Постанова

від 18.06.2013 по справі 909/155/13-г

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2013 р. Справа № 909/155/13-г

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Хабіб М.І.

суддів Зварич В.О.

Якімець Г.Г.

при секретарі судового засідання Бараняк Н.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" б/н та б/д

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 12.04.13р.

у справі № 909/155/13-г

за позовом: публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування", м. Київ

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Геліконт", м. Калуш Івано-Франківської області

про стягнення 82016 грн. неустойки

За участю представників:

позивача: не з'явився (належно повідомлений);

відповідача: не з'явився (належно повідомлений).

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 12.04.2013 року у справі № 909/155/13-г (суддя Неверовська Л.М.) відмовлено в задоволенні позовних вимог ПАТ «Укргазвидобування» до ТзОВ «Геліконт» про стягнення 82 016 грн. неустойки (штрафу та пені) за недопоставку товару.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване положеннями ст. ст. 11, 16, 509, 526, 625, 664, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 20, 173, 175, 193, 265, 267 Господарського кодексу України. При прийнятті рішення місцевий суд виходив з того, зокрема, що позивачем не подано доказів повідомлення відповідача про реорганізацію (ліквідацію) відповідно до вимог п.10.11 договору, а отже, відповідач був позбавлений можливості визначити хто є правонаступником покупця за договором; не подано доказів направлення автомобільного транспорту для вивозу товару у місце, визначене специфікацією; відсутні докази визначення уповноваженої особи та видачі їй довіреностей на для отримання товару На думку місцевого господарського суду, лист відповідача від 26.11.2012 не може вважатися доказом відмови від виконання зобов'язань, оскільки не містить жодної конкретної інформації про те, що відвантаження товару зупинене на тривалий час, а не на один-два дні Місцевий суд взяв до уваги. лист №36 від 15.03.13р., поданий відповідачем, про можливість відвантаження товару. Відтак, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення штрафних санкцій.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, вважає рішення таким, що прийняте судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим, просить рішення господарського суду Івано-Франківської області скасувати та постановити нове рішення, яким задоволити позов ПАТ «Укргазвидобування». Скаржник зазначає, що відповідач всупереч нормам чинного законодавства та умовам договору не поставив товар у встановлений строк. Більш того, надіслав листа від 26.11.2012р. про припинення поставки товару, після якого жодного повідомлення про відновлення поставки від відповідача не надходило, тому у позивача не було підстав для направлення автотранспорту для вивозу товару чи призначення уповноваженої особи для його отримання. Звертає увагу суду, що згідно з листом ТОВ «Стрийського ГДСЗ» від 09.04.2013р.№55 відповідач не сплатив йому попередньої плати за товар, який мав бути поставлений ДК «Укргазвидобування», тому в листопаді-грудні 2012р. продукція кар'єру не могла відвантажуватися, оскільки кар'єр працює лише на умовах попередньої плати. Отже, відповідач не вчинив дій, які б свідчили про намір останнього виконати умови договору № ЛВ-353/11-12.

Крім того, позивач зазначає, що перетворення ДК «Укргазвидобування» відбулося 27.12.2012р., тому у відповідача не було жодних об'єктивних причин для невиконання свого обов'язку за договором, оскільки прийняття рішення про перетворення не тягне за собою змін умов договору. З відзиву відповідача вбачається, що відповідачу була відома інформація про перетворення з газети «Урядовий кур'єр» №133. Разом з тим, неповідомлення відповідача про прийняття рішення про перетворення носить інформаційний характер та не забезпечено жодними санкціями і тим більше, не може слугувати підставою для односторонньої відмови від виконання умов договору.

Відповідач у відзиві (вх.05-04/3047/13 від 11.06.2013р.) на апеляційну скаргу спростовує доводи скаржника та зазначає, що позивач всупереч умовам договору, не повідомив відповідача про прийняття рішення про ліквідацію, не надав інформацію щодо кола осіб, уповноважених діяти від імені покупця та обсяг їх повноважень, не визначив та не повідомив відповідача на яких умовах поставки здійснюватиметься поставка кожної окремої партії товару, не виконав свої зобов'язання перед відповідачем щодо надання йому достатнього повідомлення про назву перевізника або іншої призначеної особи, попереднього узгодження обсягу поставки окремої партії товару, тому у відповідача не виникло зобов'язання надати покупцю повідомлення про здійснення поставки товару. При цьому, відповідач пояснює, що не маючи жодних даних від позивача про перевізника чи іншу уповноважену ним особу, попереднього узгодження обсягу поставки окремої партії товару не міг здійснити поставку товару на умовах FCA, чи на умовах самовивозу, в тому числі здійснити закупівлю окремої партії товару по передоплаті, оформити відповідні товаросупровідні документи на товар у строки, встановлені договором.

В судове засідання 18.06.2013р. представники сторін явки повноважних представників не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили, хоча 11.06.2013р. у судовому засіданні були повідомленні під розписку про оголошення перерви до 18.06.2013р. (а.с.154).

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 05.07.2012р. Львівським відділенням з видобутку нафти, газу та газового конденсату філії ГПУ "Полтавагазвидобування" Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (покупець) та ТзОВ "Геліконт" (постачальник) укладено договір поставки №ЛВ-353/11-12, відповідно до умов якого постачальник передає, а покупець приймає і оплачує продукцію (товар), відповідно до специфікації, що додається до договору ї є його невід'ємною частиною.

Умови поставки товару згідно ІНКОТЕРМС-2000 відображені в специфікації (п.3.1 договору).

Пунктом 3.2. договору визначено, що обсяг постачання кожної окремої партії товару визначається в листах покупця (узгоджених до поставки партії товару).

Відповідно до п 3.3. договору датою поставки товару є дата виписки товарно-транспортної накладної або акту приймання-передчі товару підписаного уповноваженими представниками сторін. Строк поставки товару зазначається в специфікації до договору.

Пунктом 7.3. договору передбачено, що за постачання товару неналежної якості або кількості, що не відповідає кількості, передбаченої договором, або некомплектного товару, постачальник (відповідач) виплачує покупцю (позивачу) штраф у розмірі 20% від вартості товару неналежної якості або недостатньої кількості або некомплектного товару.

Пунктом 7.6. договору передбачено, що у разі невиконання постачальником взятих на себе зобов'язань з поставки товару у термін, зазначений у специфікаціях до договору, останній сплачує пеню у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого або недопоставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачує штраф у розмірі 7 % від вартості непоставленого або недопоставленого товару.

Згідно з п. 10.1 договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє в частині поставки товару - до 31 грудня 2012 р., а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання зобов'язань.

Відповідно до п. 10.11 договору сторони зобов'язуються письмово повідомляти одна одну у випадку прийняття рішення про ліквідацію, реорганізацію або банкрутство однієї із сторін у термін не пізніше 3-х календарних днів із дати прийняття такого рішення.

Відповідно до Специфікації №1 від 05.07.2012р. до договору ( додаток №1) підлягає поставці наступний товар:

- пісок - 500куб.м. на суму17 400грн.;

- щебінь фр.5-20 - 500 куб.м. на суму 43800грн.;

- щебінь фр. 20-40- 500куб.м. на суму 42000грн.;

- гравійно - піщана суміш 4500куб.м на суму 221 400грн.

Загальна вартість товару, що поставляється, складає 324 600 грн.( з ПДВ). Термін поставки -червень-грудень 2012р. Оплата - упродовж 30 календарних днів з дати поставки.

Умови поставки товару згідно Інкотермс-2000 : автомобільним транспортом - FCA, самовивіз з ліцензованих кар'єрів, розташованих в радіусі до 40 км від складу покупця (с.Пукеничі, Стрийського району, Львівської області). Завантаження здійснюється технічними засобами постачальника.

На виконання умов договору відповідач поставив позивачу за період з 13.08.2012р. по 26.09.2012р. товар на загальну суму 54 622, 80 грн., що підтверджується видатковими накладними:

- по накладній №РН-0000005 від 13.08.2012р. поставлена гравійно - піщана суміш в кількості 191 куб.м. на суму 9397,20грн;.

-по накладній №РН-0000019 від 31.08.2012р. поставлено пісок - 12 куб.м. та гравійно - піщану суміш 31 куб.м. на загальну суму 1942,80грн.;.

- по накладній №РН-0000005 від 26.09.2012р. поставлена гравійно - піщана суміш -809куб.м на суму 39802,80грн..

- по накладній №РН-0000006 від 26.09.2012р. поставлений пісок 100куб.м. на суму 3480,00грн.

З матеріалів справи (з відзиву відповідача на позов) вбачається та не заперечується сторонами, що поставлений товар позивач оплатив повністю.

Решту товару на суму 269 977,20 грн. відповідач не поставив.

Листом від 26.11.2012р. №12/11 (а.с. 100) відповідач повідомив позивача про те, що змушений зупинити відвантаження продукції за договором на час дії форс мажорних обставин, а саме: у зв'язку із заблокуванням податковими органами реєстрації податкової звітності та податкових накладних товариства в єдиному державному реєстрі..

Поряд з тим, позивач надіслав відповідачу листи №11-407 від 03.12.2012р., №11-409 від 04.12.2012р., в яких вимагав поставити до 31.12.2012р. пісок в кількості 388куб.м., щебінь - 1000 куб.м та гравійно - піщану суміш в кількості 3469 куб.м.2, які залишені відповідачем без задоволення.

Крім того, згідно з наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України «Про реорганізацію Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" від 18.07.2012р.№529 наказано припинити її діяльність шляхом перетворення у Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування", яке визначене правонаступником Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

НАК "Нафтогаз України" виступила одноосібним засновником. Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування", затвердила його статут, який зареєстрований 27.12.2012р., що підтверджено рішенням установчих зборів від 25.12.2012р. та названим статутом, згідно з яким ПАТ "Укргазвидобування" є правонаступником Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

Головою правління ПАТ «Укргазвидобування" 29.12.2012р. затверджене Положення про філію Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" - Газопромислове управління «Полтававгазвидобування», до складу якого входить ряд структурних підрозділів, зокрема, Львівське відділення з видобутку нафти, газу та газового конденсату, що діє на підставі Положення, затвердженого директором ГПУ «Полтававгазвидобування». Витягом з ЄДР, виданим станом на 09.01.2013р. підтверджено, що ПАТ «Укргазвидобування" включене до ЄДР.

Встановивши обставини справи, оцінивши матеріали справи та доводи сторін, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За правопорушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (частина 1 ст. 216 ГК).

Частиною 2 ст.231 ГК встановлено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах, зокрема, за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до абз.2 частини 1 ст.199 ГК до відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (ч.1 ст.546 ЦК).

Відповідно до ч.1 ст.547 ЦК правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

В силу ч.1 ст.548 ЦК виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно із ст..549 ЦК неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 1 та 2 ст.551 ЦК встановлено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Відповідно до ст.612 ЦК боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст..611 ЦК).

Матеріалами справи підтверджено, що 05.07.2012р. сторонами був укладений договір поставки, за умовами якого відповідач брав на себе зобов'язання поставити до кінця грудня 2012р. товар на загальну суму 324 600 грн. (з ПДВ). Відповідач виконав свої зобов'язання частково, поставив в серпні-вересні 2012р. товар на суму 54 622, 80 грн., який позивач оплатив повністю. Решту товару на суму 269 977,20 грн. відповідач не поставив. Більш того, листом від 26.11.2012р.(а.с. 100) відповідач повідомив позивача про зупинення відвантаження продукції за договором, посилаючись на дії податкових органів щодо відповідача як на форс мажорні обставини. Однак, такі посилання відповідача суперечить нормам ст..617 ЦК України. Крім того, жодних доказів на підтвердження цих доводів відповідач суду не подав, як і не подав доказів того, що після надсилання названого листа він повідомляв позивача про можливість поставки товару, хоча позивач надіслав йому вимоги 03.12.2012р. та 04.12.2012р. про поставку решти товару, що не заперечується відповідачем та підтверджено представником відповідача в судовому засіданні. Названі обставини спростовують висновки місцевого суду та доводи відповідача та свідчать про обґрунтованість доводів позивача, що у нього не було підстав для направлення автотранспорту для вивозу товару чи призначення уповноваженої особи для його отримання.

Поряд з тим, як вбачається з матеріалів справи, продукція, яку мав поставити відповідач позивачу, мала відвантажуватися з кар'єру ТзОВ «Стрийський ГДСЗ». Листом від 09.04.2013р. №55 ТзОВ «Стрийський ГДСЗ» повідомив позивача, що він працює виключно на умовах попередньої плати, без якої вивезення продукції з кар'єру не відбувається. Однак, в листопаді -грудні 2012р.ТзОВ «Геліконт» не сплатив передньої плати за продукцію, хоча ТзОВ «Стрийський ГДСЗ» мало можливість відпускати продукцію для ТОВ «Геліконт» у випадку здійснення останнім попередньої оплати ( лист в матеріалах справи , а.с. 125).

Названий лист місцевий суд безпідставно не взяв до уваги, водночас, взяв до уваги інший лист ТзОВ «Стрийський ГДСЗ» №36 від 15.03.2013р.(а.с. 116), в якому він повідомив відповідача про те, що в грудні 2012р. в нього була наявна продукція та можливість її відвантаження в обсягах 500куб.м.в робочий день.

Апеляційний суд погоджується з доводами скаржника та відхиляє доводи відповідача про те, що позивач не повідомив його про реорганізацію, оскільки сторону за договором - Дочірню компанію "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" не було ліквідовано, а відбулась реорганізація, шляхом перетворення Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в ПАТ "Укргазвидобування" , що є правонаступником всіх прав та обов'язків дочірньої компанії. Така реорганізація відбулась лише 27.12.2012р., відтак, відповідач мав можливість поставити товар договору стороні за договором. Крім того, неповідомлення відповідача про прийняття рішення про перетворення не може бути підставою для односторонньої відмови від виконання договору та для звільнення від відповідальності за невиконання своїх зобов'язань за договором..

В судовому засіданні представники сторін підтвердили, що на виконання умов договору від 05.07.2012р.іншого товару, крім товару на суму 54 622, 80 грн., відповідач не поставляв позивачу.

За недопоставку товару умовами договору передбачено сплату штрафу в розмірі 20% від вартості недопоставленого товару ( п.7.3), пені в розмірі 0.1 % від вартості непоставленого або недопоставленого товару за кожен ж день прострочення, а за прострочення поставки понад 30 днів - додаткову сплату штрафу в розмірі 7% від цієї вартості (п.7.6 договору).

Таким чином , апеляційний суд вважає висновок місцевого суду про відсутність підстав для стягнення неустойки помилковим, а доводи відповідача необґрунтованими.

Разом з тим , позивач заявив до стягнення неустойку в сумі 82 016,00 грн., з якої: 57 595,44грн. - штраф 20%, 4260,78грн. - пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ 15% за період прострочення 31 день( з 01.01.2013р. по 31.01.2013р.) та 20159,80грн. - 7 % штрафу за прострочення поставки понад 30 днів.

Названа неустойка нарахована від вартості непоставленого товару 287977,20грн.

Однак, такий розрахунок є неправильним, оскільки матеріалами справи підтверджено, що відповідач непоставив товар на суму 269 977,20 грн.(324 600, 00- 54 622, 80). Крім того, пеня нарахована в більшому розмірі, ніж встановлено договором.

Відтак, неустойка нараховується від вартості непоставленого товару в сумі 269 977,20грн. та становить75186,79грн, з якої:

53995.44 - штраф 20% (269 977,20грн. х 20%);

2292,95 грн. -пеня в розмірі 0.1 % за 31 день прострочення від суми 269 977,20грн;

18898,40грн. - штраф 7%за прострочення поставки понад 30 днів (269 977,20грн. х 7%).

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу вимог ст.ст. 33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

На підставі викладеного апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, що привело до помилкового висновку про відмову в задоволенні позову. Відтак, рішення місцевого суду належить скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задоволити частково, стягнути з відповідача на користь позивача 75 186,79грн. неустойки.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу задоволити частково.

Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 12.04.2013 року у справі № 909/155/13-г скасувати. Постановити нове рішення, який позов задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліконт", ідент.код35803413, місцезнаходження.77300, Івано-Франківська область, м. Калуш, вул. Івано-Франківська,2, на користь Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування", ідент.код 30019775, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Курдявська, буд. 26/28, -75186,79грн. неустойки та 1503,73 грн. судового збору.

В задоволенні решти вимог відмовити.

3 . Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліконт", ідент. код 35803413, місцезнаходження.77300, Івано-Франківська область, м. Калуш, вул. Івано-Франківська,2, на користь Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування", ідент. код 30019775, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Курдявська, буд. 26/28 - 788,85 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

5. Справу повернути до місцевого господарського суду.

Постанова підписана 20.06.2013р.

Головуючий-суддя Хабіб М.І.

суддя Зварич В.О.

суддя Якімець Г.Г.