Ухвала

від 08.04.2013 по справі 2а-11842/12/0170/5

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-11842/12/0170/5

08.04.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Санакоєвої М.А.

секретар судового засідання Бражникова Ю.В.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Парадизио"- не з'явився, до початку судового засідання надав суду клопотання про відкладення розгляду справи,

представник відповідача, Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби - Антілогова Наталія Вікторівна, довіреність № 7 від 06.03.13

розглянувши матеріали справи №2а-11842/12/0170/5 за апеляційною скаргою Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В. ) від 20.12.12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Парадизио" (вул. Набережна, 3, смт. Новий Світ, м. Судак, Автономна Республіка Крим,98032)

до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. Кримська, 82 В, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим,98112)

про визнання частково протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.12.12р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Парадизио" до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби про визнання частково протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків Автономної Республіки Крим Державної податкової служби №0000251504 від 08.10.2012 року в частині зменшення від'ємного значення податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Парадизио» по податковій декларації №9033838662 від 15.06.2012 року за травень 2012 року на суму 133455,33 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Парадизио» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1334,55 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.12.12 та прийняти нове рішення по справі.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, не з'явився, до початку судового засідання надав суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Колегія суддів відмовляє в задоволенні вказаного клопотання, оскільки явка представників в судове засідання не визнавалась обов'язковою.

Представник відповідача у судовому засіданні наполягав на задоволенні апеляційної скарги, скасуванні постанови Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.12.12р. та прийнятті нового рішення.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Парадизио» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків Автономної Республіки Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «В4» №0000251504 від 08.10.2012 року в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за травень 2012 року на суму 133455,33 грн.

Виконавчим комітетом Судацької міської ради АР Крим 17.08.2009 року проведено державну реєстрацію юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Парадизио» (а.с.78).Позивачем 01.10.2011 року отримано свідоцтво платника податку на додану вартість (а.с.81).

Податковим органом 11.09.2012 року на адресу позивача направлено письмовий запит № 3551/10/15-04 про надання документів до перевірки (а.с.29-32).

17.09.2012 року позивачем до податкового органу надані письмові пояснення з документальним підтвердженням (а.с.33-34).

В період з 10.09.2012 року по 14.09.2012 року посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку достовірності нарахування ТОВ «Парадизио» (ЄДРПОУ 36615164) від'ємного значення податку на додану вартість за травень 2012 року.

За результатами перевірки складено акт № 1274/15-04/36615164 від 26.09.2012 року (а.с.13-25), в якому зафіксовано порушення позивачем, зокрема: п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.201.1, п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення у декларації з ПДВ за травень 2012 року задекларовано в ряд.19 показника від'ємного значення з ПДВ на суму 137961,00 грн..

Перевірку ТОВ «Парадизио» було проведено в присутності його представників, акт ними підписаний з запереченнями.

За наслідками перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000251504 від 08.10.2012 року, яким зменшено суму від'ємного значення податку на додану вартість за травень 2012 року по податковій декларації №9033838662 від 15.06.2012 року на суму 138143,00 грн. (а.с.27)

Висновки відповідача щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства обґрунтовані наступним.

Згідно з поданою позивачем до Феодосійської ОДПІ податковою декларацією з ПДВ за травень 2012 року та додатками до неї від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, відображене у рядку 19 податкової декларації з ПДВ, складає 153416,00 грн. та сума залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду складає 384340,00 грн.

З акту перевірки вбачається, що причиною виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за травень 2012 року у сумі 153416,00 грн. є виконання робіт по будівництву готелю.

Між ТОВ «Парадизио» (замовник) та ТОВ «Світ Мрій» (підрядник) укладено договір підряду № 01001/Ю від 03.08.2011 року. (а.с.35-39)

До податкового кредиту травня 2012 року ТОВ «Парадизио» включена податкова накладна № 3 від 03.05.2012 року, складена ТОВ «Світ Мрій». (а.с.50)

Відповідач вказує, що у податковій накладній №3 від 31.05.2012 року вказано невірний номер та дата договору. Також, номенклатура товарів в податковій накладній заповнена не на державній мові. Одинця виміру і кількість (обсяг) послуг (робіт), а також ціна постачання одиниці товару/послуги не відповідають даним актів виконаних робіт та довідок вартості.

З урахуванням чого, відповідач вважає, що позивачем порушено п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України ТОВ «Парадизио» до складу податкового кредиту за травень 2012 року включено суми ПДВ по податковим накладним постачальника, що виписані з порушенням порядку заповнення.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Судова колегія, дослідивши матеріали справи, погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Статтею 198 Податкового кодексу України передбачено право платників податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, яким є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду (п.п.14.1.181 п.14.1 ст. 14 ПК України).

Згідно з п.198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п.198.3 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 201.1 ст.201 ПК України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п.201.6 ст. 201 ПК України).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Статтею 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України.

Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України (п.200.17 ст. 200 ПК України).

Судова колегія зазначає, що згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України суми, віднесені до складу податкового кредиту, мають бути обов'язково підтверджені відповідними документами, в тому числі податковими накладними, оформленими належним чином.

Згідно матеріалів справи, 03.08.2011 року між ТОВ «Парадизио» (замовник) та ТОВ «Світ Мрій» (підрядник) укладено договір підряду № 01001/Ю (а.с.35-39).

Предметом вказаного договору є виконання підрядником за дорученням замовника реконструкції готелю, розташованого за адресою: АР Крим, м. Судак, смт. Новий Світ, вул. Набережна,3 (п.1.1. Договору).

Згідно з п.2.1 Договору вартість будівельно-монтажних робіт та інших витрат за договором (договірна ціна) визначається по фактично-виконаним роботам на підставі актів форм КБ-2в та КБ-3. Замовник забезпечує фінансування будівництва об'єкту на підставі актів виконаних робіт та перераховує кошти безпосередньо на розрахунковий рахунок підрядника (п.4.1 Договору).

За наслідками виконання робіт за договором підряду від 03.08.2011 року №01001/Ю ТОВ «Парадизио» та ТОВ «Світ Мрій» підписані акт приймання виконаних будівельних робіт за травень 2012 року (а.с.40-46), довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за травень 2012 року по об'єкту: реконструкція готелю по вул. Набережна,3 в смт. Новий Світ (а.с.27-48) та акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.05.2012 року (а.с.49).

Проведення оплати позивачем за виконані будівельні роботи підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями та виписками по рахунку ТОВ «Парадизио» у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (ЄДРПОУ 14305909) №26009184475.

За наслідками проведеної господарської операції ТОВ «Світ Мрій» складено податкову накладну №3 від 31.05.2012 року на суму 800732,01 грн., у тому числі ПДВ - 133455,33 грн. (а.с.50).

Суму податку на додану вартість у розмірі 133455,33 грн., сплачену по податковій накладній №3 від 31.05.2012 року, позивачем було включено до складу податкового кредиту травня 2012 року та з урахуванням вказаної суми позивачем визначено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, яку задекларовано у рядку 19 податкової декларації №9033838662 від 15.06.2012 року (а.с.58-60).

На думку відповідача, позивач не мав права формувати податковий кредит травня 2012 року на підставі податкової накладної №3 від 31.05.2012 року, оскільки вказана податкова накладна оформлена неналежним чином.

Щодо наведеного судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до п.201.1 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Форму податкової накладної та порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України №1379 від 01.11.2011 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 року за № 1333/20071.

Згідно з п.1 Порядку заповнення податкової накладної податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Відповідно до п.4 Порядку у графі «Вид цивільно-правового договору» податкової накладної зазначається вид цивільно-правового договору згідно з видом договірних зобов'язань, визначених Цивільним кодексом України. Дата укладання договору проставляється відповідно до вимог пункту 3 цього Порядку.

До розділу I податкової накладної вносяться дані у розрізі номенклатури постачання товарів/послуг (п.12 Порядку). Так, згідно з п.12.2 у графу 3 накладної вносяться дані про номенклатуру товарів/послуг продавця. У графу 5 - одиниця виміру товарів/послуг - грн., шт., кг, м, см, м куб., см куб., л тощо; у графу 6 - кількість (об'єм, обсяг) постачання товарів/послуг. У разі якщо послуги не мають таких показників, а вимірюються лише у вартісному вираженні, у графі 6 указується: «послуга/проценти тощо»; у графу 7 - ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування податку на додану вартість (п.п.12.4-12.6 Порядку).

Відповідно до п.16 Порядку усі примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Судова колегія вказує на відповідність оформлення податкової накладної №3 від 31.05.2012 року вимогам ст.201.1 ПК України та Порядку заповнення податкової накладної.

Щодо зауважень податкового органу про невірно заповнені графи - стосовно виду цивільно-правового договору, номенклатури товарів, одиниці виміру і кількість (обсяг) послуг (робіт), а також ціна постачання одиниці товару, слід зазначити наступне.

Податкова накладна №3 від 31.05.2012 року виписана ТОВ «Світ Мрій» за наслідками проведення господарської операції згідно з договором підряду від 03.08.2011 року №01001/Ю.

Відповідно до ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Отже, зі змісту вказаної норми вбачається, що договір підряду є видом договірних зобов'язань про виконання підрядником робіт за завданням замовника за плату.

З урахуванням чого, правомірним є зазначення у податковій накладній в графі «вид цивільно-правового договору» - договір про виконання роботи, оскільки таке визначення відповідає виду договірних зобов'язань, визначеному ст. 837 Цивільного кодексу України.

Щодо посилання позивача на те, що дата та номер договору підряду не відповідають номеру та даті договору, які зазначені у акті приймання виконаних підрядних робіт, судова колегія погоджується з зазначеним судом першої інстанції, що вказані реквізити не є обов'язковими, оскільки згідно з положеннями ст.201.1 ПК України обов'язковим є зазначення тільки виду цивільно-правового договору.

Крім того, в акті перевірки відповідачем зазначено про те, що одиниця виміру і кількість (обсяг) послуг (робіт), а також ціна постачання одиниці товару, які вказані у податковій накладній, не відповідають тим, що зазначені у акті виконаних робіт.

Вакті виконаних робіт зазначено кожний окремий вид виконаних робіт, їх кількість та вартість (ціну). Проте, кожний окремий вид виконаних підрядних робіт є складовою частиною предмету договору підряду, а саме виконання реконструкції готелю по вул. Набережна,3 у смт. Новий Світ. Будь-яких інших підрядних робіт за договором підряду виконано не було.

Сумуючи наведене, у податковій накладній № 3 від 31.05.2012 року вірно визначено у графі «одиниця виміру» - шт., у графі «кількість (об'єм, обсяг)» - 1,000 та у графі «ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ» - 667276,68, тобто загальну вартість (ціну) виконаної підрядником роботи.

Також, в акті перевірки зазначено, що графа «номенклатура товарів/послуг продавця» заповнена не на державній мові.

Суд погоджується з вказаним зауваженням податкового органу, але, зазначає, що в цілому податкова накладна заповнена державною мовою, має всі необхідні реквізити, у зв'язку з чим заповнення однієї графи не держаною мовою є недостатньою підставою для визнання податкової накладної № 3 від 31.05.2012 року такою, що оформлена неналежним чином.

З урахуванням чого, позивач у відповідності до положень ст.198 ПК України мав право формувати податковий кредит травня 2012 року в сумі 133455,33 грн. з урахуванням податку на додану вартість, сплаченого по податковій накладній № 3 від 31.05.2012 року, що складена ТОВ «Світ Мрій».

Сумуючи наведене, необґрунтованими є висновки відповідача викладені в акті перевірки, щодо порушення позивачем п.198.6 ст. 198, п.201.1, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення з ПДВ за травень 2012 року на суму 133455,33 грн.

Отже, податкове повідомлення-рішення Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків Автономної Республіки Крим Державної податкової служби №0000251504 від 08.10.2012 року в цій частині є таким, що прийнято протиправно.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.12.12 по справі №2а-11842/12/0170/5 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 15 квітня 2013 р.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис М.А.Санакоєва

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко