Рішення

від 16.04.2013 по справі 918/437/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" квітня 2013 р. Справа № 918/437/13

за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Слава"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмолпродукт"

про стягнення в сумі 166 095 грн. 82 коп.

Суддя Андрійчук О.В.

В засіданні приймали участь:

від позивача : Мацьоха Н.С., дов. від 26.03.2013 року

від відповідача : Подвірний О.М., дов. від 18.02.2013 року

Статті 20, 22, 91, 93 ГПК України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених ст. 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до ст. 81 1 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ:

У квітні 2013 року Сільськогосподарський виробничий кооператив «Слава» (далі - позивач) звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмолпродукт» (далі - відповідач) про стягнення 166 095,82 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що:

16.02.2012 року між позивачем (товаровиробник) та відповідачем (заготівельник) укладено договір № 27 на закупівлю молока у 2012 році (надалі - договір), за умовами якого товаровиробник зобов'язався продати та передати у власність заготівельника молоко коров'яче - товар, а заготівельник зобов'язався прийняти та оплатити його вартість на умовах даного договору (п. 1.1. договору).

Згідно з п. 5.1. договору заготівельник проводить розрахунки з товаровиробником щомісячно, в українській національній валюті шляхом перерахування фінансових коштів на розрахунковий рахунок товаровиробника наступним чином: проведення попередньої оплати в розмірі 50% від суми, яка підлягає оплаті в поточному місяці; остаточне перерахування суми - протягом 10 календарних днів за звітним місяцем.

Позивач свій обов'язок щодо передачі товару виконав, що стверджується приймальними квитанціями на закупівлю молочної сировини.

У той же час відповідач свій обов'язок щодо оплати поставленого товару в повному обсязі та в строки, визначені умовами договору, не виконав, розмір заборгованості становить 166 095,82 грн.

В матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст.ст. 526, 530 ЦК України.

Ухвалою суду від 02.04.2013 року порушено провадження, справу призначено до судового розгляду на 09.04.2013 року.

Ухвалою суду від 09.04.2013 року розгляд справи відкладено на 16.04.2013 року.

16.04.2013 року у судовому засіданні представник відповідача надав письмові пояснення, в яких розмір заборгованості не заперечує та зазначає, що оскільки діяльність підприємства носить сезонний характер (тобто у зимовий період фактично простоює), відтак здійснити оплату заборгованості одним платежем не має можливості.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши копії документів на їх відповідність оригіналам, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

16.02.2012 року між позивачем (товаровиробник) та відповідачем (заготівельник) укладено договір № 27 на закупівлю молока у 2012 році (надалі - договір), за умовами якого товаровиробник зобов'язався продати та передати у власність заготівельника молоко коров'яче - товар, а заготівельник зобов'язався прийняти та оплатити його вартість на умовах даного договору (п. 1.1. договору).

За п. 2.1. договору товар передається заготівельнику за договірними цінами, визначеними протоколом до даного договору.

Загальна сума договору визначається згідно з оформленими товарно-транспортними накладними (п. 2.2. договору).

Відповідно до підп. 4.1.1., 4.1.4. п. 4 договору товаровиробник зобов'язався своєчасно підготувати товар, визнати його кількість і якість відповідно з умовами діючих стандартів та поставити його для передачі заготівельнику на умова даного договору; передати разом з товаром всі необхідні товаро-супровідні документи, оформлені згідно з нормами діючого законодавства.

Згідно з п. 1.1. Наказу Міністерства аграрної політики України від 01.07.2002 року № 176 "Про затвердження інструкцій та форм первинного обліку з урахуванням вимог ДСТУ 3662-97 "Молоко коров'яче незбиране. Вимоги при закупівлі" товарна накладна за формою № 1-ТН (МС) (далі - накладна) - це єдиний первинний документ, який є підставою для списання молочної сировини господарством або молокоприймальним пунктом, що здійснили відпуск цієї сировини, а також оприходування її молокоприймальним пунктом або молокопереробним підприємством-одержувачем, для оперативного і бухгалтерського обліку товарно-матеріальних цінностей у межах України.

Указана накладна оформлюється на кожну відвантажену партію сировини і для кожного вантажоодержувача окремо.

Пунктом 1.2. Наказу Міністерства аграрної політики України від 01.07.2002 року № 176 передбачено, що виконання положень Інструкції обов'язкове для всіх суб'єктів підприємницької діяльності, установ, організацій - юридичних та фізичних осіб, незалежно від форм власності, які здійснюють перевезення молочної сировини власним або залученим (орендованим) автомобільним транспортом.

Перевезення молочної сировини автомобільним транспортом здійснюється тільки за наявності оформленої належним чином накладної (п. 1.3. Наказу Міністерства аграрної політики України від 01.07.2002 року № 176).

Відповідно до п. 1.4. Наказу Міністерства аграрної політики України від 01.07.2002 року № 176 документальне забезпечення записів у накладній проводиться відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку".

Згідно з 1.1. Наказу Міністерства аграрної політики України від 01.07.2002 року № 176 "Інструкція про порядок заповнення приймальної квитанції на закупівлю молочної сировини (ф. № 3-ПК (МС))" приймальна квитанція - це документ, у якому приймальник на підставі товарних накладних на перевезення молочної сировини за спеціалізованою формою № 1-ТН (МС) вказує кількість і вартість молочної сировини та розрахунки з продавцем за минулий місяць.

За п. 1.2. Наказу Міністерства аграрної політики України від 01.07.2002 року № 176 приймальна квитанція за формою № 3-ПК (МС) на закупівлю молочної сировини виписується у трьох примірниках і не пізніше 3-го числа наступного за звітним місяцем надається: 1 примірник - сільськогосподарському підприємству (продавцю молочної сировини); 2 примірник - районному відділу статистики за місцезнаходженням господарства; 3 примірник - приймальнику молочної сировини.

Документальне забезпечення записів у приймальній квитанції проводиться відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" (п. 1.3. Наказу Міністерства аграрної політики України від 01.07.2002 року № 176).

Як встановлено судом з матеріалів справи, на виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар, що стверджується спеціалізованими товарними накладними на перевезення молочної продукції (форми № 1-ТН(МС)) та приймальними квитанціями на закупівлю молочної сировини (форми № 3-ПК (МС)).

Згідно з п. 5.1. договору заготівельник проводить розрахунки з товаровиробником щомісячно, в українській національній валюті шляхом перерахування фінансових коштів на розрахунковий рахунок товаровиробника наступним чином: проведення попередньої оплати в розмірі 50% від суми, яка підлягає оплаті в поточному місяці; остаточне перерахування суми - протягом 10 календарних днів за звітним місяцем.

У той же час відповідач свій обов'язок щодо оплати поставленого товару в повному обсязі та в строки, визначені умовами договору, не виконав, розмір заборгованості становить 166 095,82 грн.

З метою досудового врегулювання спору 15.02.2013 року позивач направив відповідачу претензію № 1 щодо сплати вартості поставленого молока на суму 166 095,82 грн., що стверджується фіскальним чеком та описом вкладення у цінний лист, однак ні відповіді, ні сплати заборгованості не отримав.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У силу вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, ч. 6 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У силу вимог ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за поставлений товар в розмірі 166 095,82 грн.

Зважаючи на викладене, враховуючи, що позивач належними та достатніми доказами, як того вимагають приписи ст.ст. 33, 34 ГПК України, довів факт поставки товару та заборгованості, а відповідач вказаних обставин не спростував, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмолпродукт» (вул. Першотравнева, 2, с. Злинець, Дубенський район, Рівненська область, код ЄДРПОУ 31126518) на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Слава» (с. Маковичі, Турійський район, Волинська область, 44863, код ЄДРПОУ 30165823) 166 095,82 грн. основного боргу, 3 321,92 грн. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України . Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 ГПК України .

Повне рішення складено 16.04.2013 року.

Суддя Андрійчук О.В.