Рішення

від 15.04.2013 по справі 910/3379/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" квітня 2013 р. Справа № 910/3379/13

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф. , при секретарі Каплі А.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Крокус-Авто , ідентифікаційний код: 32521366, місцезнаходження: 65012, Одеська обл., м. Одеса, вул. Катерининська, 87, кв. 14,

до товариства з обмеженою відповідальністю ГАРТ-С , ідентифікаційний код: 24654657, місцезнаходження: 08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, 64, кв. 120,

про стягнення заборгованості ,

за участю представників сторін

від позивача: Серебрій Г.Г., яка діє на підставі довіреності від 22.01.2013 року за № 388;

від відповідача: не з'явився, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

товариство з обмеженою відповідальністю Крокус-Авто (далі за текстом: Позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю ГАРТ-С (далі за текстом: Відповідач) про стягнення заборгованості за Договором поставки від 01.01.2012 року за № 01/2012 (далі за текстом: Договір) у вигляді основного боргу в сумі 16907,86 грн. (шістнадцять тисяч дев'ятсот сім гривень 86 коп.).

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що Відповідач порушуючи умови Договору поставки від 01.01.2012 року за № 01/2012 не здійснив оплату придбаного у Позивача товару, в зв'язку з чим у Відповідача виникла заборгованість у вигляді основного боргу за Договором перед Позивачем на загальну суму 16907,86 грн. (шістнадцять тисяч дев'ятсот сім гривень 86 коп.).

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.03.2013 року порушено провадження у справі № 910/3379/13 та призначено останню до розгляду на 25.03.2013 року.

25.03.2013 року в судове засідання з'явився Позивач, який виконав вимоги ухвали суду від 04.03.2013 року, дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив будучи повідомленим про день та час розгляду справи, вимоги ухвали суду від 04.03.2013 року не виконав. Ухвалою суду від 25.03.2013 року розгляд справи відкладено на 15.04.2013 року.

15.04.2013 року в судове засідання з'явився Позивач, який дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив будучи повідомленим про день та час розгляду справи, вимоги ухвал суду від 04.03.2013 року та від 25.03.2013 року не виконав.

У зв'язку з цим спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування наданих пояснень Позивача, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 15.04.2013 року.

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 року за №18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи надані Позивачем пояснення та матеріали справи, які є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за наявними у справі матеріалами, згідно з вимогами ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Позивача, дослідивши подані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно п. 1, п. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правововідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Цивільним кодексом України у ч. 2 ст. 202 закріплено, що правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

01.01.2012 року за № 01/2012 між товариством з обмеженою відповідальністю Крокус-Авто та товариством з обмеженою відповідальністю ГАРТ-С з дотриманням вимог ст. 179 Господарського кодексу України та ст. ст. 202, 655, 712 Цивільного кодексу України укладено Договір поставки від 01.01.2012 року за № 01/2012, відповідно до умов п. 1.1. якого, за цим Договором Постачальник зобов'язується періодично, у передбачені Графіком Поставок строки, передавати Покупцю партії Товару, а Покупець зобов'язується приймати, використовувати у власній підприємницькій діяльності, і оплачувати цей Товар на умовах та в порядку, визначеному Розділом VI цього Договору.

За умовами п. 1.2. Договору, предметом Поставки є визначені родовими ознаками вироби, а саме косметична продукція (засоби гігієни, засоби побутової хімії, парфумерні товари тощо) (далі - Товари) з найменуваннями, зазначеними у Специфікації, яка є Додатком № 1 до Договору, та/або інших документах згідно умов Договору, підписаних Сторонами.

Відповідно до п. 1.3. Договору, загальний асортимент та ціна Товару, що є предметом Договору, визначаються разом з Договором. Специфікація, а також Додатки до неї, після узгодження та підписання Сторонами, є невід'ємною частиною Договору.

Згідно із п. 1.4. Договору, Товар передається Покупцю окремими партіями разом з документами, передбаченими п. 2.4. Договору. Партією Товару вважається його найменування, кількість, та ціна, зазначені в одній товарній накладній.

Договір у п. 2.3. передбачає, що право власності на поставлені Товари, а також ризик випадкової втрати чи випадкового пошкодження Товару переходить до Покупця з моменту підписання уповноваженими представниками Сторін товарної накладної, яка засвідчує факт та момент передачі товару.

Відповідно до п.п. 3.8., 3.9. Договору, Покупець має право повернути поставлений Товар Постачальнику і відмовитись від оплати за повернутий Товар. Повернення Товару здійснюється силами і засобами Постачальника і проводиться Сторонами у передбаченому законодавством порядку та оформляються відповідними документами - накладною на повернення товару, розрахунок коригування податкової накладної.

Згідно із п. 5.4. Договору, загальна сума Договору складається з сум вартості партій Товару, поставлених Постачальником протягом строку дії Договору та вказаних у товарних накладних.

Договір у п. 6.1. передбачає, що оплата, за поставлений Товар, здійснюється через 14 (чотирнадцять) календарних днів від факту реалізації Товару.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Цивільний кодекс України в ст. 526 передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Судом встановлено, що на виконання вимог п.п. 1.1., 1.4. Договору поставки від 01.01.2012 року за № 01/2012 Позивач з дотриманням вимог ст. ст. 526, 530, 629 Цивільного кодексу України 22.06.2012 року та 05.07.2012 року передав, а Відповідач прийняв товар на загальну суму 51193,40 грн. (п'ятдесят одна тисяча сто дев'яносто три гривні 40 коп.), що підтверджено видатковими накладними від 22.06.2012 року за № РН-0000069, від 05.07.2012 року за № РН-0000074, від 05.07.2012 року за № РН-0000075, від 05.07.2012 року за № РН-0000076, від 05.07.2012 року за № РН-0000077, після чого Відповідач на вимогу Позивача повернув останньому 15.11.2012 року, 05.12.2012 року частину товару на загальну суму 34285,54 грн. (тридцять чотири тисячі двісті вісімдесят п'ять гривень 54 коп.), що підтверджується накладними на повернення товару від 15.11.2012 року за № 2474905, від 15.11.2012 року за № 2474906, від 15.11.2012 року за № 2474907, від 05.12.2012 року за № 2482391 та листом Позивача на ім'я Відповідача від 13.11.2012 року за № 373 , а також актом звірки взаєморозрахунків станом на 25.03.2013 року б/№, копії яких знаходяться в матеріалах справи та достовірність яких Відповідачем не заперечується .

Видаткові накладні від 22.06.2012 року за № РН-0000069, від 05.07.2012 року за № РН-0000074, від 05.07.2012 року за № РН-0000075, від 05.07.2012 року за № РН-0000076, від 05.07.2012 року за № РН-0000077, накладні на повернення товару від 15.11.2012 року за № 2474905, від 15.11.2012 року за № 2474906, від 15.11.2012 року за № 2474907, від 05.12.2012 року за № 2482391 підписані Відповідачем на виконання вимог п.п. 2.1., 2.3., 2.6. Договору і ст. 193 Господарського кодексу України без будь-яких заперечень з приводу строків, обсягу та якості поставлених товарів з метою засвідчення факту прийняття Відповідачем поставленого товару у обсягах, асортименті та вартістю, визначених в зазначених видаткових накладних та накладних на повернення товару, достовірність яких Відповідач не заперечує. Тобто, підписані Відповідачем видаткові накладні та накладні на повернення товару без будь-якого зазначення Відповідачем про наявність дефектів або не згоди з вартістю, якістю та обсягом поставлених Позивачем товарів, а також відсутність заперечень Відповідача на акт звірки взаєморозрахунків, свідчать про належне виконання Позивачем своїх зобов'язань за Договором.

Поясненнями Позивача, які він дав в судових засіданнях 25.03.2013 року та 15.04.2013 року під час розгляду справи № 910/3379/13, письмовими доказами у справі у вигляді видаткових накладних від 22.06.2012 року за № РН-0000069, від 05.07.2012 року за № РН-0000074, від 05.07.2012 року за № РН-0000075, від 05.07.2012 року за № РН-0000076, від 05.07.2012 року за № РН-0000077, накладних на повернення товару від 15.11.2012 року за № 2474905, від 15.11.2012 року за № 2474906, від 15.11.2012 року за № 2474907, від 05.12.2012 року за № 2482391, листа Позивача на ім'я Відповідача від 13.11.2012 року за № 373 та Акта звірки взаєморозрахунків станом на 25.03.2013 року б/№, підтверджується, що Відповідач в порушення вимог ст. ст. 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та п.п. 1.1., 6.1., 6.2. Договору не оплатив поставлений Позивачем товар, внаслідок чого у Відповідача перед Позивачем станом на 15.04.2013 року за Договором наявна заборгованість у вигляді основного боргу в сумі 16907,86 грн. (шістнадцять тисяч дев'ятсот сім гривень 86 коп.).

Судом береться до уваги те, що Позивачу від Відповідача станом на 15.04.2013 року будь-яких заяв або претензій щодо строків поставки товарів, їх вартості та якості не надходило. Відповідачем суду не надано доказів, заяв та пояснень щодо порушення Позивачем строків поставки товарів або щодо їх якості чи оплати Відповідачем останніх.

Суд на підставі вищенаведеного дійшов висновку, що факт належного виконання Позивачем умов Договору є встановленим та доведеним. Відповідачем факти своєчасного та належного здійснення Позивачем поставки якісного товару, передбаченого Договором, не заперечені, доказів зворотнього суду не надано.

В ході розгляду справи № 910/3379/13 судом досліджено матеріали справи з метою перевірки обґрунтованості визначення Позивачем суми 16907,86 грн. (шістнадцять тисяч дев'ятсот сім гривень 86 коп.) в якості основного боргу Відповідача перед Позивачем станом на 15.04.2013 року, за наслідками чого суд погоджується з позицією Позивача щодо підстав виникнення та розміру вказаної суми основного боргу Відповідача перед Позивачем.

Перевіривши достовірність та правильність зазначеного розрахунку суд приходить до висновку, що останній являється обґрунтованим та вірним і відповідає умовам Договору.

Таким чином, станом на 15.04.2013 року за Відповідачем рахується перед Позивачем заборгованість по сплаті основного боргу за Договором у сумі 16907,86 грн. (шістнадцять тисяч дев'ятсот сім гривень 86 коп.).

Доказів повної оплати чи оплати інших частин заборгованості Відповідачем поставлених Позивачем товарів за Договором суду в ході розгляду справи не надано.

Станом на 15.04.2013 року основна заборгованість за Договором у сумі 16907,86 грн. (шістнадцять тисяч дев'ятсот сім гривень 86 коп.) Відповідачем не погашена.

У зв'язку з цим вимоги Позивача про стягнення основної заборгованості з Відповідача у сумі 16907,86 грн. (шістнадцять тисяч дев'ятсот сім гривень 86 коп.) є обґрунтованими та доведеними по суду за допомогою належних і допустимих доказів, внаслідок чого підлягають задоволенню в повному обсязі шляхом стягнення з Відповідача на користь Позивача основної заборгованості за Договором у сумі 16907,86 грн. (шістнадцять тисяч дев'ятсот сім гривень 86 коп.).

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст. 36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались Позивачем суду в якості доказів невиконання Відповідачем своїх зобов'язань за Договором, є належними та допустимими письмовими доказами неналежного виконання Відповідачем зобов'язань, взятого ним, відповідно до Договору.

У судовому засіданні, надані Позивачем докази, спростовані не були та не заперечувались Відповідачем під час судового розгляду справи.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Крім того, Позивач просить стягнути на його користь господарські витрати у вигляді витрат по сплаті судового збору у сумі 1720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 коп.).

Згідно з ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

В результаті вивчення матеріалів справи встановлено, що Позивач довів здійснення ним фактично господарських витрат у вигляді витрат по сплаті судового збору у сумі 1720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 коп.), у зв'язку з чим, зазначена сума господарських витрат являється обґрунтованою та підлягає стягненню з Відповідача як сторони, внаслідок неправильних дій якої виник спір, на користь Позивача в повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 32, 33, 36, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю Крокус-Авто до товариства з обмеженою відповідальністю ГАРТ-С про стягнення заборгованості за договором поставки від 01.01.2012 року за № 01/2012, - задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ГАРТ-С , ідентифікаційний код: 24654657, місцезнаходження: 08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, 64, кв. 120, на користь товариства з обмеженою відповідальністю Крокус-Авто , ідентифікаційний код: 32521366, місцезнаходження: 65012, Одеська обл., м. Одеса, вул. Катерининська, 87, кв. 14, заборгованість за Договором поставки від 01.01.2012 року за № 01/2012 у вигляді основного боргу в сумі 16907,86 грн. (шістнадцять тисяч дев'ятсот сім гривень 86 коп.) та судовий збір у сумі 1720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 коп.).

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Скутельник П.Ф.