Постанова

від 15.04.2013 по справі 5019/2017/12

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2013 р. Справа № 5019/2017/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Грязнов В.В. ,

суддя Савченко Г.І.

при секретарі судового засідання Яремі Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-А" на рішення господарського суду Рівненської області від 07.02.2013 року у справі № 5019/2017/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Урожайна країна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-А"

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Елеватор Агро".

про стягнення заборгованості в сумі 105 589 грн. 86 коп.

за участю представників сторін:

позивача - Карпенко Т.В.;

відповідача - Лук'янчука С.М.;

третьої особи - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Урожайна країна" звернулось до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "СОЮЗ-А" про стягнення заборгованості в сумі 105589 грн. 86 коп..

Рішенням господарського суду Рівненської області від 07.02.2013 року (суддя Павленко Є.В.) позов задоволено повністю. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "СОЮЗ-А" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Урожайна країна" 100000 грн. 77 коп. основного боргу, а також 2000 грн. 02 коп. судового збору.

Обгрутовуючи рішення, суд першої інстанції, зокрема, вказав, що на виконання умов договору поставки від 6 серпня 2012 року № ПР-06/08/2012 зр ТОВ "Урожайна країна" поставило ТОВ "СОЮЗ-А" побічний продукт кукурудзи у кількості 459,771 тон загальною вартістю 400 000 грн. 77 коп., однак, всупереч умовам даного договору, взяте на себе зобов'язання по оплаті вартості спірного товару, відповідач у встановлений строк виконав лише частково, сплативши позивачу 300000 грн., та заборгувавши 100000 грн. 77 коп., які суд на підставі ч. 1, ч. 2 ст. 509, ст. 526 ст. 629, ч. 1 ст. 693, ч. 1 ст. 712 ЦК України, ст. 193 ГК України стягнув з відповідача.

Відповідач з прийнятим рішенням господарського суду не погодився та подав апеляційну скаргу в якій просить його скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не було прийнято до уваги положення п. 2.4. договору поставки, за яким право власності на товар переходить від продавця до покупця в момент отримання складських документів на товар, які не складались та не передавались останньому. Вказує на тотожність законодавчих визначень "зерно" та "продукт переробки зерна", у зв'язку з чим суд першої інстанції помилково не прийняв до уваги положення ч. 1 ст. 961 ЦК України, п. 24 ст. 1, ст. 37 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні", відповідно до яких договір складського зберігання зерна укладається в письмовій формі, що підтверджується видачею власнику зерна складських документів. Зазначає також про відсутність належних й достатніх доказів передачі позивачем для покупця товару, зокрема видаткових та товарно-транспортних накладних, та вказує, що 300000 грн. були перераховані позивачу лише як передоплата за договором поставки.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу в якому просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення посилаючись на те, що рішення суду є законним та обґрунтованим, оскільки винесено в повній відповідності з нормами матеріального та процесуального права, при цьому були належним чином з'ясовані та доведені всі обставини, що мають значення для справи. Зазначає, що відсутність складських документів на побічний продукт пояснюється тим, що побічний продукт кукурудзи є продуктом переробки зерна, а не зерном у розумінні Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" та розділу 2 Технічного регламенту зернового складу, затвердженого Наказом Мінагрополітики України №228 від 15.06.2004 року.

Розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Рівненської області від 07.02.2013 року слід залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, виходячи з наступного.

Апеляційним судом встановлено, що 15.10.2011 року між ТОВ "Елеватор Агро" (зерносклад) та ТОВ "Урожайна країна" був укладений договір складського зберігання, приймання, сушіння, очищення та відпуску зерна № 1510, за умовами якого, з урахуванням додатку № 1 та додаткових угод до цього договору від 01.11.2011 року № 1 та від 31.05.2011 року № 2, останнє взяло на себе зобов'язання передати зернові, зернобобові та олійні культури урожаю 2011 року в кількості та якості згідно до додатку № 1 до цього договору, який є його невід'ємною частиною, та відповідних складських документів, а зерновий склад, у свою чергу - прийняти вказаний товар на зберігання, забезпечуючи знеособлене зберігання зерна за культурами та класами, та в установлений строк повернути його поклажедавцю або зазначеній ним третій особі у стані, передбаченому цим договором та законодавством (т. 2, а.с. 3-15).

Додатком до зазначеного договору (з урахуванням додаткової угоди від 01.11.2011 року № 1) передбачено, що сторони узгодили обсяги зерна, що планується до передачі на зберігання, в розмірі 25000 тон.

07.08.2012 року комісією у складі представників зернового складу та позивача складено акт - розрахунок № 83, за яким для ТОВ "Урожайна країна" після проведення сушіння та очищення вищезазначеного товару підлягає поверненню культура кукурудзи 3 класу (кормові потреби) у кількості 18956000 кг; побічний продукт у кількості 1248900 кг (смітна домішка - 23,62%); відходи 1 і 2 категорії в кількості 63470 кг. (т. 1, а.с. 97).

06.08.2012 року між ТОВ "Урожайна країна", як продавцем та ТОВ "Союз - А", як покупцем був укладений договір поставки № ПР-06/08/2012 зр, за умовами якого, з урахуванням додатку № 1 до цього договору, продавець взяв на себе обов'язок поставити відповідачу побічний продукт кукурудзи (зерно 70%-80%), а останній, у свою чергу, - прийняти та оплатити вказаний товар.(т. 1, а.с. 11-14).

Згідно з пунктом 1.3 даного договору загальна кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна та загальна вартість товару визначаються сторонами у специфікації, що є додатком № 1 до цього договору, і становить його невід'ємну частину.

Вказаним додатком визначено, що поставці підлягає побічний продукт кукурудзи (зерно 70%-80%) у кількості 460 тон (+/- 10%) загальною вартістю 400200 грн.. Ціна за одиницю товару встановлюється на рівні 870 грн.. ), а загальна вартість товару визначається сторонами у специфікації до цього договору згідно заявок покупця (т. 1, а.с. 14).

Поставка товару здійснюється однією партією шляхом переоформлення з облікової картки постачальника на ім'я покупця з видачею відповідного складського документа. Товар вважається поставленим відповідно до умов договору в момент отримання покупцем належним чином оформленого постачальником на ім'я покупця складського документа на товар. Кількість та строк поставки погоджується сторонами у специфікації (додаток № 1) до договору (п. 2.1. договору поставки).

За пунктом 2.2 договору, поставка здійснюється на умовах EXW склад ТОВ "Елеватор Агро".

Пунктом 2.4 спірної угоди визначено, що право власності на товар переходить від продавця до покупця в момент отримання складських документів на товар покупцем.

Оплата за поставлений товар проводиться покупцем шляхом 100% передоплати на поточний рахунок продавця згідно виставлених рахунків не пізніше ніж за 5 днів до відвантаження товару. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця (п. 3.2,п. 3.4).

06.08.2012 року ТОВ "Урожайна країна", як постачальником за договором поставки №ПР-06/08/2012 від 06.08.2012 року для ТОВ "Союз - А", як покупця було виставлено рахунок № 48 за придбання побічного продукту кукурудзи гр. Б (зерно70-85%) на загальну суму 400000 грн. 78 коп. (т. 1, а.с. 126).

Судом першої інстанції при вирішенні спору правильно прийнято до уваги, що на виконання умов договору поставки від 06.08.2012 року позивачем на адресу зерноскладу були направлені листи на переоформлення спірного товару на ТОВ "Союз-А" № 887 від 09.08.2012 року у кількості 114,943 т. та № 897 від 13.08.2012 року у кількості 344,828 т., а також складено трьохсторонні акти на передачу побічного продукту кукурудзи від 09.08.2012 року № 000000000087 на 114,943 тон та від 13.08.2012 року № 000000000088 на 344,828 тони, в яких зазначено про перехід права власності на даний товар від продавця до покупця одночасно з підписанням цих актів . (т. 1, а.с. 123-124, т. 2, а.с. 25, 33).

Факт передачі спірного товару на суму 300000 грн. 36 коп. також підтверджується видатковою накладною від 31.08.2012 року № УЖ100000988, підписаною представниками сторін та скріпленою печатками даних юридичних осіб (т. 1, а.с. 15). Видаткова накладна від 09.08.2012 року № УЖ100000932 на суму 100000 грн. 42 коп. відповідачем підписана не була (т. 1, а.с. 16).

07.08.2012 року між зерноскладом та ТОВ "Союз - А" був укладений договір складського зберігання зерна № 0708/1, за умовами якого, з урахуванням додатку № 1 до цієї угоди, останній взяв на себе обов'язок передати зернові, зернобобові та олійні культури урожаю 2011 року в кількості та якості згідно до додатку № 1 до цього договору, який є його невід'ємною частиною, та відповідних складських документів, а зерновий склад зобов'язався прийняти вказаний товар на зберігання, забезпечуючи знеособлене зберігання зерна за культурами та класами, та в установлений строк повернути його поклажедавцю або зазначеній ним третій особі у стані, передбаченому цим договором та законодавством (т. 2, а.с. 16-21).

Листами від 09.08.2012 року № 54 та від 13.08.2012 року № 58 відповідач звернувся до зерноскладу з проханням про відвантаження побічного продукту кукурудзи в кількості відповідно 114,943 тон та 344,828 тон на автомобільний транспорт , надавши довіреності від 09.08.2012 року та від 13.08.2012 року, виписані представникові даного підприємства. (т. 2 а.с. 23-24, 31-32, 26, 34).

Пунктами 11, 20 статті 1 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" розмежовані поняття "зерно" та "продукти переробки зерна", й до останнього, зокрема, віднесені побічні продукти його переробки.

Відповідно до Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» з метою ведення належного обліку та оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах Міністерство аграрної політики України наказом від 13.10.2008 р. № 661 затвердило Інструкцію про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах (далі - Інструкція № 661).

Очищення зерна проводиться відповідно до пункту 2 розділу III Інструкції № 661. Одержані при очищенні зерна побічні продукти і відходи I та II категорій передаються в цех (склад) відходів за фактичною масою та якістю, визначеними окремо для кожної доробленої партії зерна, списуються з рахунку основної культури і оприбутковуються за місцем зберігання. Відходи III категорії (некормові) у міру накопичення зважуються і вивозяться з території підприємства (знищуються) в присутності комісії, призначеної керівником підприємства.

Відпуск зерна з елеватора регламентовано розділом V Інструкції № 661. Так, видача зерна, побічних продуктів і відходів проводиться у фізичній масі в обсягах, зазначених в акті -розрахунку, який складається за даними особового рахунку з урахуванням актів на очищення і сушіння зерна за формою № 34.

Відповідно до пункту 2.7. розділу V Інструкції № 661, підставами для видачі чи переоформлення продуктів переробки зерна є акт - розрахунок виходу продукції при переробці зерна та товарно - транспортні накладні.

За змістом Технічного регламенту зернового складу, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 15.06.2004 року N 228, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 липня 2004 р. за N 835/9434 (далі Технічний регламент), зерно - це плоди зернових, зернобобових та олійних культур, які використовуються для харчових, насіннєвих, кормових та технічних потреб, а продукти переробки зерна - це борошно, крупа, комбікорм, побічні продукти переробки зерна .

Отже, колегія суддів на підставі зазначених положень нормативних актів вважає вірним висновок суду першої інстанції про законодавче розмежування понять "зерно" та "побічний продукт".

Відповідно до п. 1.1. договору поставки від 06.08.2012 року, його предметом був саме побічний продукт переробки кукурудзи гр. Б (зерно 70%-80%).

Отже, положення Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні", Інструкції № 661, Технічного регламенту, в частині, що регулюють порядок прийняття на зберігання зерна , його оформлення, розміщення, доробку, відчуження не поширюється на побічні продукти його переробки . Тому, відчуження побічного продукту кукурудзи, на відміну від відчуження зерна (ч. 4 ст. 26 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні") не вимагало обов'язкової наявності складських документів на зерно (складська квитанція, просте складське свідоцтво, подвійне складське свідоцтво). У зв'язку з цим вказівка у трьохсторонніх актах № 000000000087 від 09.08.2012 року та № 000000000088 від 13.08.2012 року про перехід права власності на даний товар від продавця до покупця одночасно з підписанням цих актів є відповідно до п. 9.3. договору поставки від 06.08.2012 року фактично узгодженням змін до п. 2.4. цього ж договору, за яким право власності на товар переходить від продавця до покупця в момент отримання складських документів на товар.

Отже, оцінивши у відповідності до вимог ч. 1 ст. 43 ГПК України досліджені у справі докази, суд першої інстанції вірно встановив, й колегія суддів апеляційного господарського суду не вбачає підстав для здійснення переоцінки досліджених місцевим судом доказів, що на виконання умов договору поставки від 06.08.2012 року № ПР-06/08/2012 зр ТОВ "Урожайна країна" поставило для ТОВ "СОЮЗ-А" побічний продукт кукурудзи у кількості 459,771 тон загальною вартістю 400000 грн. 77 коп. (459,771 тон х 870 грн. 00 коп.). Проте, відповідач узяте на себе зобов'язання по оплаті вартості спірного товару у встановлений строк виконав лише частково, сплативши позивачу 300000 грн. (що підтверджується платіжними дорученнями від 09.08.2012 року № 626 на суму 100000 грн., від 10.08.2012 року № 106 на суму 100000 грн. та від 10.08.2012 року № 647 на суму 100000 грн. (т. 1, а.с. 90-92), заборгувавши останньому 100000 грн. 77 коп..

Колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що вирішуючи спір, суд першої інстанції вірно враховував положення ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 527,629 ЦК України щодо законодавчого визначення поняття зобов'язання, його порушення відповідачем та недопустимості односторонньої відмови від виконання зобов'язання й обов'язковості виконання договору сторонами, а також вірно на підставі ч. 1, ч. 2 ст. 712, ст. 655 ЦК України визначив характер спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 4 ст. 538 ЦК України передбачено, що якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Тому доводи апелянта з посиланням на положення п. 3.2. договору щодо невиконання ним зобов'язання з 100% попередньої оплати товару вірно не було прийнято судом до уваги, оскільки позивачем зобов'язання з поставки товару були виконані повністю.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.99, 101, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України Рівненський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Рівненської області від 07.02.2013 р. у справі №5019/2017/12 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-А" - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

3. Справу№5019/2017/12 повернути до господарського суду Рівненської області

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Савченко Г.І.

Віддрук. 5 прим.:

1 - до справи,

2-3 - сторонам,

4 - третій особі,

5 - в наряд.