Рішення

від 15.04.2013 по справі 909/100/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2013 р. Справа № 909/100/13-г

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишин В. В. , при секретарі судового засідання Федорук О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Рожнятівського районного споживчого товариства (АДРЕСА_2, 77600)

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

про усунення перешкод у користуванні майном.

За участю представників сторін:

Від позивача: Семків Б.І. - заступник голови правління (паспорт серія СС № 689723 виданий 20.02.1999 року Рожнятівським РВ УМВС України в Івано-Франківській області, довіреність № 27 від 11.02.2013 року);

ОСОБА_4 - адвокат (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_2 від 15.04.1994 року, договір про надання правової допомоги від 05.02.2013 року).

Від відповідача: ОСОБА_5 - адвокат (посвідчення № 812 від 18.10.2011 року, договір про надання правової допомоги від 12.02.2013 року).

в с т а н о в и в :

Рожнятівське районне споживче товариство звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, згідно якої просить суд усунути перешкоди в користуванні частиною приміщення адміністративно - торгового будинку, площею 153, 3 м. кв., яке знаходиться в АДРЕСА_2, зобов'язавши підприємця ОСОБА_2 звільнити дане приміщення. А також просить суд покласти на відповідача судові витрати по справі.

Позовна заява мотивована тим, що після закінчення строку дії договору оренди приміщення № 25/01 від 25.01.2011 року, відповідач незаконно продовжує користуватись приміщенням адміністративно - торгового будинку, чим істотно порушує майнові права членів Рожнятівського районного споживчого товариства.

Ухвалою від 31.01.2013 року господарський суд Івано-Франківської області порушив провадження у справі № 909/100/13-г та призначив до розгляду в судовому засіданні на 14.02.2013 року.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 14.02.2013 року розгляд справи відкладався на 06.03.2013 року, у зв'язку із неподанням сторонами письмових доказів.

В судовому засіданні від 06.03.2013 року оголошувалась перерва до 28.03.2013 року.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 28.03.2013 року, враховуючи особливості розгляду даної справи, у відповідності до ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк розгляду спору на 15 днів та призначено розгляд справи на 11.04.2013 року.

11.04.2013 року в судовому засіданні оголошено перерву до 15.04.2013 року.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві і поясненнях по суті справи. На обґрунтування своїх доводів, в судовому засіданні від 11.04.2013 року представник позивача просив суд долучити до матеріалів справи ряд документів, а саме копію Статуту Рожнятівського районного споживчого товариства, затвердженого зборами уповноважених Рожнятівського районного споживчого товариства від 24.02.2011 року, оригінал платіжного доручення № 48 від 19.03.2013 року, де в графі "призначення платежу" вказано - "повернення зайво перерахованих коштів" в сумі 1 410, 00 гривень, копію Постанови правління Рожнятівського районного споживчого товариства Івано-Франківського облспоживспілки Укоопспілки № 35 від 29.12.2012 року "Про припинення договору на оренду приміщення з підприємцем - орендарем ОСОБА_2, копію протоколу "Засідання правління Рожнятівського районного споживчого товариства" № 13 від 18.12.2012 року.

Суд, розглянувши клопотання (Вх. № 6349/13 від 11.04.2013 року) про долучення документів до матеріалів справи, визнав його обґрунтованим та таким що підлягає до задоволення.

Представник відповідача в судових засіданнях проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву (Вх. № 2604 від 14.02.2013 року). Заперечення мотивовані тим, що пунктами 3 та 5.2. договорів оренди приміщення № 1/14 від 20.12.2007 року, № 1/11 від 27.11.2008 року, № 1/2 від 31.12.2009 року, № 25/01 від 25.01.2011 року визначено розміри орендної плати, комунальних послуг та строки її оплати сторонами. Так, у відповідності до вказаних договорів, відповідач зобов'язувався своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату, щомісячно, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок орендодавця в термін не пізніше 20 числа поточного місяця, відповідно до наданого рахунку. На час розгляду справи судом, відповідачем в повному обсязі виконані вказані зобов'язання і боргу за орендну плату немає.

Також відповідач вказує на той факт, що постановою правління Рожнятівського районного споживчого товариства від 18.12.2012 року № 30 дано згоду на укладення договору на оренду приміщення під кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" із Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2, за умови повного погашення заборгованості по орендній платі та сум, присуджених судом. Відповідачем повністю погашено вказану заборгованість. У зв'язку із вище наведеним, вимоги позивача вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, відповідно до приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Між сторонами Рожнятівським районним споживчим товариством та Фізичною особою - підприємцем 25.01.2011 року укладено договір № 25/01 на оренду приміщення адміністративно - торгового будинку в АДРЕСА_2, під кафе площею153, 3 м. кв.

Згідно п. 1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове, платне користування майно споживчої кооперації без права передачі його в суборенду.

У відповідності до п. 3 договору - орендна плата визначається по діючій методиці оренди майна споживчої кооперації для підприємців - фізичних-осіб членів споживчого товариства в сумі 1 410, 00 гривень за перший місяць оренди і перераховується на індекс інфляції, за даними Держкомстату України, за попередній місяць на наступні місяці і не включає вартості комунальних послуг з опалення через централізовану тепломережу, які визначаються по окремому розрахунку. Розмір орендної плати може бути переглянуто на вимогу однієї із сторін /у випадку зміни податкового законодавства, амортизаційних відрахувань, методики розрахунку, тощо/.

У договорі сторони погодили зобов'язання. Так, у відповідності до п. 4.2. договору орендодавець зобов'язується до 15 числа надати рахунок на оплату орендної плати за поточний місяць та вартості комунальних послуг за попередній місяць.

Відповідно орендар зобов'язується, своєчасно, не пізніше 20 числа поточного місяця, згідно наданого рахунку, оплачувати в безготівковому порядку орендодавцю орендну плату та вартість комунальних послуг (п. 5.2. договору).

Згідно пунктів 5.3., 5.4., 5.6. та 5.7. договору орендар зобов'язується нести всі витрати з експлуатації об'єкта найму та утримувати його у повній справності; здійснювати за власний рахунок поточний ремонт об'єкта найму та його страхування на користь орендодавця в страховій компанії "Укоопгарант"; за власний рахунок усувати несправності та поломки комунікацій об'єкта найму; забезпечити виконання протипожежних, санітарно-епідеміологічних та екологічних вимог чинного законодавства в орендованому приміщенні та на прилеглій території.

У відповідності до п. 6.2. договору затримка орендарем сплати орендної плати та вартості комунальних послуг терміном більше 5 календарних днів від терміну визначеного пунктом 5.2. є підставою для розірвання договору з ініціативи орендодавця.

Договір діє з 01 січня 2011 року до 31 березня 2011 року, а в частині обов'язків по розрахунках, у разі невиконання їх орендарем, та нанесені збитки орендодавцю - до повного проведення розрахунків та відшкодування збитків (п. 9. договору).

Зміна або дострокове розірвання договору можуть мати місце за умови попереднього письмового повідомлення протилежної сторони (п. 10. договору).

Пунктом 12. договору сторони погодили, що взаємовідносини сторін не врегульовані цим договором, регулюються чинним законодавством України.

У відповідності до умов договору оренди приміщення, позивач (орендодавець) виконав свої зобов'язання належним чином та передав у строкове, платне користування приміщення адміністративно - торгового будинку в АДРЕСА_2, під кафе, площею 153, 3 м. кв.

Однак, як стверджує позивач, відповідач свої зобов'язання по договору виконав неналежним чином, у зв'язку із чим 03.01.2013 року Фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 було повідомлено рекомендованим листом про закінчення строку дії договору оренди приміщення та запропоновано звільнити орендоване приміщення в адміністративно - торговому будинку. Одночасно, повідомлено про заборгованість по орендній платі за чотири з половиною місяці 2012 року, відшкодування присудженої господарським судом пені та витрат по справі. Однак, відповідач по справі орендоване приміщення не звільнила, що підтверджується Актом комісії Рожнятівського районного споживчого товариства від 25.01.2013 року та продовжує незаконно користуватися приміщенням адміністративно - торгового будинку після закінчення строку дії договору, чим істотно порушує майнові права позивача.

Суд вважає позов таким, що підлягає до задоволення з огляду на наступне.

За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 цього кодексу, зокрема із договорів.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом статей 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений момент пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час.

Приписами ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

З врахуванням наведених норм закону між сторонами у даній справі був укладений договір оренди приміщення № 25/01 від 25.01.2011 року, за умовами якого, позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування приміщення адміністративно - торгового будинку площею 153, 3 м. кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Договір діє з 01 січня 2011 року до 31 березня 2011 року, а в частині обов'язків по розрахунках, у разі невиконання їх орендарем, та нанесені збитки орендодавцю - до повного проведення розрахунків та відшкодування збитків (п. 9. договору).

Зміна або дострокове розірвання договору можуть мати місце за умови попереднього письмового повідомлення протилежної сторони (п. 10. договору).

Відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Оскільки жодна із сторін не заявляла письмових заяв, щодо припинення дії договору, строк дії даного договору неодноразово був поновлений на кожні наступні три місяці та діяв до 31.12.2012 року.

Згідно пункту 33 Статуту Рожнятівського районного споживчого товариства, затвердженого зборами уповноважених Рожнятівського районного споживчого товариства від 24.02.2011 року, Правління райспоживтовариства приймає рішення про укладення договорів та угод, видає доручення від імені та у справах райспоживтовариства з правом передоручення, згідно з чинним законодавством.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань в частині сплати орендної плати за орендоване приміщення, Постановою Правління Рожнятівського районного споживчого товариства № 35 від 29.12.2012 року "Про припинення договору на оренду приміщення з підприємцем - орендарем ОСОБА_2" прийнято рішення про направлення відповідачу повідомлення про розірвання договору на оренду приміщення № 25/01 від 25 січня 2011 року, звільнення орендованого приміщення та погашення наявної заборгованості.

На виконання вказаної постанови, заявою за вих. № 2 від 03.01.2013 року позивач повідомив відповідача про те, що термін дії договору, який закінчився 31.12.2012 року, продовжуватися не буде, просив звільнити орендовані приміщення після 25.01.2013 року та погасити заборгованість по орендній платі в сумі 4 645, 00 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно ст. 291 Господарського кодексу України, договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

В даному випадку, договір оренди припинив свою дію 31.12.2012 року.

Таким чином, зобов'язання за договором є припиненими.

Незважаючи на те, що термін дії договору оренди приміщення № 25/01 від 25.01.2011 року припинив свою дію 31.12.2012 року, відповідач продовжує користуватись орендованим приміщенням.

Статтею 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Незважаючи на викладені вище норми закону відповідач не звільнив та не повернув орендовані нежитлові приміщення.

Статтею 391 Цивільного кодексу України закріплено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Оскільки, відповідач порушив зобов'язання за договором оренди приміщення в частині повернення орендованих приміщень після закінчення строку дії договору, суд вважає доводи позивача в обґрунтування позовних вимог належними, а тому позов слід задовольнити.

Заперечення відповідача не спростовують доводів позивача, а тому не можуть бути підставою для відмови у позові.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, суд приходить до обґрунтованого висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 1 000, 00 гривень. Вимогу позивач обґрунтовує на підставі поданих суду документів: договору про надання правової допомоги від 05.02.2013 року, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_2 від 15.04.1994 року, ордеру № 007 від 05.02.2013 року на ведення цивільної справи та квитанції № 010 від 28.01.2013 року на суму 1 000, 00 гривень, як доказ оплати послуг адвоката.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участю адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Згідно частини 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Частиною 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Судом встановлено, що 05.02.2013 року між позивачем та адвокатом ОСОБА_4 укладена угода про надання правової допомоги.

Відповідно до п. 2.2. даної угоди, сторони домовились, що сума гонорару, яка має бути сплачена адвокату незалежно від результатів розгляду справи складає 1 000, 00 гривень.

На виконання зазначеної умови позивачем сплачено адвокату гонорар в сумі 1 000, 00 гривень, що підтверджується квитанцією № 010 від 28.01.2013 року.

За таких обставин, витрати понесені позивачем по оплаті послуг адвоката в сумі 1000, 00 гривень, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на відповідача стягнувши їх на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 8, 124 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 11, 509, 391, 526, 530, 629, 759, 763, 764, 785 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 291 Господарського кодексу України, ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", ст. ст. 33, 34, 43, 44, 48, 49, 69, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

позов Рожнятівського районного споживчого товариства (АДРЕСА_2, 77600) до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) про усунення перешкод у користуванні майном - задовольнити повністю.

Усунути перешкоди в користуванні частиною приміщення адміністративно - торгового будинку, площею 153, 3 м. кв., яке знаходиться по АДРЕСА_2.

Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 звільнити частину приміщення адміністративно - торгового будинку, площею 153, 3 м. кв., яке знаходиться по АДРЕСА_2 і використовується нею під кафе - бар "ІНФОРМАЦІЯ_1".

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер фізичної особи - підприємця ЄДР: НОМЕР_1) на користь Рожнятівського районного споживчого товариства (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код: 32357907) - 1 000, 00 гривень (одну тисячу гривень) плати за надання послуг адвокатом, а також 1 147, 00 гривень (одну тисячу сто сорок сім гривень) - сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.04.13

Суддя Михайлишин В. В.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"