Ухвала

від 17.04.2013 по справі 291/480/13-ц

РУЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 291/480/13-ц

Україна

Ружинський районний суд Житомирської області

У Х В А Л А

іменем України

"17" квітня 2013 р.

Ружинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Руденко З.Б.,

за участю секретаря Шахрай Н.П.,

розглянувши в судовому засіданні в смт.Ружині Житомирської області заяву позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом

Приватного сільськогосподарського підприємства В«БатьківщинаВ»

до ОСОБА_1

про відшкодування заподіяної матеріальної шкоди та стягнення сплачених орендних платежів,

в с т а н о в и в:

ПСП В«БатьківщинаВ» звернулось до ОСОБА_1 з вищевказаним позовом, мотивуючи його тим, що рішенням апеляційного суду Житомирської області від 24.10.2012р. було задоволено позов ОСОБА_1 та визнано недійсним договір оренди землі, укладений між спадкодавцем ОСОБА_2 та ПСП В«БатьківщинаВ» , а тому на підставі ч.1, ч.3 ст.216 ЦК України позивач просить стягнути з відповідачки на його користь отримані за час перебування в оренді вказанної в зазначеному договору земельної ділянки орендні платежі в сумі 8348.84 грн., а також відшкодувати матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок визнання вищевказанного правочину недійсним, в сумі 10087.71 грн. , всього 18436 грн.55 коп.

Ухвалою судді Ружинського районного суду Житомирської області від 15.04.2013р. було відкрито провадження по вказаній справі та призначено попереднє судове засідання.

Позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд забезпечити вищевказанний позов шляхом заборони ОСОБА_1 виконувати самостійно, або із залученням інших осіб сільськогосподарські роботи на земельній ділянці кадастровий номер 1825287500:01:000:0105.

Суд, оглянувши матеріали справи, встановив наступне.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року В»Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позовуВ» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення

2

виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Позивач ПСП В«БатьківщинаВ» обгрунтовує необхідність застосування забезпечення позову шляхом заборони відповідачці ОСОБА_1 вчиняти певні дії значною сумою позовних вимог, а також тим, що незавершене виробництво в рослинництві (оранка та внесення мінеральних добрив) на вказаній земельній ділянці було створене за рахунок ПСП В«БатьківщинаВ» .

Проте позивачем не надано доказів необхідності застосування саме такого виду забезпечення позову як заборона вчиняти певні дії та не обгрунтовано як саме заборона відповідачці проводити сільськогосподарські роботи на належній їй земельній ділянці може забезпечити виконання в майбутньому рішення суду по справі, оскільки з матеріалів позовної заяви вбачається, що спір стосується стягнення з відповідачки на користь позивача певних коштів, а не вчинення дій щодо зазначеної земельної ділянки.

Крім того позивачем не вказано докази, які б підтверджували існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, а можливе проведення відповідачкою сільськогосподарських робіт на належній їй земельній ділянці не є обставиною, що зробить неможливим чи утруднить виконання судового рішення про стягнення коштів.

Крім того застосування заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачці виконувати на вказанній земельній ділянці сільськогосподарські роботи перешкоджатиме реалізації її права користуватись власним майном, а також перешкоджатиме господарській діяльності відповідачки, яка хоча і не є підприємцем, однак з врахуванням цільового призначення земельної ділянки, яка передана їй у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, має право проводити на ній господарську діяльність.

З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись керуючись ст.ст.153, 293 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Приватного сільськогосподарського підприємства В«БатьківщинаВ» про забезпечення його позову до ОСОБА_1 забороною вчиняти певні дії - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя:

ОСОБА_3