Постанова

від 16.04.2013 по справі 5017/3648/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2013 р.Справа № 5017/3648/2012 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді Головей В.М.,

Суддів: Мирошниченко М.А., Шевченко В.В.

при секретарі судового засідання: Подуст Л.В.

за участю представників сторін:

від позивача - Сіліщан І.С. (за довіреністю);

від відповідача - Кузнєцов Г.О. (за довіреністю);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Наталка-Трейд"

на рішення господарського суду Одеської області від 18.02.2013р.

по справі №5017/3648/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Альфа Трейд Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Наталка-Трейд"

про стягнення 332 379,02 грн.

В судовому засіданні 16.04.2013р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Альфа Трейд Україна" (далі - ТОВ „Альфа Трейд Україна", позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Наталка-Трейд" (далі - ТОВ „Наталка-Трейд", відповідач) про стягнення з останнього заборгованості за поставлений, але не сплачений товар у розмірі 220 276,64 грн., пені у розмірі 10 105,67 грн., відшкодування матеріальних збитків в розмірі 101 996,71 грн. (з урахуванням останніх уточнень), а також витрат по сплаті судового збору.

Позов вмотивовано з посиланням на умови Договору поставки № Ю-2238 від 06.12.2010р. (далі - Договір поставки) та Додаткові угоди до цього договору. Так, позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі та поставив відповідачу товар на загальну суму 265 276,64 грн. Проте, відповідач постійно затримував оплату за поставлений товар, у зв'язку з чим, станом на 06.02.2013р., утворилась заборгованість у розмірі 220 276,64 грн. Крім цього, з урахуванням неналежного виконання відповідачем умов Договору поставки в частині повної та своєчасної оплати товару, останньому було нараховано до стягнення пеню у розмірі 10 105,67 грн. Також, у зв'язку з наведеним відповідачу були нараховані штрафні санкції у розмірі 101 996,71 грн., які сплачені контрагенту ПАТ „Віям-Білль-Данн Україна" за платіжним дорученням №1385 від 05.02.2013р. та які позивача просить стягнути з відповідача в якості відшкодування збитків.

Крім цього, позивач просив у порядку забезпечення позову накласти арешт на розрахунковий рахунок відповідача. В обґрунтування заяви позивач посилався на неналежне виконання відповідачем умов договору в частині повної та своєчасної оплати товару. Вважає, що накладення арешту на кошти відповідача буде сприяти більш швидкому виконанню рішення суду та зобов'язань відповідача по оплаті товару позивачу, а також призведе до відновлення господарської діяльності позивача.

ТОВ „Наталка-Трейд" проти позову заперечує частково з підстав, викладених у відзиві, зазначає, що відповідно до Додаткової угоди від 06.12.2010р. до Договору поставки порушенням строків оплати є наявність фактичної заборгованості відповідача в сумі, яка перевищує 30 000 грн. Натомість, розрахунки пені позивачем зроблені без урахування вказаної суми.

Рішенням господарського суду Одеської області від 18.02.2013р. позов ТОВ „Альфа Трейд Україна" задоволено частково та стягнуто з ТОВ „Наталка-Трейд" 220 276,64 грн. основної заборгованості, 4 405,53 грн. судового збору. В решті позову відмовлено.

Рішення вмотивовано з посилання на ст.ст. 175, 224, 225, 265, 232, 655 ГК України та на ст.ст. 22, 193, 525, 526, 611 ЦК України. Місцевий суд вважає, по-перше, що до названого договору застосовуються норми, що регулюють правовідносини поставки та купівлі-продажу, по-друге, відповідно до умов Договору поставки, у відповідача дійсно існує заборгованість у сумі 220 276,64 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи доказами та останнім цього не спростовано. Стосовно пені, суд відмовив у зв'язку із їх необґрунтованістю та недоведеністю матеріалами справи. Також, відмовляючи позивачу у задоволенні стягнення з відповідача відшкодування матеріальних збитків, суд посилається на те, що на час укладення договору з відповідачем, позивачу було відомо про порядок розрахунків з контрагентом. Крім того, суд вважає, що позивачем не доведено, що саме через дії ТОВ "Наталка-Трейд" йому довелось понести збитки. Суд також врахував, що відповідно до Додаткової угоди №7 від 01.08.2010 року до Договору поставки з ВАТ "Вімм-Білль-Данн Україна" штраф у розмірі 100% від суми боргу підлягає сплаті у випадку розриву договірних відносин по причині недотримання оплати Покупцем, при виникненні прострочення платежу за поставлену продукцію згідно п.5.3 Договору поставки, при цьому, договірні відносини з ВАТ "Вімм-Білль-Данн Україна" тривають. Більш того, звернувшись із позовною вимогою про стягнення збитків 12.12.2012р., позивач сплатив штрафні санкції, тобто поніс збитки у розумінні ст. 225 ГК України, тільки 5.02.2013р. , надавши докази їх понесення на виконання ухвал суду від 17.12.2012р. та 23.01.2013р.

Щодо забезпечення позову, місцевий суд зазначив, що відповідно до норм діючого законодавства та приймаючи до уваги те, що заява про забезпечення позову жодним чином не обґрунтована та до неї, в порушення ст. 33 ГПК України, не додано належних та допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення у подальшому ускладнень у виконанні судового рішення, суд відмовив у задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, ТОВ „Наталка-Трейд" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення змінити частково, прийняти нове, яким стягнути з відповідача основну заборгованість у розмірі 210 632,91 грн., інші частини рішення залишити без змін, оскільки порушенні норми матеріального права.

Так, скаржник зазначає, що незважаючи на умови Договору поставки (п.п. 2.1.4, 5.2), позивач у травні та у липні 2012 року 2012 року підвищив ціни на товар (дитяче харчування „Агаша" та хлібець „Щедрі"). Ціни на вказаний товар істотно відрізняються від цін попередніх періодів на суму 9 652,73 грн. Відповідно до ст. 632 ЦК України, позивача порушив умови Договору поставки.

Відзив на апеляційну скаргу до Одеського апеляційного господарського суду не надходив.

В судовому засіданні 16.04.2013р. представник відповідача надав усні пояснення, повністю підтримує вимоги апеляційної скарги.

Представник позивача надав усні пояснення, проти апеляційної скарги заперечує, з підстав викладених у відзиві, просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не обґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.12.2010р. між ТОВ „Альфа Трейд Україна" та ТОВ "Наталка-Трейд" був укладений Договір поставки №Ю-2238.

Пунктом 1.1. Договору поставки встановлено, що ТОВ Альфа Трейд Україна" (Постачальник) приймає на себе зобов'язання поставляти та передавати у власність ТОВ "Наталка-Трейд" (Покупця) за його заявками, а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати якісні продовольчі та/або непродовольчі товари (Товар).

Пунктом 4.6. Договору поставки передбачено, що приймання-передачі товару покупцю здійснюється на підставі накладних, які підписуються в двох екземплярах представниками обох сторін, що мають відповідні повноваження.

Згідно п.4.8. Договору поставки право власності на поставлений товар переходить від постачальника покупцю з моменту фактичної передачі товару. Датою фактичної передачі товару вважається дата підписання накладної.

Відповідно до п.7.1.Договору поставки цей договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2011р.

Згідно п. 7.3. Договору поставки у випадку відсутності заяви однієї із сторін про припинення, зміні умов або припинення договору за один місяць до закінчення його дії, він вважається продовженим на той же строк на тих умовах, які були передбачені даним договором.

Згідно додаткової угоди №1 до Договору ТОВ "Альфа Трейд Україна" та ТОВ "Наталка-Трейд" внесли зміни до п. 5.5 договору поставки, відповідно до якого товар, поставлений по діючому договору, підлягає оплаті в порядку відстрочки платежу на протязі 60 календарних днів з моменту поставки товару в торгову мережу.

Додатковою угодою від 06.12.2010р. до Договору сторони по справі внесли зміни до п.6.1. Договору поставки, відповідно до якого у разі порушення строків оплати за поставлений товар, Покупець зобов'язується сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми фактичної заборгованості за кожен день прострочки. Порушення строків оплати по даному договору вважається наявність фактичної заборгованості Покупця по оплаті поставленого товару в сумі, яка перевищує 30 000 грн.

Крім цього, 01.08.2010р. між позивачем та ВАТ "Вімм-Білль-Данн Украйна" було укладено договір поставки продукції на умовах відстрочення платежу. Відповідно до Додаткової угоди №7 від 01.08.2010 року до Договору поставки продукції на умовах відстрочення платежу від 01.08.2010 року у випадку розриву договірних відносин по причині недотримання оплати Покупцем, при виникненні прострочення платежу за поставлену продукцію згідно п.5.3 Договору поставки продукції на умовах відстрочки платежу (дитяче харчування) № 49-18022 від 01.08.2010 р., Покупець сплачує штраф у розмірі 100% від суми боргу.

На виконання умов Договору поставки ТОВ „Альфа Трейд Україна" поставлено на користь ТОВ "Наталка-Трейд" товар на загальну суму 1 412 176,79 грн., що підтверджується видатковими накладними, які підписані Постачальником і Покупцем та скріплені їх печатками. Відповідач, в порушення умов зазначеного договору, свої зобов'язання виконав не в повному обсязі - лише на суму 1 191 899,85 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку, а також підписаними сторонами актами звірки, у зв'язку із чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 220 276,64 грн.

Статтею 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Статтею 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що наведені скаржником у апеляційній скарзі доводи щодо зменшення суми основного боргу на 9 652,73 грн. необґрунтовані, висновки місцевого суду правомірними щодо наявності заборгованості перед позивачем на суму 220 276,64 грн., оскільки сума боргу підтверджена належними доказами.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 10 105,67 грн. колегія суддів зазначає наступне.

Так, наявний в матеріалах справи розрахунок здійснений без розбивки пені по періодам у відповідності до п.6 ст. 232 ГК України, зокрема, з розрахунку не вбачається момент виникнення порушення грошового зобов'язання з урахуванням п. 6.1 Договору поставки в редакції додаткової угоди, відносно фактичної заборгованості Покупця по оплаті поставленого товару в сумі, яка перевищує 30 000 грн., а також п.5.5. Договору поставки в редакції додаткової угоди, яким передбачено оплату товару з відстрочкою в 60 календарних днів.

Отже, судова колегія вважає, що місцевий суд правомірно відмовив позивачу, оскільки названа вимога недоведена матеріалами справи.

Крім цього, позивач просив стягнути з відповідача відшкодування матеріальних збитків у розмірі 101 996,71 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, при укладенні договору між ТОВ "Альфа Трейд Україна" та його контрагентом 01.08.2010р., сторонами в п.5.3 було погоджено, що ВАТ "Вімм-Білль-Данн Україна" при розрахунках за кожну партію товару надає позивачу відстрочку на строк 30 календарних днів від дня поставки. Додатковою угодою №1 до Договору поставки, ТОВ "Альфа Трейд Україна" та ТОВ "Наталка-Трейд" внесли зміни до п. 5.5 Договору поставки, відповідно до якого товар, поставлений по діючому договору, підлягає оплаті в порядку відстрочки платежу на протязі 60 календарних днів з моменту поставки товару в торгову мережу.

Відповідно до ст.ст. 22, 611 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно приписів ст.ст. 224, 225 ГК України, важливим елементом доказування наявності упущеної вигоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Так, на час укладення договору з відповідачем, позивачу було відомо про порядок розрахунків з контрагентом.

При цьому, позивачем не доведено, що саме через дії ТОВ "Наталка-Трейд" йому довелось понести збитки. Більш того, звернувшись із позовною вимогою про стягнення збитків 12.12.2012р., позивач сплатив штрафні санкції, тобто поніс збитки у розумінні ст. 225 ГК України, тільки 5.02.2013р., надавши докази їх понесення на виконання ухвал суду від 17.12.2012р. та 23.01.2013р.

Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевий суд правомірно відмовив позивачу у стягненні з відповідача відшкодування матеріальних збитків у розмірі 101 996,71 грн.

Наведені скаржником у апеляційній скарзі доводи, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

Перевіряючи згідно приписів ст.101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсягу, тобто не тільки на підставах викладених у апеляційній скарзі, судова колегія не встановила будь-яких порушень норм матеріального і процесуального права з боку місцевого суду і вважає, що зроблені судом висновки відповідають фактичним обставинам справи, наявним в ній доказам та приписам чинного законодавства.

З огляду на викладене судова колегія не вбачає будь-яких передбачених ст.104 ГПК України правових підстав для скасування рішення місцевого суду.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Одеської області від 18.02.2013р. по справі №5017/3648/2012 залишити без змін , апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку

Повний текст постанови виготовлено та підписано 18.04.2013 року.

Головуючий суддя Головей В.М.

Судді Мирошниченко М.А.

Шевченко В.В.