Ухвала

від 11.04.2013 по справі 2а-14474/10/14/0170

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-14474/10/14/0170

11.04.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дадінської Т.В.,

суддів Дугаренко О.В. ,

Дудкіної Т.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим ДПС на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (головуючого судді Кірєєв Д.В. ) від 26.07.2012 по справі № 2а-14474/10/14/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Південно-Кримське агентство нерухомості" (вул. Київська, 60, оф. 11,Ялта,Автономна Республіка Крим,98612)

до Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим (вул. Васильєва, 16, м. Ялта, Автономна Республіка Крим,98600)

заявник апеляційної скарги: Державна податкова інспекція у м. Ялта АР Крим ДПС (вул. Васильєва, 16, м. Ялта, Автономна Республіка Крим,98600)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003561501/0 від 28.10.2010,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.07.2012 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Південно-Кримське агентство нерухомості" до Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003561501/0 від 28.10.2010 - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим від 28.10.2010 № 0003561501/0 про донарахування (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) Товариству з обмеженою відповідальністю "Південно-Кримське агентство нерухомості" з єдиного податку в розмірі 1 486,00 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Південно-Кримське агентство нерухомості" 3,40 грн. судового збору.

Не погодившись з даним рішенням суду Державна податкова інспекція у м. Ялта АР Крим ДПС звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.07.2012 року скасувати, прийняти нове рішення

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 11.04.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом АР Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що співробітниками Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим 22 жовтня 2010 року проведена документальна невиїзна перевірка розрахунку сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою за ставкою10% Товариства з обмеженою відповідальністю "Південно-Кримське агентство нерухомості" за І квартал 2010 року, ІІ квартал 2010 року та ІІІ квартал 2010 року.

За результатами перевірки, складено Акт № 3815/15-1/20685773 від 22 жовтня 2010 року, яким встановлено заниження позивачем об'єкту оподаткування на загальну суму 12 398,00 грн., у т.ч. у І кварталі 2010 року - 3 987,00 грн., ІІ кварталі 2010 року - 4 161,00 грн., ІІІ кварталі 2010р. - 4 250,00 грн., внаслідок чого занижено податкові зобов'язання по єдиному податку у загальній сумі 1 239,80 грн.

Внаслідок цього прийнято податкове повідомлення - рішення № 0003561501/10 від 28.10.2010 на суму 1486,00 грн., у тому числі за основним платежем 1240, 00 грн., штрафні санкції 246,00 грн.

Перевіркою встановлено, що за період з 01.01.2010 по 30.09.2010 підприємству надавалась поворотна фінансова допомога у загальній сумі 12 398,00 грн., яка не була включена до рядку 04 Розрахунку сплати єдиного податку, що є порушенням вимог абз. 2 ст.5 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 3 липня 1998р. №727.

На думку відповідача, поворотна фінансова допомога відноситься до позареалізаційних доходів і в Книзі обліку доходів та витрат суб'єкта малого підприємництва юридичної особи, яка застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, відображається в графі 5 «Позареалізаційні доходи і виручка від іншої діяльності».

Податковий орган вважає, що при оподаткуванні єдиним податком, враховуються всі надходження грошових коштів, отримані на розрахунковий рахунок і в касу підприємства від продажу продукції (товарів, робіт, послуг), суми позареалізаційних доходів, включаючи поворотну фінансову допомогу.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем неправомірно зроблено висновок про заниження позивачем податкового зобов'язання з єдиного податку і безпідставно донараховано спірним податковим повідомленням-рішенням податкове зобов'язання в розмірі 1486,00грн., оскільки отримана поворотна фінансова допомога не є об'єктом оподаткування єдиним податком.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Пунктом 3 Указу Президента України "Про внесення змін до Указу Президента України від 3 липня 1998 року N 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" № 746/99 від 28.06.1999р. визначено, що суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, який перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає одну з наступних ставок єдиного податку: 6 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі сплати податку на додану вартість згідно із Законом України "Про податок на додану вартість"; 10 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

З положень, закріплених в зазначеному Указі вбачається, що об'єктом оподаткування єдиним податком є виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Тобто, об'єктом оподаткування є саме сума виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), відтак всі інші доходи такого суб'єкта, в т.ч. позареалізаційні, не впливають на базу оподаткування цим податком.

Відповідно до пп. 1.22.2 п. 1.22 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" поворотна фінансова допомога - це сума коштів, переданих платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсації як плати за користування такими коштами.

Як свідчать матеріали справи, на підставі договору позики №6 (поворотно-фінансової допомоги засновника) від 04.01.2010 Усачов О.О. за період, що перевірявся, надав товариству позику в розмірі 12398,00 грн., що підтверджується банківськими квитанціями та прибутковими касовими ордерами. При цьому, договором не передбачено нарахування будь-яких процентів чи іншої компенсації за користування цими коштами.

Таким чином, поворотна фінансова допомога, отримана позивачем, виходячи із змісту вказаних правових норм не є доходом платника податків, оскільки передбачається її повернення, а договором не передбачено нарахування будь-яких відсотків чи іншої компенсації за користування такими коштами. При цьому такі кошти не є й виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та не повинні бути об'єктом оподаткування єдиним податком на підприємницьку діяльність юридичних осіб.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що включення позареалізаційних доходів (поворотної фінансової допомоги) до складу оподатковуваної виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) законодавчо необґрунтовано, а відтак донарахування позивачу податкового зобов'язання з єдиного податку в розмірі 1240,00 грн. за основним платежем по спірному податковому повідомленню-рішенню та застосування штрафних санкцій на підставі п.п.17.1.4 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в розмірі 246,00 грн., є протиправним.

При цьому, суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги посилання податкового органу на пункт 5 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва -юридичною особою, затвердженого наказом ДПА України від 13.10.1998 №477 (в редакції наказу ДПА України 19.10.1999р. під № 713/4006), який розширює поняття "виручки", що наведене у ч. 3 ст. 1 вказаного Указу Президента України, оскільки Указ Президента України має вищу юридичну силу порівняно з Порядком ведення Книги обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва -юридичною особою.

Враховуючи вищевикладене, колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для визнання протипавним спірного податкового повідомлення-рішення та обґрунтованості позовних вимог.

Враховуючи обставини справи постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм процесуального та матеріального права, підстав для скасування і ухвалення нового рішення не вбачається.

При таких обставинах справи судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим ДПС залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.07.2012 по справі № 2а-14474/10/14/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Т.В. Дадінська

Судді підпис О.В.Дугаренко

підпис Т.М. Дудкіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.В. Дадінська