Ухвала

від 15.04.2013 по справі 35/336-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

15.04.13р. Справа № 35/336-10

За скаргою: Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль", м. Дніпродзержинськ на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області

У справі:

за позовом Комунального виробничого підприємства Дніпродзержинської міської ради "Міськводоканал", м. Дніпродзержинськ

до Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

про стягнення 99 464,32 грн

Суддя Мартинюк С.В.

Представники:

від стягувача:не з'явився;

від боржника (скаржника): Крамаренко Г.М., дов № 001/12-28 від 02.11.2012, представник;

від ВДВС: Макушева Т.П., дов. № 9 від 02.01.13р., представник

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" (далі-скаржник) звернулося до господарського суду 14.02.2013р. зі скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області (далі - ВПВР УДВС ГУЮ у Дніпропетровській області), в якій просить:

- визнати дії державного виконавця ВПВР УДВС ГУЮ у Дніпропетровській області Макушевої Т.П. по винесенню постанови від 04.01.2013р. про поновлення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області №35/336-10 від 23.11.2010р. такими, що суперечать чинному законодавству;

- визнати дії державного виконавця ВПВР УДВС ГУЮ у Дніпропетровській області Макушевої Т.П. по винесенню постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 14.01.2013р. з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області №35/336-10 від 23.11.2010р. такими, що суперечать чинному законодавству;

- скасувати постанову державного виконавця ВПВР УДВС ГУЮ у Дніпропетровській області Макушевої Т.П. від 04.01.2013р. про поновлення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області №35/336-10 від 23.11.2010р.;

- скасувати постанову державного виконавця ВПВР УДВС ГУЮ у Дніпропетровській області Макушевої Т.П. від 14.01.2013р. про стягнення з боржника виконавчого збору з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області №35/336-10 від 23.11.2010р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2013р. скарга прийнята до розгляду та призначено її розгляд у судовому засіданні.

В обґрунтування своїх вимог у скарзі ПАТ "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" вказує, що підприємство відповідача внесено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", у зв'язку з чим державним виконавцем було зупинено виконавче провадження з примусового виконання наказу №35/336-10, виданого 23.11.2010р. господарського суду Дніпропетровської області. Водночас будь-яких заходів з примусового виконання зазначеного судового наказу державним виконавцем здійснено не було. Заборгованість Відповідача перед Позивачем була погашена шляхом переведення боргу, про що 31.01.2013р. на адресу виконавчої служби була направлена заява про закінчення виконавчого провадження. Проте замість закриття виконавчого провадження у зв'язку зі погашенням заборгованості, як це передбачено п. 8 ч.1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем 04.01.2013р. було поновлено виконавче провадження, а 14.01.2013р. стягнуто з ПАТ "Дніпродзержинська ТЕЦ" виконавчий збір. Скаржник зазначає, що виконавчий збір стягується тільки у тому випадку, коли державним виконавцем проведені дії з примусового виконання, і оскільки такі заходи з приводу примусового стягнення заборгованості за зазначеним судовим наказом не учинялись, то відповідно і підстави для стягнення виконавчого збору відсутні.

26.03.2013 року ВПВР УДВС ГУЮ у Дніпропетровській області надало пояснення в яких зазначає, що вимоги Відповідача щодо захисту його прав шляхом визнання незаконними дій державного виконавця та скасування постанови про поновлення виконавчого провадження від 04.01.2013р. та постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 14.01.2013р. є безпідставними і ґрунтуються на помилковому тлумаченні чинного законодавства. Вказує, що згідно норм Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" та ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" у випадку закінчення терміну дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу державний виконавець зобов'язаний своєю постановою з власної ініціативи або за заявою стягувача поновити виконавче провадження, що й було зроблено 04.01.2013р. Вважає, що згідно положень ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" єдиною та достатньою юридичною підставою для винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору є факт не виконання у встановлений для самостійного виконання строк вимог виконавчого документа. З огляду на те, що від дати відкриття виконавчого провадження до винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору минуло декілька років, і цей строк був достатній для самостійного виконання вимог виконавчого документа, у державного виконавця не існувало правових підстав ігнорувати та не виконувати приписи ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" щодо стягнення з боржника виконавчого збору, тому державний виконавець правомірно виніс постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 14.01.2013р. В задоволенні скарги просить відмовити.

Комунальне виробниче підприємство Дніпродзержинської міської ради "Міськводоканал" заперечення на скаргу по суті заявлених вимог не надало. 12.03.2013 року направило до господарського суду заяву про розгляд скарги без їхньої участі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2010р. по справі №35/336-10 присуджено до стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" на користь Комунального виробничого підприємства Дніпродзержинської міської ради "Міськводоканал" борг 94 377,47 грн., інфляційні втрати 1 916,31 грн., 3% річних 987,54 грн., пеню 2151,46 грн., витрати по сплаті державного мита 994,33 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 235,76 грн.

На виконання рішення, яке набрало законної сили 23.11.2010р., господарським судом виданий відповідний наказ №35/336-10 від 23.11.2010р.

Як вбачається зі свідоцтва про державну реєстрацію Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоцентраль", 31.03.2010р. відбулася державна реєстрація змін найменування юридичної особи Відкритого акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоцентраль" на Публічне акціонерне товариство "Дніпродзержинська теплоцентраль", внаслідок чого останнє, в силу положень ч. 5 ст. 59 Господарського кодексу України, є повним правонаступником Відповідача у спірних правовідносинах із Позивачем, а відтак Відповідач у цій справі (боржник у виконавчому провадженні) має бути замінений за правилами ст. 25 Господарського процесуального кодексу України на його правонаступника - ПАТ "Дніпродзержинська ТЕЦ").

06.04.2011року між ПАТ "Дніпродзержинська ТЕЦ" та КП "Дніпродзержинськтепломережа" укладено угоду про переведення боргу, відповідно до якої ПАТ "Дніпродзержинська ТЕЦ" передає, а КП "Дніпродзержинськтепломережа" зобов'язується виконати зобов'язання по договору №1-26/2009 від 01.06.2009 року за послуги центрального водопостачання, а саме: сплатити заборгованість у розмірі 140 896,42 грн.

Таким чином, виконання зазначеного судового наказу відбулося ПАТ "Дніпродзержинська ТЕЦ" без застосування заходів його примусового виконання державною виконавчою службою внаслідок переведення заборгованості самими сторонами виконавчого провадження.

У зв'язку зі переведенням вказаної вище заборгованості ПАТ "Дніпродзержинська ТЕЦ" 31.01.13р. направило на адресу державної виконавчої служби заяву про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 8 ч.1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження".

Однак раніше, а саме 04.01.2013р. державний виконавець ВПВР УДВС ГУЮ у Дніпропетровській області Макушева Т.П. поновила вказане виконавче провадження, шляхом винесення постанови про поновлення виконавчого провадження, яка була направлена сторонам виконавчого провадження.

14.01.2013р. цим же державним виконавцем, який керувався ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження", винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 10066,28грн. з тих підстав, що боржнику було запропоновано виконати зазначений судовий наказ в самостійному порядку в триденний строк, але у наданий строк цей наказ не виконано.

За твердженням ПАТ "Дніпродзержинська ТЕЦ", підприємство до теперішнього часу є таким, що внесено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", тому підстав для поновлення виконавчого провадження немає. До того ж, органом державної виконавчої служби жодних дій з приводу примусового стягнення боргу за судовим наказом вчинено не було, відповідно і підстави для стягнення виконавчого збору відсутні.

За змістом статті 121 2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Згідно до положень ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно п. 3.7 ст. 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", на строк участі підприємств паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 1 січня 2012 року, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Отже, підставою для зупинення виконавчого провадження відносно боржника - підприємства є участь цього підприємства паливно-енергетичного комплексу (що підтверджується включенням цього підприємства до відповідного Реєстру) у процедурі погашення заборгованості, встановленої Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу"».

Законом України "Про внесення зміни до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" передбачено, що процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу діє до 1 січня 2013 року.

Частиною 5 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" (в новій редакції, яка набрала законної сили з 08.03.2011р. та діяла на момент вчинення державним виконавцем оскаржуваної дії) передбачений обов'язок державного виконавця після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження своєю постановою поновити виконавче провадження за власною ініціативою або заявою стягувача.

Отже, оскільки термін дії процедури погашення заборгованості, встановленої Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", закінчив свою дію, державний виконавець ВПВР УДВС ГУЮ у Дніпропетровській області Макушева Т.П. правомірно вчинила дії з поновлення виконавчого провадження щодо примусового виконання зазначеного судового наказу, про що винесла відповідну постанову від 04.01.2013р.

Як вбачається із встановлених обставин, поновлюючи виконавче провадження 04.01.2013р. та приймаючи постанову від 14.01.2013р. про стягнення з ПАТ "Дніпродзержинська ТЕЦ" виконавчого збору, державний виконавець виходив із відсутності у нього інформації від Позивача (стягувача) та Відповідача (боржника) щодо повного виконання зазначеного судового наказу Відповідачем (боржником). За таких умов виконавче провадження підлягало поновленню, згідно ч. 5 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" (в новій редакції, яка набрала законної сили з 08.03.2011р. та діяла на моменту вчинення державним виконавцем оскаржуваної дії), з метою його повного виконання, що у свою чергу дозволяло державному виконавцю вчиняти дії з примусового виконання зазначеного судового наказу

На підставі викладеного суд доходить висновку, що у задоволенні вимог ПАТ "Дніпродзержинська ТЕЦ" у скарзі щодо визнання незаконними вищевказаних дій державного виконавця при поновленні виконавчого провадження та скасування постанови відповідної постанови від 04.01.2013р. слід відмовити.

Згідно статті 46 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що діяла в період відкриття виконавчого провадження), у разі невиконання рішення у строк, визначений державним виконавцем для добровільного виконання рішення суду, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом, а в разі невиконання рішення немайнового характеру в строк, встановлений для добровільного його виконання, з боржника після повного виконання рішення в тому ж порядку стягується виконавчий збір у розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян - громадянина і в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - з боржника - юридичної особи.

Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" (в новій редакції, яка набрала законної сили з 08.03.2011р. та діяла на моменту вчинення державним виконавцем оскаржуваної дії), у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Отже, за станом на дату прийняття оскаржуваної постанови державного виконавця судовий збір має визначатися у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню за зазначеним судовим наказом.

Відповідно до ч.3 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, яка діяла на дату вчинення оскаржуваної дії), постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю. При наступних пред'явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні.

Згідно ч. 7 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" (в новій редакції, яка набрала законної сили 08.03.2011р. та діяла на дату вчинення оскаржуваної дії), у разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру та в разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.

Не зважаючи на те, що відповідно до угоди про переведення боргу від 06.04.2011 року судовий наказ було виконано в повному обсязі, відомості про його виконання шляхом переведення заборгованості у матеріалах виконавчого провадження були відсутні, оскільки були направлені ПАТ "Дніпродзержинська ТЕЦ" на адресу державної виконавчої служби лише 31.01. 2013 року.

Таким чином, слід визнати, що оскільки із наявних у матеріалах виконавчого провадження документів державний виконавець пересвідчився, що даних про добровільне виконання зазначеного судового наказу немає, він повинен був вчинити дії, спрямовані на його примусове виконання, зокрема й вчинити дії по стягненню з боржника судового збору в порядку, визначеному ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" (в новій редакції, яка набрала законної сили 08.03.2011р. та діяла на дату поновлення виконавчого провадження та вчинення оскаржуваної дії).

Щодо доводів ПАТ "Дніпродзержинська ТЕЦ", які полягають у тому, що виконавчий збір стягуються за постановою державного виконавця з боржника лише у разі, якщо останній не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк і воно було виконане примусово, то вони не можуть бути прийняті судом, оскільки положення ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції, яка набрала чинності з 08.03.2011р., встановлюють порядок стягнення виконавчого збору, який є відмінний від порядку, який було встановлено цим Законом на час відкриття виконавчого провадження, тобто на час вчинення оскаржуваної дії факт не виконання вимог виконавчого документу в установлений для цього строк є достатньою юридичною підставою для винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, розмір якого визначається у 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, а не від фактично стягненої суми або вартості майна в ході примусового виконання.

На підставі викладеного суд доходить висновку, що матеріалами справи підтверджено правомірність вчинення державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ у Дніпропетровській області Макушевою Т.П. оскаржуваних дій, тому у задоволенні вимог ПАТ "Дніпродзержинська ТЕЦ" у скарзі слід повністю відмовити.

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Замінити відповідача у справі (боржника у виконавчому провадженні) - Відкрите акціонерне товариство "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" на його правонаступника - Публічне акціонерне товариство "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" (51925, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Радянська, буд.2, код ЄДРПОУ 00130820).

У задоволенні скарги відмовити.

Ухвала набуває законної сили з дати її прийняття - 15.04.2013р., але може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя С.В. Мартинюк