Постанова

від 25.03.2013 по справі 2а-10894/12/0170

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 березня 2013 р. 11:26 Справа №2а-10894/12/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Котаревої Г.М., за участю секретаря Бездушної І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Іман»

до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.09.12р. №0001032301 та №0001042301

за участю представників:

позивача - Дробязко Т.А., довіреність №17 від 22.10.12р.;

Головков П.В., довіреність №9 від 22.08.12р.;

відповідача - Абсеметов З.Н., довіреність №95/9/10-0 від 16.01.13р.;

Суть спору: Приватне підприємство «Іман» (далі - позивач, ПП «Іман») звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС (далі - відповідач, Сакська ОДПІ АР Крим ДПС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.09.12р. №0001032301 та №0001042301, мотивуючи свої вимоги тим, що вони прийняті із порушенням норм податкового законодавства.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 08.10.12р. відкрито провадження по адміністративній справі та закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представники позивача у судовому засіданні наполягали на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Іман» 12.03.01р. зареєстроване Державним реєстратором Виконавчого комітету Сакської міської ради АР Крим у якості юридичної особи (а.с. 82, том 1).

Взятий на облік платника податків 15.03.01р., що підтверджується відповідною довідкою (а.с. 91, том 1).

Згідно довідки з ЄДРПОУ серії АБ №407628, основними видами діяльності позивача є: посередництво в торгівлі деревиною та будівельними матеріалами; інші роботи з завершення будівництва (а.с. 92, том 1).

Суд зазначає, що при вирішенні цієї справи він керувався положеннями нормативних актів, у редакціях, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

У період з 26.07.12р. по 08.08.12р., із подовженням з 09.08.12р. по 15.08.12р., посадовими особами відповідача була проведена позапланова перевірка ПП «Іман» з питань своєчасності нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість, при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «ВТК «Окнополь», ТОВ БВП «Строитель Плюс», КП «Альянс», ПП «Пан Буд», ПП «Команд» за період з 01.01.09р. по 31.03.12р.

За результатами перевірки було складено акт від 22.08.12р. №600/22-00/3120325 (а.с. 29-70, том 1).

Перевіркою було встановлені, у тому числі, порушення позивачем:

- ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, в результаті чого встановлено завищення валових витрат, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 396487,00грн. по взаємовідносинам із ТОВ «ВТК «Окнополь», ТОВ БВП «Строитель Плюс», ПП «Пан Буд», ПП «Команд».

- п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» та ст. 185, ст. 188 ПК України, в результаті чого встановлено завищення валових витрат, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 396487,00грн. по взаємовідносинам із ТОВ «ВТК «Окнополь», ТОВ БВП «Строитель Плюс», ПП «Пан Буд», ПП «Команд»

На підставі зазначених порушень відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 26.09.12р. №0001042301 про донарахування податку на додану вартість у сумі 40179,00грн. та штрафних санкцій у сумі 8334,00грн. (а.с. 24, том 1), №0001032301 про донарахування податку на прибуток у сумі 396508,00грн. та штрафних санкцій у сумі 85427,65грн. (а.с. 22, том 1).

Не погодившись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист правий, свобод і інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень із боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при виконанні ними владних управлінських функцій на підставі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно п.п.41.1.1 п.41.1. ст. 41 ПК України органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби є контролюючими органами в розумінні Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем було зроблено висновок про завищення позивачем валових витрат на суму 1478212,00грн. за період з 01.07.09р. по 31.12.11р. та 1 квартал 2012 року.

Відповідачем вказується, що порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва, у тому числі, контрагентів позивача - ТОВ «ВТК «Окнополь», ТОВ БВП «Строитель Плюс», ПП «Пан Буд», ПП «Команд». Зазначено, що діяльність вказаних контрагентів позивача була направлена на проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій, надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, та не мають реального товарного характеру. До того ж, зазначені контрагенти не мають основний стан.

Такі висновки відповідач зробив на підставі:

- акту від 06.04.12р. №37/22/31263808 «Про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ БВП «Строитель Плюс», код за ЄДРПОУ 31263808, з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.09р. по 31.03.12р.»;

- акту від 06.04.12р. №20/22/36070617 «Про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «ВТК «Окнополь», код за ЄДРПОУ 36070617, з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.09р. по 31.03.12р.»;

- акту від 06.04.12р. №32/22/37081766 «Про неможливість проведення зустрічної перевірки ПП «Команд», код за ЄДРПОУ 37081766, з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.09р. по 31.03.12р.»;

- акту від 06.04.12р. №21/22/37081614 «Про неможливість проведення зустрічної перевірки ПП «Пан Буд», код за ЄДРПОУ 37081614, з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.09р. по 31.03.12р.»;

- акту від 06.04.12р. №36/22/32468182 «Про неможливість проведення зустрічної перевірки ПП «Пан Буд», код за ЄДРПОУ 32468182, з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.09р. по 31.03.12р.».

На підставі викладених висновків відповідач зробив висновок про порушення позивачем - ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, внаслідок чого відповідачем було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 396508,00грн. та нараховано штрафних санкцій у сумі 85427,65грн.

Так, відповідач посилається на те, що вказані підприємства є - «вигодо набувачами» у зв'язку з порушенням кримінальної справи № 69-0146, за обвинуваченням директора ТОВ «Союз КДС» ОСОБА_4, за ч.3 ст.212 КК України та інших осіб, у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч.3 ст. 212 КК України.

При чому акті перевірки використані матеріали досудового слідства по вказаній кримінальній справі.

У зв'язку з зазначеним, відповідачем правочини між позивачем так контрагентами визнано нікчемними відповідно до ч.ч. 1,5 ст. 203, ч.1 ст. 216, ст. 228 ЦК України, як такі, що завідомо суперечать інтересам держави та суспільства, а також моральним засадам суспільства, при цьому як зазначає Відповідач визнання таких правочинів судом не вимагається.

Надаючи оцінку правомірності використання відповідачем при проведені перевірки даних досудового слідства та обов'язковість їх врахування при розгляді адміністративної справи судом, суд зазначає.

Відповідно ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Отже вирок суду по кримінальні справі має набрати законної сили, та стосуватись дій чи бездіяльності особи, правові наслідки яких розглядає адміністративний суд, та у вироку повинно бути надано оцінку питанням, чи мало місце діяння, та чи вчинене воно конкретною особою.

Самі по собі окремі процесуальні документи в кримінальній справі не можуть бути доказами відсутності або наявності будь-яких обставин, які є предметом доказування в адміністративній справі.

Більш того, законодавством не передбачена можливість використання під час проведення перевірок платників податків та складання акта перевірки матеріалів досудового слідства. Це співвідноситься, зокрема, і з положеннями КАСУ та й взагалі з доктриною процесуального права України, відповідно до яких заздалегідь є встановленим і не потребує доведення та доказування вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили. Тобто преюдиціальний характер має лише вирок суду, який набрав законної сили, а не матеріали досудового слідства, особливо постанова про порушення кримінальної справи та протоколи допиту. Факт порушення кримінальної справи має наслідком та зумовлює законне проведення уповноваженими органами дізнання та досудового слідства певних слідчих дій з метою підтвердження або спростування факту вчинення певного злочину конкретною особою, але не може безперечно свідчити про винуватість такої особи, що підтверджується і закріпленим ст. 62 Конституції України принципом невинуватості особи у вчиненні злочину.

Також відповідачем було донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 40179,00грн. та штрафних санкцій у сумі 8334,00грн., відповідно податкового повідомлення-рішення від 26.09.12р. №0001042301.

Перевіряючи доводи відповідача щодо завищення валових витрат та податкового кредиту з ПДВ судом зазначається наступне.

Згідно з п.4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду. До складу валового доходу включаються , зокрема, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг) , доходи від операцій, передбачених ст.7 зазначеного закону ( п.п. 4.1.1 та п. 4.1.3) .

Ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначає, що валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій , матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.5.2.1 п. 5.2. ст.5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

П.п. 5.3.9 п.5.3 т. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначає, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Уразі знищення або зіпсування зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів .

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено поняття первинного документу, - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частинам 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже зазначений закон визначає вимоги саме до документів бухгалтерського обліку, а не податкового.

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.199р. №88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Пунктом 2.4 вказаного положення встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.7 Положення первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України (який набрав чинності з 01.01.11р.) витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п. 138.2 ст. 138 Кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 ст. 139 Кодексу встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Судом встановлено, що між ПП «Іман» (Замовник) та ТОВ БВП «Строитель Плюс» (Підрядник) укладено договір від 25.11.09р. №44/2388 на виконання робіт з проведення капітального ремонту продовольчого магазину у с. Зернове, Сакського району (а.с. 218-219, том. 2).

Загальна вартість робіт, згідно з п. 2.1 складає 99159,60грн., у тому числі ПДВ 16526,00грн.

Вартість проведених будівельних робіт, згідно акту виконаних робіт №б/н за грудень 2009 року складає 99159,60грн. (а. с.229-233, том 2).

Між ПП «Іман» (Замовник) та ТОВ БВП «Строитель Плюс» (Підрядник) на виконання робіт з проведення капітального ремонту тротуарного покриття ТОВ «Санаторний комплекс «Саки» (а.с. 16-17).

Вартість проведених будівельних робіт, згідно акту виконаних робіт №б/н за червень 2010 року складає 12405,60грн. (а.с. 11-13, том 3).

Між ПП «Іман» (Замовник) та ТОВ БВП «Строитель Плюс» (Підрядник) укладено договір від 10.09.10р. №7/1018 на виконання робіт з проведення капітального ремонту окремих ділянок водопостачання та опалення універмагу м. Саки, вул. Революції (а. с. 25-26, том 3).

Загальна вартість робіт, згідно з п. 2.1 складає 14008,39грн., у тому числі ПДВ 2334,19грн.

Вартість проведених будівельних робіт, згідно акту виконаних робіт №б/н за вересень 2010 року складає 14008,39грн. (а.с. 28-33, том 3).

Між ПП «Іман» (Замовник) та ТОВ БВП «Строитель Плюс» (Підрядник) укладено договір від 01.02.11р. №5/240 на виконання робіт з проведення капітального ремонту приміщень РайПо (Стара контора), м. Саки (а. с. 46-47, том 3).

Загальна вартість робіт, згідно з п. 2.1 складає 27140,24 грн., у тому числі ПДВ 4523,37грн.

Вартість проведених будівельних робіт, згідно акту виконаних робіт №б/н за лютий 2011 року складає 27140,24грн. (а.с. 52-55, том 3).

Між ПП «Іман» (Замовник) та ТОВ БВП «Строитель Плюс» (Підрядник) укладено договір від 29.03.11р. №7/414 на виконання робіт з проведення капітального ремонту продуктового магазину №25 по вул. Новосільське шосе, м. Саки (а.с. 70-71, том 3).

Загальна вартість робіт, згідно з п. 2.1 складає 187658,40грн., у тому числі ПДВ 4523,37грн.

Вартість проведених будівельних робіт, згідно акту виконаних робіт №б/н за квітень 2011 року складає 72581,29грн. (а.с. 76-82, том 3).

Вартість проведених будівельних робіт, згідно акту виконаних робіт №б/н за травень 2011 року складає 76970,18 грн. (а.с. 86-89, том 3).

Між ПП «Іман» (Замовник) та ТОВ БВП «Строитель Плюс» (Підрядник) укладено договір від 18.04.11р. №9/474 на виконання робіт з проведення поточного ремонту фасаду школи у смт. Новофедорівка, Сакського району (а.с. 131-132, том 1).

Загальна вартість робіт, згідно з п. 2.1 складає 64551,60грн., у тому числі ПДВ 10758,60грн.

Вартість проведених будівельних робіт, згідно акту виконаних робіт №б/н за травень 2011 року складає 50182,06грн. (а.с. 137-140, том 1).

Між ПП «Іман» (Замовник) та ТОВ БВП «Строитель Плюс» (Підрядник) укладено договір від 29.06.11р. №11/745 на виконання робіт з проведення капітального магазина у с. Абрикосівка, Сакського району (а.с. 115-116, том 3).

Загальна вартість робіт, згідно з п. 2.1 складає 44019,60грн., у тому числі ПДВ 7336,60грн.

Вартість проведених будівельних робіт, згідно акту виконаних робіт №б/н за травень 2011 року складає 33422,21грн. (а.с. 120-126 , том 3).

Між ПП «Іман» (Замовник) та ТОВ БВП «Строитель Плюс» (Підрядник) укладено договір від 04.07.11р. №14/861 на виконання робіт з проведення капітального магазина у с. Михайлівка, Сакського району (а.с. 146-147, том 3).

Загальна вартість робіт, згідно з п. 2.1 складає 327868,44грн., у тому числі ПДВ 54644,74грн.

Вартість проведених будівельних робіт, згідно акту виконаних робіт №б/н за липень 2011 року складає 108500,95грн. (а.с. 153-159, том 3).

Вартість проведених будівельних робіт, згідно акту виконаних робіт №б/н за серпень 2011 року складає 102241,42грн. (а.с.164-169, том 3).

Вартість проведених будівельних робіт, згідно акту виконаних робіт №б/н за вересень 2011 року складає 112742,52грн. (а.с. 174-178, том 3).

Вартість проведених будівельних робіт, згідно акту виконаних робіт №б/н за вересень 2011 року складає 109716,50грн. (а.с. 182-187, том 3).

Між ПП «Іман» (Замовник) та ТОВ БВП «Строитель Плюс» (Підрядник) укладено договір від 01.08.11р. №16/950 на виконання робіт з проведення капітального ремонту дитячого дошкільного закладу, с. Ліснівка, Сакського району (а.с. 181-182, том 1).

Загальна вартість робіт, згідно з п. 2.1 складає 174812,69грн., у тому числі ПДВ 29135,45грн.

Вартість проведених будівельних робіт, згідно акту виконаних робіт №б/н за серпень 2011 року складає 34276,98грн. (а.с. 186-189, том 1).

Вартість проведених будівельних робіт, згідно акту виконаних робіт №б/н за серпень 2011 року складає 27682,39грн. (а.с. 199-203, том 1).

Між ПП «Іман» (Замовник) та ТОВ БВП «Строитель Плюс» (Підрядник) укладено договір від 03.10.11р. №27/1223 на виконання робіт з проведення капітального ремонту покрівлі учбових класів (контора) у м. Саки, вул. Новосільське шосе, 5 (а. с. 225-226, том 3).

Загальна вартість робіт, згідно з п. 2.1 складає 328697,98грн., у тому числі ПДВ 54783,00грн.

Вартість проведених будівельних робіт, згідно акту виконаних робіт №б/н за жовтень 2011 року складає 149046,72грн. (а.с. 230-232, том 3).

Вартість проведених будівельних робіт, згідно акту виконаних робіт №б/н за грудень 2011 року складає 93501,79грн. (а.с. 33-35, том 3).

Вартість проведених будівельних робіт, згідно акту виконаних робіт №б/н за грудень 2011 року складає 66125,38грн. (а.с. 4-8, том 4).

Між ПП «Іман» (Замовник) та ТОВ БВП «Строитель Плюс» (Підрядник) укладено договір від 01.11.11р. №28/1341 на виконання робіт з благоустрою навколо приміщення учбових класів (контора) у м. Саки, вул. Новосільське шосе, 5 (а.с. 52-53, том 4).

Загальна вартість робіт, згідно з п. 2.1 складає 84565,20грн., у тому числі ПДВ 14094,20грн.

Вартість проведених будівельних робіт, згідно акту виконаних робіт №б/н за листопад 2011 року складає 80839,40грн. (а.с. 57-58, том 4).

Між ПП «Іман» (Замовник) та ТОВ БВП «Строитель Плюс» (Підрядник) укладено договір від 06.12.11р. №30/1483 на виконання робіт з проведення капітального ремонту прохідної Сакського РайПо у м. Саки, вул. Новосільське шосе, 5 (а.с. 73-74, том 4).

Загальна вартість робіт, згідно з п. 2.1 складає 75068,40грн., у тому числі ПДВ 12511,00грн.

Вартість проведених будівельних робіт, згідно акту виконаних робіт №б/н за грудень 2011 року складає 70718,34грн. (а.с. 78-81, том 4).

Між ПП «Іман» (Замовник) та ТОВ БВП «Строитель Плюс» (Підрядник) укладено договір від 07.12.11р. №31/1508 на виконання робіт з проведення ремонту магазину «Універсам» у м. Саки, вул. Радянська (а.с. 102-103, том 4).

Загальна вартість робіт, згідно з п. 2.1 складає 23587,80грн., у тому числі ПДВ 3931,30грн.

Вартість проведених будівельних робіт, згідно акту виконаних робіт №б/н за грудень 2011 року складає 17245,15грн. (а.с. 107-109, том 4).

Між ПП «Іман» (Замовник) та ТОВ БВП «Строитель Плюс» (Підрядник) укладено договір від 15.12.11р. №32/1507 на виконання робіт з проведення капітального ремонту кафе «Корчма» по вул. Євпаторійській, 20, с. Уютне, Сакського району, (а.с. 125-126, том 4).

Загальна вартість робіт, згідно з п. 2.1 складає 246217,20грн., у тому числі ПДВ 41036,20грн.

Вартість проведених будівельних робіт, згідно акту виконаних робіт №б/н за грудень 2011 року складає 231958,46грн. (а.с. 130-136, том 4).

Сплата виконаних робіт позивачем підтверджується платіжним дорученнями, на підставі чого ТОВ БВП «Строитель Плюс» були видані позивачу відповідні податкові накладні (а.с. 141-146, 190-191, 204-205, том 1, а.с. 234-240, том 2, а.с. 14-15, 34-36, 56-57, 83-84, 90-95, 127-131, 160-162, 170-171, 179, 188-189, 237-240, том 3, а.с. 20-21, 40-41, 63-64, 88-89, 114-115, том 4).

При зіставленні актів виконаних робіт, проведених підрядчиком ТОВ БВП «Строитель Плюс» на об'єктах покупців ПП «Іман» за період грудень 2009 року - грудень 2011 року встановлено, що всього виконані роботи ТОВ БВП «Строитель Плюс» на загальну суму 1590465,57грн., без ПДВ 1325 387,98грн., сума ПДВ 265077,66грн.

Між ПП «Іман» (Замовник) та ТОВ «ПТК «Окнополь» (Постачальник) укладено договір постачання будівельних матеріалів від 02.08.11р. №15/108 (а.с. 175-176, том 1).

Загальна вартість робіт, згідно з п. 2.1 складає 34766,27грн., у тому числі ПДВ 6953,25грн.

Між ПП «Іман» (Замовник) та ТОВ «ПТК «Окнополь» (Постачальник) укладено договір постачання будівельних матеріалів від 04.08.11р. №18/1000/126 (а.с. 192-193, том 1).

Загальна вартість робіт, згідно з п. 2.1 складає 38402,64грн., у тому числі ПДВ 7680,52грн.

Між ПП «Іман» (Замовник) та ТОВ «ПТК «Окнополь» (Постачальник) укладено договір постачання будівельних матеріалів від 21.09.11р. №23/132 (а.с. 239-240, том 1).

Загальна вартість робіт, згідно з п. 2.1 складає 38402,64грн., у тому числі ПДВ 7680,52грн.

Між ПП «Іман» (Замовник) та ТОВ «ПТК «Окнополь» (Постачальник) укладено договір постачання будівельних матеріалів від 04.10.11р. №25/143 (а.с. 11-12, том 1).

Загальна вартість робіт, згідно з п. 2.1 складає 6777,38грн., у тому числі ПДВ 1355,48грн.

На виконання зазначених договорів, позивачем від контрагента отримані розрахунки, податкові та видаткові накладні на поставку товарів на загальну суму 129017,06грн., в тому числі ПДВ 21502,85грн., які були ним сплачені відповідно до платіжних доручень (а.с. 105-108, 119-126, 177-180, 194-197, 241-244, том 1, а.с. 13-15, том 2).

Між ПП «Іман» (Замовник) та ПП «Комманд» (Постачальник) укладено договір постачання будівельних приладів від 01.11.11р. №29/562

На виконання зазначеного договору, позивачем від контрагента отриманий розрахунок, та видаткова накладна на поставку товарів на загальну суму 21367,20грн., в тому числі ПДВ 3561,20грн.

Відповідно до регістрів бухгалтерського обліку ПП «Іман» при отриманні будівельних приладів було зроблено наступну кореспонденцію рахунків, по яким сума 17806,02грн. була включена до складу валових витрат:

Д-т20 К-т631-3121,02грн. в жовтні 2011р.

Д-т22 К-т631-14 685,00грн. в грудні 2011р.

В підтвердження придбання ПП «Іман» у ПП «Панд Буд» будівельних приладів, позивачем отриманні податкові накладні та розрахунки на загальну суму 21100,32грн., у тому числі ПДВ 3516,72грн., яка, відповідно до платіжних доручень, була сплачена позивачем (а.с. 41-45, том 2).

Відповідно до регістрів бухгалтерського обліку ПП «Іман» при отриманні будівельних матеріалів та будівельних послуг ПП «Пан -буд» було зроблено наступну кореспонденцію рахунків, по яким сума 27 504,11грн. була включена до складу валових витрат:

Д-т20 К-т631-10366,89грн. в серпні 2010р;

Д-т20 К-т631-7216,71грн. в серпні 2010р;

Д-т20 К-т631-7851,41грн. в жовтні 2010р;

Д-т20 К-т631-2069,10грн. в жовтні 2010р.

З викладеного вбачається, що позивачем сформовано та внесено до податкової звітності валові витрати за рахунок господарських операцій з ТОВ «ВТК «Окнополь», ТОВ БВП «Строитель Плюс», ПП «Пан Буд», ПП «Команд», на підставі належних документів бухгалтерського обліку, в яких відображається зміст господарської операції, таким чином у позивача відсутнє завищення валових витрат за період, що перевірявся.

Перевіряючи обґрунтованість висновків відповідача щодо завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ судом встановлено наступне.

На підтвердження формування податкового кредиту, позивачем до податкового органу були надані податкові накладні, виписані контрагентами, платіжні доручення про перерахування позивачем грошових коштів на рахунки контрагентів за укладеними договорами, а також надані видаткові накладні.

Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, що діяла на момент формування позивачем податкового кредиту у 2009-2010 роках) податкове зобов'язання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платнику податку у звітному (податковому) періоді, визначена згідно з Законом, а податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду , визначена цим законом. При цьому датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно з п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 вказаного Закону у редакції, що діяла на момент формування позивачем податкового кредиту у 2009-2010 роках) податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Отже, законодавчо встановлені лише вимоги до часу складання податкової накладної - вона повинна бути складена у момент виникнення податкових зобов'язань продавця.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків (ч.5 п.п.7.2.3 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість» у редакції, що діяла на момент формування позивачем податкового кредиту у 2009-2010 роках).

Підпункт 7.4.1 п.7.4 ст. 7 вищевказаного Закону (у редакції, що діяла на момент формування позивачем податкового кредиту у 2009-2010 роках) визначає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, що діяла на момент формування позивачем податкового кредиту у 2009-2010 роках) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону (у редакції, що діяла на момент формування позивачем податкового кредиту у 2009-2010 роках) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Аналогічні положення викладені в нормах Податкового кодексу України, який набрав чинності 01.01.11р.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Статтею 201 Кодексу встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України вбачається, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Підпунктами 201.4, 201.5, 201.6 статті 201 Кодексу встановлено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно до положень п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Викладена норма закону свідчить про відсутність права платника податків включати в податковий кредит суми ПДВ, які не підтверджені податковими накладними.

Судом встановлено, що спірні суми ПДВ включені за фактом отримання від постачальників - ТОВ «ВТК «Окнополь», ТОВ БВП «Строитель Плюс», ПП «Пан Буд», ПП «Команд», податкових накладних , які є належним чином оформленими.

Таким чином, висновки відповідача не відповідають зазначеним приписам Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, що діяла на момент формування податкового кредиту у 2009-2010 роках) та Податкового кодексу України, який набрав чинності 01.01.11р.

Закон України «Про податок на додану вартість» (у редакції, що діяла на момент формування позивачем податкового кредиту у 2009-2010 роках), а саме п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст.7, єдину підставу, коли не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - коли ці суми не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Пункт 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України також передбачає єдину підставу, коли не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - коли ці суми не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Жодної з наведених підстав, відповідачем під час перевірки встановлено не було.

Крім того, законом не передбачений зв'язок між виникненням права платника податку на податковий кредит та наданням податкової звітності його контрагентом.

На час виписки податкових накладних та отримання зазначеної податкової накладної позивач є платником податку на додану вартість.

Натомість в судовому засіданні було перевірено факт здійснення господарських операцій та встановлено, що товар від ТОВ «ВТК «Окнополь», ТОВ БВП «Строитель Плюс», ПП «Пан Буд», ПП «Команд», позивач отримав, що підтверджується видатковими накладними сплатив вартість товару, втому числі ПДВ та використав придбаний товар в своїй господарській діяльності.

Виходячи з вищевикладеного, з урахуванням відсутності доказів порушень оформлення податкових накладних, суд приходить до висновку про те, що формування податкового кредиту на підставі отриманих податкових накладних, які відповідно до положень Податкового кодексу України, засвідчують факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), та є єдиним документом, на підставі якого платник податку може включати до податкового кредиту відповідні суми, здійснювалось правомірно.

Таким чином, позивачем, під час формування податкового кредиту, булу дотримані положення Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, що діяла на момент формування податкового кредиту у 2009-2010 роках) та Податкового кодексу України, який набрав чинності 01.01.11р.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру

Статтею 80 Цивільного кодексу України встановлено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Частиною 4 статті 91 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

З наведеного вище вбачається, що контрагент позивача, як юридична особа, наділений цивільною правоздатністю та дієздатністю, має відповідно до діючого законодавства, право на здійснення господарської діяльності на власний розсуд та ризик, у тому числі з надання послуг та виконання робіт.

Відповідно до статей 204, 205 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 215 Кодексу встановлено, що підставою для здійснення підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Підстави недійсності господарського зобов'язання також встановлені ч.1 статті 207 ГК України, також до них законом віднесено вчинення угод з метою, що суперечить інтересам суспільства та держави.

У судовому засіданні що на підтвердження господарських операцій, що відбулися у перевіряємий відповідачем період, були надані копії відповідних банківських виписок та інших первинних документів. Всі первинні документи, що підтверджують здійснення між позивачем та контрагентом вищезазначеної господарської операції, є в матеріалах справи, оцінені судом та визнані такими, що оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства.

Суд зазначає, що відповідачем в акті перевірки не надано оцінку первинним документам позивача, натомість суд зазначає, що акти про неможливість проведення зустрічних звірок по ТОВ «ВТК «Окнополь», ТОВ БВП «Строитель Плюс», ПП «Пан Буд», ПП «Команд» не є належним доказом відсутності реального виконання господарських операцій між вказаними особами та позивачем.

Відповідно ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Отже вирок суду по кримінальні справі має набрати законної сили, та стосуватись дій чи бездіяльності особи, правові наслідки яких розглядає адміністративний суд, та у вироку повинно бути надано оцінку питанням, чи мало місце діяння, та чи вчинене воно конкретною особою.

Самі по собі окремі процесуальні документи в кримінальній справі не можуть бути доказами відсутності або наявності будь-яких обставин, які є предметом доказування в адміністративній справі.

Більш того, законодавством не передбачена можливість використання під час проведення перевірок платників податків та складання акта перевірки матеріалів досудового слідства. Це співвідноситься, зокрема, і з положеннями КАСУ та й взагалі з доктриною процесуального права України, відповідно до яких заздалегідь є встановленим і не потребує доведення та доказування вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили. Тобто преюдиціальний характер має лише вирок суду, який набрав законної сили, а не матеріали досудового слідства, особливо постанова про порушення кримінальної справи та протоколи допиту. Факт порушення кримінальної справи має наслідком та зумовлює законне проведення уповноваженими органами дізнання та досудового слідства певних слідчих дій з метою підтвердження або спростування факту вчинення певного злочину конкретною особою, але не може безперечно свідчити про винуватість такої особи, що підтверджується і закріпленим ст. 62 Конституції України принципом невинуватості особи у вчиненні злочину.

Згідно з частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за порушення правил ведення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Судом також враховано, що у разі коли встановлюється, що правочин вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, застосовуються санкції, передбачені частиною 1 статті 208 ГК. Згідно з частиною 1 статті 208 цього Кодексу, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Суд також враховує, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона спричинила реальні зміни майнового стану платника податків, що відображено в бухгалтерському обліку платника податків , що під час судового розгляду було доведено позивачем, а саме наданим документами оприбуткування придбаного товару та його подальше використання в господарські діяльності.

Судом було перевірено факт здійснення господарських операцій та встановлено, що товар від контрагентів позивач отримав, що підтверджується видатковими накладними, сплатив вартість товару, в тому числі ПДВ, що підтверджується виписками з банку та використав придбаний товар в своїй господарській діяльності.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 25.10.12р. по справі було призначено комплексну експертизу, проведення якої доручили ТОВ «Інститут обліку і аудиту».

На розгляд експерта були поставлені питання:

1) чи підтверджується фактичне виконання робіт за договорами підряду з БВП «Строитель Плюс», обсягам, зазначеним в актах виконаних робіт форми КБ-2?

2) чи підтверджується даними податкового та бухгалтерського обліку, а також первинними документами позивача, отримання, оплата та використання товарів, робіт та послуг в господарській діяльності, від контрагентів, зазначених в акті перевірки, щодо яких зроблено висновок про нікчемність господарських операцій?

3) чи користувався позивач складськими приміщеннями інших суб'єктів, якщо так, то якими саме документами це підтверджується?

4) чи має позивач виробничі потужності для отримання, зберігання та використання в господарській діяльності товарів, робіт та послуг, отриманих від контрагентів, зазначених в акті перевірки?

5) чи підтверджується документами первинного бухгалтерського та податкового обліку позивача висновки Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС, викладені в акті перевірки від 22.08.12р. №600/22-00/3120325 щодо збільшення податку на додану вартість у сумі 40179,00грн.?

6) чи підтверджується документами первинного бухгалтерського та податкового обліку позивача висновки Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС, викладені в акті перевірки від 22.08.12р. №600/22-00/3120325 щодо збільшення податку на прибуток у сумі 396508,00грн.?

01.03.13р. до Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов висновок компелексної експертизи від 25.02.13р. №111 (а.с. 225-302, том 4).

Вказаним висновком експерта встановлено:

1) По ПП «Іман» за період грудень 2009 року - грудень 2011 року виконання робіт, які заявлені Будівельно-виробничим підприємством «Строитель плюс» в актах виконаних робіт, відповідає фактичному обсягу та вартості виконаних робіт по всіх досліджуваних об'єктах.

2) Наданими на дослідження документами податкового та бухгалтерського обліку, а також первинними документами ПП «Іман» за період грудень 2009 року - грудень 2011 року підтверджується отримання, оплата та використання товарів та робіт в господарській діяльності від постачальників БВП «Будівельник плюс», ТОВ «Окнополь», ПП «Пан Буд», ПП «Команд».

3) У відповідності з наданими документами, ПП «Іман" в період грудень 2009 - грудень 2011 року здійснював будівельні роботи, в яких виступав замовником або виконавцем. У відповідністю с Постановою КМУ «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» від 1 серпня 2005 р. N 668, замовник зобов'язується надати підряднику будівельний майданчик, таким чином, будівельні роботи виконуються на наданому будівельному майданчику або об'єкту будівництва.

4) У відповідності з наданими документами, ПП «Іман» в період грудень 2009 - грудень 2011 року здійснював будівельні роботи, в яких виступав замовником або виконавцем. У відповідності з п. 30 Постанови КМУ «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» від 1 серпня 2005 р. N 668 підрядник має право залучати за згодою замовника до виконання договору підряду третіх осіб (субпідрядників).

5) У відповідності з наданими документами ПП «Іман» в період грудень 2009 - грудень 2011 року первинного бухгалтерського та податкового обліку висновки Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС, викладені в акті перевірки від 22.08.12р. №600/22-00/3120325 щодо збільшення податку на додану вартість у сумі 40179,00грн. не підтверджуються. Розбіжності з даними акту описані в дослідницькій частині.

6) У відповідності з наданими документами ПП «Іман» в період грудень 2009 - грудень 2011 року первинного бухгалтерського та податкового обліку висновки Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС, викладені в акті перевірки від 22.08.12р. №600/22-00/3120325 щодо збільшення податку на прибуток у сумі 396508,00грн. не підтверджуються. Розбіжності з даними акту описані в дослідницькій частині.

Суд враховує, що відповідно до ч.5 ст.82 КАС України висновок експерта для суду не є обов'язковим, проте, враховуючи, що експертом було досліджено бухгалтерські документи позивача в повному обсязі, для чого потребувалось спеціальні знання, відповідно до ч. 1ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи з вищевикладеного, з урахуванням відсутності доказів порушень оформлення податкових накладних, суд приходить до висновку про те, що формування податкового кредиту на підставі отриманих податкових накладних, які відповідно до положень Податкового Кодексу України, засвідчують факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), та є єдиним документом, на підставі якого платник податку може включати до податкового кредиту відповідні суми, здійснювалось правомірно.

Таким чином, суд вважає, необґрунтованими висновки відповідача щодо завищення позивачем податкового кредиту за період,що перевірявся.

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову в повному обсязі шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.09.12р. №0001042301 про донарахування податку на додану вартість у сумі 40179,00грн. та штрафних санкцій у сумі 8334,00грн., №0001032301 про донарахування податку на прибуток у сумі 396508,00грн. та штрафних санкцій у сумі 85427,65грн.

Відповідно до ст. 94 КАС України, враховуючи майновий характер спору,суд вважає за можливим стягнути на користь позивача з Державного бюджету України 2146,00грн. судових витрат.

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Таким чином, стягнення судових витрат, відповідно до рішення суду, не на користь суб'єкта владних повноважень, здійснюється з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень-відповідача.

В судовому засіданні 25.03.13р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ст.ст.160,163 КАС України повний текст постанови виготовлено 01.04.13р.

На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС від 26.09.12р. №0001042301 про донарахування податку на додану вартість у сумі 40179,00грн. та штрафних санкцій у сумі 8334,00грн., №0001032301 про донарахування податку на прибуток у сумі 396508,00грн. та штрафних санкцій у сумі 85427,65грн.

3. Стягнути з Державного бюджету на користь Приватного підприємства «Іман» (АР Крим, м. Саки, вул. Курортна, 25, кв. 59, ЄДРПОУ 31203251) за рахунок коштів на утримання Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС 2146,00грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Котарева Г.М.