідно з рішенням Установчої конференції 21.10.1991 року (протокол № 4) комерційний інноваційний банк «Харківінкомбанк» перереєстровано у закрите акціонерне товариство. Згідно з рішенням Загальних зборів від 18.06.1992 року (протокол № 2) було змінено найменування банку на акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк». Рішенням загальних зборів акціонерів 25.08.1993 року (протокол № 4) змінено організаційну форму банку на відкрите акціонерне товариство.

Рішенням загальних зборів акціонерів від 27.10.2009 року акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк», у зв'язку з приведенням своєї діяльності у відповідність до норм Закону України «Про акціонерні товариства» змінив своє найменування на публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», яке виступає правонаступником по всіх правах та зобов'язаннях акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк».

У відповідності до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АВ № 141321, відкрите акціонерне товариство фірма "Укрбудресурси" (код ЄДРПОУ 04648809) перейменовано на публічне акціонерне товариство "Укрбудресурси" (код ЄДРПОУ 04648809).

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до положень ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

В подальшому між банком та позичальником укладені додаткові угоді № 2 від 20.10.2006 року та № 2 від 12.04.2007 року до кредитного договору № 52-09/05/4 від 23.09.2005 року, якими внесено зміни та доповнення до кредитного договору.

Відповідно до п. 1.1. кредитного договору, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати позичальнику, а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використати і повернути банку кредит в національній валюті в сумі 793 357,00 грн. у порядку і на умовах, зазначених у даному договорі.

Згідно п. 1.2.2. кредитного договору, позичальник у будь якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни, згідно з графіком погашення заборгованості, а саме до 23.09.2012 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 цього договору на підставі будь-якого з п.п. 2.4., 5.3., 5.5., 5.6., 5.9., 5.10., 7.4., частини 2 п. 9.2. цього договору.

За використання кредитних коштів у межах установленого терміну кредитування процентна ставка встановлюється у розмірі 15,0 % річних (п. 3.1.1. кредитного договору).

Положеннями п. 2.2. додаткової угоди № 2 до кредитного договору, нарахування процентів за договором здійснюється щомісяця, в останній робочий день поточного місяця методом «факт/360» відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України та чинного законодавства України.

У відповідності до п. 2.3. додаткової угоди № 2 до кредитного договору, позичальник зобов'язується сплачувати проценти за договором у строк з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за кий буди нараховані банком такі проценти.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу кредит в розмірі 623 351,86 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою по рахунку № 26003231550000 відкритого акціонерного товариства фірми "Укрбудресурси" 16.04.2007 року.

Проте, в порушення умов кредитного договору та норм чинного законодавства України, позичальник належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, в зв'язку з чим станом на 29.12.2012 року в останнього виникла заборгованість по кредиту в розмірі 94 446,98 грн. та заборгованість по відсоткам за користування кредитом в розмірі 28 482,50 грн.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

При дослідженні наявних в матеріалах справи документів, суд прийшов до висновку, що позивачем неправомірно здійснено нарахування прострочених відсотків за користуванням кредитом в розмірі 32 % річних за період з 31.03.2008 року по 31.07.2008 року, 18 % річних за користуванням кредитом з 31.07.2008 року та прострочених відсотків за користуванням кредитом в розмірі 36 % річних за період з 31.07.2008 року з огляду на наступне.

Згідно п. 5.5. кредитного договору, у випадку порушення позичальником термінів повернення кредиту (основної суми) та/або термінів сплати плати за кредит строком більше ніж на 5 (п'ять) календарних днів, та/або у випадку порушення позичальником умов договору застави, вказаного в п. 2 даного договору банк має право змінити термін погашення кредиту та плати за кредит за цим договором в порядку визначеному в розділі 11 цього договору.

Відповідно до п. 9.2. кредитного договору, у випадку зміни кредитної політики згідно з рішенням Верховної Ради України, Національного банку України, банку, а також зміною ситуації на грошовому ринку, у договір за узгодженням з позичальником у десятиденний термін з моменту введення нових положень вносяться відповідні зміни про що банк надсилає позичальнику відповідне повідомлення.

У разі незгоди позичальника з запропонованими банком змінами, або ненадходження від позичальника відповіді на пропозицію банку про внесення змін у продовж 10 (десяти) календарних днів з моменту одержання позичальником таких пропозицій, банк має право самостійно змінити термін повернення кредиту та сплати процентів та достроково витребувати суму кредиту у повному розмірі в порядку, вказаному в розділі 11 цього договору

У відповідності до п. 11.1 кредитного договору встановлено, що відповідно до ст.ст. 525, 611 ЦК України сторони погодили, що у випадку застосування будь-якого з п.п. 2.4., 5.3., 5.5., 5.6., 5.9., 5.10., 7.4., частини 2 п. 9.2. цього договору та/або настання обставин, що передбачені вищевказаними пунктами банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав, згідно з п. 1.2.2. цього договору. При цьому термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит - обов'язковим до повернення з моменту отримання позичальником відповідної письмової вимоги банку. В цьому випадку позичальник зобов'язується достроково повернути отриманий кредит та плату за кредит у встановлений заново термін в повному обсязі.

Така вимога направляється на адресу позичальника листом (цінним з описом та повідомленням про вручення) або доставляється кур'єром (п.11.2 кредитного договору).

В судовому засіданні 09.04.2013 року представник позивача надав суду копію листа № 207840 від 22.02.2008 року, відповідно до якого банк повідомив позичальника про те, що з дати виникнення простроченої суми основного боргу на прострочену суму заборгованості нараховуватимуться підвищені проценти в розмірі збільшеної вдвічі від діючої процентної ставки на момент виникнення такої простроченої суми основного боргу. Крім того, позивач надав копію листа № 37939 ДР від 09.06.2008 року, відповідно до якого банк повідомив позичальника про те, що у зв'язку із змінами у грошово-кредитній політиці Національного банку України та здійсненням поточних коливань процентних ставок за кредитами, банк керуючись умовами укладеного кредитного договору та ст. 651 ЦК України, змінює проценту ставку за користування кредитними коштами і з 01.07.2008 року збільшує процентну ставку «користування кредитними коштами (сумою основного боргу)» на 2 процента річних.

В якості доказу направлення відповідачу вищевказаних листів позивач надав копії списків згрупованих рекомендованих відправлень № 3156 від 26.02.2008 року та № 394 від 15.06.2008 року.

Враховуючи вищевказане, позивачем не надано суду належних доказів направлення відповідачу повідомлення про збільшення процентної ставки в порядку передбаченому п. 11.2 кредитного договору, а саме опису вкладення в цінний лист, також, відправником за вказаними списками значиться ТОВ «ПауерПринт», тоді як за листами № 207840 від 22.02.2008 року та № 37939 ДР від 09.06.2008 року відправником є ПАТ «УкрСиббанк».

Окрім того, положеннями кредитного договору не передбачено можливості банку змінювати розмір відсотків за користування кредитними коштами.

Таким чином, при здійсненні детального розрахунку процентів за користування кредитом та дослідження наданого відповідачем контррозрахунку суми заборгованості, суд прийшов до висновку, що у відповідача перед позивачем відсутня заборгованість по процентам за користування кредитом по кредитного договору № 52-09-05/4 від 23.09.2005 року.

Враховуючи вищезазначене, станом на 29.12.2012 року факт наявності заборгованості за кредитним договором № 52-09-05/4 від 23.09.2005 року по кредиту в розмірі 94 446,98 грн., позичальника перед банком належним чином доведений, документально підтверджений та визнаний позичальником.

У зв'язку з неналежним виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, позивач нарахував відповідачу пеню за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 6 595,56 грн. розраховану за період з 29.06.2012 року по 29.12.2012 року та пеню за несвоєчасне повернення відсотків в розмірі 1 577,79 грн. розраховану за період з 29.06.2012 року по 19.12.2012 року.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п. 7.1. кредитного договору, за порушення позичальником термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій позичальник сплачує банку додатково до встановленої процентної ставки за кредит пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ (що діяла в період наявності простроченої заборгованості) від суми зазначеної заборгованості (суми кредиту та/або процентів по кредиту та/або комісій), розрахованої за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору, Цивільного кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

З огляду на вищевикладене та у зв'язку з тим, що суд прийшов до висновку про відсутність відповідача заборгованості по відсоткам за користування кредитом за кредитним договором № 52-09-05/4 від 23.09.2005 року, позовні вимоги позивача про стягнення пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом в розмірі 1 577,56 грн. визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищенаведене та наявність у відкритого акціонерного товариства фірми "Укрбудресурси" заборгованості за кредитним договором № 52-09-05/4 від 23.09.2005 року по кредиту в розмірі 94 446,98 грн., суд погоджується з розрахунком пені за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 6 595,56 грн., наданим позивачем і вважає його обґрунтованим.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до положень статті 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Замінити назву відповідача відкритого акціонерного товариства фірми "Укрбудресурси" на публічне акціонерне товариство "Укрбудресурси".

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Укрбудресурси" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 16, ідентифікаційний код 04648809) на користь публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (61001, м. Харків, пр-т. Московський, 60, ідентифікаційний код 09807750) заборгованість по кредиту в розмірі 94 446 (дев'яносто чотири тисячі чотириста сорок шість) грн. 98 коп., пеню за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 6 595 (шість тисяч п'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 56 коп. та судовий збір в розмірі 2 020 (дві тисячі двадцять) грн. 85 коп.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 16.04.2013 року.

Суддя С.М.Мудрий