Ухвала

від 16.04.2013 по справі 922/621/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

"16" квітня 2013 р.Справа № 922/621/13-г вх. № 621/13

ОКРЕМА УХВАЛА

Суддя Аріт К.В.

розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлас Мікро", м.Київ

до Приватного підприємства "Фармсена", м.Дергачі

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Атлас Мікро", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства "Фармсена" (Відповідача) суми заборгованості у розмірі 5951,31 гривень, у тому числі, 5569,11 гривень суми основного боргу та 382,20 гривень суми нарахованої пені. Заявлену вимогу обґрунтовує неналежним виконанням Відповідачем умов договору поставки №00033/АМ/ХА, укладеного між сторонами 09 грудня 2010 року. Крім того, Позивач просив суд стягнути з Відповідача судовий збір у розмірі 1720,50 гривень.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 лютого 2013 року було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду. Провадження у справі порушено та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 05 березня 2013 року.

28 березня 2013 року від Позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій Позивач просить суд стягнути з Відповідача 5569,11 грн. боргу, 368, 47 грн. пені, та судові витрати.

Рішенням суду від 11 квітня 2013 року позов було задоволено частково, стягнуто з Приватного підприємства «ФАРМСЕНА» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛАС МІКРО» 5569,11 грн. боргу, 351,72 грн. пені, 1720,50 грн. судових витрат.

За результатами розгляду справи було встановлено, що 09 грудня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АТЛАС МІКРО» та Приватним підприємством «ФАРМСЕНА» було укладено договір поставки №00033/АМ/ХА (далі - Договір), відповідно до умов якого Позивач здійснив Відповідачу поставки товару.

Згідно з п.1.1. Договору, Позивач (Постачальник) взяв на себе зобов'язання в період дії Договору поставити у власність Відповідача (Покупця) вироби медичного призначення, продукцію інших товарних груп (далі Товар), а Відповідач, в свою чергу, взяв на себе зобов'язання прийняти і здійснити за нього оплату, на умовах визначених даним Договором.

Загальна сума Договору складає сумарну вартість відвантаженого товару за видатковими накладними протягом періоду дії даного Договору.

Згідно із ст.З Договору, ціна формується Постачальником на підставі діючого законодавства України і встановлюється в національній валюті. Ціна товару узгоджується Сторонами при узгодженні заявки і вказується у видатковій накладній (рахунку-фактурі) на відвантаження товару, що є невід'ємною частиною Договору.

Позивач, згідно вимог Договору, поставив Відповідачеві Товар, відповідно до умов Договору, що підтверджується підписаними видатковими накладними.

Відповідно до п.4 Договору, оплата за Товар здійснюється в національній валюті України, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позивача (Постачальника). Розрахунки за договором є безготівковими. Датою оплати вважається день зарахування перерахованих коштів на поточний рахунок Позивача.

Сторони у договорі встановили умови оплати за поставлений товар (глава 4):

- попередня оплата;

- відстрочка платежу.

Оскільки попередньої оплати не було, то розрахунок за поставлений товар здійснюється на умовах відстрочки (п.4.8 Договору).

Відповідно до п.4.8.1. Договору, термін відстрочки платежу за поставлений товар встановлюється сторонами в момент узгодження заяви й обчислюється в календарних днях з моменту передачі товару покупцеві.

Відповідно до п.4.8.2. Договору, закінчення терміну відстрочки платежу за поставлений товар вказується у видатковій накладній як "дата оплати". Покупець зобов'язаний оплатити поставлений товар не пізніше "дати оплати".

Суд встановив, що Позивач у накладних за Договором не зазначив дату оплати. Однак, 23 серпня 2012 року Позивач надіслав Відповідачу претензію від 21 серпня 2012 року № 30/08/3 на суму 5569,11 грн. за вищезазначеними договором та накладними.

У Претензії Позивач просить Відповідача погасити заборгованість протягом 7 днів з моменту отримання претензії.

28 серпня 2012 року Відповідач отримав претензію, що підтверджується поштовим повідомленням.

Таким чином, Відповідач повинен був оплатити поставлений товар з 29 серпня 2012 року по 04 вересня 2012 року включно.

Однак, станом на день подання позовної заяви ПГІ «ФАРМСЕНА» не здійснило оплату за поставлений Товар, а тому заборгованість перед ТОВ «АТЛАС МІКРО» не погашена.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідачем були порушені умови договору щодо сплати за поставлений товар.

Відповідно до п.1. ст.4 Цивільного кодексу України, основу цивільного законодавства України становить Конституція України.

Згідно п.2 ст.4 Цивільного кодексу України, основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України.

Пунктом 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачається, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені ч.2-5 ст.13 Цивільного кодексу України, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Згідно зі ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.90 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу.

Окрема ухвала надсилається відповідним підприємствам, установам, організаціям, державним та іншим органам, посадовим особам, які несуть відповідальність за ухилення від виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі.

Відповідно до Постанови №18 Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції":

п.5.1. Окрема ухвала виноситься господарським судом за наявності умов, передбачених частиною першою статті 90 ГПК - виявлення при вирішенні спору порушень законності або недоліків у діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу (далі - підприємства і організації).

При цьому господарський суд не обмежений колом ні учасників судового процесу у конкретній справі, ані загалом осіб, зазначених у статті 1 ГПК;

п.5.2. Окрема ухвала виноситься, як правило, одночасно з рішенням зі справи. Водночас з урахуванням обставин конкретної справи (зокрема, у випадках, зазначених у підпунктах 3.12, 3.13 пункту 3 цієї постанови) суд може винести окрему ухвалу в будь-який момент часу в процесі розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, те що Відповідачем по справі були порушені умови договору від 09 грудня 2010 року, та те, що сторони мають дотримуватися вимог чинного законодавства при здійсненні господарської діяльності, з метою недопущення в майбутньому порушень чинного законодавства, суд вважає за необхідне винести окрему ухвалу на адресу Відповідача, щодо усунення недоліків в діяльності підприємства в частині здійснення господарської діяльності, відповідно до умов договору, та вимог Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Керуючись ст.ст.6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.86, 90 Господарського процесуального кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.4, 11, 13, 509, 526 Цивільного кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Зобов'язати керівництво Приватного підприємства "Фармсена" здійснювати контроль щодо дотримання вимог чинного законодавства України, та належного виконання своїх зобов'язань за укладеними підприємством договорами.

Суддя Аріт К.В.