Постанова

від 16.04.2013 по справі 913/62/13-г

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

16.04.2013 р. справа №913/62/13-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Діброви Г.І. суддівБойченка К.І., Стойка О.В. при секретарі Гриньовій О.В. від позивача:Кисельов В.Ю. - за дов. № 01.05.20-01/233 від 15.04.13 р. від відповідача:Лісовицька О.Ю. - за дов. № 3 від 08.01.13 р. Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуМіністерства охорони здоров'я України, м. Київ, Державного підприємства "Укрвакцина "Міністерства охорони здоров'я України", м. Київ на рішення господарського суду Луганської області від 14.02.2013 року у справі№ 913/62/13-г (суддя Василенко Т.А.) за позовомМіністерства охорони здоров'я України, м. Київ, Державного підприємства "Укрвакцина "Міністерства охорони здоров'я України", м. Київ до відповідачаПублічного акціонерного товариства "Луганський хіміко-фармацевтичний завод", м. Луганськ простягнення 7949 грн. 13 коп. ВСТАНОВИВ:

У 2013 році Міністерство охорони здоров'я України, м. Київ, Державного підприємства "Укрвакцина "Міністерства охорони здоров'я України", м. Київ звернулося до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Луганський хіміко-фармацевтичний завод", м. Луганськ про стягнення 7949 грн.13 коп.

Рішенням господарського суду Луганської області від 14.02.13 р. у задоволенні позовних вимог Міністерства охорони здоров'я України, м. Київ, Державного підприємства "Укрвакцина "Міністерства охорони здоров'я України", м. Київ до Публічного акціонерного товариства "Луганський хіміко-фармацевтичний завод", м. Луганськ про стягнення 7949 грн.13 коп. було відмовлено.

Позивач, Міністерство охорони здоров'я України, м. Київ, Державне підприємство "Укрвакцина "Міністерства охорони здоров'я України", м. Київ, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, якою просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Луганської області від 14.02.13 р. скасувати у повному обсязі та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, яким просив суд апеляційної інстанції рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення щодо апеляційної скарги.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 913/62/13-г та наданих представниками сторін пояснень.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.10.11 року між Міністерством охорони здоров'я України (позивач) і Публічним акціонерним товариством "Луганський хіміко-фармацевтичний завод" (відповідач) було укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти № 306/21-24, за умовами якого постачальник (відповідач) зобов'язався у 2011 році поставити лікарський препарат, зазначений в Специфікації, а замовник (позивач) оплатити такий товар на умовах цього договору. Закупівля товару здійснюється за рахунок коштів державного бюджету за бюджетною програмою 2301370 "Забезпечення медичних заходів по боротьбі з туберкульозом, профілактики та лікування СНІДу, лікування онкологічних хворих" (програми і централізовані заходи по боротьбі з туберкульозом). Товар постачається уповноваженому підприємству замовника ДП "Укрвакцина" з метою подальшої його поставки до закладів охорони здоров'я.

Згідно п. 4.1. договору, розрахунки за товар здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника, наведений в реквізитах постачальника, на підставі видаткової накладної.

У відповідності до п. 4.2. договору, оплата здійснюється замовником протягом семи робочих днів після поставки товару на склад уповноваженого підприємства, за повідомленням уповноваженого підприємства про таку поставку, у разі відсутності фінансування після поставки товару, по мірі надходження фінансування з Державного бюджету України. Замовник має право передбачити попередню оплату, яка здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2006 № 1404 у термін до 30 днів з моменту оплати у розмірі до 100% від ціни договору на підставі рахунку, виставленого постачальником.

Пунктом 5.1. договору зазначено, що постачальник забезпечує поставку товару на умовах поставки DDP - м. Обухів (у значенні міжнародних правил Інкотермс-2000) на склад уповноваженого підприємства за адресою: Київська область, м. Обухів, вул. Каштанова, 66а, у відповідності до узгодженого графіку поставки.

Згідно графіку поставки, постачальник повинен був здійснити постачання товару відповідно до додатку № 1 - Препарати лікарські (Протитуберкульозні препарати 1 та 2 ряду) Лот1 - Ізоніазид, табл. капс. драже, 300 мг у кількості 15 168 139 одиниць товару, на загальну суму 910 102 грн. 14 коп. до 15 грудня 2011 року.

Відповідач, на виконання умов договору, здійснив поставку товару за договором наступним чином: згідно з актом приходу товару № 86 Б (видаткова накладна № 1160 від 15.11.2011) на суму 57600 грн. 00 коп. та згідно з актом приходу товару № 146 Б (видаткова накладна № 1307 від 16.12.2011) на суму 345600 грн. 00 коп.

30.12.11 року сторони уклали додаткову угоду №1 до договору від 25.10.11 р. № 308/21-24, якою змінили строк постачання товару, який становить 90 календарних днів з моменту проведення попередньої оплати.

Також сторони додатковою угодою від 30.12.11 р. до договору внесли зміни до п. 1.1, яким передбачено, що Замовник зобов'язується здійснити 100% попередню оплату за Товар, зазначений в Специфікації, а Постачальник поставити Замовнику такий товар на умовах цього Договору.

Згідно додаткової угоди № 1, попередня оплата здійснюється Замовником протягом 3 (трьох) робочих днів, після надання Постачальником рахунку на попередню оплату Товару; грошові зобов'язання Замовника перед Постачальником вважаються виконаними в момент зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Відповідно до п. 5.1. в редакції додаткової угоди № 1, Постачальник протягом 90 (дев'яносто) календарних днів з дня надходження коштів як попередньої оплати забезпечує поставку Товару на умовах поставки DDP - м. Обухів (у значенні міжнародних правил Інкотермс-2000) на склад Уповноваженого підприємства за адресою: Київська область, м. Обухів, вул. Каштанова 66-А, у відповідності до узгодженого Графіку поставки.

Сторони також змінили і графік поставки, за яким товар постачається протягом 90 календарних днів з моменту передоплати.

Як стверджує позивач у своєму позові, ним було здійснено попередню оплату товару відповідно до умов договору та кошти на рахунок відповідача надійшли 20.12.11 р., а тому кінцевий термін поставки, на думку позивача, становив 19.03.12 р.

Згідно п. 7.2. договору, у випадку затримки поставки товару понад термін, встановлений пунктом 5.1. цього договору, постачальник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення поставки товару, а за прострочення понад тридцять календарних днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого товару, а у разі здійснення попередньої оплати постачальник, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає замовнику кошти з урахуванням індексу інфляції.

Між Міністерством охорони здоров'я України і ДП "Укрвакцина" були укладені договори доручення № 31/12.01-22 від 26.05.11 р., № 30/21-24 від 04.05.12 р., за умовами яких Дорівитель - Міністерство охорони здоров'я України, доручає, а Повірений - ДП "Укрвакцина", зобов'язується виконати від імені довірителя певні дії, а саме - приймання товару у постачальника на постачання товару до закладів охорони здоров'я, здійснювати відповідні дії для належного зберігання, розподілу товару, здійснювати контроль за виконанням умов договорів, укладених між довірителем та постачальником за бюджетною програмою 2301370 "забезпечення медичних заходів по боротьбі з туберкульозом, профілактики та лікування СНІДу, лікування онкологічних хворих".

Сторони 04.07.12 року уклали додаткову угоду № 1 до договору доручення № 30/21-24 від 04.05.12 р., якою було внесено зміни та доповнення до 1.1.4 договору, за умовами якого Повірений зобов язався здійснювати від імені Довірителя претензійну та позовну роботу за договорами про закупівлю з усіх питань, що пов язані з укладанням, виконанням та/або припиненням дії договорів, з усіма правами, наданими стороні по справі процесуальним законодавством України, зокрема: підписувати та подавати позовні заяви, в тому числі про стягнення грошових коштів та сум фінансових (штрафних) санкцій, клопотання, заяви про виконання судових рішень, інші документи; представляти інтереси довірителя в суді, отримувати будь-які належні довірителю процесуальні та інші документи; представляти інтереси довірителя у виконавчій службі з питань виконання судових рішень, подавати та отримувати будь-які пов язані з таким виконанням документи; виконувати інші дії, пов язані з виконанням цього доручення.

Як зазначає позивач у своєму позові, відповідач нібито поставив товар лише на суму у розмірі 57600 грн. 00 коп., у зв язку з чим позивач звернувся із позовом до господарського суду Луганської області про стягнення з відповідача пені у розмірі 7949 грн. 13 коп., нарахованої за період з 15.12.11 р. по 30.12.11 р., тобто до дати укладання додаткової угоди № 1.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:

Згідно приписів ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до норми ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

У відповідності до приписів ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України, у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Згідно п. 10.1 договору, договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та діє до 31.12.11 р. В частині зобов'язань щодо попереднього товару цей договір продовжується на строк 90 календарних днів, але в будь-якому випадку договір діє до повного виконання зобов'язань, пов'язаних із поставкою товару та невиконанням постачальником умов договору. Також був змінений графік поставки та передбачено, що товар постачається протягом 90 календарних днів з моменту передоплати.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у позові, оскільки додатковою угодою № 1 сторони виклали умови договору в частині строків поставки товару в новій редакції, тобто старої редакції договору вже не існує і позивачем не доведений факт прострочки відповідачем його договірного негрошового зобов язання, тому що останній поставив в повному обсязі передбачений договором обсяг товару в строк не більше 90 календарних днів з моменту здійснення позивачем попередньої оплати.

Відповідач на виконання умов договору в редакції додаткової угоди № 1 від 30.12.11 р. поставив позивачу весь обсяг товару, що підтверджено видатковими накладними від 15.11.11 р. № 1160 на суму 57600 грн. 00 коп., від 16.12.11 р. № 1307 на суму 345600 грн. 00 коп., від 06.01.12 р. № 7 на суму 57600 грн. 00 коп. та від 07.02.12 р. № 100 на суму 449302 грн. 14 коп., тобто в даному випадку відсутня прострочка виконання відповідачем його договірного негрошового зобов язання.

Враховуючи наведене, судова колегія дійшла висновку, що господарським судом правомірно відмовлено Міністерству охорони здоров'я України, м. Київ, Державному підприємству "Укрвакцина "Міністерства охорони здоров'я України", м. Київ у задоволенні позовних вимог про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Луганський хіміко-фармацевтичний завод", м. Луганськ пені у розмірі 7949 грн. 13 коп., нарахованої за період з 15.12.11 р. по 30.12.11 р.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.

Отже, відповідно до статті 4 7 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Луганської області від 14.02.2013 р. у справі № 913/62/13-г ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Міністерства охорони здоров'я України, м. Київ, Державного підприємства "Укрвакцина "Міністерства охорони здоров'я України", м. Київ на рішення господарського суду Луганської області від 14.02.2013 р. у справі № 913/62/13-г залишити без задоволення, рішення господарського суду Луганської області від 14.02.2013 р. у справі № 913/62/13-г - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий Г.І. Діброва

Судді К.І. Бойченко

О.В. Стойка

Надр. 5 прим:

1 - у справу;

2 - позивачу;

3 - відповідачу;

4 - ДАГС;

5- ГС Луг. обл.

Ложка Н.Л.