Рішення

від 09.04.2013 по справі 914/393/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.13 Справа № 914/393/13-г

За позовом: Дочірнього підприємства "Львівський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Львів

до відповідача: Виробничо-комерційного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКО" ЛТД, м. Пустомити

про стягнення 3 517 грн. 18 коп.

Суддя Мазовіта А.Б.

при секретарі Волошин О.Я.

Представники:

від позивача: Блажевський П.І., представник (довіреність б/н від 05.10.2012 р. );

від відповідача: не з'явився

Дочірнє підприємство "Львівський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Львів звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Виробничо-комерційного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКО" ЛТД, м. Пустомити про стягнення 3 517 грн. 18 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 28.01.2013 р. призначив розгляд справи на 13.02.2013 р. Розгляд справи відкладався на 04.03.2013 р., 19.03.2013 р., 03.04.2013 р., 09.04.2013 р. з підстав, викладених в ухвалах суду, в судовому засіданні оголошувалась перерва. За клопотанням представника сторони строк вирішення спору було продовжено на 15 днів.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір підряду на виконання робіт по влаштуванню асфальтобетонного покриття на АЗС в м Броди. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості робіт не виконав, заборгованість становила 184 450 грн. 00 коп. У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань щодо оплати товару, позивач звернувся з позовною заявою в суд з вимогою про стягнення суми основного боргу в розмірі 184 450 грн. 00 коп., пені, інфляційних втрат та 3% річних. Рішенням Господарського суду Львівської області у справі №5015/3434/12, яке набрало законної сили, позов задоволено частково. Оскільки відповідач прострочив виконання зобов'язання, позивач просив суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 3 517 грн. 18 коп.

Відповідач в судові засідання 13.02.2013 р., 04.03.2013 р., 19.03.2013 р., 03.04.2013 р. явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, вимог ухвали суду від 28.01.2013 р. не виконав, повідомлення про дату, час та місце розгляду справи надсилалися на адресу, вказану в позовній заяві та по місцезнаходженню відповідача, внесеному в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

В судове засідання 09.04.2013 р. з'явився представник відповідача, проти позову не заперечив, вимог ухвали суду від 28.01.2013 р. не виконав, заявив клопотання про відкладення розгляду справи та надання матеріалів справи для ознайомлення. В судовому засіданні 09.04.2013 р. оголошувалась перерва для надання можливості представнику відповідача ознайомитися з матеріалами справи.

У відповідності до ст. 69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів. Оскільки справа розглядалася протягом двох місяців, за клопотанням представника позивача строк вирішення спору було продовжено на 15 днів до 09.04.2013 р., у суду відсутні підстави для подальшого відкладення розгляду справи поза межами строку, встановленого ст. 69 ГПК України для вирішення спору, а тому клопотання представника відповідача до задоволення не підлягає.

З врахуванням наведеного, ст. 75 ГПК України, справа розглядалася за наявними в ній матеріалами.

Представнику роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В судовому засіданні 09.04.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 15.04.2013 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

20 квітня 2010 р. між ДП "Львівський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (підрядник) та ВКП ТзОВ "ІНКО" ЛТД (замовник) було укладено договір підряду №6 на виконання робіт по влаштуванню асфальтобетонного покриття на АЗС в м. Броди.

За цим договором підрядник (позивач) взяв на себе обов'язок своїми силами і засобами виконати роботи по влаштуванню асфальтобетонного покриття на АЗС в м. Броди відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації і в обумовлений договором строк, а замовник (відповідач) зобов'язувався надати підряднику будівельний майданчик, проектно-кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти роботу і повністю сплатити вартість виконаних робіт.

Згідно п. 3.1. договору вартість робіт становить 184 450 грн. 00 коп.

На виконання умов договору, позивач виконав, а відповідач прийняв роботи, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за травень 2010 р. від 31.05.2010 р. на суму 184 450 грн. 00 коп.

Згідно п. 5.2. договору замовник зобов'язувався здійснити кінцеві розрахунки за виконані роботи протягом 20 днів після підписання акту виконаних робіт.

У зв'язку з несплатою відповідачем виконаних робіт, ДП "Львівський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з відповідача згідно договору №6 від 20.04.2010 р. суми основного боргу в розмірі 184 450 грн. 00 коп., а також пені, інфляційних втрат та 3% річних. Суми пені в розмірі 14 884 грн. 86 коп. були нараховані до 20.12.2010 р., 3% річних в розмірі 10 748 грн. 63 коп. - до 29.05.2012 р. та інфляційних втрат в розмірі 19 736 грн. 15 коп. - по квітень 2012 р.

01.10.2012 р. Господарський суд Львівської області у справі №5015/3434/12 виніс рішення, яким позов задоволив частково, стягнув з відповідача на користь позивача основний борг в сумі, інфляційні втрати в розмірі 19 736 грн. 15 коп., 3% річних в розмірі 10 748 грн. 63 коп. та судові витрати. В частині стягнення 14 884 грн. 86 коп. пені було відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.12.2012 р. по справі №5015/3434/12 рішення Господарського суду Львівської області від 01.10.2012 р. залишено без змін.

У зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язання з оплати вартості робіт в розмірі 184 450 грн. 00 коп., позивачем за період з 30.05.2012 р. по 16.01.2013 р. нараховано та заявлено до стягнення 3% річних в розмірі 3 517 грн. 18 коп.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання відповідачем, що в свою чергу є підставою для стягнення з нього суми 3% річних.

З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано 3% річних в розмірі 3 517 грн. 18 коп.

Судом встановлено, що позивачем заявлено до стягнення 3% річних за період, протягом якого зобов'язання відповідача належним чином не було виконано.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання перестає діяти в разі його припинення на підставах, передбачених договором або законом.

Ці підстави зазначені у статтях 599, 600, 601, 604 - 609 ЦК України, які не передбачають підставою припинення зобов'язання ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора.

За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 3 517 грн. 18 коп. 3% річних

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 598, 599, 611, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Виробничо-комерційного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКО" ЛТД, м. Львів, вул. Руська, буд. 8, кв. 1 (ідентифікаційний код 25239972) на користь Дочірнього підприємства "Львівський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Львів, вул. Володимира Великого, 54 (ідентифікаційний код 31978981) 3 517 грн. 18 коп. 3% річних, 1 720 грн. 50 коп. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Мазовіта А.Б.