Ухвала

від 16.04.2013 по справі 2а-7617/10/12/0170

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2013 року м. Київ К/9991/49511/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Суддя-доповідач:Вербицька О.В. Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В. розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.09.2010 р.

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2012 р.

у справі № 2а-7617/10/12/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ШЕН»

до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ШЕН» (далі - позивач, ТОВ «ШЕН») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим (далі - відповідач, ДПІ в Сімферопольському районі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.09.2010 р. позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ в Сімферопольському районі № 0000231701/0 від 24.02.2010 р., № 0000231701/1 від 24.03. 2010 р., № 0000231701/2 від 06.05.2010 р.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2012 р. постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.09.2010 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ДПІ в Сімферопольському районі, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.09.2010 р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2012 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ в Сімферопольському районі провела планову виїзну перевірку ТОВ «ШЕН» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.06 р. по 30.09.09 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.06 р. по 30.09.09 р., за результатами якої складено акт № 226/23-02/32752838 від 18.02.2010 р.

В акті перевірки зазначено, що операція по внесенню до статутного капіталу ТОВ «ШЕН» у не грошовій формі учасником (засновником) Товариства ОСОБА_5 26 лютого 2007 року на загальну суму 200 000,00 грн. є продажем майна, що у відповідності до вимог пункту 1.2 статті 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» є доходом. На підставі підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 Закону «Про податок з доходів фізичних осіб» ТОВ «ШЕН» є податковим агентом, який повинен був утримати податок з вартості мана.

24.02.2010 р. ДПІ в Сімферопольському районі прийняла податкове повідомлення - рішення № 0000231701/0, яким визначила позивачу податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у сумі 30 000,00 грн., у тому числі 10 000,00 грн. - основний платіж, 20000,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі - Закон) дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Як правильно встановили суди попередніх інстанцій, під час внесення засновником ОСОБА_5 до статутного капіталу нерухомого майна між нею та позивачем не виникло операції з продажу майна.

При цьому правовідносини між засновником та Товариством мають зовсім іншу правову природу - це правовідносини, пов'язанні з набуттям корпоративних прав.

У відповідності до підпункту 9.6.2 пункту 9.6 статті 9 Закону придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного фонду юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.

Проте, за правилами вказаної норми Закону оподаткуванню підлягає не операція з придбання інвестиційного активу, а інвестиційний прибуток, який розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу, з урахуванням норм підпункту 9.6.4 цього пункту.

Відповідно до пункту 3.1 статті 3 Закону об'єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний оподатковуваний дохід; чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року; доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті.

Загальний місячний оподатковуваний доход від здійснення платником операцій з корпоративними правами, визначається у відповідності із положеннями підпункту 4.2.13 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», відповідно до якого до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається інвестиційний прибуток від здійснення платником податку операцій з корпоративними правами.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що саме інвестиційний прибуток є об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб, а не вартість нерухомого майна - внеску у статутний фонд Товариства його засновником.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняті податковим органом спірні податкові повідомлення-рішення є неправомірними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.09.2010 р. та ухвала Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2012 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби відхилити.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.09.2010 р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2012 р. залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов