Постанова

від 16.04.2013 по справі 915/178/13-г

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2013 р.Справа № 915/178/13-г Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Мацюри П.Ф.,

Суддів: Ліпчанської Н.В. та Разюк Г.П.,

При секретарі судового засідання: Стеблиненко В.С.

За участі представників сторін:

Від позивача - Вітченко В.В., за довіреністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про час, дату та місце проведення засідання повідомлені належним чином.

розглянувши апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

на рішення господарського суду Миколаївської області від 27 лютого 2013 р.

по справі №915/178/13-г

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гамма"

до: Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Публічне акціонерне товариство "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

про стягнення 157200.20грн.

ВСТАНОВИВ:

В січні 2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Гамма" звернулось до господарського суду Миколаївської області із позовною заявою до Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", з позовом про стягнення заборгованості в сумі 157200.20грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем обов'язків за договором поставки № 30 від 30.04.09 р., і вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України.

Рішенням господарського Миколаївської області від 27 лютого 2013 р. у справі №915/178/13-г позов задоволено повністю, оскільки відповідачем зобов'язання за договором поставки не виконано.

Рішення господарського суду першої інстанції обґрунтовано доведеністю позовних вимог, та відповідністю їх до норм чинного законодавства.

Відповідач з даним рішенням не погоджується, та звернувся з апеляційною скаргою.

Скаржник вважає, що судом першої інстанції не в повній мірі з'ясовані обставини, що мають значення для справи, обставинам не надано належної юридичної оцінки, а також обставини, що мають значення для справи, взагалі є недоведеними.

Скаржник стверджує, що позивачем не в повному обсязі виконано п. 3.4 договору, що відповідно до п. 6.1 договору є підставою до оплати товару.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд встановив наступне.

30.04.2009 року сторони уклали договір поставки № 30, згідно якого позивач зобов'язувався поставити, а відповідач прийняти та оплатити відповідно до проведеної третьою особою процедури закупівлі згідно Положення "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" в порядку та на умовах, визначених цим договором, фарбу для розмічання доріг та скло кульки (товар).

Відповідно до п. 11.1 договору, він набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє до 31 грудня 2009 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Пунктами 2.1, 2.4 договору поставки від 30.04.09 р., сторони передбачили, що ціна за одиницю товару встановлюється в гривнях та фіксується в специфікаціях до цього договору. Сторони планували за цим договором поставити та здійснити розрахунок за товар на загальну суму 8 230 000,00 грн., а також транспортні витрати, підтверджені відповідними первинними документами.

На виконання договору поставки, сторони уклали та підписали додаткові угоди № 1 від 31.12.09 р. та № 2 від 31.03.10 р., якими змінили п. 2.4 договору поставки, відповідно до якого планували поставити та здійснити розрахунок за товар на загальну суму 9 464 500,00 грн. та продовжили строк дії договору поставки до 01.06.2010 року.

На виконання своїх зобов'язань за договором позивач поставив відповідачу товар, який відповідач прийняв без зауважень на загальну суму 157 200,20 грн., про що свідчить копія видаткової накладної № РН-0000207 від 13.05.2010 р., яка підписана представниками обох сторін та довіреністю представника відповідача № 0118 від 11.05.2010 р. на отримання товару.

Факт виконання поставки позивачем підтверджується постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.07.2012 р. по справі № 5016/256/2012(17/23), відповідно до якої фактична поставка товару визнається сторонами (а.с. 59-61).

Статтею 35 ГПК України передбачено, що обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування. Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку.

Відповідно до п. 6.1. договору поставки № 30 від 30.04.09 року, відповідач зобов'язаний здійснювати оплату за поставлений товар в термін 30 банківських днів з дати поставки, при умові виконання пункту 3.4.

Пунктом 3.4 договору передбачено, що поставка товару підтверджується двохстороннім актом прийому-передач між позивачем та відповідачем, який підписується протягом 2 (двох) банківських днів з дати поставки товару, за умови надання позивачем наступних документів: рахунку - фактури на поставлений товар, товаротранспортної накладної, податкової накладної, видаткової накладної, паспорту якості товару, документу, який підтверджує сертифікацію товару.

Оскільки, на час розгляду справи № 5016/256/2012(17/23) позивачем не було надано докази того, що від надав відповідачу зазначені у пункті п.3.4. договору документи, в тому числі двосторонні акти приймання -передачі товару, доказів їх складання та направлення їх на підпис відповідачу та/або відмови відповідача від їх підписання; ОАГС постановою від 05.07.2012 р. відмовив позивачу в позові на тій підставі, що строк виконання грошового зобов'язання у відповідача не настав.

Після прийняття ОАГС постанови від 05.07.12 р., на виконання вищезазначеного п.3.4 договору, позивач двічі надсилав відповідачу пакет документів, а саме: акт прийому-передачі документів, рахунок-фактуру № СФ-0000243 від 13.05.2010 р., видаткову накладну № РН-0000207 від 13.05.2010 р., податкову накладну № 31 від 13.05.2010 р., акт звірки від 30.06.2010 р., сертифікати якості на фарбу та скло кульки, що підтверджується описами вкладення у цінний лист від 14.09.2012 р. та від 02.08.12 р.

Крім того, сторонами був підписаний акт здачі-прийняття робіт № ОУ-0000009, відповідно до якого позивач передав визначені документи, а відповідач прийняв їх 05.11.2012 р.

Відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні -1. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Вказані документи відповідають вимогам первинних документів і служать підставою для підтвердження здійснення господарської операції.

Відповідно до п. 6.1. Договору №30 від 30.04.2009р. Отримувач - платник (ДП Миколаївський облавтодор ) зобов'язаний здійснювати оплату за поставлений товар в термін 30 банківських днів з дати поставки, при умові виконання пункту 3.4.

Пунктом 3.4. вказаного договору передбачено, що поставка товару підтверджується двостороннім актом прийому-передачі між постачальником та отримувачем - платником, який підписується протягом 2 (двох) банківських днів з дати поставки товару, за умови надання постачальником наступних документів: Рахунок - фактура на поставлений товар;

- Товаротранспортна накладна;

- Податкова накладна;

- Видаткова накладна;

- Паспорту якості товару;

документ, який підтверджує сертифікацію товару.

На виконання вказаних умов договору ТОВ Гамма на адресу відповідача направлено 14.09.2012р. цінним листом з описом вкладеного, наступні документи: акт прийому - передачі документів;

- рахунок - фактура № СФ-0000243 від 13.05.2010р.;

- видаткова накладна № РН-0000207 від 13.05.2010р.;

- податкова накладна № 31 від 13.05.2010р.;

- акт звірки від 30.06.2010р.;

- сертифікат якості на фарбу;

- сертифікат якості на скло кульки.

Підставою виникнення господарських зобов'язань за приписами ч. 1 ст. 177 ГК України є договір.

В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Факт отримання товару відповідачем підтверджується видатковою накладною, актом звірки взаємних розрахунків та актом №ОУ-0000009 здачі-прийняття робіт (надання послуг) підписаного відповідачем 05.11.2012р. Дані обставини не заперечуються відповідачем. Відсутність товаро-транспортної накладної пояснюється тим, що мало місце самовивезення товару

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Наведені в апеляційній скарзі підстави спростовуються матеріалами справи, норми матеріального та процесуального права не порушені. Підстави повного, або часткового скасування рішення відсутні.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що рішення господарського суду прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись статтями 99, 101-105, ГПК України, суд -,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 27 лютого 2013 р. по справі №915/178/13-г залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Господарського Суду України.

Головуючий суддя: П.Ф. Мацюра

Судді: Н.В. Ліпчанська

Г.П.Разюк