Ухвала

від 09.04.2013 по справі 2а-17399/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-17399/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

09 квітня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 серпня 2012 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Енергіястрой» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.11.2011 року №0008642303, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2011 року приватне підприємство «Енергіястрой» (далі - Позивач, ПП «Енергіястрой» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва (далі - Відповідач, ДПІ у Дніпровському районі) про визнання протиправними дій Відповідача; визнання нечинним акту перевірки №6461/23-322-32684082 від 28.10.2011 року; визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.11.2011 року №0008642303.

Уточнивши позовні вимоги, Позивач просив суд визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.11.2011 року №0008642303.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.08.2012 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що Позивачем доведено правомірність включення до складу податкового кредиту 226 637,00 грн. суми податку на додану вартість, а тому позовні вимоги є повністю обґрунтованими. Крім того, суд зауважив, що Відповідачем не подано жодних доказів нікчемності укладених Позивачем договорів, на підставі яких ПП «Енергіястрой» було сформовано податковий кредит.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Наголошує на тому, що судом не було взято до уваги факти та докази, на які посилався Відповідач у ході розгляду справи по суті.

У судовому засіданні повноважний представник Апелянта доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд задовольнити вимоги останньої.

Повноважний представник Позивача просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення повноважного представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що у жовтні 2011 року працівниками ДПІ у Дніпровському районі було проведено документальну невиїзну перевірку ПП «Енергіястрой» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «РІП» за період червень 2011 року. У ході перевірки податковим органом було виявлено порушення Позивачем: п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за червень 2011 року на загальну суму 226 637,00 грн. Результати перевірки зафіксовані в акті від 28.10.2011 року №6461/23-322-32684082. На підставі викладених в акті перевірки висновків Відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 08.11.2011 року №0008642303, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 226 637,00 грн.

Вирішуючи питання про реальність укладених між контрагентами договорів, суд першої інстанції вірно встановив, що ПП «Енергіястрой» у період з 29.04.2011 року по 31.05.2011 року мало господарські правовідносини з ТОВ «РІП».

Надаючи оцінку реальності та правомірності кожного з укладених Позивачем договорів, суд першої інстанції зазначив наступне.

У квітні 2011 року між Позивачем та ТОВ «РІП» укладено договір від 29.04.2011 року №29042, згідно умов якого продавець (ТОВ «РІП») зобов'язується в порядку та на умовах, визначених Договором продати покупцю (ПП «Енергіястрой») замовлений товар (цемент, пісок, відсів, бетон, бетонні вироби і конструкції, інший товар відповідно до прайс-листа) по узгодженню Сторін та виконати його доставку, а Покупець зобов'язується своєчасно прийняти замовлений товар та здійснити його оплату на умовах Договору. Реальність зазначеного договору, на обґрунтовану думку суду першої інстанції, підтверджується наявними у матеріалах справи видатковою накладною від 03.06.2011 року №420, банківськими виписками, що підтверджують оплату товару, а також податковою накладною від 03.06.2011 року №420.

Крім того, 29.04.2011 року між ТОВ «РІП» та ПП «Енергіястрой» укладено договір №29043, згідно якого орендодавець (ТОВ «РІП») передає, а орендар (ПП «Енергіястрой») бере в тимчасове володіння та користування обладнання згідно додатку №1 до Договору. Факт виконання зобов'язань за вказаним договором, на переконання суду, підтверджується наявними у матеріалах справи актами прийому-передачі товару від 29.04.2011 року та від 30.06.2011 року, актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №421, банківською випискою, а також податковою накладною від 30.06.2011 року №421.

31 травня 2011 року Позивач, виступаючи як замовник, та ТОВ «РІП» як підрядник уклали Договір №310501, за умовами якого підрядник зобов'язується виконати роботи по влаштуванню конструкції підлоги на будівництві житлово-офісного торгового центру по вул. Регенераторній, 4 у Дніпровському районі м. Києва. При цьому, як вірно встановив суд, в подальшому вартість виконаних підрядних робіт була погоджена згідно типової форми КБ-3. Виконання робіт було оформлено актом №1 приймання виконаних робіт Типової форми КБ-2в за червень 2011 року. Оплата робіт за червень підтверджена банківськими виписками, а Позивачем сформовано податковий кредит в сумі 93 524,60 грн. на підставі податкової накладної від 30.06.2011 року №422.

Також 31.05.2011 року між Позивачем та ТОВ «РІП» було укладено договір №310503, за умовами якого підрядник зобов'язується виконати роботи по влаштуванню конструкції підлоги на будівництві житлово-офісного торгового центру по вул. Щорса, 44 у м. Києві. При цьому, як вірно встановив суд, в подальшому вартість виконаних підрядних робіт була погоджена згідно типової форми КБ-3. Виконання робіт було оформлено актами №№ 1, 2, 3, 4 приймання виконаних робіт Типової форми КБ-2в за червень 2011 року. Оплата робіт за червень підтверджена банківською випискою, а Позивачем сформовано податковий кредит в сумі 58 023,60 грн. на підставі податкової накладної від 30.06.2011 року №424.

При цьому Окружний адміністративний суд м. Києва окремо наголосив на тому, що укладення договорів з ТОВ «РІП» було зумовлено необхідністю виконання Позивачем господарських зобов'язань перед ТОВ «К.А.Н.СТРОЙ», ВАТ «Трест «Південзахідбтрансгруп», про що свідчать наявні у матеріалах справи договори із вказаними суб'єктами господарювання.

На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз приписів ст. ст. 215, 216, 228 ЦК України дійшов до обґрунтованого висновку, що підстав для визнання нікчемними укладених Позивачем з ТОВ «РІП» договорів немає. Крім того, суд вірно наголосив на тому, що податковим органом як суб'єктом владних повноважень не доведено, що господарські операції Позивача є фіктивними або безтоварними, не доведено недобросовісності Позивача та його контрагента, оскільки позиція податкового органу про нікчемність правочинів ґрунтується виключно на висновках акту перевірки господарських операцій контрагента ПП «Енергіястрой». При цьому, доказів визнання нікчемними угод суду не надано, а отже висновки податкового органу ґрунтуються на припущеннях, які не підтверджені належними доказами і не мають фактичного та правового обґрунтування.

За таких обставин повністю обґрунтованим, на думку колегії суддів, є заснований на положеннях пп. 198.1 - 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України висновок суду першої інстанції про необґрунтованість позиції Відповідача щодо заниження Позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість. Оскільки, як вірно зауважив суд, наявні у матеріалах справи податкові накладні, виписані Позивачу ТОВ «РІП», відповідали всім визначеним положеннями Податкового кодексу України вимогам, тобто в останніх містилися всі необхідні реквізити, а також вони були виписані платником ПДВ.

Окрім іншого, судова колегія критично оцінює позицію Апелянта щодо того, що встановлення факту взаємовідносин Позивача з суб'єктами господарювання, які, на думку податкового органу, мають ознаки фіктивності, є безумовним доказом ознак фіктивності у діяльності «РІП», оскільки приписи чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства не ставили у залежність право формування Позивачем податкового кредиту від добросовісності платника податку, з яким суб'єкт господарювання перебував у господарських правовідносинах. При цьому суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що невиконання такими особами податкових зобов'язань тягне за собою настання відповідальності лише для зазначених суб'єктів і не може бути підставою для притягнення до відповідальності іншого суб'єкта господарювання.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Козелецької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Земля і Воля» до Державної податкової інспекції у Бобровицькому районі Чернігівської області про скасування податкового повідомлення-рішення - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.