Постанова

від 27.11.2006 по справі ас2/652-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АС2/652-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД   СУМСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.06           Справа №АС2/652-06.

a.          За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційна дільниця «Привокзальна»           

До відповідача: Державної інспекції з контролю за цінами в Сумській області  

Про визнання нечинним рішення      

Суддя     СОП‘ЯНЕНКО О.Ю.

Секретар судового засідання                     Піскова Ю.О.

За участю представників:

Від позивача: Колесник І.Г., довіреність від 02.11.2006р.      

Від відповідача: Ракульцева Н.Г., довіреність №18/32/3 від 10.01.2006р.

Суть спору: позивач просить визнати нечинним прийняте відповідачем рішення №33 від 30.08.2006р. про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін на загальну суму 84583 грн. 83 коп., в т.ч. 28194 грн. 61 коп. необґрунтовано отриманої виручки, 56389 грн. 22 коп. штрафу.

Відповідач подав заперечення на адміністративний позов №1829/32/4 від 09.11.2006р., в якому зазначає, що позивач безпідставно та незаконно збільшив тарифи на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій для населення м. Конотоп Сумської області в період з 01.05.2006р. по 31.07.2006р. за рахунок нечинних тарифів, встановлених рішення виконкому Конотопської міської ради №111 від 28.03.2006р., яке не було оприлюднене (опубліковано) і не набрало чинності відповідно до вимог законодавства.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Згідно рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Сумській області №33 від 30.08.2006р. до позивача були застосовані економічні санкції за порушення державної дисципліни цін на загальну суму 84583 грн. 83 коп., в т.ч. 28194 грн. 61 коп. необґрунтовано отриманої виручки та 56389 грн. 22 коп. штрафу.

Дане рішення ґрунтувалося на Акті перевірки від 22.08.2006р., згідно якого було встановлено порушення при застосуванні тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкової території для населення м. Конотоп в період з 01.05.2006р. по 31.07.2006р., які були затверджені рішенням Виконавчого комітету Конотопської міської ради №111 від 28.03.2006р. та не були оприлюднені виконкомом Конотопської міської ради відповідно до п.5 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.22 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні в засобах масової інформації» і відповідно не набрало законної сили, в зв'язку з чим позивач застосував в розрахунках з населення нечинні тарифи на вказані послуги, в порушення вимог ст. 57 Конституції України.  

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб‘єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) тощо.

Статтею 22 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» №539 від 23.09.1997р. рішення органів місцевого самоврядування, інші нормативно-правові акти публікуються в офіційних виданнях (відомостях, бюлетенях, збірниках, інформаційних листках тощо) та друкованих засобах масової інформації відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» №1160-IV від 11.09.2003р. регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності – у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

В той же час, в ч.3 ст.140 Конституції України зазначено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчі органи рад відповідно до Конституції України та цього Закону здійснюють виконавчі функції і повноваження місцевого самоврядування у межах, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими законами.

Таким чином, виконавчий комітет Конотопської міської ради не є органом місцевого самоврядування, а рішення якого підлягає офіційному оприлюдненню.

Згідно ст.1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» регуляторний акт – це прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання.

Але, згідно ч.1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» тільки рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Таким чином, рішення виконавчого комітету Конотопської міської ради №111 від 28.03.2006р., яким погоджено тарифи на послуги по опаленню і гарячому водопостачанню, не є нормативно-правовим актом в розумінні ст.1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та не підлягає оприлюдненню в порядку, передбаченому ст.57 Конституції України, ст.22 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», ст. 12 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Оскільки відповідач не надав достатніх доказів в підтвердження законності свого рішення №33 від 30.08.2006р. про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни на загальну суму 84583 грн. 83 коп., в т.ч. 28194 грн. 61 коп. необґрунтовано отриманої виручки, 56389 грн. 22 коп. штрафу, позовні вимоги  в частині визнання нечинним рішення №33 від 30.08.2006р. визнаються судом правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

2.          Адміністративний позов задовольнити.

3.          Визнати нечинним рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Сумській області (м. Суми, пр. Шевченка, 15) №33 від 30 серпня 2006 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційна дільниця «Привокзальна» (Сумська область, м. Конотоп, вул. Фурманова, 86) на загальну суму 84583 грн. 83 коп.

4.          Повернути з Державного бюджету України (р/р 31115095600002, УДК в Сумській області, МФО 837013, код 23636315) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційна дільниця «Привокзальна» (Сумська область, м. Конотоп, вул. Фурманова, 86, код 31097477) 3 грн. 40 коп. витрат по державному миту.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу – з дня складення в повному обсязі.           Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

СУДДЯ                                                                                О.Ю. СОП'ЯНЕНКО

Повний текст постанови складений та підписаний 04.12.2006 р.