Рішення

від 08.04.2013 по справі 910/3098/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3098/13 08.04.13

За позовомПриватного підприємства «Серкон» доПриватного акціонерного товариства «Київстар» провизнання зобов'язання недійсним Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:не з'явився від відповідача:Алдошина Н.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Серкон» (надалі - «Підприємство») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Київстар» (надалі - «Товариство») про визнання зобов'язання недійсним.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем безпідставно нараховано до сплати 18 816,88 грн. за послуги Інтернету, які не були отримані позивачем, а тому позивач просить визнати зобов'язання про сплату заборгованості на цю суму недійсним.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.01.2013 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 18.03.2013 р.

Представник відповідача в судове засідання з'явилася, на виконання вимог ухвали суду надала відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення заперечувала з огляду на те, що послуги з Інтернету були спожиті позивачем, а поданням даного позову він ухиляється від сплати заборгованості за такі послуги.

В судовому засіданні 18.03.2013 р. судом оголошувалась перерва до 08.04.2013 р.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується підписом його представника в розписці в повідомленні про перерву від 18.03.2013 р.

Представник відповідача в судове засідання з'явилася, на виконання вимог ухвали суду надала документи та пояснення стосовно суті спору, проти задоволення позовних вимог заперечувала в повному обсязі з огляду на викладені у відзиві на позовну заяву обставини.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.11.2011 р. між Товариством (оператор) та Підприємством (абонент) було укладено угоду про надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку №4762104 (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 2.1 Договору за цією угодою оператор надає абоненту послуги рухомого (мобільного) зв'язку, а абонент користується вищенаведеними послугами зв'язку та своєчасно оплачує їх вартість оператору на умовах, викладених в цій угоді.

Згідно з п. 3.2.1 Договору абонент зобов'язується своєчасно оплачувати послуги зв'язку оператора згідно з чинними тарифами, підтримувати авансовий платіж не нижче мінімального рівня, встановленого діючими тарифами, сплачувати щомісячну абонентну плату. Абонентна плата сплачується абонентом і в тому випадку, коли надання йому послуг зв'язку призупинено за неоплату наданих оператором послуг зв'язку. У випадку виникнення заборгованості абонента щодо наданих оператором послуг зв'язку, абонент зобов'язаний погасити таку заборгованість протягом 5 днів з моменту, який настав раніше: отримання від оператора відповідного повідомлення або припинення надання послуг зв'язку внаслідок вичерпання авансового платежу нижче мінімального рівня.

Пунктом 3.2.2 Договору визначено, що роумінг в мережах інших операторів стільникового мобільного зв'язку абонент отримує та оплачує за встановленими правилами та тарифами оператора.

Відповідно до п. 4.1 Договору при підключенні до мережі оператора абонент здійснює оплату замовлених послуг зв'язку та початкові платежі згідно з тарифним планом, до якого абонент підключається.

Замовленням №1 від 18.06.2012 р. до Договору відповідач прийняв у користування телефонний номер та обрав базові послуги обслуговування у мережі Інтернет.

07.07.2012 р. відповідачем на адресу позивача було направлено рахунок №8-1729095 від 30.06.2012 р. на загальну суму 19 567,68 грн.

Спір у справі виник у зв'язку із неправомірним включення відповідачем в рахунок на оплату послуги роумінгу на суму 18 816,88 грн., у зв'язку з чим позивач просить визнати зобов'язання про сплату заборгованості на цю суму недійсним.

По-перше, як вбачається із матеріалів справи, у період з 25.06.2012 р. по 27.06.2012 р. посадова особа позивача, перебуваючи за кордоном, отримувала телекомунікаційні послуги в мережах роумінгових партнерів позивача у Польщі та Німеччині.

Відповідно до п. 3 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №295 від 11.04.2012 р., роумінг - послуга, яка забезпечує можливість абонентові одного оператора рухомого (мобільного) зв'язку отримувати послуги в мережі іншого оператора із збереженням початкової реєстрації абонента в телекомунікаційній мережі свого оператора.

Згідно з положеннями ст. 74 Закону України «Про телекомунікації» взаємодія операторів телекомунікацій України з операторами телекомунікацій інших держав, розподіл між ними доходів від надання послуг міжнародного зв'язку, взаємоз'єднання мереж телекомунікацій загального користування тощо здійснюються відповідно до рекомендацій Міжнародного союзу електрозв'язку на підставі міжнародних договорів України з відповідними державами та/або договорів операторів телекомунікацій України з операторами телекомунікацій інших країн.

Тарифи на послуги роумінгу для абонентів мережі Київстар знаходяться у загальному доступі та розміщені на офіційному сайті відповідача.

Відтак, суд приходить до висновку, що позивач був обізнаний з тарифікацією телекомунікаційних послуг, які надаються відповідачем, зокрема і вартістю послуг роумінгу.

Пунктом 3.2.2 Договору визначено, що роумінг в мережах інших операторів стільникового мобільного зв'язку абонент отримує та оплачує за встановленими правилами та тарифами оператора.

Матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг роумінгу через оператора Telefonica Germany (O2), а саме: обладнанням позивача (ІМЕІ код 358534043676920) було отримано 181315611 Байт інформації, що з урахуванням швидкості передання даних (450 000 байт/с) складає 6,715 хвилин користування послугами роумінгу в мережі Інтернет.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять належні докази надання відповідачем позивачу у період з 25.06.2012 р. по 27.06.2012 р. послуг роумінгу на суму 18 816,88 грн., а відтак виставлення позивачем рахунку на оплату послуг №8-1729095 від 30.06.2012 р. є правомірним та таки ким, що відповідає умовам Договору та нормам чинного законодавства України.

По-друге, частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В пунктах 1-10 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України наведено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів. Крім того, встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Суд відзначає, що ні нормами Цивільного кодексу України, ні нормами Господарського кодексу України, не передбачений такий спосіб захисту порушеного права, як визнання зобов'язання недійсним.

Крім того, як вбачається із змісту укладеного між сторонами Договору ним також не встановлено такого способу захисту прав позивача.

Згідно п. 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року» №01-8/482 від 13.08.2008 р. господарський суд у розгляді справи за позовом, який не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав повинен відмовити у задоволенні такого позову.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що вимога Підприємства про визнання зобов'язання недійсним задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Приватного підприємства «Серкон» відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.04.2013 р.

Суддя В.П. Босий