Постанова

від 16.04.2013 по справі 5006/10/20пд/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2013 року Справа № 5006/10/20пд/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіОвечкіна В.Е., суддівЧернова Є.В, Цвігун В.Л., розглянув касаційну скаргу Заступника прокурора Донецької області в інтересах держави в особі: Ясинуватської міської ради на постановувід 19.02.2013 р. Донецького апеляційного господарського суду у справі№5006/10/20пд/2012 господарського суду Донецької області за позовомЯсинуватського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі: Ясинуватської міської ради доТОВ "Номера СВ" провнесення змін до договору оренди земельної ділянки за участю представників:

позивача: Штунька Р.Г., дов. від 22.10.2012 б/н;

відповідача: не з'явився;

Генеральної прокуратури України: прокурора відділу Гудименко Ю.В., посвідчення №014715, дійсне до 21.01.2018;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 18.12.2012 (суддя К. Харакоза) позов задоволено. Внесено зміни до договору оренди земельної ділянки від 25 серпня 2004 року, кадастровий номер 1415500000:00:001:0032, площею 19028 кв.м., по вул. Орджонікідзе, 213 в м. Ясинувата, який зареєстрований у Ясинуватському районному відділі Донецької регіональної філії Центру державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 26 серпня 2004 року за №146. Пункт 5 Договору викладено в новій редакції: « 5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки (кадастровий номер 1415500000:00:001:0032) становить 3 169 113 (три мільйони сто шістдесят дев'ять тисяч сто тринадцять) гривень 40 копійок». Пункт 9 Договору оренди викладено в новій редакції: « 9. Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 316 911 (триста шістнадцять тисяч дев'ятсот одинадцять) гривень 34 копійки на рік, грошима на розрахунковий рахунок Орендодавця №33215812700097 в Головному державному казначействі у Донецькій області, МФО 834016, код отримувача 34686701, отримувач - Ясинуватський місцевий бюджет, код платежу 13050200».

Пункт 12 Договору оренди викладено в новій редакції: « 12. Розмір орендної плати переглядається щорічно у випадках і з моменту: зміни умов господарювання, передбачених договором; погіршення стану орендованих земельних ділянок не з вини орендаря; підвищення цін, тарифів тощо, у тому числі в наслідок інфляційних процесів; зміни розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок; у разі невиконання орендодавцем обов'язку повідомити орендаря про права третіх осіб на орендовані земельні ділянки; збільшення розміру ставки земельного податку; в інших випадках, передбачених законодавчими актами України».

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.02.2013 (судді В. Манжур, І. Москальова, А. М'ясищев) рішення господарського суду Донецької області від 18.12.2012 - скасовано, у цій частині прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог про внесення змін до договору оренди земельної ділянки - відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятою у справі постановою, заступник прокурора Донецької області звернувся в інтересах держави в особі Ясинуватської міської ради із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.02.2013, а рішення господарського суду Донецької області від 18.12.2012 залишити без змін. Вважає, що апеляційним судом не взято до уваги приписи ст.ст. 525,526 ЦК України, ст. 193 ГК України. Зауважує, що підставою скасування рішення місцевого суду було неврахування місцевим судом рішення Ясинуватської міської ради від 27.04.2012 №17/617, яким міська рада встановила нові розміри відсоткових ставок для обчислення орендної плати за землю. Водночас, прокурором при зверненні до суду із вимогою про зміну розміру орендної плати враховувалась нова нормативна грошова оцінка земельної ділянки та відсоток, визначений сторонами в договорі - 10%.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст.111 5 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст.111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Місцевим господарським судом встановлено наступне.

25.08.2004 року між Ясинуватською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Номера СВ» (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами п.п.1,2 якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку із земель водного рекреаційного призначення, яка знаходиться за адресою: Донецька обл., м. Ясинувата, вул. Орджонікідзе, за номером 213 (кадастровий номер 1415500000:00:001:0032) загальною площею 1,9028 га (а.с.9-12).

Відповідно до п.5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 271 471,35 гривень.

Пунктом 9 договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 27 147,14 гривень на рік в грошовій формі.

Відповідно до п.12 договору розмір орендної плати переглядається щорічно у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з п.33 договору зміна його умов здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін і підлягає нотаріальному посвідченню. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку.

Укладений договір оренди було підписано представниками сторін, скріплено їх печатками та посвідчено державним нотаріусом Ясинуватської державної нотаріальної контори Дорменюк Ю.М. (реєстр.№4046). 26.08.2004 року даний договір було зареєстровано у Ясинуватському районному відділі Донецької регіональної філії Центру Державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 26.08.2004 року №146.

29.12.2010 року рішенням Ясинуватської міської ради №2/74 на виконання вимог ст.23 Закону України «Про оцінку земель» було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Ясинувата, розроблену в 2008 році, та базову вартість 1 кв.м. земель міста в розмірі 71,14 гривень (а.с.13).

Зазначене рішення Ясинуватської міської ради на виконання вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» було оприлюднено шляхом опублікування його в «Ясинуватській газеті» від 30.12.2010 року (а.с.37-41).

Згідно з Витягом №543/75 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданого 17.03.2011 року, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, кадастровий номер 1415500000:00:001:0032, складає 3 169 113,40 гривень (а.с.15).

Листами від 20.01.2011 року вих.№02-10-313-2 та від 02.02.2011 року вих.№02-10-482-2 позивачем було запропоновано відповідачу внести зміни до договору оренди землі від 29.12.2010 року в частині визначення розміру орендної плати (а.с.14, 16). У матеріалах справи відсутні будь-які докази реагування відповідача на вказаний лист, однак, у судових засіданнях представником ТОВ "Номера СВ" наголошувалося на тому, що він позовні вимоги не визнає та заперечує проти внесення змін до договору оренди землі від 25.08.2004.

Застосовуючи до спірних правовідносин приписи ст.ст. 1,13,15,30 ЗУ "Про оренду землі", ст. 18 ЗУ "Про оцінку земель", ст. 288 ПК України суд дійшов висновку про те, що встановлення ст. 288 ПК України граничних розмірів річної орендної плати за земельну ділянку є підставою для приведення положень спірного договору оренди земельної ділянки у відповідність до вимог закону в частині визначення розміру орендної плати.

Додатково, апеляційним судом встановлено, що у пропозиції від 20.01.2011р. № 02-10-313-2 (а.с.14) щодо укладення договору про внесення змін до діючого договору в частині розміру орендної плати Ясинуватська міська рада, посилаючись на пункт 12 договору, визначила розмір орендної плати 316911,34грн., виходячи з 10% ставки від нормативної грошової оцінки, яка становить 3169113,40грн. Проте, як вбачається з рішення Ясинуватської міської ради від 27.04.2012р. № 17/617 «Про затвердження ставок орендної плати за землю на території м. Ясинувата» для земель комерційного використання, включаючи торгові склади, ставка % від нормативної грошової оцінки складає 10%, а для рекреаційних земель та інших відкритих земель, в тому числі під забудову та землі відпочинку та спорту, - 3%.

Підставою для скасування рішення місцевого суду та відмови у позові було те, що місцевий господарський суд не врахував рішення виконавчого комітету Ясинуватської міської ради від 12.08.2004р. №339 та рішення Ясинуватської міської ради від 27.04.2012р. №17/617, а запропонований розмір орендної плати проведений без врахування цільового призначення земельної ділянки 1,9028га (землі водного фонду рекреаційного призначення) та із застосуванням невірної ставки відсотків від нормативної грошової оцінки для визначення розміру орендної плати.

З огляду на встановлені попередніми судовими інстанціями обставини справи колегія суддів зазначає наступне.

Приписами статті 288 ПК України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; не може перевищувати: для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 % нормативної грошової оцінки; для інших земельних ділянок, наданих в оренду - 12% нормативної грошової оцінки.

Статтею 271 цього Кодексу визначено, що базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом ХІІІ Податкового кодексу, а у разі якщо нормативну грошову оцінку не проведено - площа земельних ділянок.

Згідно з підпункту 14.1.125 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XIII Податкового кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Частиною 2 ст.18 Закону України "Про оцінку земель" від 11.12.2003, № 1378-IV, зі змінами та доповненнями, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7 - 10 років.

Статтею 15 вказано закону встановлено, що підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. При цьому, відповідно до ч.2 ст. 20 Закону України "Про оцінку земель", після затвердження нормативної грошової оцінки у встановленому законом порядку, дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Таким чином, законодавством передбачено періодичне здійснення нормативно-грошової оцінки земель відповідними органами місцевого самоврядування. Така оцінка здійснена у встановленому законом порядку та затверджена рішенням Ясинуватської міської ради від 29.12.2010 №2/74. Згідно з Витягом №543/75 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданого 17.03.2011 року, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, кадастровий номер 1415500000:00:001:0032, складає 3 169 113,40 гривень (а.с.15).

Згідно зі ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень визначених законом, приймають рішення які є обов'язковими до виконання на відповідній території, а тому в разі прийняття відповідним органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за земельні ділянки, ці обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу місцевого самоврядування у встановленому законом порядку.

Така ж норма закріплена у ч. 1 ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", відповідно до якої, акти органів місцевого самоврядування прийняті в межах своїх повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами і організаціями, посадовцями, а також громадянами, які постійно проживають на відповідній території. Місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи і організації, а також громадяни несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування за заподіяні місцевому самоврядуванню збитки їх діями або бездіяльністю, а також в результаті невиконання рішень органів і посадових осіб місцевого самоврядування.

Відповідач зазначене рішення міської ради в установленому порядку не оскаржував, воно не скасоване і не визнане недійсними, а тому, є обов'язковим для виконання на відповідній території. Витяг з технічної документації відповідачем також не оскаржувався.

Крім того, відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 ЦК України).

Згідно ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення такої згоди спір вирішується в судовому порядку.

Отже, чинним законодавством передбачено можливість зміни умов договору оренди землі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом.

Таким чином, оскільки сторонами в договорі оренди передбачено можливість збільшення розміру орендної плати (п. 12 договору), а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати (прийняття радою рішення, яким затверджено нову нормативну оцінку) є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору (Постанови Верховного суду України від 27.12.2010 у справі №27/15-10, від 23.05.2011 у справі №7/105-10(30/234-09), від 04.07.2011 у справі №41/81пд).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що висновки місцевого суду про задоволення позовних вимог є обґрунтованими.

Між тим, колегія суддів не погоджується з висновками апеляційного суду з огляду на таке.

По-перше, відповідно до ч.ч.1,2 ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Між тим, підставою для скасування рішення місцевого суду було рішення Ясинуватської міської ради від 27.04.2012р. №17/617, яким встановлені ставки відсотків від нормативної грошової оцінки для визначення розміру орендної плати. Однак, вказане рішення не було предметом розгляду у суді першої інстанції. Тому, при прийнятті рішень, місцевий суд не міг його враховувати, оскільки ні позивач, ні відповідач місцевому суду його не надали. Хоча, саме на сторін ст. 33 ГПК України покладено обов'язок довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

По-друге, апеляційним судом відзначено, що місцевим судом застосована неправильна відсоткова ставка при визначенні нового розміру орендної плати, а саме: на рівні 10%, а не 3%, як встановлено рішенням Ясинуватської міської ради від 27.04.2012р. №17/617, яке, як вже було зазначено, не було предметом дослідження у суді першої інстанції. Колегія суддів констатує, що цей висновок не відповідає обставинам справи.

Так, місцевим судом встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 271 471,35 гривень (п. 5 договору), а орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 27 147,14 гривень на рік в грошовій формі (п. 9). Тому, доводи прокурора про те, що фактично орендна плата складає 10 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, встановленої в договорі є обґрунтованими. Доказів того, що сторонами вносилися будь-які зміни до договору оренди землі в частині визначення розміру відсотку в бік зменшення з 10% до 3% сторонами не надано. Апеляційним судом такого факту не встановлено.

Водночас, рішення Ясинуватської міської ради від 27.04.2012р. №17/617 не може автоматично змінювати відсоткову ставку, визначену сторонами у договорі, а є лише підставою для внесення відповідних змін до договору оренди землі як у добровільному, так і у судовому порядку. Якщо ТОВ "Номера СВ" не згодні з розміром відсоткової ставки, визначеної у договорі оренди від 25.08.2004, воно не позбавлено права звернутися із відповідною пропозицією до Ясинуватської міської ради, а, у випадку її відмови, - до суду з відповідним позовом.

Таким чином, колегія суддів також погоджується з доводами прокурора про те, що неврахування місцевим судом прийнятого радою рішення від 27.04.2012р. №17/617 не є підставою для відмови у позові.

До того ж, апеляційним судом розглянуто висновки місцевого суду лише щодо визначення розміру орендної плати, тобто, в частині задоволення позовної вимоги про внесення змін до п. 9 договору оренди. Позовні вимоги про внесення змін до п.п. 5,12 договору оренди від 25.08.2004 апеляційним судом взагалі не переглядалися, висновки щодо вказаних пунктів у постанові відсутні.

Колегія суддів дійшла висновку, що апеляційним судом не спростовано, з посиланням на норми права та докази наявні в матеріалах справи, висновки місцевого суду, не вказано доводи, за якими апеляційна інстанція не погодилась з висновками суду першої інстанції, а тому, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційним судом порушено приписи ст. 105 ГПК України. Юридична оцінка обставин справи апеляційним судом не відповідає дійсним обставинам справи. Апеляційний суд неповно дослідив обставини справи, ним неправильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, зокрема ст.ст. 1,13,15,30 ЗУ "Про оренду землі", ст. 18 ЗУ "Про оцінку земель", ст. 288 ПК України.

Беручи до уваги викладене вище, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана постанова апеляційного суду підлягає скасуванню як така, що прийнята з порушенням вимог процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, в той час як місцевий суд повно та всебічно дослідив обставини справи, застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, виніс обґрунтоване та законне рішення суду.

Керуючись ст.ст.111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, - Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Заступника прокурора Донецької області в інтересах держави в особі: Ясинуватської міської ради задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.02.2013 у справі №5006/10/20пд/2012 - скасувати.

Рішення господарського суду Донецької області від 18.12.2012 у справі № 5006/10/20пд/2012 залишити без змін.

Головуючий, суддяВ. Овечкін Судді:Є. Чернов В. Цвігун