Ухвала

від 26.03.2013 по справі к/9991/47161/11-с

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" березня 2013 р. м. Київ К/9991/47161/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В., Моторного О.А.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2010р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2011р.

у справі №2а-11135/10/2070

за позовом Відкритого акціонерного товариства Харківська книжкова фабрика Глобус корпоративне підприємство ДАК Укрвидавполіграфія (надалі - ВАТ ХКФ Глобус )

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові (надалі - СДПІ по роботі з ВПП у м.Харкові)

треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю Побутелектротехніка , Товариство з обмеженою відповідальністю фірма СНАРК, ЛТД

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про скасування податкового повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Харкові №0000120845/0 від 03.09.2010р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2010р. залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2011р., позов задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань правомірності формування податкового кредиту по правовим відносинам з ТОВ Побутелектротехніка (код за ЄДРПОУ 24136939) та ТОВ фірма Снарк, ЛТД (код за ЄДРПОУ 24139808) по податковим деклараціям з податку на додану вартість за квітень, травень, червень 2010р., про що складено акт №3201/45-011/02470187/90 від 26.08.2010р.

Висновками зазначеного акта перевірки, зокрема, вказано на порушення ч.1 ст.ст.203, 215, п.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених позивачем з ТОВ Побутелектротехніка та ТОВ фірма Снарк,ЛТД та порушення п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість , в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 61749грн.

А саме, податковий орган вказав, що відповідно до Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів станом на 26.08.2010р. по підприємству ВАТ ХКФ Глобус за квітень-червень 2010р. рахуються розбіжності по ТОВ Побутелектротехніка та по ТОВ фірма Снарк,ЛТД . Для підтвердження формування податкового кредиту відповідач направив запити до позивача, ДПІ у Київському районі м.Харкова, де перебуває на обліку ТОВ Побутелектротехніка , та до ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова, де перебуває на обліку ТОВ фірма Снарк, ЛТД .

На підставі отриманої інформації відповідач прийшов до висновку, що факт неподання податкових декларацій, недекларування об'єкта оподаткування та податкових зобов'язань з ПДВ та безпідставність складання податкових накладних третіми особами у сукупності свідчать про відсутність правових підстав для формування позивачем податкового кредиту по операціях з придбання товарів, робіт, послуг від вищевказаних підприємств, які фактично не відбулися.

За наслідками перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000120845/0 від 03.09.2010р., про визначення ВАТ ХКФ Глобус податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 61749,00 грн., і штрафних санкцій в сумі 24888,00грн.

Суди попередніх інстанцій встановили, наступні обставини справи.

Укладені між ВАТ ХКФ Глобус та ТОВ Побутелектротехніка обумовлювали придбання позивачем витратних матеріалів для друку поліграфічної продукції. Господарські взаємовідносини між позивачем та ТОВ фірма Снарк, ЛТД стосувалися виконання будівельних робіт. На підтвердження фактичного виконання договорів позивач надав суду копії первинних документів (видаткові накладні, податкові накладні, банківські квитанції про сплату тощо).

Відповідно до ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні облікові документи та регістри бухгалтерського обліку. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, відповідно до ст. 9 зазначеного Закону, є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

З бухгалтерської довідки №693 від 29.09.10 вбачається, що отримані від ТОВ Побутелектротехніка матеріальні цінності використані позивачем у виробництві поліграфічної продукції, що відповідачем не спростовано.

Надана ТОВ фірма Снарк, ЛТД дійсна ліцензія серії АВ №516619 на здійснення будівельних робіт від 04.06.2010р. строком дії до 4.06.2015р. підтверджує, що відповідні ліцензійні умови ведення будівельної діяльності виконані. Доказів протилежного відповідач не надав. Крім того, позивачем надано фототаблиці із зображенням об'єктів, на яких виконувалися ремонтні роботи.

Згідно п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 даного Закону України Про податок на додану вартість не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.п.7.2.6 цього пункту).

Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Вимогами п. 2.3.4. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України №327 від 10.08.2005р., встановлено, що не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання.

Відповідно до положень п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість , не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Щодо посилань відповідача на розбіжності у показниках податкового кредиту та зобов'язань з ПДВ між позивачем та зазначеними вище контрагентами, суди обґрунтовано зазначили, що програмне забезпечення Системи автоматизоване співставлення податкового кредиту та зобов'язань у розрізі контрагентів, декларацій по податку на додану вартість до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків не відноситься.

Крім того, матеріали справи містять докази, що треті особи в судовому порядку оскаржували дії податкового органу стосовно неприйняття податкової звітності за квітень, травень, червень та липень 2010р., і судами визнано такі дії протиправними (справи: №2а-9876/10/2070, №2а-11197/10/2070, №2а-7224/10/2070, №2а-11156/10/2070).

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Разом з тим, відповідачем не надано доказів, що договори, які були укладені між позивачем та ТОВ Побутелектротехніка та по ТОВ фірма Снарк, ЛТД , визнані судом недійсними. При чому, приписами ч.2 ст.215 ЦК України обумовлено, що правочин є нікчемним лише, якщо його недійсність встановлена законом.

Згідно з частиною 1 статті 228 ЦК України , правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Приймаючи до уваги, що зміст спірних договорів між позивачем та ТОВ Побутелектротехніка та по ТОВ фірма Снарк, ЛТД не суперечить актам цивільного законодавства, факт фактичних розрахунків податковим органом не заперечується, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що обставини, якими відповідач обґрунтовує правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення, не є належними доказами у справі.

Оцінюючи зібрані у справі докази судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанції щодо відсутності у справі належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Спеціалізової державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Н.Є. Маринчак

Судді:

---

О.В. Вербицька

---

О.А. Моторний