Ухвала

від 07.06.2013 по справі 812/2791/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Головуючий у 1 інстанції - Прудник С.В.

Суддя-доповідач - Шальєва В. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2013 року справа №812/2791/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого - судді Шальєвої В.А.

суддів Компанієць І.Д., Бишова М.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Донецького апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Донецьк, б. Шевченка, 26, апеляційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11.04.2013 р. в справі № 812/2791/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дом зварки СВ-Дукат» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дом зварки СВ-Дукат» звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби (далі - Алчевська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000022310 від 04.01.2013 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 4050 грн., в обґрунтування якого зазначило, що за наслідками проведення позапланової документальної невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.04.2012 р. по 30.04.2012 р. по взаємовідносинам з ПП «Укравтоматизація», оформленої актом № 2669/223/33256656 від 18.12.2012 р., Алчевською ОДПІ 04.01.2013 р. прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000022310 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 4050 грн., в тому числі за основним платежем - 3240 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 810 грн. Позивач вказує на протиправність висновків акту перевірки про відсутність підтвердження фактичного здійснення господарських операцій позивачем з ПП «Укравтоматизація», зазначає про фактичне виконання господарських операцій та їх підтвердження первинними документами.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 11.04.2013 р. позовні вимоги задоволені, визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення № 0000022310 від 04.01.2013 р.

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову через порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які полягають у неправильному застосуванні норм Податкового кодексу України в частині не взяття до уваги встановлення органом державної податкової служби факту не підтвердження належними первинними документамиздійснення господарських операцій позивачем з ПП «Укравтоматизація», зокрема, ненадання в ході перевірки платником податків товарно-транспортних накладних, які б підтверджували факт перевезення придбаного позивачем товару. Надана позивачем разом із запереченнями на акт перевірки товарно-транспортна накладна не є первинним документом, оскільки в ній не зазначено автопідприємство. Крім того, апелянт зазначає, що використана в ході перевірки податкова інформація (акт перевірки ПП «Укравтоматизація») свідчить про відсутність необхідних умов для здійснення поставки товарно-матеріальних цінностей позивачу.

Особи, які беруть участь у справі, до судового засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, у зв'язку з чим у відповідності до вимог ст. 197 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дом зварки СВ-Дукат» зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області15.11.2004 р., включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за№ 33256656, єплатником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 16277042, перебуває на податковому обліку в Алчевській ОДПІ.

Алчевською ОДПІ проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Торгівельний дом зварки СВ-Дукат» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.04.2012 р. по 30.04.2012 р. по взаємовідносинам з ПП «Укравтоматизація», за результатами якої складений акт № 2669/223/33256656 від 18.12.2012 р. Перевіркою встановлені порушення позивачем п. п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в частині заниження платником податків податку на додану вартість на суму 3240 грн. по взаємовідносинам з ПП «Укравтоматизація» за квітень 2012 р. На підставі вказаного акту Алчевською ОДПІ 04.01.2013 р. прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000022310 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 4050 грн., в тому числі за основним платежем - 3240 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 810 грн. Скарги платника податків в порядку адміністративного узгодження грошового зобов'язання залишені без задоволення.

Підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість є висновок відповідача про неправомірність віднесення до складу податкового кредиту у періоді, що перевірявся, сум податку на додану вартість по господарським операціям з «Укравтоматизація» через відсутність підтвердження реального вчинення господарської операції.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з доведеності фактичного здійснення спірної господарської операції та її підтвердження належними первинними документами.

Колегія суддів вважає, що висновок суду про відсутність правових підстав для збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість є правомірним, з огляду на наступне.

Вактіперевірки, за наслідками якої прийняте спірне податкове повідомлення-рішення, органом державної податкової служби зазначено, щопозивачем податковий кредит у періоді, що перевірявся, частково сформований по господарським операціям з ПП «Укравтоматизація».

Судовою колегією встановлено, що між ТОВ «Торгівельний дім зварки СВ-Дукат» та ПП «Укравтоматизація» укладений договір від 14.02.2012 р. № 35 купівлі-продажу, за умовами якого ПП «Укравтоматизація» зобов'язується поставити позивачу товар, асортимент, кількість, ціна та номенклатура якого зазначається у рахунках, видаткових накладних. Додатковою угодою до цього договору від 15.02.2012 р. визначено, що поставка товару здійснюється транспортом продавця, тобто ПП «Укравтоматизація» (а.с. 85).

На виконання умов даного договору у квітні 2012 р. ПП «Укравтоматизація» здійснена поставка ТОВ «Торгівельній дом зварки СВ-Дукат» балонів кисневих у кількості 27 одиниць, загальною вартість 19440 грн., в тому числі податок на додану вартість - 3240 грн.Фактичне виконання умов вказаного договору підтверджено наявними у матеріалах справи первинними документами: заявкою на поставку товару, специфікацією від 25.04.2012 р., актом приймання-передачі товару від 25.04.2012 р., рахунком-фактурою № 25042 від 25.04.2012 р., видатковою накладною № 25042 від 25.04.2012 р., податковою накладною № 25042 від 25.04.2012 р. на суму 19440 грн., в тому числі податок на додану вартість -3240 грн., товарно-транспортною накладною № 25042 від 25.04.2012 р., в якій зазначено про перевезення балонів кисневих у кількості 27 одиниць, вартістю 19440 грн.

Як зазначено вище, умовами договору передбачено, що транспортування товару здійснювалось продавцем ПП «Укравтоматизація». Отримання та перевезення товару від ПП «Укравтоматизація» до позивача підтверджено товарно-транспортною накладною.

Вартість придбаного товару з урахуванням податку на додану вартість повністю оплачена позивачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками з розрахункового рахунку позивача.

Документи, складені за результатами здійснення спірних господарських операцій, містять усі необхідні реквізити, визначені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку у розумінні зазначеного Закону.

Придбаний позивачем товар оприбуткований на власний склад, на якому він зберігався до використання у оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності.

Надходження товару на склад та оприбуткування придбаного товару у бухгалтерському обліку позивача підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 281 «Місце зберігання: склад; ТМЦ: балон кисневий». Зберігання товару на власному складі підтверджено наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) не оборотних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 цієї ж статті визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

Придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Податкова накладна, видана ПП «Укравтоматизація» позивачу, відображена у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних позивача.

Отримавши податкову накладну, покупець товару набув право на включення суми податку, вказаній в цій накладній, до складу податкового кредиту.

В даному випадку сума сплаченого податку у зв'язку з придбанням товарів підтверджена податковою накладною, а тому така сума підлягає включенню до складу податкового кредиту.

Оскільки в ході розгляду справи встановлено, що господарські операції з придбання позивачем балонів кисневих у ПП «Укравтоматизація» вчинені реально, з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, позивач безперечно має право на податковий кредит.

Матеріалами справи (податковою накладною, видатковою накладною, рахунком-фактурою, актом приймання-передачі, бухгалтерськими документами про оприбуткування товару, розрахунковими документами) підтверджено фактичне отримання товару та оплату позивачем як отримувачем товару сум податку на додану вартість в ціні товару постачальнику,яка включена до складу податкового кредиту квітня 2012 р.

Колегія суддів не приймає доводи апелянта щодо недоведеності фактичного здійснення господарських операцій за договором, укладеним між позивачем та ПП «Укравтоматизація», та не підтвердження виконання господарських операцій належними первинними документами.

Відповідач при цьому посилається на податкову інформацію, отриману від Ленінської МДПІ у м. Луганську, відповідно до якої ПП «Укравтоматизація» не знаходиться за юридичною адресою та здійснено анулювання його реєстрації як платника податку на додану вартість 23.07.2012 р.

Проте, колегія суддів зазначає, що на час виконання договору купівлі-продажу між ПП «Укравтоматизація» та позивачем контрагент позивача здійснював господарську діяльність, не визнавався банкрутом, не ліквідований, був платником податку на додану вартість.

Анулювання реєстрації ПП «Укравтоматизація» як платника податку на додану вартість 23.07.2012 р. не має правового значення для вирішення даної справи, оскільки анулювання здійснено в серпні 2012 р., що підтверджує, що на час здійснення спірних господарських операцій це підприємство здійснювало господарську діяльність.

Зазначені обставини спростовують доводи податкового органу про відсутність об'єкту оподаткування за спірною господарською операцією.

Відповідачем не спростований факт того, що ПП «Укравтоматизація» на момент укладання договору та складання податкової накладної включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, мало статус платника податку на додану вартість, тому формування позивачем податкового кредиту на підставі податкової накладної, виданої ПП «Укравтоматизація», є правомірним.

Колегія суддів зауважує, що невиконання контрагентом своїх зобов'язань по сплаті податку до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Також суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими доводи апелянта стосовно не підтвердження факту перевезення товару належно оформленими товарно-транспортними накладними через відсутність у товарно-транспортній накладній зазначення найменування автопідприємства. В матеріалах справи наявна належним чином оформлена товарно-транспортна накладна, яка є належним доказом транспортування товару. Відсутність в такій накладній зазначення найменування перевізника не є тим порушенням, яке дає підстави для висновку про нездійснення суб'єктом господарювання господарської операції з поставки товару.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11.04.2013 р. в справі № 812/2791/13-азалишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11.04.2013 р. в справі № 812/2791/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дом зварки СВ-Дукат» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя: В.А. Шальєва

Судді: І.Д. Компанієць

М.В. Бишов