Постанова

від 08.04.2013 по справі 805/2137/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2013 р. Справа №805/2137/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14 год. 12 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі судді Аканова О.О. при секретарі судового засідання Кушнерьової К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АСИ-ОЙЛ» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про визнання протиправними дії відповідача по призначенню документальної позапланової невиїзної перевірки, скасування податкового повідомлення-рішення № 0000231504 від 08.02.2013року,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АСИ-ОЙЛ» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про визнання протиправними дії відповідача по призначенню документальної позапланової невиїзної перевірки, скасування податкового повідомлення-рішення № 0000231504 від 08.02.2013 року.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на відсутність підстав для донарахування відповідачем податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням та зазначає, що у підприємства були всі правові підстави для формування податкового кредиту у відповідності до вимог діючого законодавства за господарською операцією з контрагентом - Товариством з обмеженою відповідальністю "СУГ Восток" на покупку газу скрапленого на підставі умов договору № 117 СУГ-11 від 03 травня 2011 року та посилається на неправомірність висновку відповідача щодо нікчемності правочину із даним контрагентом.

Також позивач посилається в позовній заяві на неправомірність відповідачем проведення перевірки, без урахування положень п.44.6 статті 44 Податкового кодексу України.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, при цьому зазначила, що відображені в податковому обліку наслідки господарських операцій на підставі умов договору № 117 СУГ-11 від 03 травня 2011 року, відповідають правилам формування податкового кредиту, встановленим положеннями Податкового кодексу України, просила суд задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач позовні вимоги не визнав, зазначивши про правомірність прийнятого рішення про нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку зі здійсненням позивачем нікчемного правочину, які не створюють правових наслідків, а отже, платник податків не має право на формування податкового кредиту за такою господарською операцією.

В судовому засіданні представник відповідача надав пояснення аналогічні викладеним в запереченнях, просив суд відмовити позивачу в задоволенні заявлених позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "АСИ-ОЙЛ" є юридичною особою, дата проведення державної реєстрації 29 червня 1999 року, включено до ЄДРПОУ за №30500737 та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби як платник податків, є платником податку на додану вартість, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 07752640 від 05.07.1999 року.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби (далі за текстом - ДПІ у Київському районі м. Донецька Донецької області ДПС), у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України - є суб'єктом владних повноважень.

Керуючись підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

В період з 15 січня 2013 року по 21 січня 2013 року на підставі наказу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби № 38 від 15.01.2013 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «АСИ-ОЙЛ», даних задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість щодо документального підтвердження господарських відносин із ТОВ "СУГ Восток" (ЄДРПОУ 36901445), їх реальності та повноти відображення в обліку за травень 2011 року.

Наказ на проведення перевірки виданий, у зв'язку з отриманням податкової інформації про можливість порушення платником податків ТОВ "АСИ-ОЙЛ" податкового, валютного та іншого законодавства, ненаданням пояснень та їх документальних підтверджень платником податків на письмовий запит податкового органу від 11.12.2012 №14219/10/15-4, на підставі доповідної записки № 11 від 14.01.2013 начальника відділу контролю за правомірністю бюджетного відшкодування ПДВ управління.

З приводу правомірності проведення вищезазначеної перевірки суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, Державною податковою інспекцією у Київському районі м.Донецька керівнику ТОВ «АСИ-ОЙЛ» направлений запит про надання інформації та копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою) - документальні підтвердження та письмові пояснення щодо правомірності визначення податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за травень 2011, доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2 квартал 2011, з контрагентом постачальником ТОВ «СУГ ВОСТОК» «369014412), а саме :

інформація щодо посадових осіб, відповідальних за фінансово-господарську діяльність підприємства за відповідний період із зазначенням посади, ПІБ, ідентифікаційного номеру, реквізитів документів на їх призначення (звільнення), видів діяльності згідно Довідки про включення до ЄДРПОУ та фактичних видів діяльності у періоді здійснення фінансово-господарських операцій згідно запиту, отримання ліцензій, патентів, дозволів у випадку їх необхідності для виготовлення, придбання, реалізації згідно з чинною нормативною базою (дата, номер, термін дії, назва органу, що видав ліцензію, патент, дозвіл) і господарські угоди, на підставі яких здійснювались фінансово-господарські операції (з додатковими угодами при їх наявності). У розрізі договорів необхідно визначити: назву товарів (робіт, послуг), що придбавались (надавались), кількісні та вартісні показники товарів (робіт, послуг), які придбавались (надавались): ціна за одиницю, кількість та вартість за номенклатурою та періодами; місце здійснення фінансово-господарських операцій (із зазначенням місця прийому-передачі ТМЦ, надання послуг) первинні документи, що підтверджують здійснення господарських операцій: накладні, акти прийому - передачі товарно-матеріальних цінностей або надання послуг (у тому числі передачі на відповідальне зберігання, на переробку тощо), спосіб та засіб перевезення: реквізити перевізника, договір, товарно-транспортні накладні, довіреності, залізнично-дорожні квитанції, тощо, форми проведення розрахунків (дата, сума) та наявність дебіторської або кредиторської заборгованості на початок та кінець відповідного періоду (транспортування ТМЦ); сертифікати якості, технічні паспорта, інше;форма розрахунків, платіжні документи: платіжні доручення, прибуткові касові ордери, векселі, накладні на отримання, акти взаємозаліків, інше, наявність заборгованості за укладеними договорами на початок та кінець зазначеного періоду. надання пояснень реєстри отриманих та виданих податкових накладних, податкові накладні, отримані від продавця з урахуванням проведених коригувань, суми податкових зобов'язань (при їх наявності) та видані покупцям товарів; офісних, виробничих, складських, торгівельних приміщень;

також потрібно було вказати чи є підприємство: кінцевим споживачем придбаних товарів (послуг) - надати: перелік виробничих потужностей, засобів для виробництва чи надання відповідних робіт (послуг); документи, які підтверджують використання придбаних ТМЦ (отриманих послуг) в госпо дарській діяльності (журнали-ордери по рахунках 10,15, 20-28, 30,31, 36, 37, 63, 68, 70-74, 90-94 із відповідними субрахунками, акти списання, акти введення в експлуатацію тощо); експортером товарів; посередником (реквізити покупців товарів (послуг): повна назва, код за ЄДРПОУ, індивідуальний податковий номер платника ПДВ, місцезнаходження, видані податкові накладні, реєстри виданих податкових накладних за відповідний період, реквізити договору, перелік накладних (актів виконаних робіт тощо), сума, дата та форма проведених розрахунків, наявність кредиторської (дебіторської") заборгованості на період здійснення фінансово-господарських операцій та на дату надання пояснень. повне висвітлення вищезазначених операцій в бухгалтерському обліку підприємства з наданням відповідних рахунків в регістрах синтетичного та аналітичного обліку, на яких систематизовані та відображені первинні документи по здійснених фінансово-господарських операціях;

крім того, просили надати інформацію щодо формування статутного капіталу відповідно до установчих документів на момент його створення та на дату надання пояснень (розмір, дані про засновників: назва та код за ЄДРПОУ СПД, ПІБ та ідентифікаційний номер фізичної особи, сума внеску кожного згідно установчих документів, дата та форма фактичних внесків), суб'єктів господарювання, засновником (учасником) чи акціонером є Ваше підприємство (зазначити назву та код за ЄДРПОУ, сума внеску у грошовому та відсотковому еквіваленті, період володіння корпоративними правами).

Податковий орган зазначив, що у разі ненадання пояснень та їх документального підтвердження протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, буде проведена документальна позапланова виїзна перевірка у відповідності до пп. 1 1.1 ст. 78, ст.79 ПКУ.

Зазначений лист позивачем отриманий 14.12.2012 року.

26 грудня 2012 року позивачем надана інформація на запит № 14219/10/15-4, а саме: копії податкових накладних ТОВ «СУГ-Восток», копії видаткових накладних ТОВ «СУГ-Восток», копію договору № 117-СУГ-11 від 03.05.2011 року, інформацію про оплату ТОВ «СУГ-Восток».

Суд зауважує, що інформація ТОВ «АСИ-ОЙЛ» надана лише 26 грудня 2012 року, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції податкового органу № 25238/10 від 26.12.12 року, тобто зі спливу дванадцяти днів після отримання запиту, разом з тим, суд зазначає, що позивачем надані не всі документи, які запитував податковий орган.

За приписами статті 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до ч.1 статті 79 Податкового кодексу України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно частини 2 статті 79 Податкового кодексу України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Отже, з огляду на вищевикладене, оскільки платник податків не в повному обсязі надав пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, суд дійшов до висновку про правомірність проведення документальної позапланової перевірки.

За наслідком проведення перевірки складений акт № 157/15-4/30500737 від 22 січня 2013 року, яким зафіксовані порушення, які оспорюються у межах цієї адміністративної справи, а саме:

ст. 207 Господарського кодексу України, ст. ст. 203, 215,216,228 Цивільного кодексу України, ст. ст.2,9 Бюджетного кодексу України, ст. ст. 3,4,9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIVвід 16.07.99 р. ст. 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», зареєстрованого в Мінюсті України від 05.06.95 № 168/704, п.2.4 Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 «про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», договір від 03.05.2011 року № 117 СУГ-11, що укладено ТОВ «СУГ Восток» ( код ЄДРПОУ 36901445) з платників податків «ТОВ «АСИ -ОИЛ» ( код ЄДРПОУ 30500737) має ознаки нікчемності.

порушення позивачем пункту 198.1, пункту 198.3, п.198.6, статті 198 п.200.1, п. 200.2 статті 200, п.201., п.201.2 ст.201 Податкового кодексу України, ТОВ «АСИ-ОЙЛ» завищено податковий кредит за травень 2011 року на суму ПДВ у розмірі 249859 грн. по придбанню скрапленого газу СПБТ від ТОВ «СУГ Восток» ( код ЄДРПОУ 36901445) по нікчемній угоді від 03.05.2011 р. № 117 СУГ-11, чим занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету за травень 2011 року на суму 243 859 грн.

Висновки акту перевірки про порушення положень Податкового кодексу України та заниження грошових зобов'язань з податку на додану вартість засновані на відсутності реального відбуття господарських операцій з придбання позивачем скрапленого газу від Товариства з обмеженою відповідальністю "СУГ Восток" у травні 2011 року та нікчемності такого правочину через невідповідність пунктам 1, 2 статті 215, пунктам 1, 5 статті 203, статті 228 Цивільного кодексу України, про, що зазначено в акті Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про проведення зустрічної звірки з Товариством з обмеженою відповідальністю "СУГ Восток" № 672/235/36901445 від 27.02.2012 року, яким встановлено відсутність факту реального здійснення господарської діяльності за травень 2011 року та договір має ознаки нікчемності.

За висновками акту перевірки № 157/15-4/30500737 від 22 січня 2013 року керівником податкового органу (відповідача у справі) 8 лютого 2013 року прийнято податкове повідомлення -рішення форми «Р» № 0000231504 про нарахування податку на додану вартість на загальну суму 365788,50 грн., з яких основний платіж - 243859 грн., за штрафними ( фінансовими) санкціями ( штрафами) - 121929,50 грн.

Спірним питанням цієї справи є правомірність визначення позивачем суми податкового кредиту суми податку на додану вартість у травні 2011 року, внаслідок відображення позивачем наслідків здійснення господарських операцій на підставі укладеного договору із Товариством з обмеженою відповідальністю "СУГ Восток".

Актом перевірки встановлено, що єдиною метою укладеної угоди № 117-СУГ-11 від 03.05.2011 року між ТОВ «СУГ Восток» та ТОВ «АСИ-ОЙЛ» є штучне завищення вартості продукції, що в свою чергу призвело до збільшення податкового кредиту з податку на додану вартість у травні 2011 року по придбанню ТМЦ, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків.

Усі порушення податкового законодавства встановлені на підставі ч.2 ст. 203, ч.1 ст. 207, ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочину, здійсненому позивачем з постачальникам ТОВ "СУГ Восток" не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними.

Судом встановлено, що 3 травня 2011 року між ТОВ «АСИ-ОЙЛ» (Покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "СУГ Восток" (Продавець) укладено договір №117СУГ-11 (далі - Договір).

Згідно умов зазначеного договору ТОВ "СУГ Восток" (продавець) зобов'язався поставити та передати у власність покупця (позивача), а покупець прийняти та сплатити продукцію - скраплений газ вуглеводневий, ДСТУ 4047-2001 у кількості, за номенклатурою, цінам та строки постачання згідно умов договору. Пунктом 2.1. договору визначено, що загальна кількість товару за договором складає 1 000 тн. Ціна товару складає 8300 грн./тн. із врахуванням ПДВ (пункт 3.1. договору). Крім того, в договорі в п.2.1 зазначено, що об'єм товару може бути збільшено по всім документам цього договору.

Згідно пункту 4.1. договору поставка товару здійснюється в порядку та строки, встановлені цим договором та заявками. Частиною 1 цього пункту договору встановлено базис поставки на умовах EXW. Частиною 2 цього пункту визначено, що продавець має право у межах цього договору на підставі узгодженої заяви від покупця здійснювати постачання з доставкою до місця встановленого в замовленні. Для цього продавець самостійно укладає договори з транспортними організаціями та сплачує їх послуги. Вартість доставки включається у вартість товару.

Господарські операції позивача, що стали причиною виникнення спору між сторонами відбувалися після набрання чинності Податковим кодексом України, а тому оцінка спірних правовідносин між сторонами здійснюється судом із врахуванням положень Податкового кодексу України, що набрав чинності 01 січня 2011 року.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені розділом 5 Податкового кодексу України.

Поняття платників податку на додану вартість, умови реєстрації платника податку на додану вартість визначені статтею 180 Податкового кодексу України.

Порядок визначення бази оподаткування встановлений статтею 188 Податкового кодексу України.

Пунктом 188.1. статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку).

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1. статті 200 Податкового кодексу України).

Отже, визначення податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у звітному періоді залежить від розміру задекларованих податкових зобов'язань та податкового кредиту.

Згідно приписів пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6. цієї статті встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-ХІV (надалі - Закон № 996).

Визначення основних термінів, що вживаються в цьому законі міститься у статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні". Згідно цієї статті, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність являє собою бухгалтерську звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно зі статтею 3 Закону № 996 метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

За наслідками дослідження в судовому засіданні зазначених податкових накладних, виписаних Товариством з обмеженою відповідальністю "СУГ Восток", судом встановлено їх відповідність вимогам, визначеним Порядком заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 969 від 21 грудня 2010 року (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за №1401/18696), що набрав чинності 10 січня 2011 року.

Отже, наявними в матеріалах справи, документами підтверджено включення позивачем до податкового кредиту в травні 2011 року податку на додану вартість в сумі 243859,33 грн. на підставі належним чином оформлених податкових накладних, що свідчить про відсутність перешкод, визначених пунктом 198.6. статті 198 Податкового кодексу України для включення зазначених сум до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду.

Згідно пункту 198.2. статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

На підтвердження реального відбуття господарських операцій з придбання позивачем скрапленого газу на підставі умов договору № 117 СУГ-11 від 03 травня 2011 року позивачем надані видаткові накладні, подорожні листи, податкові накладні, журнали приходу по АГЗП, платіжні доручення на сплату товарів, паспорти якості, акти перерахунку скрапленого газу, змінні звіти по АГЗС, реєстри виданих та отриманих податкових накладних, копії технічних паспортів бензовозів, які долучені до матеріалів справи.

Також суд зазначає, що матеріали справи містять витяг з журналу реєстрації довіреностей, який ведеться Позивачем, з зазначенням виданих довіреностей посадовій особі позивача - директору Русанову С.В. від 07.05.2011 року № 537, від 17.05.2011 року № 549 на видачу товарно-матеріальних цінностей за договором з ТОВ «Суг-Восток» № 117 від 03.05.2011 року.

Також суд зазначає, що позивачем суду надані копії правовстановлюючих документів на АЗС, крім того в матеріалах справи містяться Лист Управління державної автоінспекції Головного управління МВС України в Донецькій області від 06.02.2013 року № 9/54-дн про узгодження маршруту на перевезення небезпечних вантажів.

Отримання позивачем на належні йому АГЗП на підставі умов договору № 117 СУГ- 11 від 3 травня 2011 року газу скрапленого підтверджено журналами оперативного обліку СВГ за формою N 2-ГС, обов'язковість ведення яких встановлено пунктом 5.2.4 Інструкції, затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України № 332 від 3 червня 2002 року.

Доводи стосовно відображення позивачем в податковому обліку наслідків виконання нікчемних правочинів засновані на інформації в актах Державної податкової інспекції в Київському районі м. Харкова про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Суг-Восток» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 31.12.2009 року по 07.02.2012 року валютного та іншого законодавства за період з 31.12.2009 р. по 07.02.2012 року № 1672/235/36901445 від 27 лютого 2012 року не приймаються судом до уваги, з огляду на наступне.

За змістом зазначених акту контрагентами ТОВ «Суг-Восток» є ТОВ "ВЕЛ ТРАНС», ТОВ «ВІНКАП» та ПП «Домінант Індастріал», в яких за інформацією наданої до органу державної податкової служби податкової звітності відсутні основні засоби, виробничі потужності для здійснення будь-якого з видів діяльності. Суд зазначає, що висновки про порушення платником податків правил формування податкового кредиту не можуть засновуватися на даних податкової звітності контрагента постачальника такого платника, в якого відсутні будь-які правовідносини з таким платником податків.

Також суд зазначає, що обсяги скрапленого газу отримувалися власними газовозами ТОВ «АСИ-ОЙЛ» на ГНС м. Лисичанськ. При цьому отримані обсяги скрапленого газу розвозились по АЗС ТОВ «АСИ-ОЙЛ», де вони оприбутковувались з внесенням відповідної кількості скрапленого газу до фіскальної пам'яті СРРО, після чого реалізовувались в роздріб кінцевому споживачу.

Посилання відповідача на нікчемність правочину вчиненого позивачем із посиланням на статті 203, 215, 228 Цивільного кодексу України також не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Згідно ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Згідно ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

У відповідності до ст.228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Виходячи із змісту укладених між позивачем та його контрагентом договору купівлі-продажу товарів вбачається, що зазначеним договором сторони узгодили всі умови, що є істотними для даного виду договорів. Сторонами не було пред'явлено зауважень один до одного з приводу виконання укладеного договору.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), який є платником податків, не покладено обов'язку при формуванні податкового кредиту (зобов'язання) здійснювати контроль та перевірку за дотриманням постачальником вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника, зазнавати для себе певних негативних матеріальних наслідків.

Кваліфікація правочину, як нікчемного за статтею 228 Цивільного кодексу України, передбачає встановлення протиправної поведінки обох або однієї з сторін договору, наявність спеціальної мети при укладенні договору, а також наявність умислу на заволодіння чужим майном (у даному випадку -на ухилення від сплати податків).

Наводячи позицію про нікчемність правочину (відсутності господарських операцій, економічною необґрунтованістю) податковий орган доводить свою позицію з урахуванням того, що такі договірні відносини направлені на порушення публічного порядку, спрямованого на незаконне заволодіння майном держави, безпосередньо шляхом ухилення, від сплати до державного бюджету обов'язків платежів, що складають систему наповнення такого бюджету.

Але за змістом статті 228 ЦК України, нікчемний правочин, це той правочин, який безпосередньо суперечить вимогам закону, тобто повинно мати місце абсолютне порушення відповідного закону, яке може не визнаватися в судовому порядку нікчемним.

Суд звертає увагу, у випадку, якщо податковий орган вважає, що в даному випадку мало місце недійсність, (що за своєю суттю має ознаки фіктивного правочину) або нікчемність правочину, між суб'єктами господарювання метою яких було заволодіння коштами держави шляхом ухилення від сплати податків (безпідставне формування та заниження сплати відповідного податку) до бюджету, тобто фактично має місце суспільне-небезпечне діяння, то податковий орган має право на вирішення такого питання в межах кримінального, кримінально-процесуального законодавства. Суду будь -яких судових рішень (вироків, можливих постанов суду про закінчення кримінального переслідування з нереабілітуючих обставин) не надані.

Таким чином, відповідачем не доведено наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування штрафних ( фінансових) санкцій.

Разом з тим, відповідачем не було надано доказів встановлення порушення вимог податкового законодавства контрагентом позивача - ТОВ "СУГ Восток" безпосередньо при здійсненні спірних операцій.

З огляду на зазначене, суд не приймає посилання відповідача на нікчемність вчинених позивачем правочинів, внаслідок яких позивач включив до податкового кредиту травня 2011 року податок на додану вартість в сумі 243 859,33 грн.

З вищенаведеного вбачається, що відображення позивачем в податковому обліку наслідків виконання господарських операцій з ТОВ "СУГ Восток" (за договором купівлі-продажу № 117 СУГ-11 від 3 травня 2011 року) у травні 2011 року відповідає вимогам чинного законодавства України.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту звітного податкового періоду травня 2011 року податку на додану вартість в розмірі 243 859,33 грн. відповідно, з огляду на що висновки відповідача про заниження податку є неправомірними.

Через не підтвердження наявними в матеріалах справи документами заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті за травень 2011 року, відсутні підстави для збільшення грошових зобов'язань з цього податку за ці періоди та застосування штрафних санкцій, передбачених статтею 123 Податкового кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000231504 від 08.02.2013 р. про нарахування податку на додану вартість на загальну суму 365788,50 грн., з яких основний платіж - 243859 грн., за штрафними ( фінансовими) санкціями - 121929,50 грн., прийняте Державною податковою інспекцією в Київському районі м. Донецька необґрунтовано, із порушенням вимог чинного законодавства, через що позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішень підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року №742/11/13-11 установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків. Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Така правова позиція викладена й в постанові Верховного Суду України від 29.10.2010 року № 21-14а10 за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської ОДПІ Закарпатської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

З приводу стягнення з Державного бюджету судового збору, сплаченого позивачем суд зазначає наступне.

Позивачем сплачений судовий збір за немайновий спір платіжним дорученням № 166 від 28.02.2013 року у сумі 34,41 грн. та за майновий спір платіжним дорученням № 42 від 15.02.2013 року в сумі 2294,00 грн.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Оскільки судом позовні вимоги задоволені частково, суд стягує з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АСИ-ОЙЛ» судовий збір, сплачений за подання позову майнового характеру у сумі 2294 грн.

З огляду за зазначене, витрати позивача по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок коштів Державного бюджету.

З огляду на зазначене, на підставі статті 19 Конституції України, статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України, положень Податкового кодексу України та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АСИ-ОЙЛ» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про визнання протиправними дії відповідача по призначенню документальної позапланової невиїзної перевірки, скасування податкового повідомлення-рішення № 0000231504 від 08.02.2013 року - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 08.02.2013 року № 0000231504 з податку на додану вартість у сумі 243859 грн. та штрафних санкцій у сумі 121929,50 грн.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АСИ-ОЙЛ» судовий збір у сумі 2294 грн.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 08 квітня 2013 року.

Повний текст буде виготовлений 12 квітня 2013 року.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Аканов О.О.