Постанова

від 17.04.2013 по справі 5011-20/18146-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2013 р. Справа№ 5011-20/18146-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Рєпіної Л.О.

Тарасенко К.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Дмитренко В.А. - представник за дов. № 30 від 10.01.2013р.;

Скульська В.А. - представник за дов. №35 від 04.02.2013р.;

від відповідача: Петришак А.Я. - представник за дов. б/н від 25.01.2013р.;

Заєць П.П. - директор;

від третьої особи: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Інтеграл»

на рішення Господарського суду м. Києва від 13.02.2013р.

справа №5011-20/18146-2012 (суддя: Цюкало Ю.В.)

за позовом Комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Інтеграл»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Солом'янська районна у місті Києві державна адміністрація

про стягнення 19 153,30 грн.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації» (далі - позивач) звернулося до Київського апеляційного господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Інтеграл» (далі - відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 19153,30 грн., з них: 17939,43 грн. - по орендній платі, 444,15 грн. - пені та 769,72 грн. - компенсації витрат за користування земельною ділянкою.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.02.2013р. у справі №5011-20/18146-2012 позов Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Інтеграл» на користь Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації 17 939,43 грн. - заборгованості по орендній платі, 444,15 грн. - пені, 769,72 грн. - компенсація витрат за користування земельною ділянкою, 1 609,50 грн. - судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа-Інтеграл» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2013р. у справі №5011-20/18146-2012 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Крім того, апелянт зазначив, що суд першої неправомірно відмов в клопотанні про призначення та проведення будівельно-технічної і економічної експертизи стану орендованого приміщення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2013р. у справі №5011-20/18146-2012, скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.

Представник третьої особи в засідання Київського апеляційного господарського суду 17.04.2013р. не з'явився, був належним чином повідомлений про місце та час розгляду апеляційної скарги, що підтверджується поштовим повідомленням №08537104.

Крім того, враховуючи, що судом явка уповноважених представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, третя особа не скористалася належними їй процесуальними правами приймати участь в судовому засіданні 17.04.2013р., Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника третьої особи за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2013р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Інтеграл» - без задоволення, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Відповідно до Розпоряджень Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації від 29.12.2009 р. № 2492, 17.07.2008 р. №1207, між Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної у м. Києві ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа-Інтеграл» було укладено договір оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом'янського району міста Києва приміщення за № 371/1 від 17.07.2008 р. (далі - договір), предметом якого відповідно до п. 1.1 є зобов'язання позивача передати, а відповідача прийняти у оренду нежиле приміщення для надання послуг по ремонту комп'ютерної техніки, загальною площею 67,7 кв.м. (цокольний поверх), яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Виборзька, 34/36.

Згідно п. 2.2 договору вартість об'єкту оренди згідно зі звітом про експертну оцінку станом на 01.07.2008 становить 229 312,49 грн.

Відповідно до п. 3.1 договору за користування об'єктом оренди відповідач сплачує позивачу орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку та порядку використання орендної плати, затвердженої рішенням Солом'янської районної у місті Києві радою від 20.12.2006р. №101 або за результатом конкурсу на право оренди об'єкту комунальної власності.

Орендна плата на момент укладення договору встановлюється у розмірі 15% від вартості майна і становить 2 866.41 грн. на місяць.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць (п. 3.2 договору).

Відповідно до п.п. 3.3, 3.5 договору додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується відповідачем разом з орендною платою. Крім орендної плати відповідач компенсує позивачу його витрати по платі за землю (Договору №3).

Згідно п. 3.4 договору зобов'язання орендаря по сплаті орендної плати забезпечуються у вигляді авансової орендної плати у розмірі не менше, ніж встановлена п. 3.1 договору орендна плата за два місяці. Орендар сплачує авансовий платіж протягом 10 календарних днів з дати підписання договору орендодавець зараховує авансовий платіж, як орендну плату за 2 місяці.

Відповідач повинен сплачувати орендну плату та інші платежі,що передбачені п.п 3.1, 3.5, 3.6, 3.7 незалежно від результатів господарської діяльності щомісячно, до 1-го числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції (п.3.8 договору).

Згідно п. 9.1 договору термін дії останнього встановлено до 17.06.2011р.

Договір припиняється у разі закінчення строку на який його було укладено. Питання про надання дозволу на продовження строку договору оренди та його умови вирішуються на підставі письмового звернення відповідача до органу виконавчої влади (в копії позивачу), поданого не пізніше як за три місяці до закінчення строку його дії. Продовження терміну договору оформлюється письмовою угодою сторін, яка є додатком до цього договору оренди, або укладається новий (п. 9.2. договору).

Додатковою угодою до договору № 371/І від 17.07.2008 р. про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, які передаються в оренду від 19.10.2011р. термін дії договору продовжено до 31.03.2012р.

Відповідно до розпорядження Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації від 24.01.2011р. №20 «Про закріплення на праві господарського відання за Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної у м. Києві ради майна, яке передано до сфери управління Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації укладено додаткову угоду від 15.05.2012р. до договору оренди 371/1 та викладено договір в новій редакції, в тому числі було змінено номер договору на 100 СРДА та термін дії договору до 30.03.2015р., тобто спірний договір продовжено і відповідач, як вбачається з матеріалів справи спірне приміщення не повернув і продовжує ним користуватися.

Згідно п.п. 3.1, 3.2 договору оренди 100 СРДА орендна плата встановлена в розмірі 4329,54 грн. за місяць без ПДВ

Відповідно до п. 3.5 договору орендна плата сплачується орендарем на рахунок балансоутримувача - Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації.

Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розміру та порядку визначеному законодавством України, який сплачується відповідачем разом з орендною платою, а також компенсація витрат позивача за користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт оренди, розрахунок якої оформлюється додатком та є невід'ємною частиною договору (додаток 4) та сплачується орендарем разом з орендною платою.

Відповідно до п. 3.6 договору орендна плата сплачується орендарем щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції відповідач порушив договірні зобов'язання щодо здійснення орендних платежів. Зокрема, зобов'язання по сплаті орендних платежів за користування майном згідно з умовами договору не виконав, суму заборгованості не сплатив.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, на момент подання до суду позову та розгляду у судовому засіданні відповідач зобов'язання по сплаті орендних платежів в розмірі 17939,43 грн. та компенсацію плати за землю в розмірі 769,72 грн. не сплатив.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що позовна вимога в частині стягнення з відповідача за оренду приміщення суми в розмірі 17 939,43 грн. та компенсацію плати за землю в розмірі 769,72 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушень зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 6.2 договору передбачено, що за несвоєчасну сплату орендних платежів, Орендар сплачує на користь Орендодавця пеню в розмірі 0,5 % від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру встановленого законодавством України.

Так, для всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування штрафних санкцій, річних тощо, і в разі, якщо їх обчислення помилкове -зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно (аналогічна правова позиція викладена в ч. 1 п. 18 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005р. № 01-8/344 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році»).

Враховуючи вищевикладені норми матеріального права, Київський апеляційний господарський суд, перевіривши розрахунок суми пені, погоджується з розрахунком позивача, що пеня підлягає стягненню в сумі 444,15 грн.

Крім того, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження скаржника, щодо неправомірної відмови суду першої інстанції в призначенні та проведенні будівельно-технічної і економічної експертизи стану орендованого приміщення, з огляду на наступне.

Предметом позову Комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Інтеграл» є стягнення орендної плати та компенсації земельного податку,відповідно до умов договору оренди.

В свою чергу, як правильно зазначено судом першої інстанції заявлене в суді першої інстанції клопотання мало на меті встановлення стану, в якому перебуває орендоване приміщення, його вартості та розміру орендної плати, яка повинна сплачуватися відповідачем позивачу.

Тобто, метою заявленого клопотання є встановлення обставин, які можуть бути підставою для зміни умов договору в частині розміру орендної плати.

Водночас, згідно вимог ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, заявлене клопотання та докази, які можуть бути отримані в результаті його задоволення не є доказами, що обґрунтовують заперечення відповідача проти заявлених позовних вимог, а отже не впливають на розгляд справи в даному судовому процесі і, відповідно, не є доказами щодо тих обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в повному обсязі.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд приймає до уваги висновок № 12 експертного будівельно-технічного дослідження, звіт №26/04 про оцінку вартості майна «Нежилого вбудованого цокольного приміщення, загальною площею 67,70 кв.м., що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Виборська, буд. 34/36» та відзначає, що скаржник не позбавлений права звернутися до позивача або до суду в загальному порядку про зменшення або перерахунок орендної плати (в тому числі орендної плати, що є предметом даної справи) на підставі ст. 762 Цивільного кодексу України, ст. 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та п. 3.11 договору оренди №100 СРДА від 15.05.2012р., так як відповідач з зустрічним позовом до суду не звертався та не надав суду першої інстанції в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України належних доказів щодо розрахунку суми зменшення орендної плати та часу його застосування.

Таким чином, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд розглянув всебічно, повно та обґрунтовано в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, належним чином провірив правовідносини, що виникли між сторонами, та вірно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апелянта про порушення і неправильне застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те що прийняте господарським судом рішення відповідає ст. ст. 43, 85 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості підстав для скасування з мотивів, наведених в апеляційних скаргах не вбачається.

За таких обставин, рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2013р. у справі №5011-20/18146-2012 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Інтеграл» задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянтів.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Інтеграл», залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2013р. у справі №5011-20/18146-2012 - залишити без змін.

3. Матеріали справи №5011-20/18146-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Сулім В.В.

Судді Рєпіна Л.О.

Тарасенко К.В.