cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 16 тел. 235-23-25
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" квітня 2013 р. справа №911/952/13
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євростандарт-Автогаз», Полтавська обл., м. Полтава
до Приватного підприємства «Нафтогазінвест», Київська обл., м. Кагарлик
про стягнення 29 029,98 гривень
за участю представників:
від позивача: Шкурпела І.П. (довіреність №54 від 24.01.2013р.)
від відповідача: не з'явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
16.03.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Євростандарт-Автогаз» (далі-ТОВ «Євростандарт-Автогаз»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства «Нафтогазінвест» (далі-ПП «Нафтогазінвест»/відповідач) про стягнення 29 029,98 грн., з яких: 21 016,10 грн. заборгованості за договором №283/Г від 01.09.2012р., 919,95 грн. пені, 5 254,02 грн. штрафу та 1 839,91 грн. 30% річних.
Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.
Ухвалою господарського суду Київської області від 19.03.2013р. порушено провадження у справі №911/952/13 та призначено справу до розгляду на 02.04.2013р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 02.04.2013р. розгляд даної справи було відкладено на 16.04.2013р.
В судові засідання 02.04.2013р. та 16.04.2013р. представник відповідача не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
01.09.2012р. між ТОВ «Євростандарт-Автогаз» (далі-постачальник) та ПП «Нафтогазінвест» (далі-покупець) укладено договір постачання скрапленого газу №283/Г (далі-Договір), відповідно до якого постачальник зобов'язався у відповідності з замовленням передавати партіями у власність покупцеві скраплений вуглеводний газ марки СПБТ ДСТУ 4047-2001 та/або газ вуглеводний скраплений марок Євро для двигунів внутрішнього згоряння ТУ У 23.2-36956615-001:2010, а покупець зобов'язався приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору та додаткових угод до нього.
Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2012р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по договору (п. 8.1 Договору).
23.10.2012р. сторонами було підписано додаткову угоду №7258, відповідно до якої позивач зобов'язався передати у власність, а відповідач оплатити та прийняти нафтопродукти загальною вартістю 17 655,00 грн.
24.10.2012р. сторонами було підписано додаткову угоду №7259, відповідно до якої позивач зобов'язався передати у власність, а відповідач оплатити та прийняти нафтопродукти загальною вартістю 17 626,40 грн.
Судом встановлено, що позивач свої обов'язки за Договором в частині поставки та передачі відповідачу нафтопродуктів виконав належним чином.
Так, на виконання умов Договору та додаткових угод до нього позивач поставив, а відповідач прийняв товар загальною вартістю 35 281,40 грн., що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на видаткових накладних:
- №7258 від 23.10.2012р. на суму 17 655,00 грн.,
- №7259 від 24.10.2012р. на суму 17 626,40 грн.
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником (позивачем) умов Договору.
Натомість, відповідач свої обов'язки за Договором в частині своєчасної оплати вартості поставленого товару належним чином не виконав, сплативши лише 14 265,30 грн., внаслідок чого за ним утворилось 21 016,10 грн. заборгованості.
Факт сплати відповідачем 14 265,30 грн. за Договором підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень відповідача, а також довідкою ПАТ «Банк Кредит Дніпро» №33/2-179 від 29.03.2013р.
Зазначені ж у вказаній довідці додаткові оплати понад 14 265,30 грн., у відповідності до наданих суду пояснень, були зараховані позивачем в рахунок оплати вартості поставлених нафтопродуктів за попередніми накладними, що не охоплюють спірні.
Наявність 21 016,10 грн. заборгованості відповідача за Договором підтверджується довідкою позивача №215 від 02.04.2013р., а також підписами та відбитками печаток сторін на акті звірки взаєморозрахунків станом на 13.02.2013р.
З метою досудового врегулювання даного спору, 21.11.2012р. позивачем були надіслані відповідачу претензії №462 та №463, відповідно до яких позивач інформував останнього про наявність заборгованості за Договором та вимагав її погашення. Крім того, у вказаних претензіях позивачем було заявлено вимогу про сплату штрафу в порядку п. 4.4 Договору. Копії зазначених документів містяться в матеріалах справи.
Посилаючись на те, що відповідач на вказані претензії не відповів, свої договірні зобов'язання не виконав, позивач просить суд стягнути з відповідача, зокрема, 21 016,10 грн. заборгованості по оплаті вартості переданих нафтопродуктів за накладними №7258 від 23.10.2012р., №7259 від 24.10.2012р. згідно Договору.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до статей 173, 265, 193 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Приписами статей 712, 692, 530 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 2.2 Договору передбачено, що покупець оплачує товар за ціною та на умовах, встановлених постачальником в додаткових угодах до даного договору.
Додатковими угодами №7258 від 23.10.2012р. та №7259 від 24.10.2012р. до Договору передбачено, що покупець здійснює оплату товару протягом десяти та дев'яти днів відповідно з моменту відвантаження товару.
З огляду наведеного, підписання відповідачем спірних накладних без будь-яких заперечень щодо обсягу чи якості поставленого товару свідчить про прийняття відповідачем цього товару та, відповідно, породжує в останнього обов'язок щодо його оплати у повному обсязі згідно Договору до 03.11.2012р.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.
Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також те, що станом на день прийняття рішення відповідач частково оплатив вартість поставленого позивачем товару, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 21 016,10 грн. заборгованості по оплаті вартості переданих нафтопродуктів за накладними №7258 від 23.10.2012р., №7259 від 24.10.2012р. згідно Договору підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків за Договором в частині своєчасної оплати вартості поставленого товару, позивач просить суд стягнути з відповідача:
- 919,95 грн. пені, нарахованої з 05.11.2012р. по 11.03.2013р. на 17 626,40 грн. заборгованості за накладною №7259 від 24.10.2012р.;
- 5 254,02 грн. штрафу нарахованого на 21 016,10 грн. сукупної заборгованості в порядку п. 4.4 Договору.
Відповідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 4.3 Договору передбачено, що у випадку порушення покупцем термінів здійснення взаєморозрахунків, передбачених Договором і відповідними додатками до нього, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. Пеня нараховується на весь період прострочення по день проведення розрахунків у відповідності з умовами Договору.
Оскільки арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом в межах заявленого позивачем періоду з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону, а також положень Договору, становить 917,44 грн., тому вимога позивача про стягнення з відповідача 919,95 грн. пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 917,44 грн.
Приписами статей 627, 629 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є обов'язковим для виконання.
Відповідно до п. 4.4 Договору у випадку якщо термін прострочення покупцем проведення взаєморозрахунків перевищує 15 календарних днів, покупець зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 25% від суми заборгованості, протягом 5 робочих днів із дня одержання відповідної письмово вимоги постачальника.
За таких обставин, оскільки відповідачем свої обов'язки за Договором в частині оплати вартості переданих нафтопродуктів поставлених 23.10.2012р. та 24.10.2012р. належним чином не виконані, а строк прострочки становить понад 15 календарних днів, суд дійшов висновку про підставність нарахування позивачем штрафу в порядку п. 4.4 Договору.
До того ж, судом встановлено факт дотримання позивачем вимог п. 4.4 Договору в частині пред'явлення вимоги про сплату нарахованого штрафу, що підтверджується надісланими відповідачу 21.11.2012р. претензіями №462 та №463.
Враховуючи викладене, а також той факт, що розмір штрафу, заявленого позивачем до стягнення відповідає вимогам вищезазначених норм Закону, положенням Договору, а також є арифметично вірним, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 5 254,02 грн. штрафу підлягає задоволенню.
При винесенні даного рішення судом також враховано, що норми чинного законодавства України не містять прямої заборони законодавця щодо одночасного застосування такого виду забезпечення виконання зобов'язання, як пеня та штраф.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 16.11.2011р. у справі № 5019/976/11.
Крім того, у зв'язку з порушенням відповідачем своїх грошових зобов'язань за Договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 1 839,91 грн. 30% річних, нарахованих в порядку п. 4.5 Договору з 05.11.2012р. по 11.03.2013р. на 17 626,40 грн. заборгованості за накладною №7259 від 24.10.2012р.
Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 4.5 Договору передбачено, що у випадку прострочення покупцем терміну здійснення взаєморозрахунку передбаченого Договором або додатковою угодою, покупець зобов'язаний на вимогу постачальника сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 30% річних від простроченої суми за користування грошовими коштами.
Оскільки розмір 30% річних, заявлених позивачем до стягнення відповідає вимогам вищезазначених норм Закону, положенням Договору, а також є арифметично вірним, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 1 839,91 грн. 30% річних підлягає задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 59, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 625, 627, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 236, 230 Господарського кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Нафтогазінвест» (09200, Київська обл., м. Кагарлик, вул. Білоцерківська, 1Г, ідентифікаційний код 36113110) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євростандарт-Автогаз» (36009, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Зіньківська, 19Б, ідентифікаційний код 37958775) 21 016 (двадцять одну тисячу шістнадцять) грн. 10 коп. заборгованості, 917 (дев'ятсот сімнадцять) грн. 44 коп. пені, 5 254 (п'ять тисяч двісті п'ятдесят чотири) грн. 02 коп. штрафу, 1 839 (одну тисячу вісімсот тридцять дев'ять) грн. 91 коп. 30% річних та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 35 коп. судового збору.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Повне рішення складено 16.04.2013р.
Суддя В.А. Ярема
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 16.04.2013 |
Оприлюднено | 19.04.2013 |
Номер документу | 30754383 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Ярема В.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні