Рішення
від 23.11.2006 по справі 4/1252-21/171
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/1252-21/171

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

          

23.11.06                                                                                           Справа№ 4/1252-21/171

За позовом:       ТзОВ “Універсальна торгово-зернова компанія”, м. Київ,

 до відповідача: ДП “Гніздичівський державний спиртовий завод”, смт.Гніздичів

   про стягнення 80691,91 грн.

                                                                                                          Суддя Масловська Л.З.

Представники сторін:

від позивача     –Давидович В.М. -  представник

від відповідача –Мичка Б.Р. –представник

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Універсальна торгово-зернова компанія”, м. Київ, звернулось із позовною заявою до державного підприємства “Гніздичівський державний спиртовий завод”, с. Гніздичів, Львівська область, про стягнення 80691,91 грн., з яких 75413 грн. вартості неповернутого зерна та 5278,91 грн. - штрафні санкції.

20.06.2006 р. господарський суд Львівської області порушив провадження по справі та призначив розгляд на 22.08.2006 р. Розгляд справи неодноразово відкладався з мотивів, зазначених в ухвалах суду від 22.08.2006 р., 21.09.2006 р., 12.10.2006 р., 23.10.2006 р., 30.10.2006 р., 13.11.2006 р.

Представникам сторін роз'яснено їх права згідно зі ст.22 ГПК України. У відповідності до ст.75 ГПК України справа слухається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві, заявах і клопотаннях. Ствердив, зокрема, що на підставі договору про збереження зерна №21/10/1 від 21.10.2005 р. відповідно до залізничних накладних поставив відповідачу на зебрігання 59,950 т. жита та 143040 т. кукурудзи загальною вартістю 75413 грн.. Однак, відповідач зерно не повернув і відмовився сплатити його вартість. З посиланням а ч. 2 ст. 231 ГК України просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 7% від простроченого понад тридцять днів господарського зобов"язання. В ході судового розгляду позивач неодноразово змінював та уточнював позовні вимоги. З врахуванням клопотання №13/1 від 13.11.2006 р. позивач змінив позовні вимоги та просить замість заявлених вимог зобов"язати відповідача повернути зерно кукурудзи в кількості 143,040 т. (вартістю 3-го класу 682,50 грн. за 1 т.) та зерна жита в кількості 56950 т. (вартістю 4-го класу 409,58 грн. за 1 т.).

Представник відповідача позов заперечив з мотивів, зазначених у відзиві. Ствердив, зокрема, що договір про збереження зерна №21/10/1 від 21.10.2005р. сторонами не виконувався, відповідно, обов"язку по його поверненню відповідач не несе. Ствердив, що зерно поставлялось і отримувалось відповідачем по іншим договорам - договорам поставки. Просить у позові відмовити.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

21.10.2005 р. між позивачем (замовник) та відповідачем (виконавець) було укладено договір про збереження зерна №21/10/1, згідно із п. 1.1. якого виконавець приймає на користь замовника зерно кукурудзи 3000 +/-10% т. та жита 1000+/-10% т. і зберігає його. Згідно із п. 1.2. договору, зазначене зерно буде здаватися по накладних замовника.

Згідно із квитанціями про приймання вантажу, позивачем на адресу відповідача відвантажено: за квитанцією №32466014 від 06.12.2005 р. - кукурудзу в кількості 46590 кг.; за квитанцією №32466005 від 02.12.2005 р. - кукурудзу в кількості 49550 кг.; за квитанцією №32467605 від 30.11.2005 р. - жито в кількості 56950 кг.; за квитанцією №32465991 від 28.11.2005 р. - кукурудзу в кількості 46900 кг.. Усього було поставлено 56,950 т. жита та 143,040 т. кукурудзи. Відповідач не заперечив факт отримання зерна у зазначених кількостях, доказів зворотнього суду не надав, ствердивши, що поставка здійснювалась не на зберігання, а за договорами поставки.

Однак, посиалання на факт поставки спірного зерна не на зерігання, а за договорами поставки №20/10-РЖ від 20.10.2005 р. та 23/11-РЖ від 23.11.2005 р. не знаходить підтвердження у матеріалах справи. Зокрема, відповідач не довів факт проведення оплати за зерно, яке він вважає отриманим на підставі договорів поставки, а також дотримання договірних умов, зазначених у вказаних договорах. Зокрем, п. 2.5. договору поставки №20/10-РЖ вимагає проведення передоплати; п. 2.5. договору поставки №23/11-РЖ  вимагає проведення оплати протягом одного банківського дня після надання постачальником рахунку-фактури. Водночас, передача зерна, підтверджена залізничними квитанціями, відповідає умовам п.1.2. договору про збереження зерна №21/10/1 від 21.10.2005 р.. Твердження про відсутність достатніх складських приміщень, не здійснення такого роду діяльності не заслуговують на увагу та спростовуються фактом укладення між сторонами договору про збереження зерна №21/10/1 від 21.10.2005 р..

Відповідно до п.3.1. договору про збеоеження зерна від 21.10.2005 р. відпуск та відвантаження зерна проводиться на підставі довіреності та листа замовника на одержання товарно-матеріальних цінностей. Матеріалами справи підтверджується звернення позивача до відповідача з приводу повернення зерна та відмову відповідача його повернути, що випливає, зокрема, зі змісту відзиву на позовну заяву.

Позивач, посилаючись на цінову інформацію, зокрема, Київської агропромислової біржі стверджує, що станом на 13.10.2006 р. ціна за 1 т. кукурудзи 3-го класу становить 682,50 грн.; на жито 4-го класу - 409,58 грн.. З посиланням на ст. 206 ЦПК України вимагає включити до резолютивної частини рішення вартість майна, які належить стягнути з відповідача у випадку відсутності у відповідача витребуваного майна. Однак, даний спір розглядається в порядку не цивільного, а господарського судочинства у відповідності до ГПК України. Згідно із ст. 84 ГПК україни, обов"язок зазначення альтернативно ціни витербуваного товару не встановлений. Відповідно до змісту ст. 83 ГПК України, за загальним правилом суд вирішує спір лише у межах позовних вимог, які у даному випадку сформульовані як повернення зерна в натурі. Відповідно до п. 4 ч. 2  ст. 84 ГПК України, резолютивна частина рішення має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог. Висновок не може залежати від настання або ненастання якихось обставин (умовне рішення). Господарський суд не вправі виносити альтернативне рішення.

Згідно із ч.1 ст. 936 ЦК України, за договором зберігання зберігач зобов'язується зберігати річ, передану йому поклажодавцем і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Відповідно до ч.1 ст. 942 ЦК України, зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі. Згідно із ч.1 ст.949 ЦК України, зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Згідно із ч. 2 ст. 614 ЦК України, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що в частині зобов"язання повернути зерно позивачу позов підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. ст. 526, 629 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються. Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту може бути примусове виконання обов'язку в натурі.

Згідно із ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що за своїм змістом клопотання позивача №13/1 щодо зміни позовних вимог є відмовою від позовних вимог в частині стягнення штрафу, за відсутності підстав для відмови у прийнятті такої відмови, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України, провадження у спарві в цій частині підлагає припиненню провадженням.

Відповідно, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково. Судові витрати покладаються на сторони пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.16,526,629,936 ЦК України, ст.ст. 33, 41, 42 43, 49, 60 75, 80, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Зобов"язати державне підприємство “Гніздичівський спиртовий завод”, (с. Гніздичів, Львівська область, вул. Коновальця, 4, ЄДРПОУ 25551043) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Універсальна торгово-зернова фірма”, (с. Требухів, вул. Броварська, 1, ЄДРПОУ 32175477) -56,950 т. жита 4-го класу та 143,040 т. кукурудзи 3-го класу в натурі відповідно до умов договору про збереження майна №21/10/1 від 21.10.2005 р..

3.          В частині позовних вимог щодо сплати штрафу провадження у справі припинити.

4.          Стягнути з державного підприємства “Гніздичівський спиртовий завод”, (с. Гніздичів, Львівська область, вул. Коновальця, 4, ЄДРПОУ 25551043) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Універсальна торгово-зернова фірма”, (с. Требухів, вул. Броварська, 1, ЄДРПОУ 32175477)- 754,13 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя                                                                                                       Масловська Л.З.

Дата ухвалення рішення23.11.2006
Оприлюднено27.08.2007

Судовий реєстр по справі —4/1252-21/171

Постанова від 26.06.2007

Господарське

Вищий господарський суд України

Волковицька Н.О.

Ухвала від 23.05.2007

Господарське

Вищий господарський суд України

Волковицька Н.О.

Постанова від 03.04.2007

Господарське

Львівський апеляційний господарський суд

Гнатюк Г.М.

Ухвала від 23.01.2007

Господарське

Львівський апеляційний господарський суд

Гнатюк Г.М.

Рішення від 23.11.2006

Господарське

Господарський суд Львівської області

Масловська Л.З.

Ухвала від 20.06.2006

Господарське

Господарський суд Львівської області

Масловська Л.З.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні