Рішення

від 09.04.2013 по справі 923/205/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2013 р. Справа № 923/205/13-г

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Червоній Т.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Колорит", м. Херсон

до Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" в особі філії "Херсонський суднобудівний-судноремонтний завод ім. Комінтерну", м. Херсон

про стягнення 140746 грн. 03 коп.

за участі представників:

від позивача - Кісельов Г.М. - директор, наказ №1-К, паспорт серії МО № 845781. виданий Суворовським РВ УМВС України в Херсонській області 17.05.2000 р.; Коржов П.Ю. - головний інженер, довіреність б/н від 25.03.2013 р.; Лодига М.Т. - представник, довіреність б/н від 25.03.2013 р.

від відповідача - не прибув

Товариство з обмеженою відповідальністю "Колорит" (позивач) звернулося до суду з позовом до філії "Херсонський суднобудівний-судноремонтний завод ім. Комінтерну" публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" (відповідач) про стягнення заборгованості за договором №91-3 від 03.10.2011 р. та Додатковою угодою №1 від 17.10.2011 р. на виконання судноремонтних робіт у сумі 140764 грн. 03 коп.

Ухвалою від 27.03.2013р. відповідача філію "Херсонський суднобудівний-судноремонтний завод ім. Комінтерну" публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" замінено на належного відповідача - Публічне акціонерне товариство "Судноплавна компанія "Укррічфлот" в особі філії "Херсонський суднобудівний- судноремонтний завод ім. Комінтерну".

Відповідно до ч. 4 ст. 28 ГПК України повноваження сторони або третьої особи від імені юридичної особи може здійснювати її відособлений підрозділ, якщо таке право йому надано установчими або іншими документами.

В ході розгляду справи судом встановлено, що в наданому положенні про філію Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" "Херсонський суднобудівний-судноремонтний завод ім. Комінтерну", затвердженого протоколом наглядової ради Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" 12 червня 2012р. не передбачено право філії Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" "Херсонський суднобудівний-судноремонтний завод ім. Комінтерну" здійснювати від імені Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" повноваження сторони в господарському процесі. Таким чином, суд дійшов висновку, що належним відповідачем у справі є Публічне акціонерне товариство "Судноплавна компанія "Укррічфлот". У зв'язку з чим судом проведено заміну відповідача та визнано належним Публічне акціонерне товариство "Судноплавна компанія "Укррічфлот".

Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач, належним чином у відповідності до ст. ст. 64,75 ГПК повідомлений про час та місце розгляду справи повторно не направив свого представника в судове засідання. До суду надійшов відзив на позов, від філії "Херсонський суднобудівний-судноремонтний завод ім. Комінтерну" ПАТ "Судноплавна компанія "Укррічфлот, який підписаний директором філії, але подано представником Рейлян М.С., яка діє на підставі доручення публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія " Укррічфлот".

У відзиві відповідач просить прийняти до уваги його дії, які були направлені на погашення заборгованості та врахувати важкий фінансовий стан, що склався і на підставі п.3 ст.83 ГПК України зменшити розмір пені до 1 грн. Також у відзиві зазначено, що позивачем неправомірно застосовано норми ст.625 ЦК України в частині нарахування інфляційних збитків, адже за період з січня 2012р. по січень 2013 р. інфляція була відсутня. В відзиві зазначено, що позивач, звертаючись до суду, порушив положення ст. 8 ГПК України, оскільки в одній позовній заяві об'єднав різні за правовою природою зобов'язання: сума основного боргу, пеня, інфляційні.

Після закінчення розгляду справи в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

Між ТОВ "Колорит" та ПАТ "Судоходна компанія "Укррічфлот" 03.10.2011р. укладено договір №91-3 (далі договір №91-3), згідно якого позивач зобов'язався на свій ризик виконати роботи по заміні металоконструкцій в районі трюму №4 на т/х "Волго-Балт 179". Згідно п. 1 додаткової угоди №1 від 17ю10.2011р. до договору №91-3 сторони погодили, що вартість робіт складає 237088 грн. 80 коп. та відповідно до п. 2 позивач зобов'язався виконати роботи в строк до 07.11.2011р. Відповідно п.1 додаткової угоди від 17.10.11 договірна ціна за договором склала суму 237088 грн.80 коп. За п.4.1 додаткової угоди підрядчик прийняв зобов'язання виконати роботи до 07.11.11.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. а за відсутності таких умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язань або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач виконуючи умови договору № 91-3 виконав роботи передбачені договором на загальну суму 216420 грн. 98 коп., що підтверджено актом виконаних робіт від 06.12.2011р.

Відповідно до п. 3.1 договору № 91-3 відповідач зобов'язався провести оплату робіт позивачу банківським переказом грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача в наступному порядку: перший платіж - 25% від вартості договору, зазначеної в п. 2.1 оплачується протягом 3-х банківських днів після підписання сторонами даного договору, другий платіж - кінцевий розрахунок, за мінусом раніше здійсненого платежу протягом п'ятнадцяти банківських днів після підписання акту прийому-передачі виконаних робіт і виставлення рахунку на оплату.

Позивач виставив відповідачу для сплати рахунки №СФ-0000040 від 06.10.2011р., №СФ-0000042 від 25.10.2011р. та №СФ-0000044 від 13.12.2011р.

Відповідач своєчасно здійснив авансовий платіж 07.10.2011р. в сумі 50000 грн., та 28.10.2011р. в сумі 9272 грн. 20 коп., всього 59272 грн. 20 коп. Відповідач в порушення умов договору №91-3 частково оплатив виконані роботи 04.01.2012р. в сумі 10000 грн., 28.04.2012р. в сумі 20000 грн., 17.05.2012р. в сумі 10000 грн., що підтверджено банківською випискою, внаслідок чого, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за договором №91-3 в сумі 117148 грн. 78 коп.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині доведені позивачем та підлягають задоволенню.

Крім того 14.05.2012р. між відповідачем та позивачем було укладено договір підряду № 27 та додаткову угоду №1 від 15.05.2012р., згідно яких позивач зобов'язався власними силами та на власний ризик виконувати роботи по заміні корпусних металоконструкцій т/х "Солігорськ" на підставі та у чіткій відповідності до заявок відповідача (далі роботи), які є невід'ємними частинами договору, а відповідач в свою чергу зобов'язався прийняти та оплатити виконану роботу, на умовах, передбачених даним договором. Відповідно до п. 2.1 додаткової угоди №1 до договору №27 підрядник зобов'язався виконати роботу впродовж 8 календарних днів з моменту підписання даної додаткової угоди.

Згідно з п. п. 3.1, 3.3 додаткової угоди №1 до договору №27 попередня вартість робіт, наданих підрядником, згідно умов даної додаткової угоди складає 24000 грн., замовник здійснює оплату робіт підряднику банківським переказом грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника у наступному порядку: перший платіж - 50% від суми, вказаної у п. 3.1 даної угоди та сплачується протягом 3-х банківських днів після підписання сторонами даної угоди, другий платіж - остаточний розрахунок. за мінусом раніше зробленого платежу протягом п'ятнадцяти банківських днів після підписання акту прийому-передачі виконаних робіт та виставлення рахунку на оплату. За умовами п.2.1 додаткової угоди строк виконання робіт-8 календарних днів з моменту підписання.

Позивач виконуючи умови договору №27 виконав роботи передбачені договором на суму 35220 грн. 60 коп., що підтверджено актом виконаних робіт від 11.06.2012р., який погоджено керівником підрядчика та затверджено керівником замовника. Позивач не надав доказів укладення додаткової угоди в межах договору № 27, зокрема збільшення договірної ціни.

Таким чином, із огляду на встановлене суд дійшов до висновку, що за актом виконаних робіт по заміні металоконструкцій корпусу судна роботи виконані на суму 24000 грн. на умовах договору № 27, а решта робіт на суму 15220 грн.60 коп. виконана на підставі правочину, який не оформлено у письмові формі.

Позивач виставив відповідачу для оплати рахунок №СФ-0000009 від 18.06.2012р.

Відповідач в порушення умов договору №27 частково сплатив позивачу 20000 грн., що підтверджено банківською випискою, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за договором №27 в сумі 4000 грн. 00 коп.

З метою досудового врегулювання спору позивачем направлено відповідачу претензію №41 від 31.07.2012 року з вимогою сплатити суму заборгованості за актом виконаних робіт у сумі 15520 грн.60 коп. Відповідачем відповіді на претензію надано не було.

Відповідно до умов ст. 530 ЦК України відповідач суму 11520 грн.60 коп. мав заплатити у добровільному порядку на протязі 7 днів від дня отримання вимоги. Суму 4000 грн. відповідач мав сплатити на умовах договору № 27.

В зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язання, щодо своєчасної оплати виконаних позивачем підрядних робіт останній звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості в примусовому порядку.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення основної заборгованості за договором № 27 в сумі 4000 грн. та 11520 грн. 60 коп. на умовах правочину щодо якого не було дотримано письмову форму підлягають задоволенню.

Правовою підставою для задоволення вищенаведених сум основного боргу за вищеперерахованими договорам є наступні норми.

Відповідно до ст. 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частина 1 ст.175 ГК України визначає, що майново-господарськими визначаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а друга сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин регулюються також Цивільним кодексом України.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається.

Крім того, відповідно до п. 6.3 договору №27, яким передбачено, що у випадку прострочення замовником строку оплати платежу у встановлений цим договором строк, замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 2051 грн. 38 коп. з 20.07.12 по 01.11.12 за 11 днів із суми заборгованості 35220 грн.60 коп. та з 31.10.12 по 10.01.13 за72 дні із суми 15220 грн.60 коп.

Позовні вимоги в цій частині суд задовольняє в сумі 1209 грн.83 коп., виходячи з наступного.

В силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як було встановлено раніше позивач виконав на умовах договору № 27 роботи на суму 24000 грн., а роботи у сумі 15220 грн.60 коп. виконані на умовах усної домовленості, яка не оформлена у письмові формі. Тому застосовувати штрафні санкції, які передбачені договором № 27 можливо лише на вартість погоджених робіт, тобто 24000 грн. Судом встановлено. що позивач правомірно визначив день порушення своїх прав, коли у нього виникло право на проведення нарахування пені за умовами п.6.3 договору № 27. Однак, позивач неправомірно розрахував пеню із суми 35220 грн.60, тобто усієї вартості робіт. Слід взяти до уваги при розрахунку за період з 10.07.12 по 30.10.12 суму 24000 грн. Таким чином розмір пені за зазначений період має скласти суму 1091 грн. 80 коп. З урахуванням проведеної сплати у добровільному порядку 20 000 грн. за період з 31.10.12 по 10.01.13 розрахунок має проводитися із суми 4000грн. Сума пені за зазначений період складає 118 грн.03 коп.

Таким чином сума пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором № 27 задовольняється у сумі 1209 грн.83 коп. ( 1091 грн.80 коп.+ 118 грн.03 коп.).

Крім того позивач нарахував відповідачу інфляційні збитки в сумі 1588 грн. 48 коп. та 4754 грн. 79 коп. 3% річних на підставі ст.625 ЦК України.

Приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено розрахунок нарахувань та встановлено, що термін з якого слід рахувати прострочення виконання грошових зобов'язань позивачем визначено правильно до 13.01.12. Згідно розрахунку позивач нараховує інфляційні втрати за період з січня 2012 року по січень 2013 року. Суд, перевіряючи правильність нарахування інфляційних втрат використовує юридичну пошуково-інформаційну систему "Законодавство", та встановив, що за вказаний період індекс інфляції становить 99,997, тобто за вказаний період інфляційні втрати відсутні, тому в цій частині позовних вимог відмовляє.

Відносно 3 % річних то суд дійшов до висновку, що вони мають бути нараховані окремо за кожним договором з урахуванням проплат. Так за, договором № 91-3 нарахування має проводитись із суми 147148 грн.78 коп. за період з 13.01.12 по 28.04.12. Сума 3 % річних має складати за вказаний період 1278 грн.51 коп. За період з 28.04.12 по 17.05.12 нарахування має проводитись із суми 127148 грн.78 коп. та складає 198 грн.02 коп. За період з 17.05.12 по 28.02.13 сума нарахування складає 2853 грн.01 коп.

Таким чином, сума нарахувань 3% річних складає 3051 грн.03 коп., яка підлягає задоволенню.

За договором № 27 грошові зобов'язання у відповідача виникли з 10.07.12. Таким чином, з 10.07.12 по 30.10.12 нарахування мають проводитися на суму 24000 грн. та складають суму 220 грн.33 коп. За період з 31.10.12 по 28.02.13 нарахування мають проводитися з суми 4000 грн. і складають суму 39 грн.78 коп.

Таким чином, за договором № 27 сума нарахувань 3% річних складає суму 260 грн.11 коп.

Також судом встановлено, що роботи на 15520 грн.60 коп. виконані за усною домовленістю грошові вимоги за ними виникли на підставі вимоги, яка була заявлена позивачем 31.07.12, яка була передана відповідачу через канцелярію. Відповідно за ч.2 ст.530 ЦК України зобов'язання добровільної сплати за вказаною вимогою виникли на протязі 7 днів, відповідно нарахування мають бути проведені починаючи з 8.08.12 по 28.02.13. Сума нарахувань складається із суми 260 грн.23 коп.

Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги в частині нарахувань 3 % річних у сумі 3571 грн.37 коп.

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку пропорційно задоволеній сумі.

Керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково в сумі 137450 грн. 58 коп.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" (04071, м. Київ, вул. Нижній Вал,51, код 00017733) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Колорит" (73000, м. Херсон, вул. Марії Фортус, 34, р/р 26007360741 в АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805, код ЄДРПОУ 31849103) заборгованість за договором №91-3 в сумі 117148 грн. 78 коп., заборгованість за договором №27 в сумі 4000 грн., 11520 грн. 60 коп. за порушення умов правочину щодо якого не було дотримано письмову форму, пеню в сумі 1209 грн.83 коп., 3% річних в сумі 3571 грн. 37 коп., а також 2749 грн. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15.04.2013р.

Суддя Л.М. Немченко