Постанова

від 21.03.2013 по справі 2а-6165/11/0170/24

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 березня 2013 р. (11:37) Справа №2а-6165/11/0170/24

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кащеєвої Г.Ю., за участю секретаря Багдасарян Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства «Санаторій «Победа» для дітей з батьками» Закритого акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»

до Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

за участю:

представник позивача - Чуйко А.В.,

представник відповідача - не з'явився

Обставини справи. До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулось Дочірнє підприємство «Санаторій «Победа» для дітей з батьками» Закритого акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (далі - позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим Державної податкової служби (далі - відповідач), у якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 20.05.2011 року № 0000792302, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 253 331,00 грн., у т.ч. за основним платежем - 168 887,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 84 444,00 грн. та податкове повідомлення - рішення від 20.05.2011 року № 0000802302, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 196 373,00 грн., у т.ч. за основним платежем - 130 915,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 65 458,00 грн.

Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулось 21.03.2013 року підтримав уточнені позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання явку представника не забезпечив, надав заперечення на позов (т. 1 а.с. 175-177).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані сторонами докази по справі у їх сукупності, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Санаторій «Победа» для дітей з батьками» Закритого акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 13786657), яка зареєстрована 21.03.1995 року Виконавчим комітетом Євпаторійської міської ради АР Крим, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 442998 (т. 1 а.с. 163).

Відповідно до Статуту ДП «Санаторій «Победа» для дітей з батьками» ЗАТ ЛОЗП України «Укрпрофздравниця», затвердженого зборами акціонерів ЗАТ ЛОЗП України «Укрпрофздравниця» протоколом № 3б-11/16 від 25.05.2006 предметом діяльності підприємства є: надання послуг санаторно-курортного, медичного, готельного, екскурсійного, туристичного обслуговування; медична практика; надання санаторно-курортних та оздоровчих послуг дітям; надання санаторно-курортних та оздоровчих послуг батькам з дітьми; забезпечення санаторно-курортного лікування відповідно до сучасних вимог медичної науки, методик комплексної терапії відповідного лікування та ефективного використання наявної матеріальної бази підприємства; оптова та роздрібна реалізація медикаментів, медичного обладнання лікарської сировини (лікарських трав, плодів, рослин, тощо) та продуктів переробки; організація власної та агентської мережі реалізації лікувально-оздоровчих послуг (путівок, курсівок тощо); організація та надання послуг громадського харчування; торгівельна діяльність і надання комплексу послуг із сервісного обслуговування відпочиваючих; оптова та роздрібна торгівля товарами народного споживання; торгівельна-закупівельна та посередницька діяльність (т. 1 а.с. 156-162).

Згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 44-623-60-240, виданою відділом статистики у м. Євпаторії позивач здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 85.11.3 Діяльність санаторно - курортних закладів; 85.12.0 Медична практика; 56.30.2 Діяльність кафе (т. 1 а.с. 164).

Позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 00300867 (т. 1 а.с. 165).

Таким чином позивач є суб'єктом господарювання, юридичною особою, зобов'язаний виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, у тому числі стосовно належного нарахування та сплати податків.

Судом встановлено, що з 14.04.2011 року по 28.04.2011 року відповідачем проведена позапланова невиїзна документальна перевірка позивача з питань взаємовідносин з ДП «Ялтакурорт» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» за період з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року.

Перевіркою встановлено порушення п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.3, 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 168 887,00 грн.; п.п. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ч. 1 ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 130 915,00 грн.

Зазначені порушення зафіксовані актом перевірки від 05.05.2011 року № 826/23-2/13786657 (т. 1 а.с. 11-26).

На підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкове повідомлення - рішення від 20.05.2011 року № 0000792302, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 253 331,00 грн., у т.ч. за основним платежем - 168 887,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 84 444,00 грн. та податкове повідомлення - рішення від 20.05.2011 року № 0000802302, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 196 373,00 грн., у т.ч. за основним платежем - 130 915,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 65 458,00 грн. (т. 1 а.с. 9-10).

Вирішуючи питання про правомірність винесених оскаржуваних податкових повідомлень - рішень та перевіряючи обґрунтованість висновків, викладених в акті перевірки, суд зазначає наступне.

Оцінюючи правомірність прийнятих рішень суд керується критеріями, закріпленими частиною 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури та яких повинні дотримуватися суб'єкти владних повноважень при реалізації своїх дискреційних владних функцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України, який набрав чинності 01.01.2011 року.

Приписами Податкового кодексу України передбачено порядок проведення перевірок платників податків та оформлення їх результатів.

Відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Статтею 86 ПК України встановлено, що за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а у разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996) бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Частиною 2 ст. 3 Закону № 996 передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.п. 1.2 п. 1, п.п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704 (далі - Положення № 88) де зазначено, що первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону № 996 встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.4 Положення № 88 первинні документи (на паперових і машино зчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Таким чином, реальність здійснення будь-яких господарських операцій має бути підтверджена відповідними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, а встановлені у акті перевірки порушення податкового законодавства мають містити посилання на них.

Перевіряючи обгрунтованість висновків відповідача щодо заниження позивачем податку на прибуток на суму 168 887,00 грн., суд зазначає наступне.

З акту перевірки вбачається, що в ході проведення перевірки встановлено оформлення передачі товарів від продавця до покупця в загальній сумі 1 495 850,32 грн., у т.ч. ПДВ 249 308,38 грн.

Згідно з отриманою інформацією від ДПІ м. Ялта, за результатами документальної перевірки ДП «Ялтакурорт» відповідно до акту перевірки від 04.03.2011 № 347/23-1/02647220 встановлено, що фактично з березня 2010 року ДП «Ялтакурорт» здійснювало операції з придбання товарів (продуктів харчування, миючих засобів, паливно-мастильних матеріалів) у постачальників, в основному ТОВ «ТБ «Цитринус» для подальшого продажу санаторіям та підприємствам, що входять до системи ЗАТ «Укрпрофздравниця».

До складу валових витрат та податкового кредиту включені витрати з придбання товарів (продуктів харчування, матеріалів) згідно з податковими накладними за наступні періоди: червень 2010 року загальна сума поставки становить 39 269,38 грн., віднесено до валових витрат 32 724,48 грн., податкового кредиту - 6 544,90 грн., у т.ч. через ДП «Ялтакурорт» від ТОВ «ТБ Цитринус» валові витрати - 33 010,45 грн., ПДВ - 6 602,09 грн.; липень 2010 року загальна сума поставки становить 310 566,07 грн., віднесено до валових витрат 258 805,06 грн., податкового кредиту - 51 761,01 грн., у т.ч. через ДП «Ялтакурорт» від ТОВ «ТБ Цитринус» валові витрати - 208 085,90 грн., ПДВ - 41 617,18 грн.; серпень 2010 року загальна сума поставки становить 310 606,34 грн., віднесено до валових витрат 258 838,62 грн., податкового кредиту - 51 767,72 грн., у т.ч. через ДП «Ялтакурорт» від ТОВ «ТБ Цитринус» валові витрати - 209 547,15 грн., ПДВ - 41 909,43 грн.; вересень 2010 року загальна сума поставки становить 336 849,21 грн., віднесено до валових витрат 280 707,68 грн., податкового кредиту - 56 141,53 грн., у т.ч. через ДП «Ялтакурорт» від ТОВ «ТБ Цитринус» валові витрати - 224 905,20 грн., ПДВ - 44 981,04 грн.

З акту перевірки слідує, що за період з 01.06.2010 по 31.12.2010 ДП «Санаторій «Победа» задекларовано податку на прибуток у сумі 133 699,00 грн. (у тому числі за 1 півріччя 2010 року - 1 606,00 грн., 3 квартали 2010 року - 130494,00 грн., 2010 рік - 133 669,00 грн.).

Перевіркою повноти визначення прибутку, який підлягає оподаткуванню за період з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року встановлено, що в порушення п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.3, п.п. 5.3.9, п 5.3 ст. 5, п.п. 8.6 ст. 8, п.п. 11.2.1, п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачем безпідставно завишені валові витрати, які не підтверджені документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку на загальну суму 675 549,00 грн., у тому числі по періодах: півріччя 2010 - завищення в сумі 33 010,00 грн., 3 квартали 2010 року -675 549,00 грн., 2010 рік - 675 549,00 грн.

В результаті порушення занижено податок на прибуток у сумі 168 887,00 грн., у т.ч.: півріччя 2010 року - заниження в сумі 8 253,00 грн., 3 квартали 2010 року - 168 887,00 грн., 2010 рік - 168 887,00 грн.

Згідно з декларацією з податку на прибуток підприємства за півріччя 2010 року об'єкт оподаткування «+» (від'ємне значення «-») (рядок 8 декларації) становить 1 606,00 грн., за даними перевірки - 34 616,00 грн., відхилення - 33 010,00 грн., за даними платника прибуток, що підлягає оподаткуванню (рядок 11 декларації) становить 1 606,00 грн., за даними перевірки - 34 616,00 грн., відхилення - 33 010,00 грн., за даними платника нарахована сума податку становить 401,00 грн., за даними перевірки - 8 654,00 грн., відхилення 8 253,00 грн.; згідно з декларацією з податку на прибуток підприємства за квартали 2010 року об'єкт оподаткування «+» (від'ємне значення «-») (рядок 8 декларації) становить 521 974,00 грн., за даними перевірки - 1 197 523,00 грн., відхилення -675 549,00 грн., за даними платника прибуток, що підлягає оподаткуванню (рядок 11 декларації) становить 521 974,00 грн., за даними перевірки - 1 197 523,00 грн., відхилення - 675 549,00 грн., за даними платника нарахована сума податку становить 130 494,00 грн., за даними перевірки - 299 381,00 грн., відхилення 168 887,00 грн.; згідно з декларацією з податку на прибуток підприємства за 2010 рік об'єкт оподаткування «+» (від'ємне значення «-») (рядок 8 декларації) становить 534 676,00 грн., за даними перевірки - 1 210 225,00 грн., відхилення - 675 549,00 грн., за даними платника прибуток, що підлягає оподаткуванню (рядок 11 декларації) становить 534 676,00 грн., за даними перевірки - 1 210 255,00 грн., відхилення - 675 549,00 грн., за даними платника нарахована сума податку становить 133 669,00 грн., за даними перевірки - 302 556,00 грн., відхилення 168 887,00 грн.

Судом встановлено, що 03.06.2010 року між ДП «Ялтакурорт» ЗАТ «Укрпрофздравниця» (Постачальник) та ДП «Санаторій «Победа» (Покупець) укладено договір постачання товару № 2010/7 (т. 1 а.с.32-34).

Відповідно до п. 1.1 Договору ДП «Ялтакурорт» ЗАТ «Укрпрофздравниця» зобов'язався передати (поставити) товар в обумовлені строки у власність ДП «Санаторій «Победа», а ДП «Санаторій «Победа» зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього обумовлену домовленістю сторін ціну.

Згідно з п. 1.4 Договору загальна сума договору, загальний об'єм товару, що поставляється за даним договором, визначається сумою всіх поставлених відповідно до умов окремих партій товару протягом строку дії договору.

Відповідно до п. 1.5 Договору ДП «Санаторій «Победа» передає виключне право постачання на усі види товарно-матеріальних цінностей ДП «Ялтакурорт» ЗАТ «Укрпрофздравниця».

Згідно з п. 2.3 Договору приймання товару по кількості і якості здійснюється відповідно до чинного законодавства України. Товар, який постачається за цим договором, рахується зданим та прийнятим по кількості - згідно кількості, вказаної у накладній, яка підписується відповідальними особами і відтиском печатки (штампа) або довіреності ДП «Санаторій «Победа», а по якості - згідно сертифікату, який видається виробником товару.

При укладенні цього договору покупець, за для забезпечення центрально-кольцових постачань передає ДП «Ялтакурорт» ЗАТ «Укрпрофздравниця» довіреність, яка містить П.І.Б. уповноважених матеріально-відповідальних осіб та відтиск печатки (штампів) ДП «Санаторій «Победа» окрім випадків, коли ДП «Санаторій «Победа» надається довіреність суворої звітності на кожну окрему поставку товару (п. 4.1 Договору).

Відповідно до п. 4.2 Договору у разі зміни матеріально-відповідальної особи, ДП «Санаторій «Победа» повинен повідомити про це ДП «Ялтакурорт» ЗАТ «Укрпрофздравниця» та анулювати раніше видану довіреність, а також передати довіреність на нову матеріально-відповідальну особу не пізніше дня здійснення заявки на наступну партію товару.

Згідно з п. 4.5 Договору товар має бути поставлений у строки згідно договору.

Відповідно до п. 4.6 Договору фактична дата поставки здійснюється по даті, вказаній у накладній.

Право власності на товар переходить до покупця, з моменту надання товару Постачальником, що підтверджується належним чином оформленими накладними (п. 4.7 Договору).

Товар відпускається за цінами, вказаними в специфікації на кожну партію товару, відповідно з прайс - листом цін ДП «Ялтакурорт» ЗАТ «Укрпрофздравниця», діючим на дату відвантаження товару ДП «Санаторій «Победа» (п. 5.1 Договору).

Згідно з п. 5.3 Договору розрахунки за цим договором здійснюються за фактом постачання партії товарів, в безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ДП «Ялтакурорт» ЗАТ «Укрпрофздравниця».

Договір набирає чинності з моменту підписання уповноваженими представниками сторін та скріпленням їх підписів печаткою та діє до 31.12.2010 року.

На виконання умов договору, за період з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року ДП «Санаторій «Победа» відповідно до видаткових накладних від ДП «Ялтакурорт» ЗАТ «Укрпрофздравниця» було отримано продуктів харчування на загальну суму без ПДВ 1 246 541,93 грн., ПДВ - 249 308,38 грн. сума з ПДВ - 1 495 850,32 грн.

За період з 01.06.2010 року по 30.09.2010 року ДП «Санаторій «Победа» відповідно до видаткових накладних від ДП «Ялтакурорт» ЗАТ «Укрпрофздравниця» було отримано продуктів харчування на загальну суму без ПДВ 831 075,83 грн., ПДВ - 166 215,17 грн. у т.ч. по періодам: червень 2010 року сума без ПДВ - 32 724,48 грн., ПДВ - 6 544,90 грн. сума з ПДВ - 39 269,38 грн.; липень 2010 року сума без ПДВ 258 805,06 грн., ПДВ - 51 761,01 грн. сума з ПДВ - 310 566,07 грн.; серпень 2010 року сума без ПДВ 258 838,62 грн., ПДВ - 51 767,72 грн. сума з ПДВ - 310 606,34 грн.; вересень 2010 року сума без ПДВ 280 707,68 грн., ПДВ - 56 141,53 грн. сума з ПДВ - 336 849,21 грн.

Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року№ 363 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за № 128/2568 визначено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Відповідно до статті 1 Правил перевезення вантажів товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Судом досліджені товарно-транспортні накладні на відпуск хлібобулочних виробів від виробника (постачальника) Євпаторійський хлібокомбінат ВАТ «Кримхліб», платник ТОВ ТД «ЦИТРИНУС», одержувач ДП «Ялтакурорт», ДП «Санаторій «Победа» та на відпуск молочної продукції від виробника (постачальника) ЗАТ «Євпаторійський міськмолзавод», одержувач ДП «Ялтакурорт», ДП «Санаторій «Победа».

Отримані продукти харчування оприбутковано у бухгалтерському обліку підприємства: Дебет рахунку 201 «Виробничі запаси, сировина й матеріали» - Кредит рахунку 631 на суму 831 075,69 грн., ПДВ відображено по Дебету рахунку 644 - Кредиту рахунку 631 у сумі 166 215,15 грн.

Отримані продукти харчування за період з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року оплачені на розрахунковий рахунок на загальну суму 1 327 098,25 грн.

Платіжні доручення відображені в журналі ордеру по Дебету рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками» та картці рахунку 631 за період з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року по взаєморозрахункам з ДП «Ялтакурорт» ЗАТ «Укрпрофздравниця».

Судом досліджені журнали-ордери по рахунку 201 «Виробничі запаси», меню-розкладок, матеріальних звітів по складах ДП «Санаторій «Победа» по продукції отриманої від ДП «Ялтакурорт» та встановлено, що отримані від ДП «Ялтакурорт» продукти харчування були використані в приготуванні страв та реалізовані відпочиваючим.

В результаті дослідження журналів-ордерів по рахунку 20 «Виробничі запаси», матеріальних звітів матеріально-відповідальних осіб по складах ДП «Санаторій «Победа» по господарським засобам отриманим від ДП «Ялтакурорт» встановлено, що отримані від ДП «Ялтакурорт» господарські засоби були списані та використані в господарській діяльності.

Таким чином, використання в господарській діяльності ДП «Санаторій «Победа» товарів, придбаних у ДП «Ялтакурорт», підтверджується видатковими накладними, товарно-транспортним накладними, журналами-ордерами по рахунку 201 «Виробничі запаси», меню-розкладками, матеріальними звітами матеріально-відповідальних осіб на складах ДП «Санаторій «Победа».

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.1997 року, який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 283) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 283 до складу валових витрат відносяться суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) впродовж звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, зокрема витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 283 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 даного Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Вичерпний перелік витрат, які не відносяться до складу валових, наведений у п. 5.3 Закону № 283.

Відповідно до п. 5.11 ст. 5 Закону № 283 встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, окрім тих, що зазначені в цьому Законі, не дозволяється.

Для обліку розрахунків з постачальниками і підрядчиками наказу Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року № 291 затверджена Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій (далі - Інструкція № 291), відповідно до якої застосовується балансовий рахунок 63.

На рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками» ведеться облік розрахунків з постачальниками і підрядчиками за отримані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи і надані послуги.

По кредиту рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками» відображається заборгованість за отриманих від постачальників і підрядчиків товарно-матеріальні цінності, прийняті роботи, послуги, по дебету - її погашення, списання і тому подібне.

Рахунок 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками» має такі субрахунки: 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками».

На субрахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» ведеться облік розрахунків за отримані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги з вітчизняними постачальниками і підрядчиками.

Відповідно до Інструкції № 291 облік руху товарно-матеріальних цінностей, що поступають для продажу ведеться на балансовому рахунку 28 «Товари».

Отже, валові витрати, що відображені у первинних документах на загальну суму 675 549,00 грн., відповідають нормам п.п. 5.2.1 п. 5.2. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Таким чином, віднесення витрат за господарськими операціями з ДП «Ялтакурорт» до суми валових витрат на загальну суму 675 549,00 грн. є документально та нормативно обґрунтованим.

Відхилення з актом перевірки № 826/23-2/13786657 від 05.05.2011 року в сумі 675 549,00 грн. в сторону збільшення валових витрат та відхилення в сумі податку на прибуток у розмірі 168 887,00 грн. виникло за рахунок того, що ревізорами не прийнято до складу валових витрат витрати по взаєморозрахункам з ДП «Ялтакурорт», які підтверджені документально та використовувались у господарській діяльності.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість висновку відповідача щодо заниження податку на прибуток ДП «Санаторій «Победа» за період з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року в сумі 168 887,00 грн. та у зв'язку з цим про необґрунтованість донарахування позивачу податку на прибуток у сумі 168 877,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 84 444,00 грн.

Перевіряючи обґрунтованість висновків відповідача щодо заниження позивачем податку на додану вартість на загальну суму 130 915,00 грн., суд зазначає наступне.

З акту перевірки № 826/23-2/13786657 від 05.05.2011року слідує, що відповідно до первинних бухгалтерських документів, по бухгалтерському рахунку 631 з контрагентом ДП «Ялтакурорт» ЗАТ «Укрпрофздравниця» здійснено поставку товарів на суму 149 850,32 грн., у т.ч. ПДВ 249 308,38 грн., у т.ч. за період з 01.06.2010 року по 30.09.2010 року на суму 997 291,00 грн. у т.ч. ПДВ 166 215,00 грн., а саме: за червень 2010 року у сумі 39 269,38 грн., у тому числі ПДВ у сумі 6 544,90 грн.; липень 2010 року в сумі 310566,07 грн., у тому числі ПДВ у сумі 51 761,01 грн.; серпень 2010 року в сумі 310606,34 грн., у тому числі ПДВ у сумі 51 767,72 грн.; вересень 2010 року в сумі 336849,21 грн., у тому числі ПДВ у сумі 56141,53 грн.

Згідно наданих до перевірки реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, декларацій по податку на додану вартість за червень - грудень 2010 року ДП «Санаторій «Победа» для дітей з батьками ЗАТ «Укрпрофздравниця» віднесено до податкового кредиту ПДВ по контрагенту ДП «Ялтакурорт» у сумі 130 915,00 грн. Частка суми ПДВ, яка включається до суми податкового кредиту ПДВ по контрагенту ДП «Ялтакурорт» у сумі 130 915,00 грн. визначена підприємством по факту надання послуг в долі частково використаних в оподаткованих операціях, остання сума ПДВ включена до складу валових витрат.

У зв'язку з придбанням товарів (послуг) з метою їх використання у межах господарської діяльності для здійснення операцій, яки підлягають оподаткуванню та звільнені від оподаткування ДП «Санаторій «Победа» для дітей з батьками здійснював розподіл податкового кредиту відповідно проценту звільнених від оподаткування операцій. При цьому частка сплаченого (нарахованого) податку при їх придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (послуг) в оподаткованих операціях звітного періоду та звільнених від оподаткування.

В результаті наведеного ДП «Санаторій «Победа» для дітей з батьками ЗАТ «Укрпрофздравниця»» за період з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року в порушення п. 1.7 ст. 1, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та ч.1 статей 203, 215, 228, 662, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними необґрунтовано зависило податковий кредит на загальну суму 130 915,00 грн., в результаті чого занижена сума ПДВ до сплати в бюджет у сумі 130 915 грн., у тому числі: за червень 2010 року ПДВ у сумі 5 317,00 грн., липень 2010 року ПДВ у сумі 35 860,00 грн., серпень 2010 року ПДВ у сумі 41 114,00 грн., вересень 2010 року ПДВ у сумі 48 624,00 грн.

До набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 року відносини щодо справляння податку на додану вартість регулювались Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон № 168).

Відповідно до п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168 платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168 податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Згідно з п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168 Закону № 168 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги) на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника (п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168).

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 Закону № 168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судом встановлено, що 03.06.2010 року між ДП «Ялтакурорт» ЗАТ «Укрпрофздравниця» (Постачальник) та ДП «Санаторій «Победа» (Покупець) укладено договір постачання товару № 2010/7 (т.с.1 а.с.32-34).

За період з 01.06.2010 року по 30.09.2010 року ДП «Санаторій «Победа» відповідно до видаткових накладних від ДП «Ялтакурорт» ЗАТ «Укрпрофздравниця» отримано продукти харчування на загальну суму без ПДВ 831 075,83 грн., ПДВ 166 215,17 грн. у т.ч. по періодам: червень 2010 року сума без ПДВ -32 724,48 грн., ПДВ - 6 544,90 грн. сума з ПДВ - 39 269,38 грн.; липень 2010 року сума без ПДВ 258 805,06 грн., ПДВ - 51 761,01 грн. сума з ПДВ - 310 566,07 грн.; серпень 2010 року сума без ПДВ 258 838,62 грн., ПДВ - 51 767,72 грн. сума з ПДВ - 310 606,34 грн.; вересень 2010 року сума без ПДВ 280 707,68 грн., ПДВ - 56 141,53 грн. сума з ПДВ - 336 849,21 грн.

За датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ у розмірі 166 215,17 грн. продавець (ДП «Ялтакурорт» ЗАТ «Укрпрофздравниця») відповідно до п.п. 7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону № 168 виписав податкові накладні на суму ПДВ 166 215,17 грн. по операціях поставки продуктів харчування вартістю 831 075,83 грн. без ПДВ.

Постачальник ДП «Ялтакурорт» ЗАТ «Укрпрофздравниця» мав право на виписку податкових накладних у червні-вересні 2010 році відповідно до п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168, так як за даними офіційного сайту ДПС України (http://www.sta.gov.ua) зареєстрований платником ПДВ на момент виписки податкових накладних.

Податкові накладні, отримані ДП «Санаторій «Победа» від ДП «Ялтакурорт» на загальну суму 997 291,13 грн., в т.ч. ПДВ в розмірі 166 215,19 грн., складені згідно норм п.п.7.2.1 п.7.2 статті 7, 7.2.3 п.7.2 статті 7, 7.2.6 п.7.2 статті 7, п.п. 7.4.1 п. 7.4 статті 7, 7.4.4 п. 7.4 статті 7, п.п. 7.4.5 п.7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» 03.04.1997 № 168/97-ВР та Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» від 30.05.1997 № 165.

Податкові накладні, отримані від ДП «Ялтакурорт», відображені в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за період червень - вересень 2010 року на загальну суму ПДВ - 166 215,19 грн., у т.ч. по періодам: червень 2010 року сума ПДВ склала 6544,89 грн.; липень 2010 року сума ПДВ склала 51 761,03 грн.; серпень 2010 року сума ПДВ склала 51 767,73 грн.; вересень 2010 року сума ПДВ склала 56 141,54 грн.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168 за період червень - вересень 2010 року у покупця - ДП «Санаторій «Победа» за датою отримання від постачальника - ДП «Ялтакурорт» ЗАТ «Укрпрофздравниця» податкових накладних, що засвідчують факт отримання товарів, виникло право на податковий кредит.

На підставі зазначених податкових накладних, отриманих від ДП «Ялтакурорт» ЗАТ «Укрпрофздравниця» за період червень - вересень 2010 року відповідно п.п. 7.2.6, 7.2.8. п. 7.2 ст. 7 Закону № 168 ДП «Санаторій «Победа» відповідно до частки оподатковуваних операцій, включило до податкового кредиту суму ПДВ 130 915,00 грн., а саме: за червень 2010 року ПДВ у сумі 5 317,00 грн., за липень 2010 року ПДВ у сумі 35 860,00 грн., за серпень 2010 року ПДВ у сумі 41 114,00 грн., за вересень 2010 року ПДВ у сумі 48 624,00 грн. та відобразило його у податкових деклараціях за червень - вересень 2010 року.

Витрати на придбання товарів, у складі яких був сплачений (нарахований) ПДВ у сумі 166 215,17 грн., пов'язані з господарською діяльністю ДП «Санаторій «Победа» і тому відповідають вимогам п.п. 7.4.1. п.7.4 ст. 7 Закону №168.

Таким чином, позивачем виконані законодавчо встановлені умови, необхідні для віднесення суми оплаченого (нарахованого) податку до податкового кредиту з податку на додану вартість.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість висновку відповідача щодо заниження податку на додану вартість ДП «Санаторій «Победа» на суму 130 915,00 грн. та у зв'язку з цим про необґрунтованість збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 130 915,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 65 458,00 грн.

Враховуючи викладене, суд погоджується з висновками судово - економічної експертизи від 21.01.2013 року № 69-10/12.

В акті перевірки відповідачем встановлено порушення ДП «Ялтакурорт» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» ч. 1 ст. 203, ст. 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ДП «Ялтакурорт» з ТОВ «Торгівельний будинок «ЦИТРИНУС», ДП «Санаторій «Ударник». У ДП «Ялтакурорт» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, не виконані зобов'язання зі сплати податкових зобов'язань, а отже угоди з покупцями мають ознаки нікчемності. ДП «Санаторій «Победа» для дітей з батьками» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» за рахунок підприємства «Ялтакурорт» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» формувало валові витрати, тим самим здійснювало їх завищення та було при цьому вигодонабувачем. Отже, основним постачальником ДП «Санаторій «Победа» для дітей з батьками» ЗАТ «Укпрофоздоровниця» є підприємство з ознаками фіктивності.

Таким чином, ДП «Санаторій «Победа» для дітей з батьками» ЗАТ «Укрпрофоздорониця» порушено ст. 228 Цивільного кодексу України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним.

Оцінюючи обґрунтованість тверджень відповідача щодо нікчемності операцій, суд зазначає наступне.

Частинами 1,5 статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

При цьому, відповідно до вимог ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Порушення частин 1-5 ст. 203 ЦК України не є безумовною підставою визнання правочину нікчемним, а є лише підставою для визнання його недійсним.

Статтею 204 ЦК України передбачена презумпція правомірності правочину. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Проте, суд зазначає, що в податкових відносинах не може застосовуватися стаття 204 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Натомість відповідні відносини у сфері оподаткування регулюються підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України. Указана норма встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в тому, що в разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків.

Ця норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та/або податкового кредиту з податку на додану вартість. За змістом указаної норми відповідні витрати і податковий кредит вважаються сформованими платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

При цьому з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Встановлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини без посередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Водночас податкові органи не позбавлені права звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його контрагентом, з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами, як це установлено частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України.

Суду не надано доказів звернення до суду з метою визнання вказаного правочину недійсними.

Разом з тим, необхідною передумовою для встановлення факту нікчемності угоди є насамперед встановлення умислу сторони або сторін за такою угодою.

Відповідно до ст. 24 КК України наявність умислу визначається на підставі усвідомлення особою або особами суспільно небезпечного характеру свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання. Щодо наявності умислу юридичної особи, то він визначається як умисел посадової особи або особи, яка була уповноважена діяти від імені юридичної особи. Разом з тим, наявність або відсутність умислу має встановлюватися або вироком суду, або відповідними висновками, зробленими за наслідком порушення кримінальної справи, що може бути покладено в основу судового рішення про застосування наслідків нікчемної угоди, що передбачені положеннями ч. 1 ст. 208 ГК України.

Враховуючи відсутність доказів умислу позивача та контрагента за правочином, який відповідач вважає нікчемним, суд дійшов висновку щодо безпідставності зроблених відповідачем висновків.

Відповідно до ст. 43 Господарського кодексу України підприємництвом визнається самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, яка здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних та соціальних результатів та має на меті одержання прибутку. При цьому, суб'єкти господарювання в процесі здійснення господарської діяльності вступають в господарські правовідносини, укладають відповідні договори, надають або купують послуги, отримують або придбають товари, тощо.

Відповідно до положень ст. 247 Господарського кодексу України у разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації. При цьому, відповідно до ч. 2 зазначеної статті скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання провадиться за рішенням суду, що є підставою для ліквідації данного суб'єкта господарювання відповідно до статті 59 Господарського кодексу України. Відповідно до п. 2 ст. 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.

Доказів щодо вжиття перелічених заходів органами державної податкової служби суду не надано. За фактом фіктивного підприємництва, ухилення від сплати податків кримінальних справ не розпочато, вироків суду не прийнято за результатами розгляду таких справ в судовому порядку, до підприємства, яке на думку органів державної податкової служби здійснює діяльність з порушенням закону та установчим документам, адміністративно-господарські санкції не застосовані, інших доказів суду під час розгляду справи не надано.

Крім того суд зазначає, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Суд також зазначає, що чинним законодавством не передбачений обов'язок покупця перевіряти у продавця місцезнаходження майна, наявність трудових ресурсів, виробничо - складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів та іншого майна, економічно необхідного для здійснення господарської операції. Відтак, позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентом своїх податкових зобов'язань, оскільки чинним законодавством така відповідальність не передбачена.

Зазначені висновки суду узгоджуються із правовими позиціями Верховного Суду України при вирішенні спорів цієї категорії.

Так, у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року у справі № 21-500во08, від 1 червня 2010 року у справі № 21-573во10 Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, рішення суду узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Крім того, суд зазначає, що висновки відповідача, яких він дійшов у акті перевірки від 05.05.2011 року № 826/23-2/13786657 щодо порушення контрагентом позивача - ДП «Ялтакурорт» ч. 1 ст. 203, ст. 215, ст. 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України спростовані рішеннями Окружного адміністративного суду АР Крим від 28.08.2012 року у справі № 2а-5597/11/5/0170 та від 12.09.2012 року у справі № 2а-8958/12/0170/31.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач доказів наявності певних обставин, які свідчать про те, що позивач порушив вимоги чинного законодавства, здійснюючи господарські операції, завідомо діяв з умислом, спрямованим на досягнення такої мети, що суперечить інтересам держави та суспільства, не надав.

Таким чином позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень ДПІ в м. Євпаторії від 20.05.2011 року №№ 0000792302, 0000802302, суд знаходить обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує питання розподілу судових витрат (стаття 161 КАС України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає за необхідне стягнути судові витрати з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунка суб'єкта владних повноважень -відповідача.

У судовому засіданні 21.03.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. У повному обсязі постанову складено 22.03.2013 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163,167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим від 20.05.2011 року № 0000792302, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 253 331,00 грн., у т.ч. за основним платежем - 168 887,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 84 444,00 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим та податкове повідомлення - рішення від 20.05.2011 року № 0000802302, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 196 373,00 грн., у т.ч. за основним платежем - 130 915,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 65 458,00 грн.

4. Стягнути на користь Дочірнього підприємства «Санаторій «Победа» для дітей з батьками» Закритого акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» судовий збір у розмірі 3,40 грн. шляхом безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кащеєва Г.Ю.