Постанова

від 17.04.2013 по справі 29/5005/6761/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2013 року Справа № 29/5005/6761/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: Полякова Б. М., суддів: Коваленка В. М., Короткевича О.Є. (доповідач у справі) розглянувши матеріали касаційної скарги Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська на постанову та ухвалуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.02.2013 року Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2012 року у справі № 29/5005/6761/2012 за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Груп" пробанкрутство Представники не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2012 року у справі №29/5005/6761/2012 затверджено звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс банкрута та припинено провадження у справі про банкрутство Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Груп".

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.02.2013 року апеляційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2012 року у справі №29/5005/6761/2012 залишено без змін.

Не погоджуючись з винесеним рішенням суду апеляційної інстанції, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.02.2013 року та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2012 року у справі №29/5005/6761/2012, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2012 року за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Груп" було порушено провадження у справі №29/5005/6761/2012 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Груп".

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2012 року у справі №29/5005/6761/2012 Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Груп" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі в порядку передбаченому ст. 51 Закону, ліквідатором призначено Жука О. М., якого зобов'язано вчинити певні дії.

15.11.2012 року господарським судом Дніпропетровської області у справі №29/5005/6761/2012 затверджено звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс банкрута та припинено провадження у справі про банкрутство Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Груп".

Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція м. Дніпропетровська не погодилась з рішенням суду першої інстанції та звернулась до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2012 року у справі №29/5005/6761/2012.

Судом апеляційної інстанції розглянуто апеляційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська та прийнято рішення про залишення без задоволення апеляційної скарги податкового органу на ухвалу суду першої інстанції від 15.11.2012 року.

Відповідно до частини 2 статті 4 1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон), норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до абзаців 21, 22 та 6 ст. 1 Закону сторонами у справі про банкрутство є боржник та кредитори (комітет кредиторів), які є учасниками провадження у справі про банкрутство, а кредитором є юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Отже, набуття статусу кредитора законодавець пов'язує з наявністю у особи (як фізичної так юридичної) грошових вимог до боржника, а припинення статусу кредитора пов'язано з погашенням (припиненням) таких грошових вимог.

Учасниками провадження у справі про банкрутство, згідно зі ст. 1 Закону, є сторони - зокрема, кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у проваджені у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника.

Також, ст. 1 Закону про банкрутство передбачає, що кредитор - це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Пункт 1 ст. 14 Закону про банкрутство встановлює порядок пред'явлення кредиторами своїх вимог до боржника, який (порядок) включає також подання до господарського суду письмових заяв із вимогами до боржника, а також документів, що їх підтверджують.

Особливості та порядок заявлення кредиторами претензій до боржника, що ліквідується в порядку ст. 51 Закону про банкрутство, зокрема кредитори мають право заявити свої претензії до боржника, який ліквідується, в місячний строк з дня офіційного оприлюднення ухвали про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом.

Отже, у справі про банкрутство боржника порушеною з особливостями ст. 51 Закону, особа може набути статусу кредитора - сторони у справі про банкрутство після прийняття постанови про визнання банкрутом та у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника.

Як вбачається з матеріалів справи в апеляційній скарзі Інспекція жодним чином не посилається на наявність у боржника заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), відповідно, будь-яких майнових (грошових) претензій до Боржника, розмір таких претензій (суму вимог), характер вимог (майнові або грошові). Окрім цього, в скарзі відсутнє посилання на будь-які докази, з їх наданням, що підтверджують такі вимоги.

При цьому, суд касаційної інстанції зазначає, що правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників користуються також визначені законом органи справляння податків, зборів (обов'язкових платежів). Ця норма міститься в ст. 210 Господарського кодексу України. Однак, вказана норма не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство. Статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається, у тому числі і цими органами, через певні процедури, які визначені спеціальною нормою законодавства - Законом про банкрутство.

Доказів, що оскаржувана ухвала суду порушує права та обов'язки Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська, ні до апеляційної скарги, ні до касаційної скарги не додано.

З приводу проведення органами ДПІ перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Груп" колегія суддів зазначає, що відкриття ліквідаційної процедури не може бути перешкодою податковому органу у здійсненні ним позапланової перевірки боржника. Орган податкової служби вправі звернутися до ліквідатора боржника та провести позапланову перевірку його господарської діяльності, а у випадку відмови ліквідатора, як керівника боржника, надати можливість перевірки суб'єкта господарювання, орган податкової служби вправі оскаржити дії ліквідатора до суду у справі про банкрутство.

Оголошення про визнання боржника банкрутом було оприлюднене в офіційному друкованому органі газеті "Голос України" від 01.09.2012 року №163(5413), отже вказаний факт був загально відомим. Звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута було затверджено судом 15.11.2012 року, отже у податкового органу був час для здійснення ним свої повноважень.

За таких обставин, суд касаційної інстанції зазначає, що здійснивши апеляційне провадження та розглянувши по суті апеляційну скаргу ДПІ на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2012 року, суд апеляційної інстанції припустився порушень, зокрема, вимог ст.ст. 91, 106 ГПК України, у зв'язку з чим оскаржувана постанова апеляційної інстанції підлягає скасуванню, як незаконна, а апеляційне провадження за скаргою Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська на згадану ухвалу господарського суду Дніпропетровської області підлягає припиненню. Дійшовши вказаного висновку, касаційні вимоги про скасування ухвали суду першої інстанції задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська у справі №29/5005/6761/2012 задовольнити частково.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.02.2013 року у справі №29/5005/6761/2012 скасувати. Прийняти нове рішення: "Припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2012 року у справі №29/5005/6761/2012".

Головуючий: Б. М. Поляков

Судді: В. М. Коваленко

О. Є. Короткевич