Рішення

від 05.06.2013 по справі 291/480/13-ц

РУЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 291/480/13-ц

У К Р А Ї Н А

Ружинський районний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

05.06.2013

Ружинський районний суд Житомирської області

в складі : головуючого - судді Руденко З.Б.,

за участю секретаря Шахрай Н.П.,

предстаника позивача Цвілій Д.В.,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Ружині Житомирської області цивільну справу за позовом

Приватного сільськогосподарського підприємства "Батьківщина"

до ОСОБА_3

про застосування наслідків недійсності правочину,

ВСТАНОВИВ:

ПСП "Батьківщина" звернулось до ОСОБА_3 з позовом, в якому , посилаючись на те, що відповідно до рішення суду договір оренди землі, укладений із спадкоємцем відповідачки, визнано недійсним, просило на підставі ч.ч.1-3 ст.216 ЦПК України застосувати суд правові наслідки визнання правочину недійсним та стягнути з відповідачки на користь позивача сплачені оредні платежі по вказаному договору на суму 8348.84 грн., та заподіяну матеріальну шкоду в сумі 10087.71 грн., всього -18436.55 грн.

В послідуючому позивач змінив обгрунтування своїх позовних вимог та просив суд стягнути з відповідачки на його користь сплачені по визнаному недійсним договору оренди землі орендні платежі в сумі 8348.84 грн., та відшкодувати на підставі ч.1 ст.216 ЦК України вартість одержаних відповідачкою по вказаному договору послуг та виконаній роботі, що полягає у витратах, понесених позивачем на оранку та внесення мінеральних добрив на земельній ділянці, яка повернута відповідачці, на суму 10087.71 грн., всього -18436.55 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, пояснивши, що за період з 2004р. по 2012р. відповідачка та її спадкодавець ОСОБА_4 отримали від позивача орендну плату, яку в зв"язку з визнанням договору оренди землі недійсним, повинні повернути ПСП "Батьківщина" відповідно до вимог ст.216 ЦК України. Також відповідачка, звертаючись в 2012р. до суду з позовом про визнання договору оренди землі недійсним, не скористалась своїм правом на забезпечення позову, а тому ПСП "Батьківщина" до винесення у жовтня 2012р. рішення апеляційним судом Житомирської області про визнання вказанного договору недійсним провело на належній ОСОБА_3 комплекс осінньо-польових робіт (оранку та внесення мінеральних добрив), вартість яких також відповідачка повина повернути позивачу.

2

Представник відповідачки позовні вимоги не визнав повністю, пояснивши, що вважає застосування в данному випадку ст.216 ЦК України неправомірним, оскільки договір оренди землі, укладений між ОСОБА_4 та ПСП "Батьківщина" діяв з 2004 р. по час винесення 24.10.2012р. апеляційним судом Житомирської області рішення про визнання його недійсним, і тому весь цей час позивач користувався земельною ділянкою відповідачки, а вона отримувала за це орендну плату. Також вважає, що позивач не надав суду доказів того, що на належній ОСОБА_3 восени 2012р., а саме до винесення вищевказанного ріщення суду, було проведено оранку та внесено мінеральні добрива.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Судом встановлено та не заперечується сторонами те, що 24.10.2012р. рішенням апеляційного суду Житомирської області було визнано недійсним договір оренди землі, укладений між ОСОБА_4 та ПСП "Батьківщина" та зареєстрований за №191 18.03.2004 року у Ружинському райвідділі Житомирської регіолнальної філії центру ДЗК, та додаткову угоду до вказанного договору, укладену між тими ж сторонами 23.08.2007 року (а.с.4-6).

Також сторонами не заперечується те, що за час дії вказанного договору, тобто за строк понад 8 років, орендар - ПСП "Батьківщина" сплатило орендодавцю - ОСОБА_4, а після його смерті, його спадкоємцю - ОСОБА_3, орендну плату на загальну суму 8348.84 грн.

Також сторонами не заперечується, що після прийняття вищевказанного рішення суду належна відповідачці земельна ділянка була повернута їй ПСП "Батьківщина" і на данний час перебуває в її користуванні.

За загальним правилом ст. 216 ЦК основним наслідком укладення правочину, що не відповідає вимогам закону (ст. 203 ЦК) і визнається недійсним, є двостороння реституція, яка полягає в тому, що кожна сторона недійсного правочину має повернути іншій стороні все, що вона одержала на виконання такого правочину.

Якщо повернути в натурі отримане за правочином, що є недійсним, неможливо (наприклад, предметом правочину було користування майном, надання послуг тощо), то підлягає поверненню вартість того, що одержано за цінами, які існують на момент відшкодування. Вказане передбачено ч.1 ст.216 ЦК України.

Як зазначалось вище, за період з 2004р. по 2012р. до визнання недійсним договору оренди землі, відповідачка та її спадкодавець отримали по вказанному договору від позивача орендну плату за користування належною їм земельною ділянкою на суму 8348.84 грн.

Проте зазначена орендна плата не підлягає поверненню відповідачкою позивачеві, оскільки ч.3 ст.216 ЦК України передбачено, що правові наслідки, передбачені ч.ч.1 та 2 цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

В той же час, Законом України "Про оренду землі", а саме ч.4 ст.21 цього Закону, передбачено, що у разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним, отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.

З врахуванням вказанного, позовна вимога про повернення відповідачкою позивачеві сплачених по договору оренди землі, визнаному недійсним, орендних платежів задоволенню не підлягає.

3

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проте позивачем не надано доказів, які б підтверджували наявність на земельній ділянці ОСОБА_3 на час винесення вищевказанного рішення апеляційного суду незавершенного виробництва та проведення там восени 2012р. оранки та внесення мінеральних добрив. Зокрема, суду не надано доказів того в якому стані зазначена земельна ділянка, яка перебувала в користуванні ПСП "Батьківщина", була передана власнику , тобто ОСОБА_3, після визнання недійсним договору оренди землі; що внесення мінеральних добрив та оранка, вартість яких зазначена в розрахунку позивача, проводились саме на цій земельній ділянці, тощо.

Крім того, ст.13 Закону України "Про оренду землі" передбачено поняття договору оренди землі, а саме те, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Таким чином, по зазначеному договору орендар, тобто відповідач зобов"язаний був за користування земельною ділянкою ОСОБА_4, а потім - позивачки , сплатити останнім орендну плату. Обов"язків щодо надання відповідачці чи її спадкодавцю послуг, виконанню для них робіт, по зазначеному договору на відповідача покладено не було, а тому, відповідно, у випадку визнання його недійсним, на відповідачку не може бути покладений обов"язок по поверненню позивачеві будь-яких коштів, витрачених ним на проведення польових робіт на орендованій на той час ним земельній ділянці.

Двостороння реституція є загальним наслідком недійсності правочину, який настає незалежно від наявності вини сторін правочину в тому, що правочин є недійсним. У тих випадках, коли визнанню правочину недійсним сприяла вина однієї із сторін, двостороння реституція може супроводжуватися додатковими негативними наслідком для винної сторони. Вказане передбачено ч.2 ст.216 ЦК України, в якій зазначено, що, якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні правочину або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною (ст.ст. 22, 23 ЦК).

Проте позивачем не доведено, що визнанню вказанного договору оренди землі недійсним сприяли неправомірні дії відповідачки чи її спадкодавця.

З врахуванням викладенного, позовна вимога про стягнення з відповідачки на користь позивача коштів в рахунок відшкодування проведених на належній ОСОБА_3 робіт та надання їй послуг суд також відмовляє

Керуючись ст.ст.215,216 ЦК України, Законом України "Про оренду землі", ст. ст. 3, 10, 11, 57, 60, 88, 209, 212, 213, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу подано не було.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, а особою, яка не була присутня в судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя З. Б. Руденко.