Постанова

від 15.04.2013 по справі 804/105/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2013 р. Справа № 804/105/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСтепаненко В.В. при секретаріНовченко Є.Ю. за участю: представника позивача представника відповідача Трикозенко-Дирдіної О.В. Явтушенко Н.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до державного підприємства «Підприємство П'ятихатської виправної колонії про стягнення коштів з рахунків у банках, -

ВСТАНОВИВ:

Верхньодніпровська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державного підприємства «Підприємство П'ятихатської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області №122» про стягнення коштів у розмірі 409 973,58 грн. з рахунків у банках.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що внаслідок не погашення узгоджених сум податкових зобов'язань за період з 08.07. 2011 року по 05.11.2012 року відповідач має заборгованість перед бюджетом у сумі 409 973,58 грн., яка підлягає примусовому стягненню.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях.

Відповідач позов не визнав, надав до суду письмові заперечення, зазначивши, що державним підприємством «Підприємство П'ятихатської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області №122» за період з 08.07. 2011 року по 05.11.2012 року було нараховано та сплачено податкові зобов'язання з податку на додану вартість, проте позивачем безпідставно вказану суму зараховано в рахунок погашення заборгованості минулих років. Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши наявні документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Державне підприємство «Підприємство П'ятихатської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області №122» зареєстроване 27.05.2002 року як юридична особа, перебуває на обліку у Верхньодніпровській об'єднаній державній податковій інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби та відповідно до законодавства є платником податків.

Статтею 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний, зокрема: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Так, судом встановлено, що на виконання вимог законодавства в процесі здійснення власної діяльності державним підприємством «Підприємство П'ятихатської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області №122» подано до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість за червень-грудень 2011 року, січень-вересень 2012 року, в яких відповідачем самостійно задекларовано суми податків, що належить сплатити до бюджету, у розмірі 340 648,00 грн.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З аналізу вищевикладених правових норм стає зрозумілим, що платник податків зобов'язаний подати до податкового органу податкову декларацію, а також сплатити зазначені в ній суми самостійно узгоджених зобов'язань протягом визначеного законом строку. При несплаті зобов'язання у встановлений строк виникає податковий борг, який, згідно підпункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України, становить сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Так, 09.10.2012 року Верхньодніпровською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт №44/152/08679793, у висновках якого зазначено, що державним підприємством «Підприємство П'ятихатської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області №122» допущено арифметичну помилку (порушення), що вплинула на розрахунки з бюджетом.

10.10.2012 року на підставі висновків акту перевірки від 09.10.2012 року №44/152/08679793 позивачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000200152 на суму грошового зобов'язання за штрафними санкціями - 48,10 грн., яке було вручено 10.10.2012 року посадовій особі відповідача, що підтверджується підписом на корінці податкового повідомлення-рішення.

Крім того на підставі статті 100 Податкового кодексу України відповідачу було нараховано відсотки за користування розстроченням у сумі 359,69 грн.

Пунктом 129.1 статті 129 Податкового кодексу України визначено, що пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

Відповідно до пункту 131.1 статті 131 Податкового кодексу України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

Так, відповідачу з 08.07.2011 року по 05.11.2012 року нараховано пеню за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 68 917,79 грн., що підтверджується даними картки зворотного боку облікової картки.

Таким чином, податковий борг відповідача складає 409 973,58 грн.

Твердження відповідача про те, що позивачем протиправно зараховано здійснені державним підприємством «Підприємство П'ятихатської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області №122» платежі зі сплати поточних податкових зобов'язань в рахунок погашення заборгованості минулих років, суд не приймає до уваги з огляду на наступне.

У відповідності до пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, кошти, сплачені платником податків, що має податковий борг, зараховуються в рахунок погашення такого податкового боргу в порядку календарної черговості його виникнення.

Підпункт 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України надає право органам державної податкової служби стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою в порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Частина 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України закріплює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Отже, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено факт наявності у відповідача заборгованості у розмірі 409 973,58 грн.

Дослідивши зібрані по справі докази та беручи до уваги той факт, що відповідач не довів факту погашення заборгованості у розмірі 409 973,58 грн. та не надав доказів оскарження боргу у порядку, передбаченому законодавством України, суд доходить висновку, що вимога позивача про стягнення суми заборгованості підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до державного підприємства «Підприємство П'ятихатської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області №122» про стягнення коштів з рахунків у банках - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих державне підприємство «Підприємство П'ятихатської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області №122» (52170, Дніпропетровська обл., П'ятихатський район, с.Красноіванівка, код ЄДРПОУ 08679793), грошові кошти в рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість у сумі 409 973,58 грн. (чотириста дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят три гривні п'ятдесят вісім копійок).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 19 квітня 2013 року.

Суддя В.В. Степаненко