Постанова

від 16.04.2013 по справі 25/5005/6987/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2013 року Справа № 25/5005/6987/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Джихур О.В. (доповідач)

суддів: Виноградник О.М., Лисенко О.М.

при секретарі судового засідання: Ковзикові В.Ю.

за участю представників сторін:

від скаржника: Кантерман А.О., довіреність №23615/9/10-035 від 29.12.12, представник;

від ініціюючого кредитора: Смолов К.В., довіреність №б/н від 26.03.12, представник,

представник боржника у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпропетровської міжрайонної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 05 лютого 2013 року у справі № 29/5005/6987/2012

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Терра Агро", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рєгада Груп", м. Дніпропетровськ

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05 лютого 2013 року (суддя Чередко А.Є.) затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Рєгада Груп", ліквідовано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рєгада Груп", провадження у справі припинено.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована достатністю підстав для затвердження ліквідаційного балансу та ліквідації юридичної особи банкрута.

Не погодившись з вказаною ухвалою Дніпропетровська міжрайонна Державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби (надалі МДПІ) оскаржує її на предмет невідповідності нормам матеріального та процесуального права.

Посилаючись на п.п.78.1.7 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, скаржник стверджує про необхідність проведення податкової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Рєгада Груп", у зв'язку з чим МДПІ просила не затверджувати звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс. Проте, клопотання МДПІ не було задоволено.

Дніпропетровська МДПІ просить скасувати ухвалу господарського суду від 05 лютого 2013 року, справу передати господарському суду Дніпропетровської області для розгляду.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ініціюючого кредитора доводи апеляційної скарги заперечує, вважає ухвалу господарського суду від 05 лютого 2013 року законною, просить залишити її без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні 16 квітня 2013 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Терра Агро" доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу підтримав.

Представник боржника у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників скаржника, ініціюючого кредитора, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16 березня 2012 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Терра Агро" порушено провадження у справі №29/5005/2469/2012 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Рєгада Груп" на підставі ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (а.с.1, т.1).

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 26 березня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Рєгада Груп" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у справі та призначено ліквідатором ініціюючого кредитора Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Терра Агро" (т.1 а.с.37-39).

30 березня 2012 року в газеті "Голос України" №58 (5308) опубліковано оголошення про визнання підприємства боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у справі (т.1 а.с.68).

В ході ліквідаційної процедури ліквідатором розглянуто та визнано вимоги наступних кредиторів:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Терра Агро" на суму 30300 грн.;

- Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби на суму 4413544, 50 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13 червня 2012 року затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора боржника, ліквідовано юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю "Рєгада Груп", припинено провадження у справі.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01 серпня 2012 року у даній справі апеляційну скаргу Дніпропетровської МДПІ Дніпропетровської області Державної податкової служби задоволено частково, ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13 червня 2012 року скасовано, справу передано господарському суду Дніпропетровської області для розгляду (т.2 а.с.41-43).

18 грудня 2012 року до господарського суду Дніпропетровської області надійшов звіт ліквідатора, який був затверджений 05 лютого 2013 року оскаржуваною ухвалою.

Відповідно до ст.4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з ч.1 ст.5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі Закон про банкрутство) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до норми ст.32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема, виявлення ліквідатором кредиторів та дотримання їх процесуальних прав під час розгляду їх грошових вимог, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, доведення неможливості задоволення визначених ліквідатором вимог кредиторів з наслідками його ліквідації), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказам, дослідженими в судовому засіданні.

Разом з тим, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу є судовим актом, який не тільки встановлює обставини відсутності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, дає оцінку повноті дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, але також підсумовує хід процедури банкрутства та припиняє провадження у справі про банкрутство.

В зв'язку з цим, у підсумковому засіданні суду необхідно дати оцінку в цілому здійсненій процедурі банкрутства, а у випадку, якщо судом першої інстанції не досліджувались обставини обґрунтованості порушення провадження у справі про банкрутство при введенні ліквідаційної процедури дати їм оцінку в судовому засіданні при затвердженні звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

При винесенні оскаржуваної ухвали місцевий господарський суд виходив з того, що під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор здійснив всі заходи з ліквідації банкрута. Взявши до уваги, що у банкрута відсутні активи, необхідне для задоволення вимог кредиторів, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу.

Однак з таким висновком господарського суду погодитись не можна.

Як вбачається з матеріалів справи, заява про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Рєгада Груп" була подана в порядку ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачені особливості банкрутства відсутнього боржника.

Згідно з ч.1 вказаної статті незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань кредитором може бути подана заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника у разі, якщо керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Отже, за правилами цієї статті справа про банкрутство може бути порушена у разі наявності хоча б однієї з перелічених умов, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Для ініціювання справи про банкрутство відсутнього боржника та визнання його банкрутом на підставі відсутності боржника за місцем знаходження кредитор зобов'язаний надати відповідні докази.

Відповідно до ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як встановлено ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як свідчать матеріали справи, підставою для її порушення є наявність ознак, передбачених ч.1ч.1 ст.52 Закону України, а саме відсутність Товариства з обмеженою відповідальністю "Регада Груп" за його місцезнаходженням. Факт відсутності боржника за його місцезнаходженням ініціюючий кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Терра Агро" підтверджує довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 14 березня 2012 року.

Із вказаної довідки вбачається, що з 13 вересня 2010 року боржник був зареєстрований за адресою: 52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, селище міського типу Ювілейне, вул.Совхозна, будинок 52-А, кімната 1. 06 лютого 2012 року до Єдиного державного реєстру внесено запис № 6 про зміну місцезнаходження боржника, а саме реєстрацію його за адресою: 49000, Дніпропетровська область, місто Дніпропетровськ, Кіровський район, вул.Фрунзе, будинок 4 (т.1, а.с.118-121).

Із запису №9 вказаної довідки вбачається, що місцезнаходженням боржника є: 49000, Дніпропетровська область, місто Дніпропетровськ, Кіровський район, вул.Фрунзе, будинок 4, але одночасно, реєстраційна дія державного реєстратора у цьому записі має назву: "Внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою". Вказаний запис внесений 13 березня 2012 року.

Скасовуючи ухвалу господарського суду Дніпропетровської області про затвердження ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора від 13 червня 2012 року Дніпропетровський апеляційний господарський суд, пославшись на приписи ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" вказав, що "господарському суду слід з'ясувати правомірність внесення запису про відсутність боржника за його місцезнаходженням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" (постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01 серпня 2012 року у справі №29/5005/2469/2012- т.2 а.с.41-43).

Із листа державного реєстратора від 28 вересня 2012 року б/н вбачається, що запис про відсутність Товариства з обмеженою відповідальністю "Регада Груп" за місцезнаходженням здійснено за ініціативою Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська (т.2, а.с.84).

Проте, матеріали справи свідчать, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Регада Груп" (код ЄДРПОУ 37302957) обліковувався як платник податків у Дніпропетровській міжрайонній Державній податковій інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, що підтвердила Державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 17 квітня 2012 року №2259/10/24-020 (т.1, а.с.76) і в подальшому підтвердила Дніпропетровська міжрайонна Державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби (т.1, а.с.78-116).

Таким чином, за ініціативою Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська відомості про відсутність Товариства з обмеженою відповідальністю "Регада Груп" не мали бути внесені.

Отже, належними доказами відсутність Товариства з обмеженою відповідальністю "Регада Груп" за місцезнаходженням не доведена.

Крім того, ліквідатором не виконані вказівки Дніпропетровського апеляційного господарського суду, що містяться в постанові від 01 серпня 2012 року щодо з'ясування підстав, з яких не було внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців щодо втрати установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Регада Груп".

Згідно з особливостями банкрутства відсутнього боржника за ст.52 Закону про банкрутство предметом доказування є не лише встановлення факту відсутності особи за місцезнаходженням, а також неплатоспроможність боржника.

Відповідно до вимог ч.3 ст.6 Закону яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної палати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено Законом.

При цьому безспірність вимог кредитора повинна підтверджуватись документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення справи про банкрутство.

Перелік цих документів міститься в п.8 ст.7 Закону, в якому зокрема зазначається, що кредитор повинен додати до заяви виконавчі документи, чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредитора.

За приписами ч.8 ст.1 Закону безспірні вимоги кредиторів -вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Тобто, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачає можливості порушення справи про банкрутство, як за загальною, так і за спрощеною процедурою за відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора.

Як вбачається з матеріалів справи, грошові вимоги ініціюючого кредитора підтверджуються опротестованим векселем АА №1474355, складеним 30 вересня 2011 року на суму 30 300 грн., для сплати за яким державним нотаріусом Сьомої Дніпропетровської державної нотаріальної контори Куликовим С.В. вчинено виконавчий напис за №1-302 від 09 лютого 2012 року, для виконання якого 09 лютого 2012 року було відкрито виконавче провадження (т.1, а.с.12-17).

Статтею 14 Закону України "Про цінні папери і фондовий ринок" передбачено, що вексель -це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Відповідно до статті 75 Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі, простий вексель містить:

1) назву "простий вексель", яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений;

2) безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей;

3) зазначення строку платежу;

4) зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж;

5) найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж;

6) зазначення дати і місця складання простого векселя;

7) підпис особи, яка видає документ (векселедавець).

Згідно з частиною 1 статті 76 Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі, документ, у якому відсутній будь-який з реквізитів, зазначених у попередній статті, не має сили простого векселя, за винятком випадків, зазначених нижче у цій статті.

Частиною 3 статті 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні" передбачено, що від імені юридичних осіб вексель підписується власноручно керівником та головним бухгалтером (якщо така посада передбачена штатним розписом юридичної особи) чи уповноваженими ними особами. У разі якщо вексель підписується уповноваженою особою, до тексту векселя включається посилання на внутрішній документ юридичної особи, відповідно до якого уповноважена особа має право підписувати вексель. Підписи скріплюються печаткою.

Отож, за відсутності на простому векселі, емітентом якого є юридична особа, підпису головного бухгалтера, вексель вважається виданим з дефектом форми і не має вексельної сили, оскільки чинним законодавством про господарські товариства не передбачено можливості існування юридичної особи без посадової особи бухгалтера (головного бухгалтера), тому такий документ не є цінним папером та може мати силу простої боргової розписки. Зазначена правова позиція роз'яснена пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 08 червня 2007 року "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів в Україні".

Матеріали справи свідчать, що вексель АА №1474355 від 30 вересня 2011 року підписано директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Регада Груп".

В той же час на підприємстві боржника крім директора була передбачена посада головного бухгалтера яким був Мутель Сергій Григорович, що підтверджується актом документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Регада Груп" від 21 лютого 2012 року за №92/23-4/37302957, в якому зазначено, що головний бухгалтер Мутель Сергій Григорович призначений на посаду згідно з наказом від 15 квітня 2011 року №2/К (т.1, а.с.84-92).

Отже, на час складання векселю АА №1474355 на підприємстві боржника працювали посадові особи: директор та головний бухгалтер. Підпис головного бухгалтера на вказаному векселі відсутній.

Виходячи з вимог частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, неплатоспроможність боржника належними доказами не доведена.

Крім того, постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01 серпня 2012 року у даній справі було встановлено, що боржник Товариство з обмеженою відповідальністю "Регада Груп" 08 листопада 2011 року надав до Дніпропетровської міжрайонної Державної податкової інспекції декларацію з податку на прибуток за ІІ -ІІІ квартали 2011 року, а 13 лютого 2012 року подав декларацію з податку на додану вартість за серпень 2011 року підписану директором Стадник В.В. та головним бухгалтером Мутель С.Г., задекларуваваши розмір операцій, що оподатковуються за основною ставкою в сумі 4 169 168 грн. (т.2, а.с.35-38), що може свідчити про фактичне здійснення боржником господарської діяльності.

Із поданого господарському суду звіту ліквідатора від 13 грудня 2012 року вихідний №13-12/12 не вбачається, що ліквідатором це питання досліджувалося, висновки апеляційного господарського суду з цього приводу ані ліквідатором, ані господарським судом не були спростовані.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що провадження у даній справі порушено безпідставно.

Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі п.7 ч.1 ст.40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та п.1 1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України (за відсутністю предмету спору).

Отже, провадження у даній справі слід припинити на підставі ст.80 ч.1 п.1 1 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.80 ч.1 п.1 1 , 99, 103 - 106 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської міжрайонної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 05 лютого 2013 року у справі № 29/5005/6987/2012 скасувати.

Провадження у справі № 29/5005/6987/2012 припинити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Терра Агро" (49000, м. Дніпропетровськ, вулиця Набережна В.І. Леніна, 15-А, офіс 74, ЄДРПОУ 37374969) на користь Спецфонду Державного бюджету України витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги в розмірі 573, 50 грн.

Видати наказ.

Видачу наказу здійснити господарському суду Дніпропетровської області.

Копію постанови направити Державному реєстратору для здійснення реєстраційних дій щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Рєгада Груп" (49000, м. Дніпропетровськ, вулиця Фрунзе, будинок 4, ЄДРПОУ 37302957).

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя О.В. Джихур

Суддя О.М. Виноградник

Суддя О.М. Лисенко

(Дата підписання постанови в повному обсязі 19.04.13 р.)