Постанова

від 17.04.2013 по справі 01/154/7-48

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2013 року Справа № 01/154/7-48

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М. В., суддів Васищака І. М., Палій В. М., за участю представників сторін Л. Солодрай (керівник), В. Литвин (дов. від 04.04.13);, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного малого підприємства "Зодчий" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 4 лютого 2013 року у справі № 01/154/7-48 за позовом приватного малого підприємства "Зодчий" до товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт" про стягнення 2 062 518 грн. 24 коп.,

ПОСТАНОВИВ: У листопаді 2009 року приватне мале підприємство "Зодчий" звернулось до господарського суду Волинської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт" про стягнення 1 582 310 грн. 84 коп. заборгованості за виконані упродовж липня, серпня і вересня 2008 року будівельні роботи по реконструкції молокозаводу під фабрику морозива; 153 009 грн. 45 коп. пені за період з 11 червня 2009 року по 1 грудня 2009 року, 47 469 грн. 32 коп. річних за період з 1 грудня 2008 року по 1 грудня 2009 року та 279 728 грн. 63 коп. індексу інфляції (з урахуванням уточнених позовних вимог) з підстав порушення зобов'язання.

Відповідач позов не визнав.

Рішенням господарського суду Волинської області від 31 березня 2010 року (суддя І. Якушева) позов задоволено в частині стягнення 1582310 грн. 84 коп. заборгованості, 21 588 грн. 79 коп. річних і 39 557 грн. 77 коп. індексу інфляції; у решті позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 4 лютого 2013 року рішення скасовано і в позові відмовлено з мотивів безпідставності вимог.

Приватне мале підприємство "Зодчий" просить постанову скасувати з підстав неправильного застосування господарським судом статей 193, 317, 318 і 321 Господарського кодексу України, статей 11, 525, 526, 629, 837, 859, 882 і 884 Цивільного кодексу України, положень постанови Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 року № 923 "Про затвердження Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів", статей 4 2 , 4 3 , 33, 34, 41, 104 Господарського процесуального кодексу України та залишити в силі рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліт" проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Господарським судами встановлено, що 5 квітня 2007 року сторони уклали договір підряду (далі - договір), відповідно до умов якого позивач (підрядник) зобов'язався виконати за завданням відповідача (замовник) будівельно-ремонтні роботи (реконструкція молокозаводу під фабрику морозива) на об'єктах за адресою: м. Сміла, вул. Рози Люксембург, 4, а замовник - прийняти та оплатити виконану роботу.

Умовами договору сторони погодили, що роботи проводяться поетапно, кожен етап визначається замовником в усній формі та доводиться до підрядника за три дні до початку роботи; замовник зобов'язується прийняти виконану роботу в строк не пізніше 10 днів після її завершення і здійснити остаточний розрахунок за неї відповідно до акта виконаних робіт; замовник за виконання робіт сплачує підряднику попередню суму, яка вказується підрядником у рахунку, по виконанню роботи замовник проводить остаточний розрахунок за неї у випадку непередбачених підрядником робіт; у ході виконання робіт сторони можуть змінити умови оплати з урахуванням інтересів кожного з них; договір вступає в дію з моменту підписання його сторонами і є чинним до 31 грудня 2007 року (пункти 1.2, 2.1, 4.1, 4.2, 4.2, 5.1 договору). Додатковою угодою від 30 грудня 2007 року сторони продовжили термін договору до 31 грудня 2008 року.

Виконання підрядником робіт упродовж квітня 2007 року - жовтня 2008 року контрагенти оформили актами приймання виконаних робіт. Замовник відмовився оплатити роботи, виконані підрядником у липні-серпні 2008 року на суму 1 340 926 грн. 80 коп. і вересні 2008 року на суму 1121629 грн. 20 коп., оформлені відповідними актами приймання-передачі, з тих підстав, що акти не підписував, акти були підписані не уповноваженою особою, складені дефектні акти від 27 серпня 2007 року, від 11 травня і 17 грудня 2009 року.

Комісією за участю представника товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт" 16 березня 2009 року складено Акт готовності об'єкта до експлуатації, у відповідності з яким реконструкція об'єкту закінчена і останній готовий до експлуатації.

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області 27 березня 2009 року видано Свідоцтво про відповідність об'єкта проектній документації, державним стандартам, нормам і правилам.

Місцевий господарський суд, визнавши акти приймання-передачі належними і допустимими доказами, що підтверджують факт виконання робіт, задовольнив позов.

Переглядаючи рішення в апеляційному порядку, господарський суд призначив будівельно-технічну експертизу, за висновками якої встановив, що вартість фактично виконаних робіт, згідно актів виконаних робіт за липень, серпень і вересень 2008 року становить 376 515 грн. і, враховуючи сплату відповідачем за виконані роботи 880 245 грн. 16 коп., дійшов висновків про відсутність боргу та відмовив у позові.

Проте таких висновків господарський суд апеляційної інстанції дійшов без урахування всіх обставин справи і вимог закону.

Укладений сторонами договір за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.

Відповідно до статті 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

За змістом статті 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її, і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків, негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Частиною 1 статті 877 Цивільного кодексу України встановлено, що підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Відповідно до частини 1 статті 882 Цивільного кодексу України, замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті, і він підписується другою стороною (частина 4 статті 882 Кодексу).

Частиною 5 статті 321 Господарського кодексу України встановлено, що якщо договором не передбачено попередньої оплати виконаної роботи або окремих їх етапів, замовник зобов'язаний сплатити підряднику зумовлену договором ціну після остаточної здачі об'єкта будівництва, за умови, що робота виконана належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно з частиною 4 статті 879 Цивільного кодексу України, оплата робіт проводиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Відповідно акта № 1 позивач у липні-серпні 2008 року виконав будівельні роботи на суму 1 340 926 грн. 80 коп., які оплачені відповідачем частково на суму 880 245 грн. 16 коп., а відповідно до акта за вересень 2008 року будівельні роботи виконано позивачем на суму 1 121 629 грн. 20 коп., які відповідач не сплатив.

Вказані акти приймання виконаних підрядних робіт підписані представниками обох сторін без застережень.

Висновок суду апеляційної інстанції про відсутність у відповідача заборгованості перед позивачем за актами приймання виконаних робіт за липень, серпень і вересень 2008 року ґрунтується виключно на висновку судової будівельно-технічної експертизи від 12 листопада 2012 року №571/1153/1154/1155-БТ/12-23 у частині досліджень обсягів робіт у приміщеннях виробничих корпусів № 1 та № 2 фабрики виробництва морозива.

Надавши перевагу одному доказу, суд апеляційної інстанції не дав правової оцінки іншим доказам у справі в контексті умов договору та положень чинного законодавства, яке регулює правовідносини з підряду.

Клопотання відповідача про проведення судової експертизи пов'язувалося з виявленням прихованих недоліків робіт, які не могли бути встановлені при звичайному способі їх прийняття. Проте, поряд з цим питанням, перед експертом були порушені питання щодо обсягів робіт. Експертиза не встановила прихованих недоліків при виконанні робіт на об'єкті і дала оцінку обсягам робіт у корпусах № 1 і № 2 об'єкту.

Водночас, крім факту прийняття підрядником будівельних робіт, факт їхнього виконання підрядником підтверджується й Актом комісії від 16 березня 2009 року про готовність об'єкта до експлуатації, підписаним, у тому числі, представником відповідача без зауважень, та Свідоцтвом про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, державним стандартам, нормам і правилам, виданим 27 березня 2009 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області.

Також господарський суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що обсяги робіт, вказані в актах приймання виконаних підрядних робіт за липень, серпень і вересень 2008 року не співпадають з обсягами, які були предметом дослідження експерта, а також можливість їхнього виконання за усною вказівкою замовника.

Враховуючи положення статей 853 і 882 Цивільного кодексу України, які визначають дії сторін під час прийняття виконаних робіт, вимоги статті 321 Господарського кодексу України, статті 879 Цивільного кодексу України щодо обов'язку оплатити прийняті замовником без зауважень виконані підрядником роботи, умови пунктів 1.2., 2.1., 4.2. договору підряду, які визначають обов'язок замовника довести до підрядника в усній формі етапи робіт, прийняти виконані роботи та здійснити остаточний розрахунок відповідно до акта виконаних робіт, а також відсутність заяв відповідача під час підписання ним актів приймання виконаних підрядних робіт за липень, серпень, вересень 2008 року про відступи позивача від умов договору, та з огляду на те, що об'єкт будівництва відповідає проектній документації, державним стандартам, нормам і правилам та готовий до експлуатації, колегія суддів вважає постанову апеляційного господарського суду такою, що не відповідає вимогам цим нормам матеріального права, а рішення місцевого господарського суду про стягнення 1 582 310 грн. 84 коп. заборгованості за виконані будівельно-ремонтні роботи законним і обґрунтованим.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу приватного малого підприємства "Зодчий" задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 4 лютого 2013 року у справі № 01/154/7-48 скасувати, а рішення господарського суду Волинської області від 31 березня 2010 року залишити в силі .

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт" на користь приватного малого підприємства "Зодчий" 20 625 грн. 19 коп. у рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату судового збору за подання касаційної скарги.

Видати наказ.

Доручити видати наказ господарському суду Волинської області.

Головуючий, суддя М. В. Кузьменко Суддя І. М. Васищак Суддя В. М. Палій