Постанова

від 01.04.2013 по справі 2а-10753/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2013 року № 2а-10753/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді Потабенко В.А.

за участю секретаря судового засідання Гойни Є.А.,

представників сторін:

від позивача - Піхоцького В.В., Ожога А.Г., згідно довіреності та наказу,

від відповідача - Карпина Я.С., згідно довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Концерн-Електрон" до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

ПАТ "Концерн-Електрон" звернулося до суду з позовом до ДПІ у Залізничному районі м. Львова про скасування податкових повідомлень-рішень від 27.09.2012 року № 0000121504 та № 0000131504.

В обґрунтування своїх вимог, з урахуванням пояснень від 06.03.2013 року, покликається на те, що висновки акту ДПІ у Залізничному районі м. Львова, на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам фінансово-господарської діяльності позивача. Включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту відповідно до податкової накладної, отриманої від власного дочірнього підприємства "Енерго-Централь" ПАТ "Концерн-Електрон", цілком обґрунтовано нормами законодавства, зокрема Податковим кодексом України. Позивач зазначає, що первинні бухгалтерські документи видані у відповідності до вимог законодавства, оформлені належним чином, а операція, по якій сформовано податкове зобов'язання з податку на додану вартість, правильно відображена в податковому і бухгалтерському обліку. Крім того, зазначає, що не можна вважати, що ДП "Енергоцентраль-Електрон", яке є контрагентом позивача, відсутнє за своїм місцезнаходженням, оскільки до Єдиного державного реєстру не внесено відповідного запису про це. На твердження відповідача про те, що до перевірки ПАТ "Концерн-Електрон" не було надано договорів, контрактів, угод, укладених із контрагентом підприємством "Енергоцентраль-Електрон", зазначає, що, оскільки господарська операція з повернення об'єктів нерухомого майна із статутного фонду підприємства "Енергоцентраль-Електрон" ДП ПАТ "Концерн-Електрон" засновнику підприємства - ПАТ "Концерн-Електрон" - є одностороннім правочином, то до нього не варто застосовувати критерії, що виставляються для підтвердження реальності двосторонніх правочинів. Таким чином, спірні податкові повідомлення-рішення прийнято неправомірно та такі підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, просили позов задовольнити. Додатково зазначили суду, що за своєю суттю операція з ДП "Енергоцентраль-Електрон" є поверненням об'єктів раніше внесених до статутного фонду дочірнього підприємства основних засобів, і не є договором купівлі-продажу, хоча за формальними ознаками підпадає під врегулювання нормами Податкового кодексу України, встановленими для операцій купівлі-продажу.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив повністю з підстав, наведених у запереченні на позов від 15.02.2013 року, суть яких зводиться до наступного. До проведеної перевірки позивачем представлено лише акт передачі-приймання із статутного фонду підприємства "Енергоцентраль-Електрон" до ПАТ "Концерн-Електрон" та податкову накладну від 31.05.2012 року № 9. Ні інформації про проведення експертної оцінки будівель, ні установчих документів щодо внесення чи невнесення змін до статутного фонду ПАТ "Концерн-Електрон", платіжних доручень (виписок банку) до перевірки представлено не було. Крім того, акт передачі-приймання підписано особою без повноважень - головою ліквідаційної комісії ДП "Енергоцентраль-Електрон". Представлені позивачем до перевірки первинні документи не підтверджують факту здійснення господарської операції та законність відображення даних правовідносин у податковій звітності. Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах неповні, недостовірні та (або суперечливі), є наслідком укладення нікчемних правочинів тощо. Відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише відображений на первинних документах, відповідно тоді така господарська операція, яка фактично відбулась і створює відповідні податкові наслідки для платника шляхом формування ним складу податкового кредиту та валових витрат. В зв'язку з наведеним у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підставний і підлягає до задоволення, враховуючи наступне.

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ "Концерн-Електрон" з питання правомірності нарахування йому суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів по декларації за липень 2012 року, ДПІ у Залізничному районі м. Львова прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000121504 від 27.09.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 89998,75 грн., в тому числі за основним платежем - 71999,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 17999,75 грн., та № 0000131504 від 27.09.2012 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2012 року на суму 145294,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 36323,50 грн.

Так, в акті перевірки зазначено, що позивачем не підтверджено реальності здійснення господарських відносин із ДП "Енергоцентраль-Електрон" ДП ПАТ "Концерн-Електрон" (код ЄДРПОУ 23961937) за звітний (податковий) період травень 2012 року у зв'язку із порушенням п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.10 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-ХІV (із змінами та доповненнями), наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" від 24.05.1995 року № 88, у зв'язку з чим позивачем завищено суми податкового кредиту в деклараціях з ПДВ за звітний (податковий) період травень 2012 року в сумі 217293 грн., що призвело до:

- завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, (рядок 19 декларації) за травень 2012 року на загальну суму 4212 грн.,

- завищення заявленої до бюджетного відшкодування суми ПДВ на рахунок платника в банку (рядок 23.2 декларації) за звітний (податковий) період липень 2012 року в сумі 145294 грн.

Підставою цього є висновок відповідача про те, що господарська операція, яка відображена позивачем в пред'явлених до перевірки документах, не має достатньої доказовості фактичного здійснення, і, як наслідок, діяльність позивача була спрямована лише на створення умов для отримання права на формування податкового кредиту.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Підприємство "Енергоцентраль-Електрон" є дочірнім підприємством ПАТ "Концерн-Електрон" (79018, м. Львів, вул. Стороженка, 32), зареєстроване 05.06.1997 року виконавчим комітетом Львівської міської ради за адресою 79018, м. Львів, вул. Залізнична, 18.

З матеріалів справи встановлено, що рішеннями правління ВАТ "Концерн-Електрон" (після перереєстрації - ПАТ "Конценр-Електрон") від 15.04.2003 року, 18.04.2007 року, від 15.04.2008 року передано в якості внеску до статутного фонду ДП "Енергоцентраль" (після перереєстрації - ДП "Енергоцентраль-Електрон") ВАТ "Концерн-Електрон" майно - основні фонди.

Відповідними актами передачі-приймання майна від 30.04.2003 року, від 23.05.2008 року та б/н на виконання рішення згідно протоколу №11 п. 10 від 18.04.2007 року зафіксовано факт передачі основних фондів із ВАТ "Концерн-Електрон" у статутний фонд ДП "Енергоцентраль".

Крім того, факт внесення майна до статутного фонду стверджується копіями податкових накладних № 896 від 31.05.2007 року та № 937 від 23.05.2008 року, виписаними ВАТ "Концерн-Електрон" в адресу ДП "Енергоцентраль".

Згідно бухгалтерського обліку внесення основних засобів до статутного фонду дочірнього підприємства ПАТ "Концерн-Електрон" відображено як дебет (збільшення) балансового рахунку "Довгострокові фінансові інвестиції" та кредит (зменшення) балансового рахунку "Основні засоби". Водночас, підприємством "Енергоцентраль-Електрон" згадані операції відображені як дебет (збільшення) балансового рахунку "Основні засоби" та кредит (збільшення) балансового рахунку "Статутний фонд".

Вказані факти здійснення внеску до статутного фонду ДП "Енергоцентраль" ревізорами під час проведення перевірки ПАТ "Концерн-Електрон" (акт № 2798/15-40/13801109 від 07.09.2012 року) досліджені не були, а, відтак, не брались до уваги при констатуванні порушення позивачем п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, ст. 200 Податкового кодексу України.

18.05.2012 року правлінням ПАТ "Концерн-Електрон" було прийнято рішення про вилучення зі статутного фонду ДП "Енергоцентраль-Електрон" переданого раніше майна у формі основних фондів - частини корпусу №2, частини корпусу ІЛК, блоку А №6, частини корпусу ВД, частини корпусу №3, частини корпусу №4, корпусу №4 по вул. Залізничній, 18, частини корпусу №4, частини корпусу №4 в осях 1-4, частини корпусу №4 в осях 1-5 загальною вартістю 1303758,16 грн., в тому числі ПДВ 217293,03 грн. - у зв'язку із економічною доцільністю, з метою належного використання акціонерного майна, а також для погашення ДП "Енергоцентраль-Електрон" заборгованості із виплати заробітної плати працівникам. Крім того, вирішено здійснити внесок у статутний фонд ДП "Енергоцентраль-Електрон" у вигляді грошових коштів в сумі 1303758,16 грн.

Додатком до даного рішення правління є акт передачі-приймання із статутного фонду ДП "Енергоцентраль-Електрон" у ПАТ "Концерн-Електрон" від 31.05.2012 року майна на суму 1303758,16 грн., в тому числі ПДВ 217293,03 грн.

Факт внесення грошових коштів на рахунок дочірнього підприємства позивача підтверджений наявними в матеріалах справи копіями відповідних платіжних доручень: № 503 від 31.05.2012 року на суму 800000,00 грн., № 510 від 01.06.2012 року на суму 253758,16 грн., № 573 від 22.06.2012 року на суму 5000,00 грн., № 604 від 25.06.2012 року на суму 245000,00 грн., всього на загальну суму 1303758,16 грн., підстава платежу - внесок в статутний фонд згідно рішення Правління протокол №9 від 18.05.2012 року.

Крім того, в адресу позивача ДП "Енергоцентраль-Електрон" було виписано податкову накладну від 31.05.2012 року № 9 на загальну суму 1303758,16 грн., в тому числі ПДВ - 217293,03 грн., яка, згідно витягу на запит від 18.06.2012 року № 6 з Єдиного реєстру податкових накладних, зареєстрована за № 1303 в ДПІ в Залізничному районі м. Львова.

Після повернення об'єктів раніше внесених до статутного фонду дочірнього підприємства до ПАТ "Концерн-Електрон" у бухгалтерському обліку ПАТ відображено дебет (збільшення) балансового рахунку "Основні засоби", кредит (збільшення) по балансовому рахунку 377 "Розрахунки з іншими кредиторами" та кредит (зменшення) балансового рахунку "Довгострокові фінансові інвестиції" на вартість повернених основних засобів.

Водночас, підприємством "Енергоцентраль-Електрон" повернення основних засобів засновнику відображено як кредит (зменшення) балансового рахунку "Основні засоби" та дебет (збільшення) балансового рахунку 311 "Поточний рахунок в національній валюті" на суму одержаних грошових коштів, що підтверджується матеріалами справи.

Даний факт не заперечувався ревізорами ні в акті перевірки, ні представником ДПІ уЗалізничному районі м. Львова в судовому засіданні.

Відповідно до п.2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 року, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з п.1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Поняття господарської операції визначено в ст. 1 вищевказаного Закону, це - дія або подія, яка викликає зміни у структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.1 та ч.2 статті 9 цього ж Закону (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо-безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Норми аналогічного змісту містить "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704.

Згідно п.2.4 даного Положення (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи від імені яких складений даний документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.2.16 даного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Згідно з п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Постачання товарів, відповідно до п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, - це будь-яка передача права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Підпунктом 146.17.1 п. 146.17 ст. 146 Податкового кодексу України передбачено, що до продажу або іншого відчуження основних засобів та нематеріальних активів прирівнюються операції із внесення таких основних засобів та нематеріальних активів до статутного фонду іншої особи.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, крім іншого, з придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.180.1 ст. 180 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є:

1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу;

2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;

3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також:

- особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством;

- особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України є дата здійснення першої з наступних подій:

а) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

б) дата отримання податкової накладної.

Відповідно п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.1 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної; дату її виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (п.201.6 Податкового кодексу України).

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України).

Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує за загальним правилом сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару.

З урахуванням вищенаведеного, операція з повернення внеску до статутного фонду ДП "Енергоцентраль-Електрон" хоча за формальними ознаками і підпадає під регулювання статтей 198, 200 Податкового кодексу України в частині формування податкового кредиту, однак, не є операцією з купівлі-продажу ТМЦ і має свої особливості, яких не було враховано перевіряючими під час проведення перевірки ПАТ "Концерн-Електрон".

Так, суд вважає, що висновки ДПІ у Залізничному районі м. Львова про порушення позивачем податкового законодавства є передчасними, оскільки при проведенні перевірки не було досліджено характеру операції, яка по своїй суті не є договором купівлі-продажу, її відображення в бухгалтерському обліку, не враховано пов'язаність операції із здійсненням господарської діяльності ПАТ "Концерн-Електрон", не досліджено, що дана операція не є такою, що спрямована на отримання прибутку.

Висновки податкового органу ґрунтуються лише на акті ДПІ у Залізничному районі м. Львова № 537/15-40/23961937 від 16.08.2012 року про неможливість проведення перевірки/зустрічної звірки суб'єкта господарювання підприємства "Енергоцентраль-Електрон" ДП ПАТ "Концерн-Електрон" (код ЄДРПОУ 23961937) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ "Іртас" (код ЄДРПОУ 34419121) за період з 01.02.2010 року по 28.02.2010 року, з 01.03.2010 року по 31.03.2010 року, з 01.07.2010 року по 31.07.2010 року, ТзОВ "Сура 58" (код ЄДРПОУ 35635624) за період з 01.07.2010 року по 31.07.2010 року, ТзОВ "Екопласт-Львів" (код ЄДРПОУ 23961937) за період з 01.05.2010 року по 31.05.2010 року, з 01.06.2010 року по 30.06.2010 року, з 01.08.2010 року по 31.08.2010 року, ПП "Будівельна Фірма "Віалекс" (код ЄДРПОУ 35528851) за період з 01.09.2009 року по 30.09.2009 року, що само по собі не може бути достатньою підставою для визнання правочину таким, що не відбувся.

Відповідно до п.3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затв. наказом ДПА України №984 від 22.12.2010 року, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з п.6 даного Порядку, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

З врахуванням вищевикладеного, акт перевірки позивача від 07.09.2012 року, що є предметом дослідження, не відповідає вимогам вищезгаданого Порядку та складений без об'єктивного аналізу господарської операції, вчиненої позивачем і ґрунтується виключно на припущеннях щодо нереальності операції.

Наведене також підтверджується листом заступника ДПА України від 29.09.2010 року, адресованого головам державних податкових адміністрацій в областях, АРК, містах Києві та Севастополі.

Тобто, висновки представників ДПІ у Залізничному районі м. Львова спираються не на дослідження та аналіз первинних документів, що були надані для проведення документальної перевірки, а є похідними від висновків акту № 537/15-40/23961937 від 16.08.2012 року про неможливість проведення перевірки/зустрічної звірки суб'єкта господарювання підприємства "Енергоцентраль-Електрон" ДП ПАТ "Концерн-Електрон".

Відповідно, неповнота проведення перевірки призвела до безпідставного висновку про нереальність операції позивача з власним дочірнім підприємством "Енергоцентраль-Електрон".

Також суд зазначає, що доводи представника відповідача про те, що під час проведення перевірки не було представлено інших, крім акта-приймання-передачі та податкової накладної документів, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи жодними доказами.

Крім того, в ході розгляду справи спростовано твердження ДПІ в Залізничному районі м. Львова про підписання акту не уповноваженою особою, оскільки згідно поданого до матеріалів справи позивачем витягу з протоколу №2 засідання Наглядової ради від 20.01.2012 року, за наслідками розгляду пропозиції голови Правління ПАТ "Концерн-Електрон" було вирішено ліквідувати ДП "Енергоцентраль-Електрон", створити ліквідаційну комісії, головою якої призначити Піхоцького Володимира Володимировича - начальника управління права ПАТ "Концерн-Електрон", заступником - в.о. директора ДП "Енергоцентраль-Електрон", директора філії "Енергосервіс-Електрон" ДП "Енергоцентраль-Електрон" Солука Володимира Івановича. Рішенням засідання ліквідаційної комісії підприємства "Енергоцентраль-Електрон" ДП ПАТ "Концерн-Електрон", оформленим протоколом № 1 від 26.01.2012 року, на час діяльності ліквідаційної комісії надати право першого підпису усіх документів підприємства голові ліквідаційної комісії Піхоцькому В.В., та заступнику голови ліквідаційної комісії (в.о. директора підприємства) Солуку В.І.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що податковим органом при врученні голові ліквідаційної комісії Піхоцькому В.В., як уповноваженому представнику ДП "Енергоцентраль-Електрон", податкового повідомлення-рішення № 0004841503 від 05.07.2012 року, яким визначено податкове зобов'язання зі збору за спеціальне водокористування, претензії щодо повноважень зазначеної особи не заявлялись.

Щодо твердження про неможливість проведення перевірки ДП "Енергоцентраль-Електрон", то суд вказує на наступне. Згідно акту обстеження податкової та фактичної адреси платника ДП "Енергоцентраль-Електрон", встановлено, що за фактичною адресою м. Львів, вул. Олени Степанівни, 45, знаходиться житловий будинок. Однак, згідно матеріалів справи за даною адресою зареєстрована філія ДП "Енергоцентраль-Електрон" - "Енергосервіс-Електрон". Крім того, не відповідає дійсності доводи ДПІ в Залізничному районі м. Львова про відсутність ДП "Енергоцентраль-Електрон ПАТ "Концерн-Електрон" за місцем реєстрації, оскільки матеріалами справи встановлено, що даному підприємству було вручено запит про надання пояснень, з адреси реєстрації (м. Львів, вул. Залізнична, 18) підприємство відправляло на адресу відповідача кореспонденцію.

Таким чином, первинні та інші документи, що були надані під час проведення документальної перевірки ПАТ "Концерн-Електрон" та подані в ході судового розгляду на підтвердження позовних вимог, в силу приписів Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", є такими документами, що містять необхідні реквізити та інформацію, та можуть бути підставою для формування позивачем податкового кредиту липня 2012 року. Доказів того, що досліджені судом документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними представником відповідача не надано.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що, в свою чергу, зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За наслідками розгляду справи суд погоджується з твердженнями позивача про відсутність порушення ним норм податкового законодавства, описаних в акті перевірки від 23.12.2011 року.

Висновки відповідача, як органу державної податкової служби, про безтоварність та нереальність укладеної позивачем з власним дочірнім підприємством "Енергоцентраль-Електрон" угоди по придбанню нерухомого майна є необґрунтованими, не знайшли свого підтвердження зібраними у справі належними та допустимими доказами та ґрунтуються на припущеннях.

Водночас, доказування не може базуватись на припущеннях в силу ст.ст. 69-70 КАС України.

Враховуючи наведене, в суду відсутні правові підстави вважати правомірними спірні податкові повідомлення-рішення, якими ПАТ "Концерн-Електрон" збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за зменшено бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2012 року.

А, відтак, відсутні і підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі ст. 123 Податкового кодексу України.

Звідси, податкові повідомлення-рішення ДПІ у Залізничному районі м. Львова №0000131504 та №0000121504 від 27.09.2012 року підлягають скасуванню.

Оскільки позивачем документально підтверджено сплату судового збору в сумі 2146,00 грн., такі судові витрати відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України користь ПАТ "Концерн-Електрон".

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 18, 19, 33-35, 69-71, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення-рішення, прийняті Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби 27.09.2012 року №0000131504 та №0000121504.

Стягнути з Державного бюджету України в користь публічного акціонерного товариства "Концерн-Електрон" (ЄДРПОУ 13801109) 2146,00 грн. сплаченого при подачі позову до суду судового збору.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 186, 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 06.04.2013 року.

Суддя Потабенко В.А.