Ухвала

від 18.04.2013 по справі 825/335/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/335/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Тихоненко О.М. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

18 квітня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Беспалова О.О.,

суддів Грибан І.О., Парінова А.Б.,

при секретарі Кравчук М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Чернігові Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Магр-Авто» до Державної податкової інспекції у місті Чернігові Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство "Магр-Авто" звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Чернігові Державної податкової служби, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "В4" від 27 грудня 2012 року № 0006332320, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 50 000,00 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2013 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду, постановити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутністю представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, представниками відповідача було проведено перевірку ПП "Магр-Авто" щодо декларування в податковій звітності з ПДВ у складі податкового кредиту операцій за вересень 2012 року по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_2 та податку на прибуток за відповідні періоди з вищевказаним контрагентом.

За результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки було складено акт від 12.12.2012 року № 2689/22/36655156 (а.с. 8-17). У висновку вказаного акту зазначено про встановлені порушення позивачем податкового законодавства.

На підставі вказаного акта прийнято податкове повідомлення-рішення форми "В4" від 27 грудня 2012 року № 0006332320, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 50 000,00 грн. (а.с. 18).

Розмір від'ємного значення суми ПДВ було нараховано позивачу в зв'язку з тим, що перевіркою не встановлено реальність факту здійснення операцій ПП "Магр-Авто" з отримання послуг від ФОП ОСОБА_2

Так, між позивачем та ФОП ОСОБА_2 було укладено договір підряду з асфальтування території від 28 серпня 2012 року № 1/08, у відповідності до якого Виконавець в межах договірної ціни виконує на свій ризик всі передбачені робочим процесом роботи з асфальтування території на об'єкті (а.с. 50).

Контрагентом позивача були складені рахунки-фактура (а.с. 54-57). Сторонами на підтвердження виконання робіт були складені акти приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (а.с. 58-61). Також позивачем були надані документи, що підтверджують право користування ділянкою, на якій були проведені роботи з асфальтування, а саме Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 376894, що знаходиться за адресою: м. Чернігів, просп. Миру, 263, та договір про співробітництво від 15 квітня 2011 року № 01/07-11, у відповідності до якого сторони домовляються здійснювати співробітництво з проектування та будівництва автоцентру на розі вулиць Глібова та Незалежності.

ФОП ОСОБА_2 було виписано та надано позивачу податкові накладні (а.с. 62-65), які також містяться в реєстрі отриманих податкових накладних позивача (а.с. 73-81).

Оплата виконаних робіт підтверджується платіжними дорученнями наявними в матеріалах справи (а.с. 82-86).

У відповідності до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, до видів діяльності ФОП ОСОБА_2 належить будівництво доріг, аеродромів та улаштування поверхні спортивних споруд (а.с. 62). Також в матеріалах справи наявна ліцензія Державної архітектурно-будівельної інспекції, у відповідності до якої ФОП ОСОБА_2 має право на провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, зокрема будівництво транспортних споруд (а.с. 53).

П.п. 138.2. ст. 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 1 ст. 9 зазначеного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктами 200.1, 200.2 ст. 200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів згодна з висновком суду першої інстанції, що позивачем обґрунтовано заявлені вимоги щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення, в той час як відповідачем не надано достатньо належних доказів правомірності прийняття ним оскаржуваного рішення, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

У відповідності до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 99, 100, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Чернігові Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Магр-Авто» до Державної податкової інспекції у місті Чернігові Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, так як не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Суддя Парінов А.Б.

Суддя Грибан І.О.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Парінов А.Б.