Ухвала

від 03.07.2013 по справі 812/2617/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Агевич К.В.

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2013 року справа №812/2617/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Губської Л.В.,

суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2013 року в адміністративній справі за позовом Приватного багатопрофільного підприємства «Хімреммонтаж» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з даним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби від 14.06.2012 р. № 0001082310 про визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток в сумі 63504,00 грн. та № 0000012230 від 12.11.2012 р. про визначення податкових зобов'язань з ПДВ в сумі 62740,00 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 1,00 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2013 року позов задоволено частково, а саме скасовано податкові повідомлення-рішення Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції від 14.06.2012 р. № 0001082310 і № 0000012230 від 12.11.2012 р., в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. На обґрунтування апеляційної скарги наполягає на правомірності своїх дій і зазначає,що під час проведення перевірки позивача було встановлено відсутність у підприємства підстав для декларування зазначених сум податкового кредиту у зв'язку з відсутністю належним чином оформлених податкових накладних по зазначеним сумам податку на додану вартість. Апелянт також наголошує на тому, що факт відсутності за місцезнаходженням контрагента позивача ТОВ «Полтаватехсервіс ХХІ В», а також відсутність на цьому підприємстві техніки, працівників та інших засобів, необхідних для здійснення господарської діяльності, дає підстави стверджувати, що останнє не могло здійснювати фінансово-господарську діяльність.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду сторони до суду не прибули, при цьому, позивач просив справу розглянути у відсутність його представника, тому відповідно до ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи здійснено у письмовому провадженні за наявними матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду дійшла до наступного.

Так, судом установлено і підтверджується матеріалами справи, що Приватне багатопрофільне підприємство «Хімреммонтаж» зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області 15.10.2002 за номером 13841070007001633, є платником податку на додану вартість, перебуває на податковому обліку в Алчевській ОДПІ.

На підставі направлення від 07.09.2012 № 11496/223 та наказу від 04.10.2012 № 579 посадовими особами Алчевської ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного багатопрофільного підприємства «Хімреммонтаж» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість і податку на прибуток підприємств по взаємовідносинам з ТОВ «Полтаватехсервіс ХХІ В» за період з 01.06.2011 по 30.06.2011. та з 01.07.11 по 30.09.2011, за результатами якої податковим органом встановлені порушення, які відображені в актах від 29.03.2012 №110/231/32149321 та від 19.10.2012 №1394/223/32149321, а саме:

- відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу робіт (послуг) за період з 01.07.11 по 30.09.11, які підпадають під п.22.1, 185.1 Податкового кодексу України;

- п.п. 14.1.27, п.п.14.1.56, п.п.14.1.185 п.14.1 ст.14, п.22.1 ст.22, п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України - встановлено заниження податку на прибуток в сумі 63504,00 грн., в тому числі за ІІІ квартал 2011 - 63504,00 грн.,

- п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України та п.16 Порядку складання податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України 21.12.2010 №969, в результаті чого занижено податок на додану вартість за період з 01.06.2011 по 30.06.2011 по взаємовідносинам з ТОВ «Полтаватехсервіс ХХІ В» у сумі 62740,00 грн.

При цьому, висновки податкового органу ґрунтуються на відсутності у позивача належним чином оформлених первинних документів.

На підставі акта перевірки від 29.03.2012 №110/231/32149321 Алчевською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 14.06.2012 №0001082310, яким збільшено суму податкового зобов»язання з податку на прибуток підприємств в сумі 63504,00 грн., а на підставі акта перевірки від 19.10.2012 №1394/223/32149321 - податкове повідомлення-рішення від 12.11.2012 № 0000012230, яким збільшено суму грошового зобов»язання з податку на додану вартість в сумі 62740,00 грн. та застосовано штраф у розмірі 1,0 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування , їхніх посадових і службових осіб, інших суб»єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб»єктів владних повноважень адміністративні суду перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несправедливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, як суб»єкт владних повноважень, не довів суду правомірність прийнятих ним оскаржуваних рішень, при цьому, суд посилався на наступне.

Так, відповідно до п. 139.1.9. ст. 139 Податкового кодексу України, до складу витрат, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку віднесено витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно зі ст.187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення. Датою виникнення податкових зобов'язань за операціями з постачання послуг нерезидентами, місцем надання яких є митна територія України, є дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше, при цьому, попередня (авансова) оплата вартості товарів, що експортуються чи імпортуються, не змінює значення сум податку, які відносяться до податкового кредиту або податкових зобов'язань платника податку, такого експортера або імпортера.

Згідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було укладено з ТОВ «Полтаватехсервіс ХХІ» контракт підряду № 36 від 01.06.2011, предметом якого є виконання ремонтно - монтажних робіт на ПАО «Алчевськкокс».

На підтвердження факту виконання умов даного контракту позивачем надані і досліджені судом акти виконаних робіт форми КБ-2в, довідки про вартість виконаних робіт КБ-3, акти прийому-передачі робіт, податкові накладні, платіжні доручення про перерахування грошових коштів, декларації з податку на додану вартість та з податку на прибуток, які, в свою чергу, внесені до реєстру виданих та отриманих податкових накладних.

На погляд судової колегії, суд першої інстанції правомірно прийняв у якості належних та допустимих доказів наведені документи, які наявні в матеріалах справи, оскільки вони відповідають вимогам законодавчого визначення поняття «первинний документ» згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідно до якого первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно норм п.201.8. ст..201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

На момент укладення контракту №36 від 01.06.2011року ТОВ «Полтаватехсервіс ХХІ» перебував в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.30-31), мав ліцензію на проведення будівельної діяльності (а.с.27), був зареєстрованим платником податку на додану вартість (а.с.28-29), що підтверджує правомірність його дій щодо складання податкових накладних по операціям з постачання товарів/послуг відповідно до зазначеного контракту.

Згідно з п.201.10. Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судова колегія погоджує висновок суду першої інстанції щодо наявності у позивача всіх належним чином оформлених документів, які підтверджують зв'язок витрат по операціях з ТОВ «Полтаватехсервіс ХХІ» з господарською діяльністю підприємства, що давало йому право як на податковий кредит з ПДВ, так і на включення здійснених витрат до складу витрат, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку.

Крім того, податкове законодавство не ставить у залежність право позивача на формування податкового кредиту та на бюджетне відшкодування від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту та бюджетного відшкодування поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб. Вимога щодо надмірної сплати податку на додану вартість як необхідної умови повернення з бюджету сум цього податку його платникові, стосується саме цього платника і сплати саме ним податку у ціні придбання товарів (послуг) їх постачальникам.

Доводи апелянта стосовно неможливості вважати належними надані первинні документи, оскільки вони підписані не уповноваженою особою, про що свідчить висновок експерта, не заслуговують на увагу з огляду, оскільки з вказаного висновку експерта (а.с.113) вбачається, що почеркознавчу експертизу проведено по кримінальній справі №10/11/8017, тому безпідставно вважати цей висновок належним доказом у даній справі.

До того ж, незрозуміло, відносно якої особи порушено цю кримінальну справу та за фактом скоєння якого злочину.

Таким чином, суд вважає, що висновки відповідача повністю ґрунтуються на сумнівах та припущеннях, що є недопустимим у податкових правовідносинах, які не доведені у встановленому порядку і які суд не приймає з огляду на положення частини другої статті 71 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи і постанову прийнято у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування судового рішення колегія суддівне вбачає.

Керуючись ст.ст.195,197,198,200,205,206,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2013 року- залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2013 рокув адміністративній справі № 812/2617/13-а- залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п»ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий: Л.В.Губська

Судді: Т.Г. Арабей

І.В. Геращенко