Постанова

від 11.04.2013 по справі 812/2791/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 квітня 2013 року Справа № 812/2791/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Прудника С.В.,

при секретарі: Якимчук В.В.,

за участю сторін:

представника позивача: Швець Н.О. (дов. № 3 від 02.04.13),

представника позивача: Головіної С.В. (дов. № 2 від 02.04.13)

представника відповідача: Каменєва О.О. (дов. № 00021/10 від 02.01.13)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дом зварки СВ-Дукат» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення форми «Р» № 0000022310 від 04.01.2013, -

ВСТАНОВИВ:

22.03.2013 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дом зварки СВ-Дукат» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби, в якому з урахуванням уточнень від 11.04.2013 позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми «Р» № 0000022310 від 04.01.2013

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 08.01.2013 позивач отримав податкове повідомлення-рішення Алчевської ОДПІ Луганської області від 04.01.2013 № 0000022310 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 4050,00 грн., у тому числі основний платіж -3240, 00 грн., 810, 00 грн. - штрафні санкції.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем на підставі акта позапланової невиїзної документальної перевірки № 2669/223/33256656 від 18.12.2012 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.04.2012 по 30.04.2012 по взаємовідносинам з ПП «Укравтоматизація» (код ЄДРПОУ 37287248).

Підставою для зробленого податковим органом висновку про наявність порушення позивачем податкового законодавства, стало твердження відповідача про неправомірність віднесення до складу податкового кредиту перевіряємого періоду сум податку на додану вартість, сформованих по господарським операціям з ПП «Укравтоматизація».

ПП «Укравтоматизація» на момент укладення договору та складення податкової накладної було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Окрім того, позивачем зазначено, що на момент укладення договору, що викликає сумнів у відповідача щодо реальності його виконання, ПП «Укравтоматизація» та TOB «Торгівельний дом зварки СВ-Дукат» мали статус платників податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, тому формування позивачем податкового кредиту на підставі податкових накладних, оформлених ПП «Укравтоматизація», є правомірним.

Також позивач зазначив, що реальність господарських операцій між ТОВ «Торгівельний дом зварки СВ-Дукат» та ПП «Укравтоматизація» підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, а саме: договором, видатковою накладною, податковою накладною, банківською випискою (на підтвердження оплати за отриманий товар).

Відповідачем в основу акта перевірки № 2669/223/33256656 від 18.12.2012 покладено висновки акту перевірки ПП «Укравтоматизація» № 628/15-300/37287248 від 17.07.2012 незважаючи на те, що на час проведення перевірки ТОВ «Торгівельний дом зварки СВ-Дукат» висновки вказаного акту були скасовані постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04.10.2012 у справі № 2а/1270/6860/2012, зазначена постанова набрала законної сили та є чинною.

У судове засідання з'явилися представники позивача, які надали пояснення аналогічні викладеним в уточненому позові та просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Алчевська об'єднана державна податкова інспекція Луганської області Державної податкової служби уточнений адміністративний позов не визнала, про що подала суду письмові заперечення на адміністративний позов, у судовому засіданні представник відповідача проти уточненого адміністративного позову заперечував, просив у задоволенні уточненого адміністративного позову відмовити у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченні на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з таких підстав.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дом зварки СВ-Дукат» зареєстроване як суб'єкт господарювання - юридична особа виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області 15.11.2004 за № 1 384 102 0000 000216, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 320189 (а. с. 17) та перебуває на податковому обліку як платник податків у Алчевській об'єднаній державній податковій інспекції Луганської області Державної податкової служби.

У період з 07.12.2012 по 12.12.2012 Алчевською об'єднаною державною податковою інспекцією Луганської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дом зварки СВ-Дукат» (код за ЄДРПОУ 33256656) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.04.2012 по 30.04.2012 по взаємовідносинам з ПП «Укравтоматизація» (код за ЄДРПОУ 37287248), результати якої оформлені актом за № 2669/223/33256656 від 18.12.2012 (а. с. 23-36).

Згідно вказаного акта перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дом зварки СВ-Дукат» п.198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого ТОВ «Торгівельний дом зварки СВ-Дукат» по взаємовідносинам з ПП «Укравтоматизація» за квітень 2012 року занижено податок на додану вартість у сумі 3240 грн.

25.12.2012 до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби за підписом директора ТОВ «Торгівельний дом зварки СВ-Дукат» надані заперечення до акту від 18.12.2012 № 2669/223/33256656 (а. с. 37-45), на які відповідачем надана відповідь від 02.01.2013 № 00008/223-02, в якій зазначено що Алчевська об'єднана державна податкова інспекція Луганської області Державної податкової служби залишила без змін висновки акту перевірки (а. с. 47-51).

На підставі акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 04.01.2013 № 0000022310, яким ТОВ «Торгівельний дом зварки СВ-Дукат» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 4050,00 грн., у тому числі - 3240,00 грн. - за основним платежем, 810,00 грн. - за штрафними санкціями (а. с. 21).

11.01.2013 ТОВ «Торгівельний дом зварки СВ-Дукат» подало на ім'я голови ДПА в Луганській області скаргу за № 3, в якій зазначило, що документи складені Алчевською ОДПІ Луганської області Державної податкової служби, а саме: акт № 2669/223/33256656 від 18.12.2012, податкове повідомлення-рішення № 0000022310 від 04.01.2013 на суму 4050,00 грн., у тому числі - 3240,00 грн. - за основним платежем, 810,00 грн. - за штрафними санкціями є необґрунтованими та незаконними (а. с. 52-61).

Рішенням ДПС у Луганській області від 29.01.2013 за № 1090/10-400/08 продовжено строк розгляду первинної скарги ТОВ «Торгівельний дом зварки СВ-Дукат» по 11.03.2013 (включно) (а. с. 62), яке було направлено на адресу позивача (а. с. 63).

Згідно рішення ДПС у Луганській області від 08.02.2013 № 1625/10-400/08 залишено без змін податкове повідомлення-рішення Алчевської ОДПІ Луганської області Державної податкової служби від 04.01.2013 № 0000022310 про сплату 3240, 00 грн. податку на додану вартість та 810,00 грн. штрафної (фінансової) санкції, а скаргу директора ТОВ «Торгівельний дом зварки СВ-Дукат» Головіна В.А. від 11.01.2013 № 3 - без задоволення (а. с. 64-67).

19.02.2013 позивачем подано скаргу на ім'я Державної податкової служби України за № 11 (а. с. 69-77), в якій зазначило, що документи складені Алчевською ОДПІ Луганської області Державної податкової служби, а саме: акт № 2669/223/33256656 від 18.12.2012, податкове повідомлення-рішення № 0000022310 від 04.01.2013 на суму 4050,00 грн., у тому числі - 3240,00 грн. - за основним платежем, 810,00 грн. - за штрафними санкціями є необґрунтованими та незаконними.

За результатами розгляду скарги ТОВ «Торгівельний дом зварки СВ-Дукат» від 19.02.2013 № 11 Державною податковою службою України було прийнято рішення від 11.03.2013 № 3940/6/10-2115 про залишення без змін податкового повідомлення-рішення Алчевської ОДПІ Луганської області Державної податкової служби від 04.01.2013 № 0000022310 та рішення ДПС у Луганській області, прийняте за розглядом первинної скарги, а скарги - без задоволення (а. с. 79-81).

За результатами судового розгляду справи суд прийшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби від 04.01.2013 форми «Р» № 0000022310, є протиправним з огляду на нижчевикладене.

Відповідно до п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 статті 196 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Згідно п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Відповідно до п. 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Частинами 2, 3 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документу; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Таким чином, податковий кредит формується при дотриманні платником податку вказаних вимог закону.

При цьому, господарські операції (поставка, продаж тощо) є самостійним поняттям, відмінним від правочинів або господарських зобов'язань.

Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з легітимним рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податку.

Аналіз реальності господарських операцій може здійснюватися на підставі даних податкового та бухгалтерського обліку платника податків та інших обставин, в тому числі реального економічного змісту господарських операцій та підтвердження їх первинними документами (товарно-транспортними накладними та ін.).

Відповідно до п. 2, 5, 18 Наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 за № 233/2037 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення»: податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість (п. 2 Порядку заповнення податкової накладної); податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку (п.5 Порядку заповнення податкової накладної); всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця (п.18 Порядку заповнення податкової накладної).

Отже, підставою для формування податкового кредиту, а в подальшому для відшкодування від'ємного значення між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду є належним чином оформлена податкова накладна, зокрема, наведені в ній відомості повинні відповідати дійсності.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки і збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

Наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними за умови реального вчинення дій по виконанню господарської операції.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що між ПП «Укравтоматизація» та ТОВ «Торгівельний дом зварки СВ-Дукат» був укладений договір купівлі-продажу від 14.02.2012 № 35 (а. с. 82-85).

14.02.2012 ПП «Укравтоматизація» видало позивачу податкову накладну № 25042 на суму 19 440, 00 грн., у тому числі ПДВ - 3240, 00 грн. (а. с. 91).

На виконання умов купівлі-продажу від 14.02.2012 № 35 позивачем отримано товар від ПП «Укравтоматизація», що підтверджується видатковою накладною від 25.04.2012 за № 25042 (а. с. 90), актом прийому-передачі товару від 25.04.2012 (а. с. 87-88).

За отримані товарно-матеріальні цінності позивач перерахував на розрахунковий рахунок ПП «Укравтоматизація» суму в розмірі 19 440, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 25.04.2012 № 1010 (а. с. 114).

Крім того, згідно товарно-транспортної накладної від 25.04.2012 на автомобілі УКФ УЗ ВВ0953АК здійснено перевезення балонів кисневих від ПП «Укравтоматизація» до ТОВ «Торгівельний дом зварки СВ-Дукат» у загальній кількості 27 штук. Товарно-транспортна накладна містить необхідні реквізити, підписи уповноважених осіб, печатки вантажовідправника - ПП «Укравтоматизація». (а. с. 92-93).

Таким чином, на момент проведення перевірки реальність господарської операції між позивачем та ПП «Укравтоматизація» було підтверджено первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності.

Зобов'язання за договором між позивачем та ПП «Укравтоматизація» виконані сторонами договору у повному обсязі, що підтверджується відповідними документами первинного бухгалтерського обліку, якими відображено господарські операції.

Відповідачем не спростовується факт того, що ПП «Укравтоматизація» на момент укладення договору та складення податкової накладної було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

На момент укладення договору, що викликає сумнів у відповідача щодо реальності його виконання, ПП «Укравтоматизація» та ТОВ «Торгівельний дом зварки СВ-Дукат» мали статус платників податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, тому формування позивачем податкового кредиту на підставі податкових накладних, оформлених ПП «Укравтоматизація», є правомірним.

Висновки акту перевірки та прийняте податкове повідомлення-рішення цілком ґрунтуються на посиланнях на акт про неможливість проведення зустрічної звірки з ПП "Укравтоматизація" № 628/15-300/37287248 від 17.07.2012 (а. с. 23-36).

Оцінивши обставини справи суд вважає, що відповідач всупереч принципу об'єктивності при проведенні перевірки надав перевагу висновкам іншого податкового органу, та не звернув уваги на документальне підтвердження реальності здійсненої господарської операції. Податкова інформація, будь-то акти перевірок контрагентів чи інші документи не може мати переваги перед документами, наданими платником податків, та повинна розглядатися податковим органом в сукупності з дослідженням первинних документів податкового та бухгалтерського обліку.

Крім того, в даному випадку слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04.10.2012 у справі №2а/1270/6860/2012 було визнано неправомірними дії Ленінської МДПІ м. Луганська по проведенню зустрічної звірки ПП "Укравтоматизація", за результатами якої складено акт №628/15-300/37287248 від 17.07.2012, а постановою Луганського окружного адміністративного суду від 27.09.2012 та ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.11.2012 у справі №2а/1270/6609/2012 визнано протиправними дії Ленінської МДПІ м. Луганська щодо проведення зустрічної звірки ТОВ "КФ "Промислово-технічний альянс", яка оформлена актом №423/15-300/37385111 від 16.06.2012 (а. с. 94-102).

Статтею 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не було надано відповідних доказів, що спростовують факт отримання позивачем вугільної продукції від контрагентів.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову в повному обсязі, оскільки податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем безпідставно, без врахування наявності всіх необхідних первинних документів, та ґрунтуються лише на припущенні про неможливість здійснення господарських операцій, викладених в акті про неможливість проведення зустрічної звірки, дії по складенню якої вже визнані у судовому порядку протиправними.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дом зварки СВ-Дукат» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення форми «Р» № 0000022310 від 04.01.2013 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000022310 від 04.01.2013 винесене Алчевською об'єднаною державною податковою інспекцією в Луганській області Державної податкової служби, яким збільшено суму грошового зобов'язання Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дом зварки СВ-Дукат» з податку на додану вартість у загальній сумі 4050,00 грн., у тому числі основний платіж - 3240, 00 грн., 810, 00 грн.- штрафні санкції.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дом зварки СВ-Дукат» судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 114, 70 грн. (сто чотирнадцять гривень 70 копійок).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова в повному обсязі складена та підписана 16 квітня 2013 року.

Суддя С.В. Прудник