Рішення

від 12.04.2013 по справі 909/155/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2013 р. Справа № 909/155/13-г

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовська Л. М. , при секретарі судового засідання Вакалюк А. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування", вул. Кудрявська 26/28, м. Київ, 04053;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліконт", вул. Івано-Франківська 2, м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, 77300;

про стягнення 82016 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Стеблецький Р. В. - представник, (довіреність №2-100д від 29.12.12);

від відповідача: Яковина Б. М. - адвокат, (посвідчення № 653 від 25.06.08); Марієнко Н. С. - представник, (довіреність № б/н від 18.03.13).

ВСТАНОВИВ: Публічним акціонерним товариством "Укргазвидобування" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліконт" про стягнення 82016 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві, просить позов задовольнити.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов договору № ЛВ-353/11-12 від 05.07.12 щодо поставки товару на загальну суму 287977 грн. 20 коп. У зв'язку з недопоставкою товару позивачем на підставі п. п. 7.3.,7.6. договору нараховано відповідачу 57595 грн. 44 коп. 20 % штрафу, 4260 грн. 78 коп. пені, 20159 грн. 80 коп. 7 % пені.

У поясненні (вх. № 5555/13 від 01.04.13) зазначає, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України "Про реорганізацію дочірніх компаній Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" від 13.06.12 № 529 Дочірню компанію "Укргазвидобування" з 27.12.12 реорганізовано шляхом перетворення в Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування". Відповідно до ч. 2 ст. 108 ЦК України ч. 5 ст. 59 ГК України та п.1.2. статуту Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування", останнє є правонаступником всіх прав та обов'язків ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України", в тому числі і по договору з Товариством з обмеженою відповідальністю "Геліконт" № ЛВ-353/11-12 від 05.07.12.

Щодо наявності повноважень у посадових осіб позивача посилається на абзац 5 підпункту 4.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Крім того, зазначає про те, що позивач не відмовлявся прийняти належне виконання відповідачем зобов'язання, а також виконав всі передбачені законом та договором дії, до вчинення яких відповідач об'єктивно не міг виконати свого зобов'язання, а також сам відповідач листом від 26.11.12 № 12/1 повідомив позивача, що призупиняє відвантаження продукції по договору.

Представники відповідача в судовому засіданні щодо позовних вимог заперечують, просять суд у позові відмовити. У відзиві на позов (вх. № 4742/13 від 19.03.13) зазначають, що 27.07.12 в "Урядовому кур'єрі" № 133 (4777) розміщено оголошення - повідомлення ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" про свою реорганізацію шляхом перетворення в Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" та прийняття вимог кредиторів протягом 2-х місяців, тобто до 27.09.12р. Враховуючи дане повідомлення, впродовж до 27.09.12 товариством здійснювалась поставка продукції, що підтверджується наданими позивачем накладними. Пункти 10.11 та 10.12 договору передбачають обов'язок сторони, що прийняла рішення про реорганізацію письмово повідомити про це впродовж 3 днів та обов'язок сторони що змінила поштові, юридичні адреси, банківські реквізити оформити зміни шляхом укладання додаткової угоди.

З моменту прийняття рішення про реорганізацію та станом на 31 грудня 2012 р. відповідач не був повідомлений позивачем про прийняття рішення та проведення реорганізації, в тому числі про її закінчення, коли відбувся перехід всіх прав та обов'язків до правонаступника, в тому числі за договором та якими документами це підтверджується. Також відповідач не був повідомлений про прізвище, ім'я по батькові осіб уповноважених діяти від імені позивача в період його реорганізації та після її завершення і, відповідно, до яких відповідач міг звернутися щодо узгодження поставок партій товару, щодо готовності товару до відвантаження покупцеві, передачі товару належним чином уповноваженим особам під час проведення реорганізації та після її завершення, належного оформлення товаросупровідних документів на поставку товару, не вчинив жодних дій по забезпеченню вивозу товару, а також не оформив додаткової угоди про зміни поштової, юридичної адреси, банківських реквізитів відповідно до ст. 188 ГК України.

В період проведення реорганізації Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліконт" надійшов лист від 03.12.12 № 11-407 "Щодо виконання договору № ЛВ-353/11-12" та лист від 04.012.12 № 11-409 "Щодо виконання договору № ЛВ-353/11-12" за підписами особи, яка, в тому числі і за своєю посадою (яка вказана в листі) не входила до складу комісії з реорганізації та повноваження якої позивачем нічим підтверджені не були. Кожний з цих листів містить вимогу про поставку товару за договором, що сумарно перевищує обсяг поставки кожного виду товару, що визначений в специфікації договору.

Згідно п. 3.2. договору обсяг постачання кожної партії товару визначається в листах покупця (узгоджених до поставки товару).

Проте жодних дій щодо узгодження з постачальником за договором обсягу постачання кожної партії товару до поставки кожної партії товару на підставі листів уповноважені діяти в період проведення реорганізації та після її завершення особи покупця за договором не здійснювали.

Також зазначають, що нарахування штрафу є безпідставним ще й тому, що згідно п. 10.1 договору він діє в частині поставки товару лише до 31.12.12, а тому не може бути прострочки поставки товару більше ніж на один місяць після 30.12.12, адже з 31.12.12 жодних зобов'язань щодо поставки товару позивачу у відповідача немає.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, всебічно і повно дослідивши фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, судом встановлено наступне.

Між Львівським відділенням з видобутку нафти, газу та газового конденсату філії Газопромислове управління "Полтавагазвидобування" Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Геліконт" укладено договір поставки № ЛВ-353/11-12 від 05.07.12.

Згідно п. 1.1. договору, відповідач передає, а позивач приймає і оплачує продукцію (товар), відповідно до специфікації, що додається до договору ї є його невід'ємною частиною.

Пунктом 3.2. договору визначено, що обсяг постачання кожної окремої партії товару визначається в листах позивача (узгоджених до поставки партії товару).

Відповідно до п 3.3. договору, датою поставки товару є дата виписки товарно-транспортної накладної або акту приймання-передчі товару підписаного уповноваженими представниками сторін. Строк поставки товару зазначається в специфікації до договору.

У відповідності до п. 3.1. договору, умови поставки товару згідно ІНКОТЕРМС-2000 відображені в специфікації. Згідно з п.2 специфікації №1 до договору умови поставки товару згідно Інкотермс-2000: автомобільним транспортом - FCA, самовивіз з ліцензованих кар"єрів розташованих в радіусі до 40 км від складу Покупця (с.Пукеничі, Стрийського району, Львівської області). Завантаження здійснюється технічними засобами Постачальника.

Пунктом 7.3. договору передбачено, що за постачання товару неналежної якості або кількості, що не відповідає кількості, передбаченої договором, або некомплектного товару, постачальник (відповідач) виплачує покупцю (позивачу) штраф у розмірі 20% від вартості товару неналежної якості або недостатньої кількості або некомплектного товару.

Згідно п. 7.4. договору, у випадку неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про дату відвантаження товару і порушення термінів надання відвантажувальних документів, постачальник (відповідач) виплачує покупцю (позивачу) штраф у розмірі 1% від вартості товару про відвантаження якого не було своєчасно повідомлено або відвантаженого з порушенням теріну надання відвантажувальних документів.

Пунктом 7.6. договору встановлено, що у разі невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань з поставки товару у термін, зазначений у специфікаціях до договору, останній сплачує пеню у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого або недопоставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачує штраф у розмірі 7 % від вартості непоставленого або недопоставленого товару.

Згідно п. 10.1 договору, договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє в частині поставки товару - до 31 грудня 2012 р., а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання зобов'язання.

Відповідно до п. 10.11 договору, сторони зобов'язуються письмово повідомляти одна одну у випадку прийняття рішення про ліквідацію, реорганізацію або банкрутство однієї із сторін у термін не пізніше 3-х календарних днів із дати прийняття такого рішення.

Пунктом 10.12 встановлено, що зміни поштової, юридичної адреси або банківських реквізитів сторін оформляється шляхом укладання додаткової угоди до договору.

Дослідивши умови спірного договору, доводи та заперечення сторін, господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, враховуючи наступне.

Згідно з частинами 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, в тому числі з договорів. Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, інших вимог, що звичайно ставляться; невиконання або неналежне виконання зобов'язання спричиняє настання правових наслідків, встановлених договором або законом.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Статтею 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Умови договорів поставки повинні викладатися сторонами відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс". За змістом частини 5 статті 267 Господарського кодексу України у договорі поставки за згодою сторін може бути передбачений порядок відвантаження будь-яким видом транспорту, а також вибірка товарів покупцем.

За частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін; відповідно до частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. При цьому товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.

Термін FCA - "франко-перевізник" означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Згідно із ст. А.4 FCA ІНКОТЕРМС 2000 продавець зобов'язаний надати товар перевізнику або іншій особі, призначеній покупцем або обраній продавцем.

Стаття А.7 FCA ІНКОТЕРМС 2000 передбачає обов'язок продавця надати достатнє повідомлення покупцю про здійснення поставки товару у відповідності зі статтею А.4. На покупця ст. Б.7 FCA ІНКОТЕРМС 2000 покладає обов'язок дати продавцю достатнє повідомлення про назву особи, зазначеної в статті А.4, і, в разі необхідності, визначити вид транспорту, а також дату чи період поставки, і, в разі потреби, пункт у межах місця, де товар повинен бути доставлений перевізнику або іншій особі, зазначеній покупцем.

Стаття 664 ЦК України визначає момент виконання обов'язку продавця передати товар покупцеві. Зокрема, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

У відповідності до п. 3.1. договору, умови поставки товару згідно ІНКОТЕРМС-2000 відображені в специфікації. Згідно з п.2 специфікації №1 до договору умови поставки товару згідно Інкотермс-2000: автомобільним транспортом - FCA, самовивіз з ліцензованих кар"єрів розташованих в радіусі до 40 км від складу Покупця (с.Пукеничі, Стрийського району, Львівської області). Завантаження здійснюється технічними засобами Постачальника.

Позивачем не подано суду жодних документальних доказів, які б свідчили про те, що ним було повідомлено відповідача про реорганізацію (ліквідацію) відповідно до вимог п.10.11 договору, а отже він був позбавлений можливості визначити хто є правонаступником покупця за спірним договором. Позивачем також не подано доказів направлення автомобільного транспорту у місце визначене специфікацією; відсутні докази визначення для одержання товару конкретної уповноваженої особи та видачі їй довіреностей на одержання товаро-матеріальних цінностей.

Лист відповідача від 26.11.12 не може вважатися доказом відмови від виконання зобов"язань, оскільки не містить жодної конкретної інформації про те, що відвантаження товару зупинене на тривалий час, а не на один-два дні. Відповідачем надано суду лист №36 від 15.03.13 р. про можливість відвантаження товару позивачу протягом грудня 2012 року. У даному листі також міститься інформація про те, що Львівським відділенням з видобутку нафти, газу та газового конденсату філії Газопромислове управління "Полтавагазвидобування" не направлялись автотранспортні засоби для вивезення товару.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про виконання відповідачем вимог ст.664 ЦК України та умов договору, в зв"язку з чим у суду відсутні підстави для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 11, 16, 509, 526, 625, 664,692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 173,175, 193, 265, 267 Господарського кодексу України, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

у позові Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліконт" про стягнення 82016 грн. - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.04.13

Суддя Неверовська Л. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"