cpg1251 Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Миколаїв.
13 березня 2013 року Справа № 814/724/13-а
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Середа О.Ф. , розглянув в порядку письмового провадження справу за
адміністративним позовом: Приватного підприємства «НПА Промгідробуд - 7» (вул. Центральна, 42, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55000)
до відповідача : Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби (вул. Енергобудівників, 5, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55002)
про: визнання протиправними дії, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 11.01.2013 року № 0000022201,
в с т а н о в и в:
Приватне підприємство «НПА Промгідробуд - 7» (надалі - позивач) звернулося до суду з позовом до Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби (надалі - відповідач) про визнання протиправними дії, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 11.01.2013 року № 0000022201.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що в період з 13.12.2012 року по 19.12.2012 року відповідачем було проведено документальну планову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при правових відносинах із суб'єктом господарської діяльності ТОВ «Соборное-1» (код ЄДРПОУ 34851859) за період з 01.12.2011 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено Акт від 26.12.2012 року № 40/22-01/34129087, на підставі якого 11.01.2013 року було прийнято податкове повідомлення - рішення від 11.01.2013 року № 0000022201 про донарахування податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 30431,00 грн. та застосування штрафної санкції в сумі 15 215,00 грн. Позивач вважає, що дії Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби, які полягають у визнанні нікчемними правочинів, укладених між Приватним підприємством «НПА Промгідробуд - 7» та ТОВ «Соборное-1» є протиправними та прийняте відповідачем рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідач позовні вимоги не визнає повністю з підстав, викладених у запереченні, зокрема, зазначає, що відповідно до висновків Акту перевірки підприємства позивача від 26.12.2012 року № 40/22-01/34129087 перевіряючими було встановлено відсутність реалізації товарів та фактичного виконання будівельно-монтажних робіт ТОВ «Соборное-1». У податковій декларації з ПДВ за грудень 2011 року ПП «НПА Промгідробуд - 7» задекларовано податковий кредит у сумі 30 431 за результатами здійснення операцій з ТОВ «Соборное-1». У грудні 2011 року ПП «НПА Промгідробуд - 7» уклало письмовий договір з ТОВ «Соборное-1» на поставки будівельних матеріалів, та включено до складу податкового кредиту суму ПДВ 17809,00 грн. по податковій накладній, отриманій від ТОВ «Соборное-1». До перевірки не було надано товарно-транспортних накладних на поставку будівельних матеріалів та документів, що підтверджують оприбуткування цих матеріалів. Згідно договору від 20.12.2011 року № 02/12/2011, постачання будівельних матеріалів здійснюється постачальником (ТОВ «Соборное-1»). Відповідач посилається на те, що згідно наданої інформації від ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва у ТОВ «Соборное-1» не встановлено наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, економічно необхідного для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності. Відповідач вважає, що взаємовідносини між ТОВ «Соборное-1» та ПП «НПА Промгідробуд» не спричиняють реального настання правових наслідків, тому позивачем завищено податковий кредит на суму 30 431,00 грн., що призвело до заниження ПДВ на суму 30 431,00 грн. і відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового Кодексу України тягне застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 15 215,50 грн.
Представники позивача та відповідача надали суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до частини 4 статті 122 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.
В період з 13.12.2012 року по 19.12.2012 року Южноукраїнською об'єднаною державною податковою інспекцією Миколаївської області проводилась документальна планова невиїзна перевірка Приватного підприємства «НПА Промгідробуд-7» з питань дотримання вимог податкового законодавства при правових відносинах із суб'єктом господарської діяльності ТОВ «Соборное-1», код за ЄДРПОУ 34851859 за період з 01.12.2011 року по 31.12.2011 року.
За результатами даної перевірки Відповідачем складено Акт від 26.12.2012 року за № 40/22-01/34129087, на підставі якого 11.01.2013 року було прийнято податкове повідомлення рішення № 00000322201 на загальну суму 45646, 50 грн. (30431 грн. основного зобов'язання, 15215,50 грн. штрафних санкцій).
Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено в адміністративному порядку відповідно до ст. 56 Податкового кодексу України.
Податковим повідомленням-рішенням № 0000022201 від 11.01.2013 року Відповідачем збільшено суму грошового зобов'язання приватного підприємства «НПА Промгідробуд-7» за платежем 14010100, податку на додану вартість на загальну суму 45646,50 грн., з яких основний платіж - 30431 грн., штрафні (фінансові) санкції - 15215,50 грн.
Згідно з висновками Акта перевірки від 26.12.2012 року № 40/22-01/34129087 Позивачем порушено абз. «а» п.198.1, п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755- VI (із змінами і доповненнями), та відповідно до п.123.1 ст. 123 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755- VI (зі змінами і доповненнями) у періоді, що перевірявся, у зв'язку з чим завищено суму грошового зобов'язання ПП «НПА Промгідробуд-7» за платежем 14010100, податку на додану вартість на загальну суму 45646,50 грн.
Висновок про нікчемність правочинів, укладених між Позивачем та ТОВ «Соборное-1», обґрунтовано в Акті перевірки посиланням на:
- лист Держгірпромнагляду України від 19.09.2012 року № 01-08.02/1869, зокрема на зазначенні в цьому листі наступного: «Територіальне управління Держгірпромнагляду у Миколаївській області на запит від 13.09.2012 року № 752/9/22-951 повідомляє, що дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки підприємству ТОВ «Соборное-1» не видавалися»;
- лист ВП ЮУ АЕС ДП НАЕК «Енергоатом» від 13.09.2012 року за № 101/14672, в якому зазначено: «на Ваш запит №1145/10/22-621 від 27.08.2012 року повідомляємо, що працівники ТОВ «Соборное-1» не мали право входу на територію ВП ЮУ АЕС за період з 01.06.2011 року по теперішній час».
Дані матеріали перевірок, на думку Відповідача, свідчать про те, що вказане вище підприємство має ознаки фіктивного суб'єкту підприємницької діяльності, а відповідно укладені ними правочини із контрагентами (у тому числі ТОВ «Соборное-1») є таким, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків та згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України суперечать інтересам держави і мають ознаки нікчемних.
Відповідно до п. 6 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Згідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Згідно зі ст. 9 цього ж Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Первинні документи (договори, акти виконаних робіт, видаткові накладні, рахунки, платіжні доручення тощо), які підтверджують реальність факту укладення та виконання правочинів з ТОВ «Соборное-1» були в повному обсязі надані Позивачем до перевірки, про що Відповідач сам зазначає у Акті від 26.12.2012 року.
Стаття 215 Цивільного кодексу України визначає, що нікчемним є правочин, недійсність якого встановлена законом. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Пунктом 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено, що державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в дохід держави коштів, одержаних ними за такими угодами.
Отже, повноваження державних податкових інспекцій та інших органів державної податкової служби щодо визнання недійсними правочинів та встановлення їх нікчемності чинним законодавством не визначені.
Крім того, безпосередньо у Податковому кодексі України, зокрема у п. 140.2 ст. 140, зазначено, що правочин є недійсним лише у випадку визнання такого правочину судом недійсним.
Таким чином Южноукраїнська об'єднана державна податкова інспекція Миколаївської області не мала права визнавати нікчемними правочини, укладені між Позивачем та ТОВ «Соборное-1».
Також, Відповідач в Акті перевірки вказує на порушення Позивачем ст. 228 ЦК України, яке полягає в укладенні правочинів, які порушують публічний порядок та суперечать інтересам держави та моральним засадам суспільства.
Відповідно до вказаної норми правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06.11.2009 року, визначений перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок згідно з і ст. 228 ЦК:
- правочини, спрямовані на порушення конституційних прав, свобод людини і громадянина;
- правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Такими правочинами, відповідно до п. 18 Постанови є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.
Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.
Жодний із правочинів, укладених Позивачем зі своїми контрагентами за змістом не спрямований на порушення конституційних прав та свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Таким чином висновок Відповідача про порушення Позивачем ст. 228 Цивільного кодексу України є безпідставним. Жодна з цих підстав не може бути застосована до правочинів, які укладались між Приватним підприємством «НПА Промгідробуд-7» та ТОВ «Соборное-1». Договір на виконання будівельно-монтажних робіт за своїм змістом не направлений на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Крім того, висновки про нікчемність правочинів, а також визнання правочинів недійсними, відноситься виключно до компетенції судів, а не податкових органів.
Таким чином, посадові особи Южноукраїнської ОДПІ протиправно зазначили в акті перевірки про нікчемність правочинів, укладених між Приватним підприємством «НПА Промгідробуд-7» та ТОВ «Соборное-1».
Посилання на листи від Теруправління Держгірпромнагляду у Миколаївській області від 19.09.2012 року за №01-08.02/1869 та від ВП ЮУАЕС ДП «НАЕК» «Енергоатом» від 13.09.2012 року за №101/14762 не можуть бути преюдиційними фактами для визнання неможливості здійснювання господарської діяльності контрагентом та договору укладеного між Позивачем та ТОВ «Соборное-1» нікчемним, і для встановлення відсутності реальної можливості проведення будівельно-монтажних робіт ТОВ «Соборное-1» підприємству ТОВ «ЮАЕК».
Що стосується наявності в Приватного підприємства «НПА Промгідробуд-7» дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, то виконання будівельно-монтажних робіт, зазначених в договорі № 01/9-2011 від 01 вересня 2011 року між Приватним підприємством «НПА Промгідробуд-7» та ТОВ «Соборное-1», відповідно до «Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки», (далі-Порядок) затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011, не відноситься до тих видів робіт які зазначені в додатку 2 зазначеного Порядку і не потребують наявність дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки, до того ж зазначені в кошторисній документації будівельні машини і механізми, а саме: компресори та молотки відбійні відповідно до Додатку 3 Порядку не відносяться до переліку машин та механізмів підвищеної небезпеки на які необхідно отримувати дозвільні документи.
Приватне підприємство «НПА Промгідробуд-7» зазначає, що господарські операції з ТОВ «Соборное-1» дійсно мали місце, їх здійснення підтверджено первинними бухгалтерськими документами, про що зазначено в самому акті перевірки.
У акті перевірки не наведено конкретних доказів щодо приводу неможливого здійснення господарської діяльності контрагента та визнання ТОВ «Соборное-1», у судовому порядку «фіктивним» підприємством.
Позивач також зазначає, що відсутні і судові рішення, якими б угоди, укладені Позивачем з контрагентом, були визнані недійсними.
Відповідно до 198.2 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
У акті перевірки підтверджено наявність у Приватного підприємства «НПА Промгідробуд-7» податкових накладних. Придбана послуга ТОВ «Соборное-1» також підтверджена актами виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року за № 211, 278, 279, 233, 280 відповідно до форми КБ-2в.
Як свідчить акт перевірки, на момент видачі контрагентом ТОВ «Соборное-1» податкових накладних, такий контрагент здійснював легальну господарську діяльність, перебував на обліку як платник ГОШ, і, відповідно, мав право на видачу податкових накладних.
Приватне підприємство «НПА Промгідробуд-7» сформувало податковий кредит у ті податкові періоди, коли ним були отримані податкові накладні.
Позивач не порушував норми п.198.3 ст.198 ПК України, відповідно до якої Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених:) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів,у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Підтвердженням придбання нашим підприємством послуг у ТОВ «Соборное-1» та їх використання у в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності є наявність податкових накладних, актів виконаних будівельних робіт та банківських виписок, що підтверджують оплату вказаних послуг.
Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Підпунктом 7.4.5 цієї ж статті Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими податковими документами).
Таким чином, єдиною підставою для нарахування податкового кредиту є наявність податкової накладної, одержаної від постачальника товарів (робіт, послуг), що безпосередньо встановлено у п. 7.2.6 Закону України «Про податок на додану вартість».
Податкові накладні були одержані Позивачем від ТОВ «Соборное-1» та надані разом з іншими первинними документами до перевірки. Ніяких зауважень з боку Відповідача відносно оформлення податкових накладних в Акті перевірки не викладено.
Згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Отже, враховуючи вище викладене, Позивач правомірно сформовано податковий кредит за господарськими операціями, здійсненими на підставі правочинів, укладених з ТОВ «Соборное-1».
Факти та дані, викладені у акті перевірки, свідчать якраз про те, що Приватне підприємство «НПА Промгідробуд-7» не припускалося вищевказаних порушень, а висновок посадових осіб Южноукраїнської ОДПІ про протилежне, викладений у акті перевірки, є лише безпідставним твердженням особи, яка проводила перевірку, побудованим на суб'єктивних припущеннях податкового ревізора-інспектора щодо фіктивності контрагента, а також абсолютно безпідставних і неправомірних твердженнях про взаємовідносини між Приватним підприємством «НПА Промгідробуд-7» та ТОВ «Соборное-1».
Факти та дані, викладені в акті перевірки, фактично ґрунтуються лише на інформації та даних, викладених в листах органів державної податкової служби (зокрема, отриманих від податкової міліції), які безпосереднього відношення до діяльності Приватного підприємства «НПА Промгідробуд-7» та формування ним податкового кредиту не мають.
Законодавством України на органи державної податкової служби не покладено контроль за дотриманням цивільного законодавства. Також Відповідачу не надано права самостійно визнавати угоди (правочини) недійсними, нікчемними, як і жодним законом податковій не надано права визнавати дані, які відображаються платниками податків у податкових деклараціях, недійсними.
Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому Приватне підприємство «НПА Промгідробуд-7» не може нести відповідальність за можливі порушення податкового чи іншого законодавства його контрагентами, коли він виконав усі, передбачені законом вимоги, та має усі документально підтверджені розміри витрат та податкового кредиту.
Крім цього, чинне законодавство не зобов'язує і не наділяє юридичних осіб правом перевіряти відповідність законодавству та достовірність установчих документів, свідоцтв, накладних по угодах своїх контрагентів та достовірність їх підписів, і інше.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Відповідно до ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Отже КАС України надає можливість звернутись до адміністративного суду для оскарження будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідач є органом державної влади, тобто суб'єктом владних повноважень, прийняття даним органом рішень, які зачіпляють майнові інтереси суб'єктів господарювання пов'язані із здійсненням його владних управлінських функцій, а тому визнання протиправними даних рішень підлягає захисту в судовому порядку.
За таких обставин, дії Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби, які полягають у визнанні нікчемними правочинів, укладених між Приватним підприємством «НПА Промгідробуд - 7» та ТОВ «Соборное-1» є протиправними та оскаржене податкове повідомлення-рішення прийняте в порушення норм податкового законодавства, а тому позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 128, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов Приватного підприємства «НПА Промгідробуд - 7» задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби, які полягають у визнанні нікчемними правочинів, укладених між Приватним підприємством «НПА Промгідробуд - 7» та ТОВ «Соборное-1».
Визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 11.01.2013 року № 0000022201, прийняте Южноукраїнською об'єднаною державною податковою інспекцією Миколаївської області Державної податкової служби.
Стягнути судові витрати в сумі 490,88 грн. (чотириста дев'яносто гривень 88 коп.) з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби (код ЄДРПОУ 38115806) на користь Приватного підприємства «НПА Промгідробуд - 7» (код ЄДРПОУ 34129087).
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Головуючий суддя О. Ф. Середа
Суд | Миколаївський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.03.2013 |
Оприлюднено | 23.04.2013 |
Номер документу | 30793294 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Миколаївський окружний адміністративний суд
Середа О. Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні