Постанова

від 15.04.2013 по справі 812/2617/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 квітня 2013 року Справа № 812/2617/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Агевича К.В.,

при секретарі судового засідання Чуванову А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного багатопрофільного підприємства Хімреммонтаж до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 14.06.2012 № 0001082310, від 12.11.2012 № 0000012230,-

ВСТАНОВИВ:

15.03.2013 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного багатопрофільного підприємства Хімреммонтаж (далі - ПБП Хімреммонтаж , позивач) до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби (далі - Алчевська ОДПІ Луганської області ДПС, податковий орган, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 14.06.2012 № 0001082310, від 12.11.2012 № 0000012230.

18.03.2013 ухвалою Луганського окружного адміністративного суду за вказаним адміністративним позовом було відкрито провадження і призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві посилається на те, що на підставі акту Алчевської ОДПІ Луганської області ДПС від 29.03.2012 №110/231/32149321 документальної позапланової невиїзної перевірки ПБП Хімреммонтаж з питань правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ Полтаватехсервіс XXI В за період з 01.07.2011 по 30.09.2011 вказаним податковим органом 14.06.2012 було прийняте податкове повідомлення-рішення №0001082310 про визначення позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток в сумі 63504,00 (шістдесят три тисячі п'ятсот чотири грн.).

Також 19.10.2012 Алчевською ОДПІ Луганської області ДПС було проведено позапланову невиїзну перевірку ПБП Хімреммонтаж по взаємовідносинам з тим же контрагентом, однак з податку на додану вартість за період з 01.06.2011 по 30.06.2011, та на підставі акту від 19.10.2012 №1394/223/32149321 винесено податкове повідомлення-рішення від 12.11.2012 № 0000012230 про визначення позивачу податкових зобов'язань з ПДВ в сумі 62740,00 грн. (шістдесят дві тисячі сімсот сорок грн.) та застосування штрафних санкцій в сумі 1,00 грн.

Позивач зазначає, що висновок податкового органу про заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість мотивований тим, що підприємство включило у відповідних податкових періодах до складу валових витрат та податкового кредиту витрати та ПДВ на підставі первинних документів, підписаних від імені виконавця робіт особою, не уповноваженою платником податку здійснювати поставку робіт та складати податкові накладні. Висновки акту перевірки також мотивовані рядом інших обставин: відсутністю контрагента - ТОВ Полтаватехсервіс XXI В за юридичною адресою, відсутністю у цього підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання товарно-матеріальних цінностей, надання послуг чи виконання робіт в силу відсутності персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів.

Також позивач вказує на те, що в обґрунтування твердження про підписання первинних документів не уповноваженою особою з боку ТОВ Полтаватехсервіс XXI В Алчевська ОДПІ Луганської області ДПС наводить висновок експертного дослідження від 17.11.11 № 175 начальника сектору технічної експертизи документів та почерку НДЕКЦ ГУМВС України в Донецькій області, який, на думку позивача, складений з грубим порушенням законодавства, і, як наслідок, є неналежним та недопустимим доказом по справі.

Тому позивач вважає зазначені висновки перевірок Алчевської ОДПІ Луганської області ДПС такими, що суперечать діючому законодавству, та не погоджується з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позові (а.с. 4-7), а також відзиві на заперечення відповідача (а.с.226).

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав, проти адміністративного позову заперечував у повному обсязі, надав пояснення аналогічні вказаним у письмових запереченнях на позовну заяву (а.с.106-107) і просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Відповідно до Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий Кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (надалі - ПК України).

Позивач - приватне багатопрофільне підприємство Хімреммонтаж зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області 15.10.2002 за номером 13841070007001633, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №720404, ідентифікаційний код юридичної особи 32149321 (а.с.68).

Як вбачається з матеріалів справи, позивача 12.11.2010 зареєстровано платником податку на додану вартість свідоцтво № 100309649 від 12.11.2010, індивідуальний податковий номер - 321493212067 (а.с.169). Позивач - ПБП Хімреммонтаж 28.10.2002 взятий на облік в органах державної податкової служби за № 6065\10 (а.с. 168).

Відповідно до п. п. 41.1.1 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби України - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2. цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Згідно статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу податкової служби.

Відповідно до п.п. 75.1.2. ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідач - Алчевська об'єднана державна податкова інспекція Луганської області Державної податкової служби в розумінні ст.3 КАС України є суб'єктом владних повноважень.

На підставі направлення від 14.03.2012 № 553/231-08 виданого податковим органом, наказу Алчевської ОДПІ Луганської області ДПС від 14.03.2012 № 15 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПБП Хімреммонтаж з питання правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ Полтаватехсервіс ХХІ В (код за ЄДРПОУ 33315134) за період з 01.06.2011 по 30.06.2011. Направлення від 14.03.2012 № 553/231-08 та копію наказу від 14.03.2012 № 15 надіслано за юридичною адресою підприємства поштою рекомендованим відправленням від 15.03.2012 та отримано 19.03.2012. (а.с.213, 215, 218-220).

На підставі направлення від 07.09.2012 № 11496/223, виданого податковим органом, наказу Алчевської ОДПІ Луганської області ДПС від 04.10.2012 № 579 відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка приватного багатопрофільного підприємства Хімреммонтаж з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Полтаватехсервіс ХХІ В (код за ЄДРПОУ 33315134) за період з 01.06.2011 по 30.06.2011. Направлення на перевірку від 07.09.2012 № 11496/223 надіслано за юридичною адресою підприємства поштою рекомендованим відправленням від 13.09.2012 та отримано 17.09.2012 уповноваженою особою Драчуком. Копію наказу від 04.10.2012 № 579 вручено 04.10.2012 під розписку директору ПБП Хімреммонтаж Драчуку І.В. (а.с.204, 214, 216, 217).

За результатами перевірок податковим органом встановлені порушення, які відображені в актах від 29.03.2012 №110/231/32149321 (а.с. 205-212) та від 19.10.2012 №1394/223/32149321 (а.с. 197-203), в яких вказано на порушення:

- відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу робіт (послуг) за період з 01.07.11 по 30.09.11, які підпадають під визначення до п.22.1, 185.1 Податкового кодексу України;

- п.п. 14.1.27, п.п.14.1.56, п.п.14.1.185 п.14.1 ст.14, п.22.1 ст.22, п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України - встановлено заниження податку на прибуток в сумі 63504,00 грн., в тому числі за ІІІ квартал 2011 - 63504,00 грн. (а.с.212).

- п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України та п.16 Порядку складання податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 21.12.2010 №969, в результаті чого ПБП Хімреммонтаж занижено податок на додану вартість за період з 01.06.2011 по 30.06.2011 по взаємовідносинам з ТОВ Полтаватехсервіс ХХІ В у сумі 62740,00 грн.

В подальшому на підставі акту від 29.03.2012 №110/231/32149321 Алчевською ОДПІ Луганської області ДПС винесено податкове повідомлення-рішення від 14.06.2012 №0001082310 (а.с.16), та на підставі акту від 19.10.2012 №1394/223/32149321 винесено податкове повідомлення-рішення від 12.11.2012 № 0000012230 (а.с.24).

Підстави та порядок проведення перевірки позивачем не заперечуються.

Надаючи оцінку обґрунтованості позовних вимог, суд виходить з наступного.

Розділом ІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на прибуток підприємств.

Пунктом 139.1.9. ст. 139 ПК України до складу витрат, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку віднесено витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності із статтею 187 Податкового кодексу України:

- датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (пункт 187.1);

- датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення. Датою виникнення податкових зобов'язань за операціями з постачання послуг нерезидентами, місцем надання яких є митна територія України, є дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше (пункт 187.8);

- попередня (авансова) оплата вартості товарів, що експортуються чи імпортуються, не змінює значення сум податку, які відносяться до податкового кредиту або податкових зобов'язань платника податку, такого експортера або імпортера (пункт 187.11).

У відповідності із статтею 198 Податкового кодексу України:

- право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (пункт 198.1);

- датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2);

- податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3);

- якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (пункт 198.4);

- не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка згідно з пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Пункт 44.1. ст.44 ПК України визначає, що цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Вищим адміністративним судом України у листі від 02.06.11 № 742/11/13-11 зазначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати рух активів у процесі здійснення господарської операції, при цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

В судовому засіданні було встановлено, що позивачем було укладено з ТОВ Полтаватехсервіс ХХІ контракт підряду № 36 від 01.06.2011 (а.с 26). Предметом вказаного контракту є виконання ремонтно - монтажних робіт на ПАО Алчевськкокс .

Факт виконання ремонтно-монтажних робіт за вказаним контрактом підтверджується актами виконаних робіт форми КБ-2в (а.с. 32-41) довідками про вартість виконаних робіт КБ-3 (а.с. 60-61). На підтвердження отримання вищезазначених робіт ПАО Алчевськкокс були складені акти прийому-передачі робіт (а.с. 130-167 ).

Також фактичне здійснення господарських операцій було оформлене податковими накладними (а.с. 42,59). Оплата послуг здійснювалася у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів з банківського рахунку, що підтверджується платіжними дорученнями ( а.с. 43-52).

Вказані господарські операції відображено у відповідних деклараціях з податку на додану вартість та з податку на прибуток. (а.с. 170-171, 174-175, 178-184).

Податкові накладні внесено до реєстру виданих та отриманих податкових накладних (а.с. 172-173,175-177).

Сумнівів щодо достовірності вищевказаних документів, їх оформлення у суду не виникає.

Доводи представника відповідача про те, що податкові накладні від ТОВ Полтаватехсервіс ХХІ неналежним чином оформлено, з посиланням на висновок експерту від 17.11.20011 № 675 (а.с. 113-116), не заслуговують на увагу суду, так як вказаний висновок не містить тверджень про те, що податкові накладні підписано не ОСОБА_2, а іншою особою, натомість вказано що надані підписи не тотожні.

Посилання відповідача на неможливість залучення позивачем субпідрядних організацій для виконання робіт по контракту № 36 від 01.06.2011 у зв'язку з відсутністю такого у контракті, суперечать вимогам ст. 838 ЦК України.

Твердження відповідача щодо безтоварності господарських операцій у зв'язку з неможливістю проведення зустрічної звірки з ТОВ Полтаватехсервіс ХХІ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням, про що внесено відповідний запис до ЄДР, спростовується витягом від 29.03.2013 (а.с. 192-194).

Посилання відповідача на відсутність у позивача журналу обліку форми КБ-6, передбачених наказом Мінрегіонбуду від 31.12.2010р. № 573 Про затвердження нової редакції Методичних рекомендацій з формування собівартості будівельно-монтажних робіт є необґрунтованим. Так вказаний наказ не зареєстровано у Міністерстві юстиції України і тому він не може вважатися нормативно - правовим актом обов'язковим для виконання. Із змісту даного наказу вбачається що він носить рекомендаційний характер. Натомість, як встановлено у судовому засіданні, позивач використовує в бухгалтерському обліку виконаних монтажних та ремонтних робіт інструкцію про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 N 291, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 за N 893/4186, та стандарти бухгалтерського обліку, зокрема рахунки 631 Розрахунки з постачальниками та 361 Розрахунки з замовниками які є обов'язковими для всіх підприємств, і в яких відображено вказані операції з ТОВ Полтаватехсервіс ХХІ (а.с. 185-191).

Як встановлено ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу (ч.1). До того ж якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. (ч.6).

Як вбачається з наведених вище та досліджених судом доказів, у позивача наявні всі належним чином оформлені документи, які підтверджують зв'язок витрат по операціях з ТОВ Полтаватехсервіс ХХІ з господарською діяльністю підприємства, тому позивач має право й на податковий кредит з ПДВ, підставою для нарахування якого є податкові накладні, які видані особами, які продавали товар/виконували роботи/надавали послуги, та оформлені відповідно до чинного законодавства, а також на включення здійснених витрат до складу витрат, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку.

Таким чином, позовні вимоги приватного багатопрофільного підприємства Хімреммонтаж в частині скасування прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень № 0001082310 від 14.06.2012 і № 0000012230 від 12.11.2012 обґрунтовані та підтверджені належними доказами, а тому підлягають задоволенню.

Разом із тим, заявляючи вимогу про визнання протиправним спірного податкового повідомлення-рішення та водночас, про його скасування, позивачем не враховано, що ним оскаржується правовий акт індивідуальної дії і способом захисту його порушеного права має бути вимога про скасування зазначеного податкового повідомлення - рішення, яка була фактично заявлена позивачем, в той час як визнання його протиправним є, по суті, зайво вжитим судом заходом.

Враховуючи викладене, а також те, що приписами ст. 55 Податкового кодексу України передбачено можливість скасування податкових повідомлень-рішень податкового органу, позовні вимоги в частині визнання протиправними податкових повідомлень-рішень задоволенню не підлягають.

Представником відповідача у ході судового розгляду справи не доведено правомірності своїх висновків викладених в запереченнях.

Отже, виходячи з вищенаведеного суд вважає, що позовні вимоги приватного багатопрофільного підприємства Хімреммонтаж підлягають частковому задоволенню.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 15 квітня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 16 квітня 2013 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд :

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги приватного багатопрофільного підприємства Хімреммонтаж до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 14.06.2012 № 0001082310, від 12.11.2012 № 0000012230 задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції від 14.06.2012 № 0001082310 і № 0000012230 від 12.11.2012.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанову складено у повному обсязі 16 квітня 2013 року.

Суддя К.В. Агевич